Шляхи та засоби активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення пейзажного жанру

Предмет "образотворче мистецтво" має на меті виховання в учнів цілісного сприймання дійсності за художньо-естетичними законами, розвитку зорової культури і творчої уяви, а також оволодіння різноманітними засобами створення художніх образів. У предметі "образотворче мистецтво" взаємопов'язані три провідні компоненти ‒ образне бачення світу, мистецтвознавчі знання та відповідні способи образотворчої діяльності.

Для активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках образотворчого мистецтва при вивченні пейзажного жанру необхідно дотримуватися таких моментів:

а) не вдаватися до стереотипності, організовувати учителеві структурну різноманітність на уроці, структурну режисуру;

б) залучення учнів до співпереживання, створення відповідного що до теми уроку емоційного настрою, чому сприятиме включення до сценарію уроку ігрових моментів, використання інших видів мистецтв (художнього слова, музики, елементів театрального дійства, кінофрагментів);

в) наявність трьох основних структурних елементів уроку (відповідно до законів будь-якої художньої творчості): сприймання, формування творчого задуму, його посильна творча реалізація.

Сприймання мистецтва передбачає формування навичок сприймання й оцінки художнього образу у творах образотворчого мистецтва (по можливості – і в інших видах). Як розділ роботи сприймання здійснюється на матеріалі шедеврів світового образотворчого мистецтва, творів сучасних авторів, як українських, так і зарубіжних, і вирішує три основні завдання:

1) формування уявлення про особливості образної мови різних видів пейзажу, розуміння ролі виражальних засобів у створенні художнього образу (певного стану природи, настрою, характеру тощо) твору мистецтва;

2) розвиток уміння виразити своє ставлення та емоційне переживання щодо твору, яке аналізується;

а) у формі словесного відгуку на рівні емоційно-естетичної оцінки, художнього аналізу (порівняння, зіставлення, виявлення загальних рис тощо), розгорнутої художньої оповіді, що передає естетичні погляди, смаки, ідеали учнів;

б) у формі «графічної мови», тобто передавання враження про твір за допомогою зображення (миттєво виконані начерки і замальовки з пам'яті);

в) можливо – в інших формах художньої творчості (музика, театр, художня фотографія, анімація тощо);

3) формування знань та уявлень про мистецтво і художників – пейзажистів, специфіку їхньої праці. Засвоєння спеціальних художніх термінів.

Практична (творча) художня діяльність – передбачає максимально широкий спектр художніх технік і матеріалів. По кожному з розділів робота виконується за чотирма основними навчальними проблемами:

• форма (силует, частина і ціле, пропорції, конструкція, передача об’єму форми засобами світлотіні тощо);

• простір;

• питання композиції і композиційна діяльність;

• колір [9;10-14].

Таким чином, зміст практичної діяльності орієнтовано на можливість ознайомлення учнів з особливостями художньо-образної мови різних видів образотворчої діяльності, з різноманітними пластичними техніками і доступною технологією створення художнього образу предметів, що нас оточують та природи, якою саме вони її бачать у власних творчих роботах.

2.3. КОНСПЕКТ УРОКУ ДЛЯ 6-го КЛАСУ ЗА ПРОГРАМОЮ «ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО»

Тема уроку:«Пейзаж у живописі».

Тип уроку.Комбінованийурок: формування та вдосконалення умінь і творче застосування їх на практиці.

Мета уроку.

Навчальна. Формування умінь:

• спостерігати вплив світла на зміну кольорів;

• передавати колір природних форм відповідно до змін часу доби та пори року.

Розвивальна. Вдосконалення умінь:

• побудуви пейзажу з використанням лінійно-конструктивної перспективи;

• виконувати роботу на основі творчого мислення.

Виховна:

• вихованняінтересу до живописного пейзажу;

• виховування любові до рідного краю;

• виховання охайності при виконанні власних робіт.

Завдання уроку:

· участь у бесіді, відтворення, опорних знань;

· спостереження, сприйняття нового матеріалу;

· виконання тренувальних вправ: «Начерк пейзажу» (див. додаток № 5); «Образ дерева» (див. додаток № 6).

· Самостійно-творча робота: виконання пейзажу «Осіннє сяйво природи» у живописній техніці.

Обладнання:

• Репродукції картин:

‒ І. Левітан «Золота осінь», «Осінній день. Сокольники», «Вечірній дзвін», «Осінній пейзаж», «Жовтень»;

‒ Є. Зверьков «Осінь»;

‒ І. Шишкін «Серед долини…»;

‒ В. Полєнов «Осінь в Абрамцеві»;

‒ М. Кримов «Осінь».

• Роздавальний матеріал ‒ картка-схема «Компоненти оцінки художнього твору» (див. додаток № 8) , моделі куба білого кольору та кольоровий папір.

Матеріали: аркуш паперу А-4, простий олівець, гумка, фарби (гуаш, акварель), пензлі, палітра, склянка з водою, серветка.

Методи і прийоми, що використовує вчитель на уроці:організація сприймання;бесіда;розповідь-пояснення; ілюстрація наочності;порівняльний аналіз;спостереження;стимуляція творчої діяльності учнів;самостійна творча діяльність;методи контролю.

Види діяльності учнів на уроці:

∙пізнавальна ( сприймання та засвоєння нових знань):

∙практична (застосування нових умінь та навичок на практиці).

СТРУКТУРА УРОКУ

І.Організаційні питання (1хв).

ІІ. Активізація уваги та чуттєвого досвіду учнів (4 хв).

III. Повідомлення теми і завдань уроку та мотивація навчальної діяльності учнів (1 хв).

ІV. Робота над темою уроку (11 хв):

• виклад нового матеріалу;

• перегляд і обговорення ілюстративного матеріалу;

• словникова робота;

• виконання учнями тренувальних вправ;