ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ. Завдання 1.Виберіть рядок, у якому всі іменники у кличному відмінку однини мають однакове закінчення:

Завдання 1.Виберіть рядок, у якому всі іменники у кличному відмінку однини мають однакове закінчення:

а) Богдан, голуб, друг;

б) лікар, Петро, земля;

в) батько, козак, Микола;

г) край, Оля, Степан;

д) вітер, Олена, вчитель.

Завдання 2.Позначте рядок, у якому всі слова мають правильно утворену форму кличного відмінка:

а) місяцю, скрипалю, читачу, школяре;

б) інженере, надія, читачу, Оле;

в) доню, Соломія, друже, степу;

г) женцю, Івасе, сестро, лікаре;

д) Геннадій, праце, ковалю, столе.

Завдання 3.Позначте рядок, у якому всі слова мають правильно утворену форму кличного відмінка:

а) Грицю, голубе, друже, школяре;

б) чумаче, хлопче, тесляре, Марія;

в) колего, діду, Жако, місяце;

г) Людвіга, ясеню, слухаче, ударнику;

д) Фрідріхо, Віталіє, фабрико, площе.

Завдання 4.Позначте номери неправильно утворених форм кличного відмінка іменників:

І 1) ударнику; 2) лікаре; 3) площе; 4) Ігоре; 5) Віталіє.	ІІ 1) синку; 2) пані Ганна; 3) брате Антон; 4) тесляре; 5) учителю.	ІІІ 1) робітнику; 2) брате Петро; 3) знавцю; 4) Любов Василівно; 5) добродію.
ІV 1) слухачу; 2) колего Гриць; 3) бабусе; 4) ясеню; 5) друже Карпенку.	V 1) товаришу; 2) Богдане; 3) Соломія; 4) женче; 5) кобзаре.	VІ 1) Віталію; 2) газетяре; 3) Даниле; 4) дідусе; 5) Мотря.

Завдання 5.Позначте номери неправильно утворених форм іменників кличного відмінка:

І 1) Наталя; 2) заводе; 3) зустріче; 4) слухачу; 5) місяце.

ІІ 1) пані Катерина; 2) фабрико; 3) Юріє; 4) сім'є; 5) женцю.

ІІІ 1) товаришу Віталіє; 2) пане лейтенант; 3) вчителе; 4) доле; 5) пане лейтенанте.

Завдання 6.Позначте рядок, у якому правильно записані всі форми кличного відмінка іменників.

А. Петре Івановичу, добродійко Ганна, Семене Тарасовичу;

Б. Олено Василівно, добродію Савчуку, Олего Іванчук;

В. Василе Степановичу, Ярославе Андрійовичу; добродію Остап;

Г. Товаришко Савицька, Соломіє Олексіївно, Миколо Сергійовичу.

Д. Максиме Олексійович, друже Семен, пані Катерина.

Завдання 7.Укажіть іменники, які у кличному відмінку мають закінчення -ю:

а) лікар;

б) сестра;

в) скрипаль;

г) праця;

д) лицар;

Завдання 8.Укажіть іменники, які у кличному відмінку однини мають закінчення-е:

а) Марія;

б) студент;

в) інженер;

г) читач;

д) праця.

Завдання 9.Виберіть рядок, у якому всі іменники у кличному відмінку мають закінчення-у:

а) товариш, читач, батько;

б) Київ, козак, дядько;

в) дощик, братик, школяр.

Завдання 10. Виберіть рядок, у якому всі іменники у кличному відмінку мають закінчення -ю:

а) край, кобзар, Марія;

б) коваль, Івась, місяць;

в) розмай, надія, радість.

Завдання 11.Виберіть рядок, у якому всі іменники у кличному відмінку мають закінчення-о:

а) Галина, пісня, гай;

б) Микола, калина, країна;

в) Оксана, зміна, школяр.

Завдання 12. Поставте всі слова у формі кличного відмінка.

1) Петро Кузьмич, добродій бригадир, товариш Віталій;

2) Марія Семенівна, брат Петро, колега Степан;

3) друг Ярослав, пані Катерина, пан агроном;

4) пан лейтенант, товариш учитель, Роман Романович;

5) Ганна Василівна, Іван Миколайович, друг Іван;

6) Микола Артемович, пан полковник, сестра Ярина.

Завдання 13.Поставте іменник Ілля у формі кличного відмінка однини.

Завдання 14.У кличному відмінку однини форму Валеріє має:

а) чоловіче ім’я Валерій;

б) жіноче ім’я Валерія;

в) чоловіче ім’я Валерій, жіноче ім’я Валерія.

Завдання 15.Поставте слова у формі кличного відмінка.

Сестра, радість, парубок, Микита, Олена, край, площа, доня, ніжність, душа, степ, поезія, шофер, Григорій, Юрій, Ігор, зустріч, Соломія, Соня, товариш, читач, подорож, праця, газетяр, кущ, матуся, пісня, фабрика, доля, мрія, Мотря, Олег, Марія, лікар, гусляр, колега, слухач.

Завдання 16.Позначте рядок, у якому правильно записані всі форми кличного відмінка іменників:

А. Вікторе Петровичу, Ольго Олександрівно, Павло Івановичу;

Б. Світлано Сергіївно, Інно Павлівно, Василе Борисовичу;

В. Ганно Миколаївно, Дмитре Володимировичу, Петре Михайловичу;

Г. Ярославе Євгеновичу, Софію Олексіївно, Миколо Андрійовичу;

Д. Віталіє Богдановичу, Ніно Романівно, Галино Савівно.

Завдання 17.Запишіть подані словосполучення у формі кличного відмінка.

Добродій Яремчик, пані Ярослава, товариш лейтенант, колега Степан, панна Олеся, Іван Олександрович, Ганна Михайлівна.

Завдання 18.Виберіть рядок, у якому всі іменники у кличному відмінку однини мають однакове закінчення:

а) Геннадій, коваль, друг;

б) дуб, Олександр, земля;

в) батько, сосна, Микола;

г) край, Галя, Олег;

д) читач, книга, товариш.

Завдання 19.Позначте рядок, у якому всі іменники у кличному відмінку матимуть закінчення-ю:

а) лікар, тесляр, коваль;

б) скрипаль, край, вчитель;

в) боєць, пролетар, слухач;

г) Соня, Юрій, подорож;

д) Геннадій, надія, кобзар.

Завдання 20.Позначте рядок, у якому правильно вжито форму кличного відмінка:

а) Олеже, Марку, гаю, земле;

б) Іване, професоре, Оле, Маріє;

в) командире, Даниле, мріє, друг;

г) земле, вікно, женцю, царю;

д) Дніпре, учителю, цигане, коне.

4.3 Категорія роду іменників

Іменникам властиві граматичні категорії роду, числа та відмінка. Категорія роду у слов’янських мовах відома здавна. Ще на індоєвропейському ґрунті виділялися чоловічий та жіночий рід, що було пов’язано з позамовним поділом на статі. Середній рід виник на основі іменників – назв неживих предметів. Отже, рід з’явився на основі поділу іменників на істоти й неживі предмети (неістоти).

Категорія роду називається лексико-граматичною, бо, крім граматичних ознак, враховуються ще й семантичні (поділ на статі, за віком): дід – баба, син – дочка, качка – каченя. Навіть у назвах людей за професією, родом занять, національною належністю розрізняється рід, переважно чоловічий і жіночий. Тут помітну роль відіграють морфологічні показники – суфікси із закінченнями: студент – студентка, робітник – робітниця, кореспондент – кореспондентка, киянин – киянка, лікар – лікарка, узбек – узбечка. У назвах свійських тварин, як і людей, рід також розрізняється і лексично, і граматично: корова – бик, півень – курка, голуб – голубка. Назви диких тварин, особливо дрібних, мають рід, що вирізняється тільки за граматичними показниками: жайворонок, метелик, муха, гусениця, риба, мурашка.

У назвах неістот беруться до уваги граматичні ознаки – форми називного, родового й орудного відмінків однини: сосна – сосни – сосною, дуб – дуба – дубом, відро – відра – відром. Назви абстрактних понять, малих щодо віку істот та інших конкретних предметів охоплює переважно середній рід: життя, навчання, курча, гусеня, перо, лезо, море, озеро.

Граматичне значення чоловічого, жіночого та середнього роду визначається за основним показником – закінченням називного відмінка однини та інших відмінків – родового, орудного. Для іменників чоловічого роду таким показником є нульове закінчення з основою на твердий і, рідше, на м’який приголосний: степ, двір, шлях, стіл, дощ, ключ, гай, кінь, окунь, приятель, хлопець. Окремо виділяються іменники чоловічого роду з закінченням -а (-я), -о, -е: батько, Дніпро, Петро, Микола, суддя, Ілля, вовчище, котище. Іменники жіночого роду мають закінчення -а (-я) (калина, вода, земля, армія, Галина, Надія, Наталя). До жіночого роду належать також іменники з нульовим закінченням (зустріч, подорож, путь, сіль, галузь, більшість, крайність). Іменники середнього роду в називному відмінку однини закінчуються на -о, -е, -я: село, болото, горе, поле, знання, покриття, ім’я, лоша, дитя, весілля, учнівство, пасовисько, полотнище, знамено.

Іменники так званого спільного роду в контексті бувають лише одного якогось роду – чоловічого або жіночого. До них належать іменники із закінченням на -а: базіка, трудяга, нечепура, служака, листоноша, бідолаха, приблуда, плакса, причепа, недоторка та ін. У цьому разі рід визначається за синтаксичним зв’язком іменника з іншими словами – за допомогою форм прикметників, займенників, дієслів, тобто контекстуального оточення: страшна потвора, добрий трудяга, прибув листоноша.

У невідмінюваних (ініціальних, буквених) абревіатурах рід визначається за основним словом: відомий ХТЗ, Київська ГЕС, дивовижний НЛО. У звукових (відмінюваних) абревіатурах рід визначається граматично: КрАЗ – КрАЗа – КрАЗові, КрАЗ – КрАЗом – на КРАЗі; ТУМ – ТУМу – ТУМові, ТУМ – ТУМом – у ТУМі. Так само чоловічого роду іменники ВАК, ДЕК, НОП, загс. У невідмінюваних звукових абревіатурах рід також установлюється за стрижневим словом: облвно повідомив, Шевченківський райвно.

Невідмінювані іменники, до яких належать слова іншомовного походження з основою на -а (з попереднім голосним основи), -о, -у, -є, -і, -ю, як назви неживих предметів належать до середнього роду: цікаве амплуа, широке панно, смачне рагу, густе пюре, велике фойє, чорне таксі, вдале інтерв’ю. До чоловічого роду належать іменники – назви тварин: жвавий кенгуру, маленький поні, волохатий шимпанзе. Назви осіб чоловічої статі належать до іменників чоловічого роду: аташе, мосьє, Гейне, Гойя, Дюма, Золя. Назви осіб жіночої статі – до жіночого роду: міс, леді, мадам, Зеґерс, Ожешко. До невідмінюваних належать й українські жіночі прізвища з основою на приголосний та -о: Віра Луценко, Ніна Сагайдак, Алла Мазур, Оксана Гайдай. Власні географічні назви належать до того роду, який має родова назва: зелене Тбілісі, високогірна Перу, глибоке Онтаріо, промислове Баку, південне Туапсе.

Спостерігається хитання у граматичному роді іменників сусід – сусіда, зал – зала, змій – змія, птах – птаха, парасоль – парасоля, плацкарт – плацкарта, свердел – свердло, округ – округа, верховод – верховода. Переважно чоловічого роду іменники собака, друзяка, коняка, звірюка. У середньому або чоловічому роді вживаються іменники забудько, ледащо, незнайко, громило, здоровило, хлопчисько. То в жіночому роді, то в чоловічому бувають іменники купіль, харч, проділ (проділь). Іменник біль у чоловічому й жіночому роді розрізняється значенням. Біль (страждання) чоловічого роду: “А все те – злотні виламані зуби. Обручки й діаманти – скарб загуби. З гробовищ винюханий та з ярів. Біль, що горів, та не перегорів!” (Д. Павличко). Іменник біль у жіночому роді виражає опредмечену ознаку (білість): “Діброва смутная вже листячко ронила, додолу у журбі клонилася чолом; Зима, скрадаючись, повіяла крилом і снігом – біллю білою – її покрила” (О. Пчілка) [45: 118 – 120].