Методика дослідження самооцінки особистості

Меma дослiдження: визначення рiвня самооцiнки.

Мamерiaлu ma облaднaння: список слiв або спецiальний бланк зi словами, якi характеризують окремi якостi особи, ручка.

Процедура дослідження.

В основу дослідження самооцiнки в цьому варiантi методики покладено спосiб ранжування. Процедура досл­ідження включає двi серiї. Матерiал, з яким працює дослiджуваний, — це надрукований на спецiальному блан­ку список слiв, що характеризують окремi риси особистостi.

Перша серія

Завдання першої серiї: визначення уявлення людини про риси свого iдеалу, тобто "Я-iдеального". 3 цiєю метою слова, надрукованi на бланку, дослiджуваний має розмiстити в порядку надання їм переваги.

Iнструкцiя дослiджуваному: "Прочитайте уважно сло­ва, якi визначають риси особистостi. Розгляньте цi риси з погляду належностi їх iдеальнiй особистостi, тобто з погляду їхньої корисностi, соцiальної значущостi та бажаностi. Для цього проранжуйте їх (розташуйте в певному порядку), оцiнивши кожне в балах вiд 20 до 1. Оцiнку 20 поставте в бланку, в колонцi №1 лiворуч вiд риси, яка, на Ваш погляд, є найбiльш корисною i важливою для людей. Оцiнку 1 — у цiй же колонцi лiворуч вiд риси, яка найменш корисна, значима й бажана. Всi iншi оцiнки, вiд 19 до 2, поставте згiдно з Вашим ставленням до iнших рис. Пильнуйте, щоб жодна оцiнка не повторювалася двiчi".

Друга серія

Завдання другої серiї: визначення уявлення людини про свої власнi риси, тобто "Я - реального". Як i в першiй серiї, дослiджуваного просять проранжувати надрукованi на бланку слова, однак уже з погляду того, чи характернi (наявнi) позначенi ним якостi самiй особистостi.

Iнструкцiя дослiджувaному: "Прочитайте знову всi слова, якi визначають риси особистостi. Розгляньте цi риси з погляду належностi їх Вам. Проранжуйте їх у колонцi номер 2, оцiнивши кожну вiд 20 до 1. Оцiнку 20 поставте справа вiд тiєї риси, яка, на Ваш погляд, притаманна Вам найбiлыне, оцiнку 19 поставте тiй рисi, яка характерна для Вас трохи менше, нiж перша, i так далi. Тодi оцiнкою 1 у Вас буде позначено ту рису, яка властива Вам менше, нiж всi iншi. Пильнуйте, щоб оцiнки-ранги не повторювалися".

Бланк зi словами, якi визначають риси особистостi, має таку форму:

Бланк

№1	Риси особистостi	№2	d	d2
	Поступливiсть
	Смiливiсть
	Запальнiсть
	Нервознiсть
	Терпимiсть
	Захоплюванiсть
	Пасивнiсть
	Холоднiсть
	Ентузiазм
	Обережнiсть
	Вередливiсть
	Повiльнiсть
	Нерiшучiсть
	Енергiйнiсть
	Життєрадiснiсть
	Помисливiсть
	Упертiсть
	Безпечнiсть
	Соромливiсть
	Вiдповiдальнiсть

Мета обробки результатiв — визначення зв'язку мiж ранговими оцiнками рис особистостi, якi входять в уявлення "Я-iдеальне" i "Я-реальне". Мiра зв'язку встановлюється за допомогою коефiцiєнта рангової кореляцiї Ч. Спiрмена. Оцiнки вiд 1 до 20 пропонованих рис в обох рядах приймаються за їхнi ранги. Рiзниця рангiв, що визначають мiсце тiєї чи iншої риси особистостi, дає можливiсть вирахувати коефiцiєнт за формулою:

r=l-6×

де п — число запропонованих рис особистостi (п = 20), d — рiзниця номерiв рангiв.

Щоб вирахувати коефiцiєнт, потрiбно спочатку вирахувати на бланку, в спецiально вiдведенiй колонцi, рiзницю рангiв (d) за кожною запропонованою рисою. Потiм кожне одержане значення рiзницi рангiв (d) пiдносять до квадрата i пишуть результат на бланку в колонцi (d²), додають i суму (∑ d²) вносять у формулу.

Коли кiлькiсть рис дорiвнює 20, то формула має спрощений вигляд:

r = 1 - 0,00075 х ∑d².

Коефiцiєнт рангової кореляцiї (г) може бути в межах вiд -1 до +1. Коли одержаний коефiцiєнт не менше -0,37 i не бiльше +0,37 (при p = 0,05), то це вказує на слабкий, незначний зв'язок (або на те, що його немає) мiж уявленнями людини про риси свого iдеалу i про свої реальнi риси. Такий показник може бути отримано через недотримання дослiджуваним iнструкцiї. Та якщо iнструкцiя виконувалася, то подiбний зв'язок означав нечiтке i недиференцiйоване уявлення людини свого iдеального "Я" i "Я-реального".

Значення коефiцiєнта кореляцiї вiд +0,38 до +1 засвiдчує наявнiсть позитивного зв'язку мiж "Я-iдеальним" i "Я-реальним". Якщо з'ясовано позитивний зв'язок мiж "Я-iдеальним" i "Я-реальним", то величина коефiцiєнта засвiдчує завищення самооцiнки. При цьому, якщо значен­ня r перебуває в iнтервалi вiд +0,39 до +0,89, то у дослiджуваного є лише тенденцiя до завищення самооцiнки, а якщо в iнтервалi вiд +0,9 до +1, то його самооцiнку слiд вважати неадекватно завищеною. Значення коефiцiєнта кореляцiї в iнтервалi вiд -0,38 до -1 засвiдчує значущий негативний зв'язок мiж "Я-iдеальним" i "Я-реальним". Вiн вiдображає невiдповiднiсть або розбiжнiсть уявлення людини про те, якою їй потрiбно бути, i те, якою вона є за її уявленнями насправдi. Цю невiдповiднiсть пропонується iнтерпретувати як занижену самооцiнку. Чим ближче коефiцiєнт до -1, тим бiльший ступiнь невiдповiдностi.

Висновок про адекватність і рівень самооцінки учня будуть надійними, якщо результати, отримані при використанні цієї методики, співпадуть з результатами, отриманими при використанні іншого варіанту методики визначення самооцінки особистості (Див. Пашукова Т.І., Допіра А.І., Дьяконов Г.В. Практикум із загальної психології /За ред. Т.І. Пашукової. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2000. – С. 171 – 173). Крім цього вони повинні підтверджуватися спостереженнями.

Самооцінка і ставлення учня до себе тісно пов’язані з рівнем домагань, з мотивацією та з емоційними особливостями особистості. Від самооцінки залежить інтерпретація придбаного досвіду й очікування учня стосовно себе та інших людей.

Використані матеріали: Пашукова Т.І., Допіра А.І., Дьяконов Г.В. Практикум із загальної психології /За ред. Т.І. Пашукової. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2000. – С. 167 – 174.