Х-ка методів контролю і самоконтролю за ефективністю навчально- пізнавальної д-сті
Методи контролю навчально – пізнавальної д-сті забезпечують одержання зворотної інформації про зміст, характер і досягнення у навчально –пізнавальній д-сті учнів та про ефективність праці вчителя. Важливим засобом активізації свідомості. Зміцнення знань,розвитку умінь і навичок є самоконтроль. Залежно від форми контрольних завдань перевірка можу бути усною, письмовою,графічною і практичною. В останні роки активно впроваджуються програмовані і тестові методи контролювання знань.
Метод усного опитування, його використовують при вивчені майже всіх предметів як один із найефективніших методів контролю знань. Полягає він у з’ясуванні рівня знань учня завдяки прямому контакту з ним під час перевірочної бесіди. Усне опитування передбачає постановку вчителем питань,підготовку учнів до відповіді та демонстрування своїх знань, корекцію і самоконтроль викладених знань у процесі відповіді, аналіз та оцінювання її.Перевірочні питання і завдання вчителя бувають репродуктивними(відтворення вивченого), реконструктивними(застосування знань і умінь у змінених ситуаціях), творчими(застос. знань і вмінь у нестандартних умовах). Такі питання бувають основними(передбачають самостійну розгорнуту відповідь), додатковими(уточнення по ходу відповіді), допоміжними(допомагають виправити неточності). За формулюванням- звичайними, проблемними; за формою висловлення – логічними, цілеспрямованими, чіткими, зрозумілими і посильними; за місцем організації і проведення – класними і домашніми; за методом перевірки результатів – традиційними, тестовими, програмованими; за охопленням учнів перевіркою – індивідуальними, фронтальними, ущільненими(груповими).
Письмовий контроль. Особливістю письмової контрольної роботи, порівняно з усною перевіркою, єглибина відповідей на запитання і виконання практичних дій, більша тривалість її проведення і підбиття підсумків. Її проводять у формі письмових відповідей на запитання,письмового розв’язання задач, предметних диктантів, які дають змогу оперативно визначити якість знань учнів. Такий контроль сприяє формуванню навиків самоконтролю. Письмовий контроль дає змогу за короткий проміжок часу перевірити багатьох учнів, зберігати результати перевірки, виявляти неточності у відповідях учнів. Але він забирає багато часу у вчителя для перевірки письмових робіт.
Графічна контрольна перевірка. Вона передбачає графічну форму відповіді учня на запитання, коли обчислення або знаходження різних величин здійснюють за допомогою креслення, графіка, малюнка, векторної діаграми тощо. Особливий вид графічної перевірки – робота з контурними картами.
Практична контрольна перевірка – практичне вирішення контрольних завдань. Залежно від характеру контрольних завдань розрізняють синтезований(учням дається завдання, відповіді на які потребують узагальнених знань, умінь і навичок) та ймовірний контроль(перевірка всієї системи знань питаннями, відповіді на які віддзеркалюють цю систему).
Тестові методи перевірки знань. Тестування пов’язане з необхідністю учня розв’язати певну к –сть завдань, з яких складається тест. Тест – сукупність підібраних за певними правилами стандартизованих завдань для вимірювання знань, психофізичних та інших особливостей особистості. Здебільшого тести передбачають вибір особою, яка проходить тестування, однієї з к – сті запропонованих відповідей. Тестовий контроль спрямований на перевірку засвоєння ключових елементів навчального матеріалу. Він відзначається більшою об’єктивністю, усуває суб’єктивізм, скорочує час на перевірку, сприяє дотриманню єдності вимог, запобігає випадковості при оцінюванні знань, дає змогу статистично опрацювати одержані результати. У шкільній практиці найпоширенішими є тести досягнень(для оцінювання рівня розвитку логічного мислення), креативності(для оцінювання творчих здібностей учнів), критеріально – орієнтовані(для визначення динаміки індивідуальних досягнень щодо певного критерію), нормативно – орієнтовані(зіставлення індивідуального результату тестування окремого учня з результатами учнів нормативної вибірки).
Програмований контроль полягає у пред’явленні до всіх учнів стандартних вимог у процесі перевірки однакових за к – стю і складністю контрольних завдань, запитань. Оцінювання здійснюється за допомогою різних автоматизованих або технічних пристроїв.
Іспити(екзамени). Екзамени підвищююють відповідальність учителя і кожного школяра за свою роботу, сприяють систематизації вивченого, вихованню в учнів вимогливості до себе. Іспити проводять методом письмової роботи, бесіди, практичної, лабораторної роботи, тестування тощо. Для забезпечення загального контролю запроваджено державну підсумкову атестацію учнів.
Отже виважене використання методів контролю і самоконтролю сприятливо впливає на зміцнення відповідальності учнів за навчальну роботу.