III. Повідомлення теми і завдань уроку та мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель оголошує тему уроку – «Пейзаж у живописі». Сьогодні на уроці ви спробуєте себе у ролі пейзажиста, та зможете створити етюд осіннього пейзажу у живописній манері.

Характер людини, а тим більше художника, багато в чому залежить від природи, серед якої він зростав. Природа батьківщини, оточує людину від

народження, незримо присутня в ній усе життя. Те, що ми любимо з дитинства, залишається найціннішим у світосприйнятті й у зрілі роки. Дитинство художників згодом знаходить своє відображення у їхніх роботах.

ІV. Робота над темою уроку.

Виклад нового матеріалу. Пейзаж – один з найбільш традиційних жанрів російської школи живопису, що подарував світовому мистецтву блискучу плеяду майстрів. Він являє собою одну з самих емоційніших галузей образотворчого мистецтва. Своїм естетичним впливом пейзажний живопис здатний духовно збагатити людину. Пейзаж передає характер рідної природи, в якому виявлено емоційне відношення до неї майстра, і є важливим засобом виховання любові до Батьківщини.

Спілкування з природою є незамінним джерелом натхнення і зародженням творчих задумів. Але якщо учень не вивчає, а лише фантазує при зображенні якихось явищ ‒ це завжди звучить фальшиво, створює неприємне враження на глядача. Глибина пейзажного образу ‒ підсумок уважного вивчення природи. Ви повинні помічати та передавати кольорові особливості будь-якого стану природи, створювати повноцінний емоційно-діючий колорит реалістичного пейзажу. Умови роботи на пленері відрізняється від умов праці в приміщенні. Велика кількість світла створює сильне освітлення, безліч різноманітних рефлексів.

Давайте подивимось, який вплив на власне забарвлення предмета робить колір іншого предмета. (На партах в учнів білі кубики та кольоровий папір. Учні підносять до кубиків різнокольорові аркуші паперу і бачать, як на кубиках відображаються рефлекси відповідних кольорів.)

Праця над пейзажем починається із зображення цілого, з побудови основних відношень ‒ кольорових відмінностей між головними об'єктами пейзажу (небом, землею, першим, середнім і дальнім планами).

Учитель підкреслює, що правильно підібрані основні відношення цих об'єктів пейзажу полегшують надалі кольорову побудову, проробку деталей.

Працюючи над краєвидом, потрібно звернути особливу увагу на явища повітряної перспективи, на вплив кольору неба, від якого всі об'єкти краєвиду змінюються за відтінками, світлотою та насиченістю кольору. Помітити це можливо шляхом порівняння всіх планів пейзажу при одночасному сприйнятті. (При поясненні вчитель звертається до твору І. Левітна «Золота осінь»).

Ісаак Ілліч Левітан (1860-1900) народився у бідній родині, яка скоро після народження хлопчика переїхала до Москви. У 13 років він вступив до Московського училища живопису, скульптури і архітектури. Талант пейзажиста виявився у Левітана досить рано. Початок 80-х років ХІХ ст. – час пошуків. Художник шукає теми, мотиви співзвучні його характеру, душевному складу. Пише він чистими фарбами, свіжо і яскраво, завжди з натури.

У 1895 році була написана картина Левітана «Золота осінь». Чим же вона така особлива? Чому вона зачаровує погляди тисячі людей?

Перегляд і обговорення ілюстративного матеріалу.

Учитель демонструє учням відеоряд осінніх пейзажів:

‒ І. Левітан «Золота осінь», «Осінній день. Сокольники», «Вечірній дзвін», «Осінній пейзаж», «Жовтень»;

‒ Є. Зверьков «Осінь»;

‒ І. Шишкін «Серед долини…»;

‒ В. Полєнов «Осінь в Абрамцеві»;

‒ М. Кримов «Осінь».

Учитель пропонує учням зробити опис картини І. Левітана «Золота осінь», використовуючи картку схему.

Картка-схема

1. Опис зображених явищ природи.

2. Аналіз композиційного вирішення (доцільність виділення планів, розміщення окремих деталей тощо).

3. Відповідність реальності, наявність контрастів.

4. Що переважає в картині статика чи динаміка і в чому це виявляється.

5. Визначення художньої техніки виконання.

6. Визначення образності твору.

7. Виявлення загального настрою.

8. Висловлення особистого враження від твору.

Словникова робота. Учитель пропонує пригадати та сформулювати поняття «начерк», «ескіз».

Начерк – малюнок, креслення тощо, що має тільки загальні, найважливіші риси того, що має бути зображено. Як правило, це короткочасний малюнок, частіше по-пам'яті, рідше з натури.

Ескіз (франц. еsquisse – імпровізований вірш) – попередній малюнок, за яким створюється що-небудь ( наприклад картина).

Виконання учнями тренувальних вправ.

Завдання 1:два-три начерки пейзажу олівцем (на одному аркуші);