Тема. Лексикологія. Семасіологічна характеристика сучасної лексичної системи

ПРАКТИКУМ

Змістовий модуль 6. ЛЕКСИКОЛОГІЯ

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №1 (2 год.)

Тема. Лексикологія. Семасіологічна характеристика сучасної лексичної системи.

Опрацювати літературу: 6, 238; 8, 16-17; 22, 91-92, 92-95; 98-99; 25, 10-11, 65-66, 81, 122; 27, 10-17; 32, 3-8, 31-40; 34, 5-16, 30-31.

Підготувати відповіді на питання:

1. Предмет і завдання лексикології української мови. Словникове багатство української мови.

2. Слово як одиниця лексикології (огляд визначень з коментаріями). Типи слів.

3. Слово і поняття.Значення слова як лексичної одиниці.

4. Повнозначні і неповнозначні слова.

5. Поняття про сучасну лексико-семантичну систему. Парадигматичні, синтагматичні та епідигматичні системні відношення в лексиці.

6. Тлумачні словники як характеристика системних зв’язків слів.

Виконати вправи і завдання /письмово/:

1. З поданого тексту випишіть повнозначні слова, згрупуйте їх тематично: назви істот, рослин, конкретних предметів, абстрактних понять; назви ознак, властивостей, за матеріалом, за належністю особі, тварині; назви дій, станів, мовлення, мислення тощо.

Коли лежиш в полі лицем до неба і вслухаєшся в многоголосу тишу полів, то помічаєш, що в ній щось є не земне, а небесне.

Щось наче свердлить там небо, наче струже метал, а вниз спадають тільки дрібні, просіяні звуки.

Ниви шумлять навколо і заважають. Жену від себе голоси поля, і тоді на мене, як дощ, спадають небесні. Тоді пізнаю. Се жайворонки. Се вони, невидимі, кидають з неба на поле свою свердлячу пісню. Дзвінку, металеву й капризну, так, що вухо ловить і не може зловити її переливів. Може, співає, може, сміється, а може, зайшлося від плачу.

Чи не краще сісти тихенько й заплющити очі? Я так і зроблю. Сідаю. Круг мене темно. Блискають тільки гострі колючі звуки, і дрібно сиплеться регіт на металеву дошку, як шріт. Хочу спіймати, записати в пам’яті – і не виходить. От-от, здається ... Тью-і, тью-і. Ті-і-і... Ні, зовсім не так...

Як вони оте роблять, цікаво знати? Б’ють дзьобами в золото сонця? Грають на його проміннях, наче на струнах? Сіють пісню на дрібне сито і засівають нею поля?

Розтулюю очі. Тепер я винний, що з того посіву зійшла срібна сітка вівсів, гнеться й блищить, мов шабля, довговусий ячмінь, пливе текуча вода пшениці.

/М.Коцюбинський/.

2. Перепишіть слова. Чи всяке поєднання мовних звуків становить слово? Як ви розумієте – слова мають значення?

Гагара, потапка, героїня, хчдінка, ватага, тлупа, дошка, пркно, молот, кладіво, прихід, фарност, нахабність, дгзост, герцог, вевода, гвардієць, гардіста, галченя, кавче.

3. Запишіть подані ТГ слів, опустивши “четверте зайве”. Яким словом можна об’єднати кожну групу?

Книга, зошит, олівець, вулиця; радісний, усміхнений, веселий, п’ятий; дівчина, хлопець, чоловік, ластівка; високий, зелений, синій, червоний; хата, будинок, трактор, дім; газета, журнал, вікно, книга; працьовитий, лінивий, сільський, старанний; сніг, дощ, стіл, град; жито, яблуко, овес, пшениця; третій, десятий, прямий, шостий.

4. Згрупуйте слова зі спільним значенням, запишіть їх, давши кожній ТГ узагальнену назву.

З р а з о к. Тварини: ведмідь, олень, вовк...

Ластівка, стіл, п’ять, дуб, тридцять, камбала, костюм, учитель, дятел, шафа, сорок, плаття, береза, стілець, короп, соловей, диван, двісті, ворона, клен, шахтар, пальто, сорок, п’ять, сокіл, агроном, каштан, артист, щука, хек, синиця, ясен, карась, куртка, спідниця.

5. На основі аналізу кількох словникових статей, керуючись запропонованим планом, дайте характеристику тлумачному словнику української мови /див.: 46, 54/: 1. Коли і ким укладено словник. 2. Мета і завдання словника. 3. Обсяг і будова. 4. Лексичний склад словника. 5. Словникова стаття: зміст і композиція. 6. Список умовних скорочень, їх мотивація, принципи обумовленості. 7. Прийоми тлумачення слів. 8. Джерела ілюстративного матеріалу.

6. Порівняйте будову і зміст словникових статей в УРЕС /див.: 57/ і в тлумачному словнику /див.: 46, 54/. Поясніть, чим зумовлена відмінність у поясненні слова “слово”.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №2 (4 год.)