Розвиток нервової системи в ембріональний період
Нервова система починає формуватися на третьому тижні ембріонального розвитку із зовнішнього зародкового листка - ектодерми. Спочатку утворюється нервова пластинка, яка перетворюється на жолобок з піднятими краями. Краї жолобка потім утворюють замкнену нервову трубку, з нижнього відділу утворюється спинний мозок, а з верхнього — три розширення - первинні мозкові міхурі (передній, середній і задній).
У 5 тижнів в ембріона видно поділ поперечною борозною переднього і заднього міхурів ще па дві частини, утворюються 5 мозкових міхурів. З п'ятого мозкового міхура утворюється довгастий мозок, з четвертого - міст і мозочок, з третього - середній мозок, з другого - очні міхурі і проміжний МОЗОК, з першого - великі півкулі головного мозку. На третьому місяці ембріонального розвитку формується мозолисте тіло, яке з’єднує праву і ліву півкулі. До 6 місяців півкулі повністю покривають мозок.
Якщо в ембріона головний мозок знаходиться на стадії мозкових пухирів, то спинний мозок досягає значних розмірів. На ранніх стадіях розвитку плода спинний мозок заповнює всю порожнину хребетного канату. Потім хребетний стовп випереджує в рості спинний мозок і до моменту народження закінчується на рівні 3-го поперекового хребця новонароджених довжина спинного мозку — 14—16 см, до 10 років вона подвоюється.
В ембріона хребетних головний і спинний мозок спочатку з’являються у вигляді трубки товщиною в один шар клітин. Після мітотичного поділу нейрони мігрують до певного місця, де згодом утворять певний відділ. Швидкість руху нейрона складає одну десяту мм в день. Ядра нервових клітин мігрують у шарі епітеліальної тканини, що утворює стінку нервової трубки розвиваючогося зародка. В період, коли в клітинах, розташованих у цьому шарі, який називається нейроепітеліем, або вентрикулярною зоною, відбувається реплікація ДНК, їх ядра рухаються у напрямку до внутрішньої поверхні епітелію, периферичні відростки відділяються від зовнішнього шару, і клітини перед поділом округлюються. Після мітозу дочірні клітини або випускають новий відросток, по якому вони можуть мігрувати назад у середній шар епітелію, або (якщо клітини припиняють поділ) видаляються із епітелію, беручи участь в утворенні проміжного шару стінки мозку.
Через деякий час у передній частині нервової трубки з'являються три потовщення - первинні мозкові пухирі: ромбенцефалон, або задній мозок; мезенцефалон, або середній мозок; прозенцефалон, або передній мозок (енцефалон від грецьк. той. що всередині голови). Із трьох первинних мозкових пухирів передній являється самим продуктивним по числу утворюваних з нього відділів і подальшому їх диференціюванні. Найважливішим в ембріональному розвитку головного мозку є утворення камер з лівого і правого боку. Вони перетворюються у великі півкулі, цю частину часто називають кінцевим мозком (теленцефалон) Між півкулями розташований непарний центральний відділ переднього мозку, від якого відходять півкулі. Він називається проміжним.мозком, або дієнцефалон У процесі онтогенезу із переднього мозку виділяється ще одна пара камер - очні пухирі, які згодом перетворюються на сітківки, що з’єднані з основою переднього мозку зоровими нервами. Із внутрішньої поверхні первинного переднього мозку розвивається непарна серединна камера, яка диференціюється і утворює задню долю гіпофізарного комплекса.
За заднім розташований середній мозок, який у ссавців включає дві пари структур, область із чотирьох бугрів, відому під назвою чотирьохгорбикового тіла та даху середнього мозку, або тектума ( текстум від грецьк. дах). Нижня пара структур називається нижнім двогорбиковим тілом, верхня пара - верхнім двогорбиковим тілом. Середній мозок є досить короткою ділянкою людського мозку людини і тому мало поділяється.