Грицько Бойко — перекладач

— Грицько Бойко перекладав українською мовою вірші російських ди­тячих поетів — Агнії Барто, Самуїла Маршака, Сергія Михалкова.

Читання учнями вірша Сергія Михалкова «А що у вас?»

Скоромовки

— Грицько Бойко — автор дитячих скоромовок. Розкажіть скоромовки, які ви підготували вдома.

ВАРЕНИКИ У кухаря Валерика Розварились Вареники. Розварились Вареники... Варениці У Валерика!

ВАСИЛИНКА Й МАША Ой, весела Василинка, Василинка- Веселинка. А Маша Мов кваша: Кисне й кисне Маша!

4. Загадки.Гра «Дуель»

Учні в групах загадують загадки одне одному.

Д Дуже я потрібна всім —	Дерев’яний
І дорослим, і малим.	Та довгенький,
Всіх я розуму учу,	Маю носик я
А сама завжди мовчу. (Книга)	Гостренький.
Т То холодним, то гарячим	На білому
Вдома кожен мене бачив.	Слід лишаю,—
І співаю	І всіх діток
Я від жару,	Потішаю. (Олівець)
І пускаю	Я блискуча, гостренька,
З носа пару. (Чайник)	Маю вічко маленьке.
За собою несу
Довгу-довгу косу. (Голка)

Ознайомлення з новими творами поета

Діти читають вірші «Про щоденник», «Шпаргалка-виручалка», «Про Андрійка-неумійка», «Булка з маслом».

— Творчість поета була дуже різноманітною. Він писав жартівливі вірші, казки, загадки, скоромовки, лічилки, пісні.

— Кого Грицько Бойко висміював у своїх творах? (Замазур, хвастунів, брехунів, ледарів, базік, боягузів, підлабузників, задавак, роззяв)

6.Гра «Упізнай вірш поета». З яких віршів ці рими?

Приніс — ніс,

Туди — не ходи,

Не ходи — води. («Ніс у сметані»)

Надя — дядю,

Миле — сіли. («Булка з маслом»)

Виступав — співав,

Слуху — щодуху,

Сталось — зірвалось. («Як невдаха виступав»)

Пита — кота,

Свого — його. («Чому Тимко подряпаний»)

VI.Підсумок уроку

— Поет висміював вади дітей, але його гумор не жорстокий, не бездушний, а м’який, доброзичливий, покликаний покепкувати і допомогти, а не прини­зити.

VII.Домашнєзавдання

— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Літо красне зустрічаймо!».

Урок № _____ Дата ______

Тема: Світ дитини. Микола Носов «Витівники»

Мета:ознайомити учнів з творчістю Миколи Носова, розкрити гумористичний харак­тер творів; удосконалювати навички свідомого виразного читання за особами; роз­вивати творчі здібності, зв’язне мовлення, образне мислення; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку

I. Організаційний момент

Сум за сміхом по двору Невідступно ходить, Сміх лікує дітвору, Ну, а сум їй шкодить. Як дитина-вереда Хниче без упину, Значить сталася біда: Сміх її покинув.

Значить, сум її насів, З очей сльози точить, І тому дитина всім Голову морочить. На таку дитину гріх Гримати і цикать, Подаруй дитині сміх — Перестане хникать. В.Лагода

II.Мовленнєва розминка

Складання чистомовки

— Доповніть чистомовку римованими рядками.

Рі-рі-рі — зростайте у... (добрі).

Лі-лі-лі — діточки мої... (малі).

Ші-ші-ші — не тамуйте зла в... (душі).

Та-та-та — хай панує... (доброта).

— Які слова ми добирали? (Як у вірші, як у пісні, римовані)

— Що таке рима? (Рима — це співзвучність закінчень слів у віршованих рядках.)

Робота над скоромовкою

ЛЕЖЕНЬ

Жоржик-лежень, лежебока, З лежебокою морока, Женя каже: — Не лежи, Жито жати поможи.

Лежень каже: — Може, жалко, Жалко, Женечко, лежанки? Що ж, як будете ви жати, Зможу в житі я лежати! Грицько Бойко

III.Перевірка домашнього завдання

1.Гра «Хто краще?»

Конкурс на краще виразне читання гумористичного вірша Грицька Бойка «Отакий у мене ніс» (с.163–166).

2.Гра «Наші поради»

Учні зачитують складені поради головному героєві вірша Грицька Бойка «Отакий у мене ніс».

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

— Розшифруйте слово, прочитавши кожну третю літеру.

Б Л В М К И С Ч Т А У І Є Ю В Т Д Н К П И Ш Ц К І Л И

(Витівники)

— Як ви розумієте це слово?

— Доберіть до нього синонім. (Вигадники)

— Чи зустрічалися ви в житті з витівниками? Де?

— Отже, витівник — це організатор веселощів.

— Промовте слово витівники здивовано; з обуренням; радісно; з пи­тальною інтонацією.

— Саме так називається оповідання російського письменника Миколи Но­сова.

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Біографічна довідка

— Початок письменницької біографії Миколи Носова був незвичайним, і письменником він став ніби випадково: коли у нього народився син, дово­дилося розповідати йому багато казок. Син підростав і вимагав нових і нових казок. Так Носов почав складати різні історії не тільки для сина, але і для його друзів.

Одного разу Миколу Миколайовича Носова запитали, чому він став пись­менником: «Дитячим письменником я став тому, що коли я виріс, мені взагалі захотілося стати письменником. А стати письменником мені захотілося тому, що у мене було цікаве життя, і в мене було про що розповісти людям».

Носов дуже любив спостерігати за іграми дітей, йому подобалася їхня безпосередність, їхні фантазії, вигадки, витівки. Найперше оповідання, яке він написав своєму синочкові,— «Витівники»,— відніс до журналу «Мур­зилка». Оповідання надрукували. За цим оповіданням пішли інші.

2. Опрацювання статті проМиколуНосова (с. 166)

Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями

— Де народився Микола Носов?

— Які збірки оповідань зробили його відомим?

— Які твори цього письменника ви читали?

3. Опрацювання оповіданняМиколиНосова «Витівники» (с. 166–168)

1) Гра «Передбачення».

— Як ви вважаєте, про що буде оповідання?

— Яким воно буде — сумним чи веселим?

— Чому ви так вважаєте?

2) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.

— Чи правильне припущення ви зробили?

— Чи сподобалося вам оповідання?

— Яке воно за настроєм?

— Назвіть імена головних героїв.

Фізкультхвилинка

Словникова робота.

Читання стовпчиків слів одне одному в парі

Забави	витівати
крамниці	зачинили
завісили	злякалась
витівники	забавлятися

— Серед поданих слів знайдіть спільнокореневі. (Забави — забавляти; витівники — витівати)

— Доберіть синонім до слова крамниця. (Магазин)

4) Повторне читання тексту «ланцюжком».

— Хто оповідач?

5) Робота над інтонацією.

— Прочитайте окличні речення з різним логічним наголосом.

— Прочитайте питальні речення.

Читання за особами.

7) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.

— Як же діти організували гру?

— Що вони зробили?

— Чому в хатці було так темно?

— Кого діти найбільше боялися?

— Що Валя сказала про вовка?

— Чи дійсно був вовк? Доведіть.

— Чому Валя відразу не сказала? Прочитайте.

— Чому діти боялися підійти до столу? Прочитайте.

— Як ви вважаєте, чому хотів навчити вас Микола Носов?

— А ви боїтеся темряви? Чому?

— Звідки беруться страхи?

— Як з ними можна впоратися?

— За що ви б могли похвалити дітей?

— За що можна їх посварити?

— Що б сказала мама, якби побачила цю картину?

8) Робота в групах. Складання плану оповідання.

— У вас на столі є конверти. Спробуйте скласти план до оповідання. На картках необхідно поставити номер по порядку, а в тексті знайти початок і кінцівку кожної частини, позначивши їх олівцем.

План

1. Може бути це сірий вовк?

2. Діти читали казку «Троє поросят».

3. Так і не стали грати в «Трьох поросят».

4. Спорудження будиночка.

VI.Підсумок уроку

VII.Домашнєзавдання

С. 166 – 168 виразно читати

Урок № ____ Дата _____

Тема: Найкращий у світі літун, машиніст і моторист —Карлсон,щоживе на даху.АстрідЛіндгрен «Малий іКарлсон,що живе на даху»

Мета:ознайомити учнів з творчістю шведської письменниці Астрід Ліндгрен; удоско­налювати навички свідомого виразного читання; сприяти засвоєнню змісту казки; вправляти учнів у виразному читанні діалогів; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Робота над скоромовкою

Зажурився заєць-тато —

Знов пустують зайченята.

Злий зухвалий лис близенько:

— Зайченята, в дім хутенько!

2. Прочитай речення, уявляючи на місці * букву е

В*с*л* сон*чко зв*с*лило з*млю т*плим промінням.

Тих*нько співає солов*йко на б*р*зі.

Т*плий віт*р*ць ш*л*стить ст*блами оч*р*ту.

Тон*нькі ст*б*льця пш*ниці нахилились до з*млі.

З гілки зл*тіла сір*нька пташ*чка і в*с*ло заспівала.

Ч*р*з пол* в*д* тон*нька ст*ж*чка.

П*трик у парку ловив м*т*ликів.

III.Перевірка домашнього завдання

Гра «Хто краще?»

Конкурс на краще складене продовження оповідання Миколи Носова «Витівники».

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

— Відгадайте загадку. Чи знайомий вам цей герой?

На даху товстун живе,

Він з пропелером літає

Та варення полюбляє...

Здогадався, хто це є? (Карлсон)

— А «народився» цей герой у Швеції. Його придумала видатна шведська письменниця Астрід Ліндгрен. Сьогодні ми починаємо читати уривок з казки «Малий і Карлсон, що живе на даху».

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Біографічна довідка

— Шведську письменницю Астрід Ліндгрен називають «Андерсеном наших днів». За свою творчість для дітей вона, як виняток, отримала Золоту медаль імені Г. К. Андерсена двічі — у 1958 і 1982 роках, хоча у положенні про Андерсенівську премію сказано, що вона присуджується лише один раз. Її книги несуть думку і віру в те, що «допоки на світі є діти — будуть і казки!..» Серед тридцяти п’яти всесвітньо відомих книг Астрід Ліндгрен чи не найпопулярніші у всьому світі дві її книги: «Пеппі Довгапанчоха» та «При­годи Карлсона».

2. Опрацювання статті проАстрідЛіндгрен (с. 168–169)

Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями

— Якою була майбутня письменниця у дитинстві?

— Як з’явився твір під назвою «Пеппі Довгапанчоха»?

— Скільки повістей належать перу Астрід Ліндгрен?

3. Опрацювання уривка з казкиАстрідЛіндгрен «Малий іКарлсон, що живе на даху» (уривок) (с. 169)