Психосоціальний розвиток дорослих

На думку З.Фройда, щастя людини у дорослому житті визначається її здатністю кохати і працювати.

Психосоціальний розвиток дорослої людини можна розглядати в трьох аспектах: Я - як індивідум, Я - як член сім'ї, Я - як працівник.

Згідно Е. Еріксону, важливим завданням в період ранньої дорослості (20-40 років) є встановлення своєї ідентичності в близьких стосунках з іншими людьми і в трудовій діяльності. Формування ідентичності - про­цес, який ніколи не припиняється. В міру того, як змінюється внутрішній і зовнішній світ дорослого, відбувається переструктурування особистіс-ної, професійної і сімейної ідентичності.

Е. Еріксон вважав, що з формуванням ідентичності пов'язаний розви­ток близькості з товаришами, а далі з чоловіком і дружиною. Близькість є вирішальним фактором у встановленні любовних стосунків. Близькість є важливим досягненням ранньої дорослості. Люди, які не змогли сформу­вати близькі стосунки в ранній дорослості, надалі можуть страждати від почуття самотності, мати труднощі в соціальній адаптації.

На думку Е. Еріксона, головним досягненням дорослості є генератив-ність. Під генеративністю він розуміє намагання кожної людини увічни­ти себе, внести свій значущий внесок у розвиток суспільства. Одні лю­ди намагаються досягти генеративності у своїй сім'ї, виховуючи дітей,

інші - шляхом високої продуктивності на роботі. Людина у віці ранньої дорослості відкрита для спілкування, заводить нові знайомства, дружні зв'язки, закохується, створює сім'ю.

Р. Стернберг вважає, що кохання має три складові: інтимність, або по­чуття близькості, яке проявляється в любовних стосунках. Пристрасть або стан збудженості, що пов'язаний з фізичним потягом і сексуальною поведінкою. Третьою складовою ерішення-зобов'язання любити людину і зберігати тривалі стосунки з нею.

Створення сім'ї в період ранньої дорослості є важливим кроком для молодих людей, у них з'являються нові ролі чоловіка і дружини (згодом батьків), іншого значення набувають обов'язки, спілкування. Молоде подружжя повинно пристосовуватися до потреб, один одного, розумно розподілити між собою обов'язки, навчитися поважати індивідуальність кожного, знаходити вихід із конфліктних ситуацій.

Нового соціального статусу набувають чоловік і жінка, коли у них наро­джується дитина. Як визначає М. Комаровські, поява третього члена сім'ї вимагає з боку матері і батька нових ролей і обов'язків, підвищує їх від­повідальність, змінює їх поведінку, дисциплінує їх. Збільшується фізичне і емоційне навантаження подружжя. Поява дитини змінює спілкування і зв'язок між чоловіком і жінкою, дитина стає центром уваги батьків.

Провідною діяльністю періоду ранньої дорослості є професійне на­вчання, або ж трудова діяльність. Деякі молоді люди поєднують навчання та працю. Рання дорослість є сприятливим періодом для засвоєння ді­лових норм і стосунків між людьми, оволодіння професійно-трудовими навичками.

Класична модель професійного циклу передбачає, що молодий праців­ник повинен адаптуватися до вимог своєї професії і поступово просувати­ся вгору по службі. Досягнувши певного рангу, він зберігає своє досягнен­ня і займає міцне професійне становище. Але є молоді люди, які змінюють свою роботу декілька разів і не досягають високого професійного рівня.

Професійне становлення чоловіків і жінок має певні відмінності. Жінки більше орієнтовані на сім'ю і виховання дітей і тому починають свою професійну кар'єру пізніше і досягають високого статусу уже у віці середньої дорослості. Але більшість молодих жінок поєднують роботу і сімейні обов'язки, це звичайно проблематично і вимагає великих фізич­них і моральних затрат, та професійне становлення у них відбувається швидше.

Середня дорослість (від 40 до 60 років) має свої специфічні психоло­гічні особливості. Е. Еріксон визначив основне завдання цього періоду як вибір між генеративністю (цілеспрямованістю, продуктивністю) і за­хопленням собою. Щоб уникнути застою, люди середнього віку проявля­ють турботу про молодше покоління, про світ, в якому це покоління буде