Екологічне виховання молоді

Долженко Ольга Вадимівна

Новолуганська ЗОШ І-ІІІ ступенів

науковий керівник Кравченко Олександра Олександрівна

Сучасний світ зазнає великих екологічних змін, що створюють реальну загрозу для життя людей. Забруднення атмосферного повітря у багатьох містах України досягло критичного рівня. Це питання є дуже проблемним у наш час. І його слід вирішувати якомога швидше.

Питання збереження чистої екології нашої Землі щороку набуває все більшої актуальності. Саме його я і ставлю за мету у своїй статті.

«Гадаємо, — писав В. Сухомлинський, — що школа майбутнього повинна найповніше викорстовувати для гармонійного розвитку людини все, що дає природа і що зможе зробити людина для того, щоб природа служила їй. Уже через це ми повинні берегти і поповнювати природні багатства, які маємо».
Отже, кожна людина повинна берегти й поповнювати природні запаси навколишнього середовища. І в цьому нам допомагає виховання з боку вчителів та викладачів. Саме вони спрямовують і надихають нас з молодших років на правильні вчинки.

Екологічне виховання — систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток в учнів екологічної культури.
Завдання екологічного виховання — сприяти накопиченню екологічних знань, виховувати любов до природи, прагнення берегти, примножувати її, формувати вміння й навички діяльності в природі.
Екологічне виховання передбачає розкриття сутності світу природи — середовища перебування людини, яка повинна бути зацікавлена у збереженні цілісності, чистоти, гармонії в природі. Це передбачає уміння осмислювати екологічні явища, робити висновки про стан природи, розумно взаємодіяти з нею. Естетична краса природи сприяє формуванню моральних почуттів обов'язку і відповідальності за її збереження, спонукає до природоохоронної діяльності.
Екологічне виховання здійснюється на всіх етапах навчання у школі, на кожному з яких ставиться певна мета, завдання, добирається відповідна методика з огляду на вікові особливості школярів.
У молодших школярів формуються перші уявлення про навколишній світ, про живу і неживу природу, про ставлення до природи, що виявляється в конкретній поведінці на емоційному рівні.
Виховні заходи в середній школі передбачають накопичення знань про природні об'єкти, закономірності розвитку та функціонування біологічних систем, аналіз і прогнозування нескладних екологічних ситуацій, закріплення нормативних правил поведінки в навколишньому середовищі. Поглиблюються і розширюються знання про явища і закони природи, розкриваються причини екологічної кризи та обґрунтовуються шляхи збереження природних комплексів.

У старшокласників завершується узагальнення здобутих екологічних знань, здійснюється моделювання простих кризових ситуацій. У навчальні програми запроваджуються інтегровані курси різних природничо-екологічних дисциплін.

Любов до природи слід виховувати з раннього дитинства. «Дітей, що не вміють ще ходити, — писав Г. Ващенко, — треба частіше виносити на свіже повітря, щоб вони могли бачити рідне небо, дерева, квіти, різних тварин. Все це залишається в дитячій душі, осяяне почуттям радості, і покладе основи любові до рідної природи».

В екологічному вихованні особливого значення набувають предмети природничо-географічного циклу. Біологія і географія розкривають нам світ рослин, тварин, середовище, що їх оточує. Фізика і хімія дають комплекс політехнічних знань, наукові засади і принципи сучасного виробництва. Історія, правознавство показують неприпустимість варварського ставлення до природи. Предмети естетичного циклу розкривають естетичну сутність природи, її неповторну красу, вплив на людину. Важливу роль у формуванні екологічної свідомості відіграє залучення нас, учнів, до природоохоронної діяльності: шкільні, лісництва, садівництво, робота в мисливських господарствах та ін.; робота санітарних загонів захисту довкілля, які виявляють ступінь забруднення повітря, води, зон відпочинку; загонів для боротьби з браконьєрами (діють при лісництвах і рибгоспах); групи швидкої допомоги звірам і птахам у зимовий період; кутки природи в школах, будинках школярів. З природоохоронною роботою пов'язана туристично-краєзнавча робота з дітьми, спрямована на прищеплення їм навичок правильної поведінки в місцях відпочинку, в лісах і на річках та ін.
Після школи перед молоддю постає більш практична частина екологічного виховання. Саме в студентські роки більшість вступають в різні молодіжні організації по збереженню довкілля. Проводячи масові акції та заходи, студентська молодь нагадує всім без винятку, про основні правила екологічної поведінки. Адже далеко не кожен слідкує за собою, знаходячись на вулиці. Навіть дорослий мимоволі може кинути папірець і переступити через нього, подаючи цим вчинком поганий приклад наслідування своїм дітям та онукам. І це найстрашніше. Адже ми вчимося жити у своїх батьків.
Я вважаю, що молодь відіграє важливу роль у збереженні нашої екології, адже особливості моральної та культурної поведінки закладаються в пам’яті кожного з нас із самого малечку. І в екологічному вихованні важливу роль відіграють і батьки, і вчителі, результатом чого є — сформована екологічна культура людини, що характеризується різнобічними глибокими знаннями про навколишнє середовище (природне і соціальне); наявність світоглядних ціннісних орієнтацій щодо природи; екологічний стиль мислення і відповідальне ставлення до природи та свого здоров'я; набуття умінь і досвіду вирішення екологічних проблем (насамперед на місцевому та локальному рівнях); безпосередня участь у природоохоронній роботі; передбачення можливих негативних віддалених наслідків природо-перетворювальної діяльності людини.

Кожен з нас має пам’ятати, що чиста екологія Землі, на якій ми живемо, залежить тільки від нас, і ми маємо доглядати за нею і берегти її для майбутніх поколінь.

Література

1. Вороніна Л.П. Структура діяльності вчителя щодо здійснення міжпредметних зв’язків//Педагогіка. – К.,1984. - Вип.2. – С.76-80

2. Кмець А.М. Екологічна свідомість майбутніх учителів: проблеми, зміст, типологія//Вища освіта України. – 2001. - №2. – С.96-99

3. Сухомлинський В. О. Батьківська педагогіка: Вибрані Твори. – У 5 т . Т. 5. - К: Радянська школа, 1977.

4. Сухомлинський В. О. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості: Вибрані твори. - У 5 т. - Т. 5. - К.: Радянська школа, 1976.

5. Химинець О.В., Химинець В.В. Проблеми екологічного виховання учнів. – Ужгород, 1995. – 94с.