Глибинне інтерв`ю для соціальних педагогів та вчителів молодших класів

Дайте, будь-ласка, відповідь на наступні запитання.

1. Назвіть найпоширеніші дисфункції у сім’ях молодших школярів.

_____________________________________________________________________

__________________________________________________________________

2. Які форми роботи Ви використовуєте для соціальної підтримки молодших школярів з дисфункціональних сімей?

_______________________________________________________________________

3. Які техніки соціальної підтримки дітей з дисфункціональних родин Ви використовуєте?

_______________________________________________________________________

4. Чи часто у дітей із дисфункціональних сімей спостерігається прояв девіантних, асоціальних ознак?

_______________________________________________________________________

5. Які методи роботи Ви використовуєте, щоб запобігти цим проявам?

_______________________________________________________________________

6. Якими завданнями та принципами соціального педагога при роботі з дисфункціональними сім`ями Ви керуєтесь?

_______________________________________________________________________

7. Які соціально-педагогічні послуги Ви надаєте дітям та батькам з дисфункціональних сімей?

_______________________________________________________________________

8. Які соціально-педагогічні заходи Ви вживаєте для підтримки чи відновлення функцій у дисфункціональних сім’ях?

_______________________________________________________________________

Додаток Б

Опитувальник для батьків молодших школярів

Оцініть, будь-ласка, кожне із наступних тверджень в таблицях за п’ятибальною шкалою ( від 5 до 0 за значимістю та присутністю описаних факторів у Вашій сім’ї).

1. Наскільки ваша дитини забезпечена такими матеріальними благами, як:

Окрема кімната.
Одяг.
Іграшки.
Книги.
Канцелярські приладдя.

2. У спілкуванні з Вашою дитиною мають місце:

Часті сварки, конфліктність.
Дефіцит позитивних емоцій.
Захищеність, взаємна повага, підтримка.
Співпереживання.
Постійна роздратованість, знервованість.

Оцініть спілкування з дитиною у Вашій сім`ї

Ви завжди обговорюєте з дитиною її проблеми.
Ви спілкуєтеся з дитиною, коли у вас є вільний час.
Заохочуєте дитину до спілкування з Вами.
Завжди відкриті для спілкування з дітьми .
Закриті для постійного спілкування з дітьми.

Оцініть роль таких факторів у вихованні Вашої дитини

Високий рівень контролю за дитиною.
Встановлення жорстких вимог і правил.
Встановлення теплих відносин з дитиною при низькому рівні контролю.
Відсутність контролю та обмежень.
Можливість необмеженої свободи дитини з незначним керівництвом батьків.

Як Ви проводите дозвілля з Вашими дітьми?

У вас мало часу для організації дозвілля з дитиною.
Ви організовуєте поїздки та екскурсії для ваших дітей.
Ви не проводите свій вільний час з дитиною, а відпочиваєте після роботи.
Разом з дітьми ви відвідуєте цирки, виставки, зоопарки.
Ви із задоволенням проводите час зі своїми дітьми на вихідних, під час відпустки.

Уважно прочитайте твердження. Оберіть варіант відповіді, який відображає Ваше ставлення до твердження.

У Вашій сім`ї лише дорослі визначають, що правильно, а що неправильно, при цьому думка дитини не враховується.

а) Повністю згоден;

б) Скоріше згодний;

в) Не знаю;

г) Скоріше незгодний;

д) Повністю незгодний.

У Вашій сім`ї існують заборони на обговорення своїх проблем як поза сім`єю, так і в самій родині, заборони для дитини голосно сміятися, танцювати, стрибати.

а) Повністю згоден;

б) Скоріше згодний;

в) Не знаю;

г) Скоріше незгодний;

д) Повністю незгодний.

У Вашій родині постійно наявні заборони щодо прояву почуттів.

а) Повністю згоден;

б) Скоріше згодний;

в) Не знаю;

г) Скоріше незгодний;

д) Повністю незгодний.

У Вашій сім`ї є теми «табу»,які Ви не обговорюєте з дитиною.

а) Повністю згоден;

б) Скоріше згодний;

в) Не знаю;

г) Скоріше незгодний;

д) Повністю незгодний.

Яким чином Ви вирішуєте проблеми у родині?

а) Проблеми обговорюються та спільно вирішуються;

б) Проблеми замовчуються;

в) У Вашій родині не виникає проблем.

г) Свій варіант

___________________________________________________________________

Який стиль виховання дітей переважає у Вашій родині?

а) Авторитарний;

б) Демократичний;

в) Пасивність у вихованні;

г) Свій варіант ______________________________________________________________________ Дякуємо за участь!

Додаток В

Гра «Чи добре ми знаємо свою дитину»

Батькам пропонується подумати й у письмовій формі дати відповіді на такі запитання:

Улюблена страва дитини.

Чим вона найбільше полюбляє займатись?

Що насамперед робить, коли повертається зі школи?

Які якості найбільше поціновує в людях?

Її найулюбленіше свято?

Найулюбленіший колір?

Який навчальний предмет подобається найбільше?

Що її може порадувати?

Домашнє завдання

Проаналізуйте стан вашої сім'ї. Як у ній розподіляються ролі? Наскільки вона щаслива? Що необхідно зробити для її подальшого успішного розвитку?

Поспостерігайте вдома за дитиною, поставте їй ті самі запитання, які вам пропонувались під час гри. Звірти співпадання (неспівпадання) відповідей.

Запропонуйте дитині відповісти на такі ж запитання, але стосовно батьків. Подивіться, чи співпадають вони з дійсністю. (Чи знає вас ваша дитина?)

Бесіда «Усі ми родом з дитинства»

Батьки і діти... Різні покоління, різні смаки, різні погляди... Та, попри цю різноманітність, неоднаковість проявів у життєвих ситуаціях, існує тісний зв'язок між старшими та молодшими. Це відбувається тому, що діти безпосередньо й точно сприймають нас, батьків, повертаючи нам дзеркальне відображення нашої особистості з усіма її сильними та слабкими сторонами. Тому, паралельно з дорослішанням, повсякчас розширювати коло своїх інтересів, аби прищепити дитині потяг до пізнання, потребує самовдосконалення, здатності до любові, прагнення до вияву чуйності, уваги, доброти...

Але як цього досягти? Як знайти ту стежку, що приведе до серця дитини, допоможе нам краще зрозуміти один одного?

Одним зі шляхів у цій непростій справі може стати «подорож у власне дитинство». Частіше пригадуйте себе слабкими й беззахисними, невмілими й недовірливими, егоїстичними й жорсткими, боягузливими та жадібними... Але не забувайте пригадати і свою чуйність, доброту, щирість, відкритість. Пригадайте випадки, коли ви боялись визнати свою провину, повідомити про погану оцінку. Як тоді не хочеться йти додому, у будь-який спосіб відтягується розмова з батьками.

Можливо, ваш син чи донька відчувають аналогічні побоювання. Допоможіть їм подолати цей бар'єр відчуження.

Навіщо така подорож? Для того, аби краще зрозуміти свою дитину сьогодні, зараз, у цей самий період її життя, коли ви їй так потрібні. Спогад - це місток до порозуміння, пише Володимир Леві. «Якщо важко з дитиною, якщо відчуваєте, що не розумієте її, лише хвилину на день віддайте спогаду про себе самих у тому самому віці, у становищі, близькому, подібному, бодай у чомусь схожому. Зусилля не пропаде, знайдеться, можливо, несподіване рішення...», - підказує психолог.

Діти вірять нам і довіряють нашому досвіду. Вони готові нескінченно слухати про наше минуле. «Виявляється, мами, тата і навіть бабусі й дідусі також були такими, як ми. Що ж вони робили, уміли, що відчували?» - так, можливо, думають наші діти. І щиро дивуються, знаходячи щось дуже близьке, знайоме, коли слухають розповіді «здалеку».

Вправа «Поради поштою»

Батьки розподіляються на групи по 5-6 осіб. Кожному видається конверт, на якому написане основне речення: «Моя проблема пов'язана з умінням будувати стосунки з дитиною й полягає у...» У середині конверта - кілька чистих карток.

Одержавши конверт, кожен учасник дописує на ньому свою проблему й передає його сусіду справа, який знайомиться з проблемою (записаною на конверті) і на чистій картці пише її можливе вирішення. Картка вкладається в конверт і він передається далі. Коли кожний конверт обійде повне коло, їх «відправники» читають запропоновані їм шляхи вирішення заявлених проблем.

Заключне обговорення. Обмін думками - як у групах, так і перед усією аудиторією.

Домашнє завдання

Поспостерігайте за сином (дочкою): як він (вона) ставиться до ваших вимог. Якщо приймає їх, то подумайте, чому? Якщо відмовляється виконувати, чим обґрунтовує це?

Психологічний етюд «Образ співрозмовника» (за С. Болтівцем)

Інструкція для батьків: уявіть вираз обличчя дитини, коли ви збираєтеся звернутись до неї. Спробуйте якомога точніше відтворити його за допомогою міміки. Скажіть і покажіть:

1. Про що, на вашу думку, дитина розмірковувала до вашого звернення?

2. Якою має бути її перша реакція на ваше звернення?

3. Способи попередження негативної чи неприємної відповіді (назвати).

4. Образ дитини, якщо ви будете на її місці (розказати та показати).

5. Вияв приємних для вас наслідків звернення:

якщо дитина бажала поспілкуватись, але не наважувалася зробити це першою;

якщо ваше звертання виявило спільність інтересів, бажань;

якщо дитина сама ввійшла у ваше становище й виявила зацікавлену увагу та шанобливість.

Психологічний етюд «Мене слухають» (за С. Болтівцем)

Метою цієї вправи є вироблення вміння утримувати увагу співрозмовника (дитини) протягом 1-3-х хвилин мовлення.

Батьки розподіляються парами.

Попередній інструктаж

1. Слід утримувати свій погляд, дивлячись в очі співрозмовників, а не відводити їх убік, на інший предмет або, що найгірше, - втуплювати в підлогу чи черевики того, до кого ви звертаєтесь. Це однак не означає, що погляд мовця має бути незворушно-некліпаючим.

2. Утримування погляду має збігатися з вимовленим словом, фразою, певним закінченим циклом говоріння.

3. Заключний етап утримання погляду на очах співрозмовника має дати відповідь на запитання: можна продовжувати говоріння, розпочинаючи новий його мікроцикл, чи співрозмовник виявляє бажання припинити слухання - сказати щось у відповідь, подякувати й піти, заперечити, запитати.

Після цього батькам (одному з учасників кожної пари) пропонується розпочати розмову. Потім учасники міняються ролями.

Обговорення результативності проведеної вправи. Визначення виявлених недоліків і шляхів їх подолання.

Диспут «Як ми оцінюємо власну дитину»

Існують два види негативних оцінок: загального характеру й суттєві. Які з них ви вважаєте більш доцільними з позицій етикету?

Приклади оцінювання дій дитини:

1) Ти завжди така неохайна, хоч прибери в кімнаті.

Або: У тебе в кімнаті повно бруду, треба його прибрати.

2) Ти, як завжди, не думаєш, що робиш.

Або: На жаль, ти не подумав, перш ніж так учинити.

3) Як тобі не набридне ця ненормальна музика? Вимкни її, будь ласка.

Або: Ти не міг би трохи приглушити звук?

4) Будь ласка, закінчуй свої вічні суперечки, вони ні до чого не приведуть.

Або: Мій дорогий любителю сперечатися, давай спробуємо розібратись у ситуації. Можливо, я неправа.

Загальне обговорення. Підбиття підсумків

Рольова гра «Установлення контакту з партнером по спілкуванню», мета якої – створення для дитини атмосфери безпеки, цікавості до її точки зору (перенесення центра уваги із себе на партнера; розмова про те, що цікавить партнера; часте повторення імені партнера; вияв своїх почуттів, усмішка).

2. Вільне, упевнене поводження, підтримка рівності позицій (урахування, що ваша точка зору не єдина; уникнення межових оцінок будь-чого; не перебивати, не насміхатися; відповідати за те, що робите).

3. Використання правил та засобів спілкування (уміння щиро вибачатись; уміння використовувати правила спілкування; уміння уникати невиправданих сподівань; уміння уникати помилок в оцінці оточуючих людей; уміння використовувати взаємовідносини «усі виграють»; уміння використовувати засоби спілкування).

Індивідуальна вправа «Який я батько (мати)»

Існує серія тренувальних вправ, які допомагають батькам краще усвідомити власний «образ». Так, приміром, на їхню думку, він (вона) добрий батько (мати), досить комунікабельна людина, любить своїх дітей, намагається якомога краще виховувати їх. Але контакти з ними, їх змістове наповнення й наслідки не завжди вас задовольняють, а іноді викликають і негативні почуття. Чому це відбувається? Може, якісь особливості вашого характеру, особисті риси та якості певним чином впливають на ці стосунки? Спробуйте з'ясувати це.

Заповніть картки. Подумайте та проаналізуйте свої відповіді.

Картка 1

Які мої якості (риси) необхідні для успішної взаємодії з дитиною, її виховання?

1.

2.

3.

4.

Які мої якості (риси) негативно впливають на наші взаємовідносини з дітьми?

1.

2.

3.

4.

Картка 2

мої якості (риси), що виявляються в контактах з дітьми, мені подобаються?

1.

2.

Які мої якості (риси), що виявляються в контактах з дітьми, мені не подобаються?

1.

2.

Проаналізуйте свої відповіді. Продумайте, що треба зробити, щоби позбутись наявного негативу й набути побільше позитивних емоцій від контактів з дітьми, досягти належних результатів у їх виконанні.

Диспут «Авторитет та авторитарність»

Авторитет та авторитарність - однокореневі слова, тобто ті, що виходять з якогось першопочаткового смислу й водночас взаємовиключні, оскільки і без того тому, хто користується повагою оточуючих, зовсім нема потреби бути жорстким з ними, подавляти їх власним Я, а людям, схильним подавляти інших, важко розраховувати на авторитет. Чи згодні ви з таким твердженням?

Питання для обговорення:

Де і чому ви відчули себе авторитетним: на роботі, у сім'ї, у побуті? Чи доводилось вам проявляти авторитарність? До чого це призвело? Що є характерним для вашого ставлення до чоловіка (дружини), дітей? Воно вас задовольняє? А сім'ю?

Додаток Г