Методика ознайомлення з дією ділення на вміщення.
На наступному уроці, за підручником М.В. Богдановича, діти складають таблицю ділення на 2; і лише далі вводяться у порівнянні два види ділення: ділення на рівні частини і ділення на вміщення.
Ознайомлення з дією ділення на вміщення. У підручнику М.В. Богдановича здійснюється на задачах: порівняй розв'язання і відповіді задач:
1. Було 12 морквин. Моркву поділили на три рівні частини і зв'язали в пучки. Скільки морквин у кожному пучку?
12 : 3 = 4 (м.)
Відповідь: 4 морквини.
Це задача на ділення на рівні частини.
2. Було 12 морквин. Морквини поділили по три і зв'язали в пучки. Скільки вийшло пучків?
Ця задача розв'язується практично:
- В цій задачі ми 12 морквин ділили по 3 морквини; в 12 вміщується
по 3 4 рази. Ця задача так само розв'язується дією ділення.
- Яким знаком позначається дія ділення? Ділення записується знаком «:» - «двокрапка».
12 : 3 = 4. Відповідь: 4 пучки.
- Цей запис читаємо так: 12 поділити по 3, отримаємо 4, або у 12 вміщується по 3 4 рази.
- У дужках нічого не пишемо, тому що ми отримали, що 4 рази вміщується у 12 по 3, і лише після цього зробили висновок про кількість пучків.
Далі дітям пропонуються порівняти задачі на два види ділення: на рівні частини і на вміщення. Учні читають першу задачу, розповідають про що йде мова в задачі: що було, що зробили, про що запитується в задачі. Учитель звертає увагу учнів на речення «Моркву - поділили на три рівні частини і зав'язали в пучки.», і запитує «Що означає зміст цього речення?». Учні з'ясовують, що моркву поділили порівну на 3 частини-пучки, тобто у кожному пучку однакова кількість моркви. В тексті другої задачі звертаємо увагу на речення «Морквини поділили по три і зв'язали в пучки.» З'ясовуємо зміст цього речення: морквини поділили на кілька частин, причому в кожній частині по 3 морквини.
Порівнюємо тексти обох задач: з'ясовуємо, чим вони схожі і чим відрізняються. (Схожі - в них однакові числа і схожа ситуація; відрізняються змістом ділення: в першій задачі моркву розділили на три рівні частини і ми знайшли скільки морквин у кожній частині, а другій задачі моркву теж розділили на частини але, на відміну від попереднього разу - по три штуки, і ми дізналися, скільки отримали таких частин.) Потім порівнюємо розв'язання цих задач - вони однакові, але в першій задачі ми отримали 4 морквини, тому що ми 12 морквин ділили на 3 рівні частини і дізналися, що в кожній такій частині по 4 морквини; а в другій задачі ми отримали відлучене число 4,тому що ми 12 морквин ділили по 3 морквини і дізналися, що 4 рази вміщується в 12 морквинах по 3 морквини.
Далі учитель пропонує з'ясувати, що в тексті задачі визначає вид ділення. Якщо в задачі говориться про те, що розкладали, розсипали, розрізали... по... - слід виконати ділення на вміщення; якщо в задачі говориться про те, що розкладали, розсипали, розрізали... порівну... - слід виконати ділення на рівні частини. Цей висновок можна оформити засобом спареної конструкції:
Якщо в задачі говориться про те, що щось розкладали,
розсипали, розрізали… , то слід виконати дію ділення на .
Обидві задачі на дію ділення, їх опорні схеми:
розділили на порівну - ? |
вміщується по - ? |
На наступному уроці діти знайомляться з назвою компонентів і результату дії ділення:
Частка
14 : 2 |
= 7
ділене |
дільник |
частка |
Корисно підкреслити, що у дій додавання і множення, віднімання і ділення багато спільного. По-перше, спільне можна побачити у назвах компонентів цих дій: при додаванні і множенні, компоненти з якими виконують ці дії називаються однаково, лише кажуть про порядок:перший - , другий - , а при відніманні і діленні - по різному: більше число, яке зменшується в результаті віднімання і ділення називають - , а число, яке віднімають або на яке ділять - називають відповідно тієї дії, що виконують - .
Для закріплення назв чисел при діленні учням пропонуються вправи:
1. Назви числа при діленні у прикладах:
16 : 2 = 8 51 : 17 = 3
2. Прочитай приклади на ділення з назвою компонентів і результатів
арифметичних дій:
21 : 3 = 7 64 : 16 = 4
Самостійна робота.
Методичні рекомендації:
1. Опрацювати літературу:
- Державний стандарт початкової загальної освіти.
- Навчальні програми для загальноосвітніх навч. закл. із навчанням українською мовою. 1–4 класи. К.: Видавничий дім «Освіта», 2011. – 392с.
- М.В. Богданович, М.В. Козак, Я.А.Король. Методика викладання математики в початкових класах.: Навч.посібник. - 3-є вид., перероб. і доп. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2006. -336с. р.VIІ § 25.
- Скворцова С.О., Мартинова Г.І., Шевченко Т.О. Методика викладання математики в другому класі – Одеса: Автограф, 2007. – 310 с.
2. Проаналізувати підручники математики з метою встановлення відповідності їх змісту навчальним програмам.
Питання і завдання для самоконтролю:
1. Наведіть різні види завдань, які готують учнів до ознайомлення з діями множення і ділення. Як учні записують розв’язання?
2. Які методи може застосовувати вчитель при ознайомленні учнів з дією множення? Складіть фрагмент уроку на ознайомлення учнів з дією множення. З якими новими поняттями при цьому ви ознайомили дітей?
3. Вчитель запропонував учням розв’язати задачу: «12 кг цукру розсипали в кульки, по 2 кг в кожному. Скільки потрібно для цього кульків?» Як можна проілюструвати цю задачу? Наведіть приклади творчих видів завдань, які можна запропонувати учням після розв’язання цієї задачі?
4. Виконайте завдання № 129, № 130, № 131, № 139, № 142 Король Я.А. Практикум з методики викладання математики в початкових класах. Навч. посібник для студентів пед. Університетів та інститутів з спеціальності «Педагогіка і методика початкового навчання». – Тернопіль: Мандрівець, 1998. – 136 с.