Науково-дослідна складова виробничої практики
УДК 330.1:167
ББК 65.32
М 85
Друкується за рішенням науково-методичної комісії факультету менеджменту Миколаївського державного аграрного університету від 21.05.2012 р., протокол №9
Укладач:
І.О. Мельник – канд. екон. наук, доцент кафедри економіки сільського господарства Миколаївського державного аграрного університету
Рецензенти:
В.В. Лагодієнко – д-р.екон.наук, професор кафедри світового сільського господарства і ЗЕД Миколаївського державного аграрного університету;
І.О. Іртищева - д-р.екон.наук, завідувач кафедри міжнародної економіки та економічної теорії Миколаївського національного університету ім. В.О. Сухомлинського
© Миколаївського державного аграрного університету, 2012
ЗМІСТ
1. Мета та завдання практики .........................................................................4
2. Організація та зміст практики ....................................................................4
3. Загальні вимоги до написання звіту з практики .......................................5
4. Правила оформлення звіту з практики .....................................................5
5. Рекомендований зміст звіту з виробничої практики ................................8
1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ
Практика студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» є продовженням навчального процесу.
Мета практики – закріпити отримані теоретичні знання та вміння застосовувати на практиці для організації власної наукової роботи, результатом якої є проведення власних досліджень та їх оформлення у вигляді дипломної роботи магістра.
Завданням практики є:
- вивчення особливостей проведення досліджень в економічній сфері;
- визначення наукової проблеми та її конкретизація;
- опрацювання загальних та спеціальних методів дослідження;
- застосування методів збору, систематизації та вивчення інформації;
- організація основних етапів проведення власного дослідження;
- складання робочого плану дослідження;
- викладання результатів досліджень на практичних заняттях студентів факультету.
2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЗМІСТ ПРАКТИКИ
Науково-педагогічну практику студенти проходять в Миколаївському державному аграрному університеті шляхом проведення власних досліджень стану та розвитку окремих економічних проблем в агропромисловому комплексу області та викладання основних отриманих результатів при проведенні занять зі студентами університету за погодженням з випусковими кафедрами та деканатом факультету менеджменту.
Загальна тривалість практики становить 2 тижні. Послідовність проходження практики визначається в календарному плані, який складається студентом і погоджується з керівником практикою від університету та з дипломним керівником.
Бюджет часу практиканта визначається особисто, виходячи з особливостей досліджень, що проводяться, та ступенем опрацювання робочої гіпотези.
Від університету керівництво практикою здійснює керівник практики від кафедри економіки сільського господарства та керівник дипломної роботи. Вони консультує практиканта за всіма питаннями щодо практики та написання звіту, перевіряють якість та послідовність проходження практики. Також вони інформує кафедру та деканат про хід проходження практики студентами, клопочуть перед ректором університету про усунення від практики тих студентів, які не виконують програму, порушують дисципліну та правила проходження практики.
3. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ ЗВІТУ З ПРАКТИКИ
Звіт з виробничої практики складається студентом безпосередньо під час проходження практики і надається на перевірку одразу після повернення з неї та початку навчального процесу.
Звіт пишеться на лицевій стороні стандартних аркушів паперу формату А-4. Загальний обсяг 20-40 сторінок. На початку наводиться зміст звіту, потім розкривається кожне питання з наведенням розрахунків і посиланням на додатки.
Після перевірки і письмової рецензії викладача кафедри, звіт захищається студентом на засіданні спеціально створеної комісії не пізніше, ніж через 10-15 днів після початку занять. Оцінка за практику ставиться у залікову книжку студента. Перездача оцінки, одержаної в результаті захисту звіту, не дозволяється.
4. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ З ПРАКТИКИ
Текст пишеться від руки або друкується через два міжрядкових інтервали (6 мм) до 30 рядків на сторінці. Мінімальна висота шрифту – 1,8 мм. При використанні текстового редактору Microsoft Word використовується чотирнадцятий розмір шрифту, міжрядковий інтервал 1,5. на кожній сторінці залишаються поля таких розмірів: лівий – 30 мм, верхній та нижній – не менше 20 мм, правий – не менше 10 мм.
Будь-які скорочення слів в роботі не допускаються, крім загальноприйнятих : грн., кг, ц, т, га та інші .
Щільність тексту повинна бути однаковою, букви або цифри – чіткими. Описки і неточності, які виявилися в процесі написання роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту.
Текст основної частини роботи поділяють на розділи та підрозділи.
Заголовки структурних частин роботи “Вступ”, “Розділ”, “Висновки”, “Список використаних джерел”, “Додатки”, виконуються симетрично до тексту великими літерами. Заголовки підрозділів пишуть маленькими літерами (крім першої великої ) з абзацного виступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять.
Відстань між заголовком та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервали (9-14 мм).
Нумерація. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знаку №.
Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті без крапки в кінці.
“Зміст”, “Вступ”, “Висновки”, “Список використаних джерел” не нумерують. Номер розділу ставлять після слова “Розділ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка дається заголовок розділу.
Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують надпис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номеру розділу і порядкового номеру таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу).
В разі, якщо таблиця не розміщується на одній сторінці і при переносі частини її на інший аркуш (сторінку) слово “Таблиця” і номер її вказують один раз над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовження табл.” і вказують номер таблиці, наприклад: “Продовження табл. 1.2”.
Формули в роботі (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу, як ілюстрації та таблиці. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (1.1) (перша формула першого розділу).
Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею, починаючи з великої літери. Назву не підкреслюють.
Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту аркуша або з поворотом, але за годинниковою стрілкою. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті, при цьому слово “таблиця” в тексті пишуть скорочено, наприклад: “… в табл. 1.2”. У повторних посиленнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово “дивись”, наприклад: “… див. табл. 1.2”…
Список використаних джерел. Використану літературу можна розміщувати в списку в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Відомості про джерела, які включені до списку літератури, необхідно давати згідно з вимогами державного стандарту з обов’язковим наведенням праць (додаток А).
Додатки. Додатки оформлюють як продовження звіту з виробничої практики на наступних його сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи.
Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок у горі малими літерами з першої великої симетрично відносно сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої пишуться слово “Додаток…..” і велика літера, що позначає додаток.
Додатки слід позначити послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, Б і т.д.
5. РЕКОМЕНДОВАНИЙ ЗМІСТ ЗВІТУ З ПРАКТИКИ.
Звіт з практики повинен складатися з наступних частин:
1. Вступ
2. Науково-дослідна складова виробничої практики
2.1. Організація наукового дослідження.
2.2. Методика та методологія наукового дослідження.
3. Педагогічна складова виробничої практики
4. Особливості викладання результатів економічних досліджень
Науково-дослідна складова виробничої практики
Науково-дослідна частина виробничої практики магістрів базується на основних концептуальних засадах проведення науково-дослідної практики студентів економічних спеціальностей та є обов'язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня магістра з відповідної спеціальності і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь здійснення самостійної наукової-дослідної роботи.
Особливістю науково-дослідної роботи студента під час проходження практики є її спрямованість на вирішення аналітичних і дослідницьких завдань, необхідних для виконання дипломного проекту (роботи). Вона орієнтована на придбання особистісних та професійних компетенцій, пов'язаних з проведенням наукових досліджень, оформленням і публікацією отриманих наукових результатів.
Метою науково-дослідної частини виробничої практики є набуття студентами досвіду самостійної науково-дослідної роботи та опрацювання методики її проведення, поглиблення теоретичних знань у сфері економічних відносин, підбір фактичного матеріалу для написання випускної магістерської роботи, формування вмінь і навичок опрацювання наукових та інформаційних джерел.
Студенти під час проходження науково-дослідної частини виробничої практики мають такі завдання:
- вивчення теоретичних класичних джерел за обраною науковою проблемою, пов'язаною зі спеціалізацією кафедри та відповідно до наукової проблеми дослідження щодо майбутньої дипломної роботи магістра;
- визначення стану розробки питань обраної наукової проблеми у вітчизняній та іноземній науковій літературі;
- визначення структури та основних завдань магістерського дослідження;
- оволодіння методикою обробки та аналізу статистичних даних;
- апробація основних теоретичних та практичних рекомендацій магістерської роботи (у формі виступів на конференціях, написанні наукових статей, рекомендацій до органів влади й управління тощо).
Зміст науково-дослідної частини виробничої практики повинен відповідати напряму наукових досліджень студента магістратури. Під час такої практики надається можливість застосувати нові методи та отримати необхідні результати досліджень, що їх проводить студент при написанні магістерської роботи. Зміст науково-дослідної роботи студентів визначається:
- участю у науково-дослідній роботі, що проводиться кафедрою;
- підготовкою тез доповіді на конференції та статей для публікації;
- виконанням індивідуальних науково-дослідних завдань.
Тематика індивідуальних завдань охоплює широке коло питань, пов'язаних з проведенням досліджень стану, організації та ефективності інноваційної діяльності на підприємстві під час проходження практики.
Програму індивідуальних завдань та наукових досліджень складає науковий керівник дипломного проекту (роботи). В ній, як правило, вказується тема (напрям) досліджень, літературні джерела, в яких висвітлюються теоретичні аспекти теми та набутий досвід і результати попередніх досліджень з цієї теми, перелік питань, що слід розкрити під час проходження практик, джерела інформації, з якими слід ознайомитися в організації та проаналізувати і систематизувати їх, особисті дослідження, система показників аналізу при дослідженні, їх методи, послідовність дослідження тощо.
Результати проходження науково-дослідної практики повинні бути представлені на публічне наукове обговорення (на наукових конференціях, семінарах та інших науково-технічних заходах) та опубліковані в наукових та фахових виданнях.
Результати виконання індивідуального завдання та науково-дослідної роботи повинні знайти відображення у дипломній та наукових роботах студента.