Опрацювати тему, відповівши на тестові завдання

Практичні завдання

1.Визначіть особливості розвитку і соціалізації дитини в залежності від її позиції в родині [П.А. Шептенко. Г.А.Воронина. Методика и технология работы социального педагога: Учеб. пособие для студентов высш. пед. учеб. заведений. — М.: Академия. 2001.— 208с. - С. 58-59].

2.Проаналізуйте запропоновану ситуацію. Яка роль соціального педагога і можливі шляхи його взаємодії з матір'ю і сином: «Сама я виросла сиротою і знаю гіркоту сирітського хліба. Коли народився Ігорьок, поклялася, що його дитинство буде щасливим. Ігорьок став кумиром властеліном світу. З чоловіком життя не склалося. Ростила Ігорька одна, долаючи складності. Сина зіпсувала вседозволеністю, всепрощенням, нерозумною любов'ю. Виріс він лінивим, з непомірними запитами. Навчався погано. На нього ображалися викладачі, майстри училища: пихатий, займатися серйозно не хоче. За місяць до закінчення училища прийняв участь в пограбуванні квартири». Проаналізуйте помилки матері у вихованні сина. Які їх витоки? Як можна попередити ці помилки? Як міг навчальний заклад допомогти матері у вихованні сина?

3.Здійсніть соціально-психолого-педагогічну діагностику родини, що зображена у вищеподаній ситуації.

4.Розіграйте запропоновані ситуації: 1. Перед телевізором всі члени родини (батько, мати, син, донька, бабуся, дідусь). Кожен хоче подивитися програму цікаву йому, але вони транслюються по різним каналам в один і той самий час. Що відбудеться в домі? 2. Доньці дозволили гуляти до 10 годин вечора, а вона прийшла в 13 годин. Учасники: батько, мати, старший син, донька. 3. Коли мама йшла на роботу, вона попросила дітей прибрати у квартирі, а повернувшись додому, зрозуміла, що у дітей у гостях весь день були друзі, нічого не прибрано, гора брудного посуду. Що буде далі? Після того як розіграються всі ситуації, детально обговоріть поведінку членів сімей. Проаналізуйте можливі мотиви вчинків дітей і батьків, їх взаємостосунки в подальшому.

Основні терміни та поняття: неблагополучна сім’я, сім'я групи ризику, телефонне консультування, соціальний патронаж, тренінг.

Опрацювати тему, відповівши на тестові завдання

1. Сім’я, в якій спостерігається соціальна невлаштованість батьків і, як наслідок, постійний психологічний надрив, підкріплений алкоголем, асоціальною поведінкою, відчудженням від оточуючих, хуліганством, злодійством та ін.:

1) криміногенна сім’я;

2) асоціальна сім’я;

3) конфліктна сім’я;

4) неблагополучна сім’я.

2. Превентивні сім’ї – сім’ї:

1) в яких соціальні і інші протиріччя загострюють взаємостосунки членів родини один з одним і оточенням

до критичного рівня;

2) в яких проблеми мають незначний прояв і знаходяться на початковій стадії розвитку неблагополуччя;

3) які втратили будь-яку життєву перспективу, інертні у ставленні до своєї долі і долі своїх власних дітей;

4) в якій спостерігається соціальна невлаштованість батьків і, як наслідок, постійний психологічний надрив,

підкріплений алкоголем, асоціальною поведінкою, відчуженням від оточуючих, хуліганством, злодійством та ін.

3. До екстрених засобів підтримки сім’ї не належать:

1) власне термінова допомога;

2) термінова соціальна допомога;

3) підтримка стабільності сім’ї щодо соціального розвитку

родини і її членів;

4) термінове вилучення із сім’ї дітей, які перебувають у небезпеці.

4. Психотерапевтичне співтовариство взаємопідтримки родичів залежних на алкоголь осіб, що у своїй

життєдіяльності сповідують принципи "Дванадцяти кроків", "Дванадцяти традицій":

1.Алатін;

2.Анонімні діти алкоголіків;

3.Анонімні алкоголіки;

4.Аланон.

5. Метод, що широко застосовується в сімейній терапії, і полягає в побудові схеми сімейної історії, що створюється за певними правилами і яка відображає взаємини в поколіннях прабатьків, батьків і в самій досліджуваній сім’ї:

1) "скульптурна група";

2) так-терапія;

3) генеалогічне дерево;

4) генограма сім’ї.

6. Активізація зусиль людей з вирішення своїх загальних проблем, дозволяє покращити умови життя, виявити

конструктивних лідерів і нейтралізувати деструктивних:

1) груповий рівень реабілітаційної допомоги;

2) індивідуальний рівень реабілітаційної допомоги;

3) общинний рівень реабілітаційної допомоги;

4) сімейний рівень реабілітаційної допомоги.

7. Напрямок соціальної роботи, що широко застосовується в практиці боротьби з насильством у сім’ї:

1)соціальна реабілітація;

2) соціальний супровід;

3) соціальна терапія;

4) кризове втручання.

8. Рівень технології роботи з неблагополучною у виховному плані сім’єю, що полягає у наданні достовірної інформації, розробці спеціальних програм педагогічної просвіти батьків та ін.:

1) діагностичний рівень;

2) реабілітаційний рівень;

3) корекційний рівень;

4) профілактичний рівень.

9. Аутодіагностична психокорекційна методика, за допомогою якої конфліктуюче подружжя раціоналізує свої

цілі, у цілому негативні, емоційно-психічні взаємини:

1) "скульптурна група";

2) так-терапія;

3) генеалогічне дерево;

4) генограма сім’ї.

10. Різновид тестів, спрямованих на визначення неусвідомлених клієнтом станів (безсвідомий потяг,

прихована агресія, переживання):

1) експресивні методики;

2) проективні методики;

3) метод соціальних біографій;

4) асоціативні проективні методики.

Оцініть правильність тверджень (так, ні)

1. Соціальна терапія – форма найбільш тісної взаємодії із сім’єю, коли соціальний працівник знаходиться в її розпорядженні 24 год. на добу, проводить з членами сім’ї багато часу, входить в курс всього, що відбувається в сім’ї, здійснюючи вплив на сутність подій.

2. Общинний рівень реабілітаційної допомоги полягає у тому, що ряд форм роботи допомагає виявити проблеми, сприяють їх вирішенню, розвивають комунікативні навички клієнта.

3. Другим етапом роботи соціального працівника з сімє’ю в рамках патронажу є виведення сім’ї із соціальної адаптації.

4. Експресивні методики засновані на словесних асоціаціях і т.д.

5. Проведення діагностики передбачає дотримання певних принципів, наприклад, методологічних, а саме: конфіденційність, ступінь відкритості – право клієнта, невтручання у приватне життя.

6. Метод "скульптурної групи" полягає відтворенні схеми сімейної історії, що створюється за певними правилами і яка відбражає взаємини в поколіннях прабатьків, батьків і в самій досліджуваній сім’ї.

7. В Україні кризове втручання нині пов'язують лише з соціальним інспектуванням сім'ї з подальшим позбавленнями

батьківських

8. Організація взаємодії між суб’єктами соціальної роботи на функціональному рівні полягає у виробленні плану соціальної реабілітації з урахуванням думки клієнта, пропозицій фахівців, залучених до реабілітації.

9. До неповних сімей відносять такі сім'ї: входять чоловік і дружина, одинока мати, розлучені батьки, діти зведені, діти усиновлені, виховує опікун.

10. У серйозному дослідженні ситуації в сім'ї беруть участь соціальний працівник, психолог, лікар, іноді співробітники органів внутрішніх справ, як наслідок, вилучення дитини до закладу соціальної реабілітації

Питання для обговорення

1. Під важкою неблагополучною сім’єю розуміють сім'ю, в якій спостерігається ________________ батьків

і, як наслідок, постійний психологічний надрив, підкріплений … .

2. Соціальна допомога сім'ї може бути екстреною, яка полягає в … .

3. До методів, що активно застосовується , відноситься так звана так-терапія - ___________________ і ______ методика, за допомогою якої конфліктуюче подружжя раціоналізує свої, у цілому негативні, емоційно-психічні взаємини.

4. На профілактичному рівні діяльність соціального педагога (працівника) будується на принципі __________________ ____________ _______________ .

5. Однією з найбільш ефективних технологій є створення сприятливого середовища, для позбавлення від алкоголізму

Підготуйте доповідь або реферат. Теми рефератів:

1. Технології соціальної роботи з неповною сiм’єю.

2. Технології соціальної роботи з однодітною сiм’єю.

3. Технології соціальної роботи з сiм’ями алкоголiкiв.

4. Технології соціальної роботи з прийомною сiм’єю.

5. Технології соціальної роботи з надання допомоги малозабезпеченій сім’ї.__

1. Сутність проблем сучасної сім’ї

Всі безліч проблем, пов'язаних з сучасно сім'єю можна розділити на наступні групи: соціально-економічні, соціально-побутові, соціально-психологічні; проблеми народжуваності та планування сім'ї; проблеми стабільності сім'ї; проблеми сімейного виховання; специфічні проблеми сімей «групи ризику».

Соціально-економічні проблеми.

До цієї групи можна віднести проблеми, пов'язані з рівнем життя сім'ї, її бюджетом (у тому числі споживчих бюджетом середньої сім'ї), питомою вагою у структурі суспільства малозабезпечених сімей та сімей, що живуть за межею бідності, зі специфічними потребами і потребами багатодітних і молодих сімей, державною системою матеріальної допомоги.

Соціально-побутові проблеми.

До даної групи відносяться проблеми, пов'язані із забезпеченням сімей житлом, з умовами проживання, а також споживчим бюджетом середньої сім'ї, питомою вагою у структурі суспільства малозабезпечених сімей та сімей, що живуть за межею бідності, з матеріальними труднощами багатодітних і молодих сімей, державною системою допомоги малозабезпеченим сім'ям.

Соціально-психологічні проблеми.

Ця група включає найширший спектр проблем: вони пов'язані зі знайомством, вибором шлюбного партнера і далі - шлюбно-сімейної адаптацією, узгодженням сімейних і внутрішньосімейних ролей, особистісної автономією і самоствердженням в сім'ї. Крім того, до неї відносяться і проблеми подружньої сумісності, сімейних конфліктів, згуртованості сім'ї як малої групи, насильство в сім'ї.

Як показує аналіз реальної практики центрів психолого-педагогічної допомоги населенню, вирішення проблем соціально-психологічного характеру сьогодні здійснюється за двома основними напрямками:

1) надання психолого-педагогічної та психотерапевтичної допомоги;

2) соціально-правова робота і соціальна педагогіка.

Статистика свідчить про переважання консультацій з проблематики дитячо-батьківських і подружніх відносин. Висока також частка звернень з приводу відносин з друзями, емоційних розладів, проблем спілкування і самотності. Особливої ​​уваги потребують питання, пов'язані з суїцидальним настроєм, насильством, алкоголізмом, наркоманією та токсикоманією.