Вимоги до змісту бакалаврської роботи
Бакалаврська робота обов’язково має містити складний план, складовими якого є вступ, 2–3 розділи, що включають кілька підрозділів, а також висновки, список використаних джерел і додатки (за необхідності).
У вступі має відображатися актуальність теми бакалаврської роботи; формулюється мета, вказуються об’єкт та предмет дослідження, відповідно до мети визначаються завдання дослідження, характеризуються теоретичні засади, обґрунтовуються методи дослідження, описується структура роботи і розкривається зміст кожного з розділів. Обсяг вступу рекомендується до 5-ти сторінок.
Спочатку у вступі до роботи розкривають сутність і стан наукової задачі та її значущість, підстави та вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Коротко подають оцінку сучасного стану досліджуваної проблеми, обґрунтування вибраної теми та необхідності проведення досліджень, відмічаючи: практично розв’язані задачі; прогалини знань, що існують у конкретній галузі; провідних учених і фахівців досліджуваної галузі; актуальність та новизну теми; взаємозв’язок з іншими роботами. Указують на зв’язок обраної теми із напрямами наукових досліджень кафедри української мови і літератури Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка, а також з державними планами та програмами. Чітко формулюють мету роботи та завдання, які необхідно вирішити задля досягнення поставленої мети.
Обов’язковим елементом вступу до кваліфікаційної роботи необхідно вказати об’єкт і предмет дослідження. Об’єкт – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення. Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне й часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Методи дослідження, використані для досягнення поставленої в роботі мети, зазначають також у вступі. У магістерській роботі подають коротку анотацію нових наукових положень (практичних рекомендацій), запропонованих автором особисто. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих уже раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток).
Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми. У вступі стисло подається загальна характеристика роботи у такій послідовності:
1. Актуальність теми: сутність проблеми, її значущість, роботи відомих науковців над розглядуваним питанням, обґрунтування необхідності свого дослідження.
2. Мета і завдання дослідження. Мету дослідження формулюють одним реченням. Щоб досягти поставленої мети, треба розв’язати кілька (як правило, 3–5) завдань. Мета і завдання мають бути взаємопов’язані і розкривати тему, заявлену в назві роботи.
Не можна формулювати мету так: “Дослідити (вивчити, проаналізувати) певний процес (об’єкт, явище)”, оскільки дослідження й аналіз – це не мета, а засоби її досягнення. Формулюючи мету, варто чітко зазначити, що саме ви хочете встановити, визначити, виявити, з’ясувати у своїй роботі. Формулюючи завдання, укажіть, що конкретно ви передбачаєте зробити: проаналізувати, визначити особливості, систематизувати вітчизняний і зарубіжний досвід, виокремити, дослідити й описати, розглянути, з’ясувати, простежити, показати, класифікувати, експериментально перевірити й обґрунтувати, визначити тенденції, окреслити шляхи підвищення ефективності, розробити рекомендації тощо.
3. Об’єкт дослідження. Одне речення із зазначенням процесу, явища тощо, обраного для дослідження.
4. Методи дослідження. Перелік методів, якими досягатиметься розв’язання кожного конкретного завдання дослідження.
5. Джерела дослідження. Навести перелік назв досліджуваних газет, теле- радіопрограм, інтернет-ресурсів, архівних матеріалів, список друкованих праць того автора, чия творчість досліджується, тощо. Тут подається не перелік наукових праць, які автор аналізуватиме у своїй роботі, а зазначається коло тих джерел, які автор досліджуватиме й звідки братиме фактичний матеріал.
6. Наукова новизна одержаних результатів. Стислий перелік нових наукових результатів, одержаних автором у межах роботи.
7. Практичне значення одержаних результатів. Рекомендація щодо можливого використання результатів.
8. Апробація результатів роботи. Якщо студент виступав за результатами свого дослідження на наукових конференціях або має відповідні публікації, то про це слід написати у вступі. Зазначити назви, місця й дати проведення конференцій, семінарів тощо, де оприлюднювалися результати роботи.
9. Публікації. Кількість власних публікацій (або рукописів) за темою роботи.
У кваліфікаційній роботі, що має теоретичне значення, треба подати відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в роботі, що має прикладне значення, – відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації щодо їхнього використання. Ще у вступі необхідно вказати основні джерела отримання інформації (офіційні, наукові, літературні, бібліографічні) та коротко охарактеризувати структурні елементи роботи.
Основна частина найчастіше складається із двох або трьох розділів, у яких подано: огляд літератури за темою і вибір напрямків досліджень; виклад загальної методики й основних методів досліджень; відомості про проведені дослідження (теоретичні чи експериментальні); аналіз та узагальнення результатів досліджень. Розділи основної частини мають теоретичне та практичне спрямування. Коротко зупинимося на змісті кожного з них.
У розділі, присвяченому теоретичним основам обраної теми (15-17 сторінок), студент повинен досить повно, всебічно й лаконічно викласти стан проблеми, якій присвячена бакалаврська робота, проаналізувати різні точки зору, дати їм власну оцінку, визначити основні категорії й поняття, розкрити методи вивчення й сформулювати основні закономірності розвитку вирішення наукової проблеми. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, автор повинен назвати ті питання, що залишилися невирішеними, визначити своє місце у розв’язанні проблеми. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у досліджуваній галузі. У висновках до розділу слід вказати на доцільність і можливість використання тих чи інших обґрунтованих підходів вирішення практичних завдань.
Розділ, що містить практичний аналіз стану досліджуваного питання (28-30 сторінок), повинен репрезентувати аналітичну характеристику предмета дослідження, за матеріалом якого виконується бакалаврська робота. Попередньо відібраний та систематизований матеріал аналізується студентом і формулюються висновки практичної частини бакалаврської роботи.
Цей розділ (розділи) містить матеріал проблемного чи дискусійного характеру, а також аргументовану позицію автора роботи, наукову новизну розкриття теми дослідження із застосуванням сучасних методик, власні методичні розробки з апробацією на матеріалах діючих підприємств, конкретні реальні пропозиції для вирішення проблеми. У роботі можна обґрунтувати вибір напрямку досліджень, навести методи вирішення завдань та їх порівняльні оцінки, розробити загальну методику проведення досліджень.
Розділ, що містить практичний аналіз стану досліджуваного питання, має репрезентувати з вичерпною повнотою результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми. Студент повинен давати оцінку повноти вирішення поставлених задач, оцінку достовірності одержаних результатів, їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць.
Кожен розділ роботи повинен завершуватися чіткими висновками, що містять коротку суть отриманих результатів, їхню практичну цінність.
Розділи можна поділяти на підрозділи та пункти. Пункти, якщо це необхідно, поділяють на підпункти. Кожний пункт і підпункт повинен містити закінчену інформацію, завершуватися логічними та чіткими висновками. Повні докази або подробиці дослідження можна розмістити в додатках.
У роботі використовуються цитати з наукової та навчальної літератури. Вони повинні підтверджувати думку автора роботи авторитетним висловлюванням ученого. Текст цитати може бути використаний лише у тому розумінні, у якому він поданий в оригіналі.
Непотрібно захаращувати роботу довгими цитатами. Особливо це стосується цитування аналізу поетичних, прозових чи драматичних творів. Користуючись літературою, виданою за радянських часів, потрібно критично ставитись до ідеологічних перекосів, спричинених тодішніми ідеологічними настановами, уникати політичних ярликів (наприклад, буржуазний націоналіст), що чіплялись на українських діячів культури. Сучасна література, видана в Російській Федерації, також часом хибує на певні викривлення, особливо в тому, що стосується розвитку української культури й літератури. При цьому досягнення українських діячів культури або замовчуються, або приписуються російській культурі.
Відібрані приклади з тексту досліджуваних перекладів рекомендується спочатку виписувати на окремих картках із зазначенням номера сторінок, а потім систематизувати. Найважливіші з цих прикладів наводять у тексті роботи для доведення її основних положень. У науковій роботі не можна наводити приклади без відповідного їх аналізування та висновків.
Висновки (3-5 рукописних сторінок) є результатом творчого осмислення студентом поставлених у темі питань. У них у стислому вигляді підводять підсумки дослідження: викладають окремі висновки, суть конкретних рекомендацій щодо вдосконалення питання, що досліджується, вказують напрямки подальшого вивчення досліджуваної проблеми.
Загальні висновки розташовують безпосередньо після викладення основної частини роботи, починаючи з нової сторінки. У висновках наводять оцінку одержаних результатів дослідження (наукову, практичну цінність). Ця частина містить висновки автора стосовно суті проблеми, питань, що розглядались у роботі, можливих галузей використання здобутих результатів роботи.
У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках отриманих результатів, викласти рекомендації щодо їх наукового та практичного використання. Текст висновків можна поділяти на пункти.
Наприкінці роботи слід навести список використаної літератури. Її кількість залежить від особливостей обраної теми. Проте реєстр опрацьованих джерел має містити не менше 50 позицій.
Після списку використаної літератури студент може подати додатки у вигляді таблиць, схем тощо, які повинні бути повʼязані з питаннями, що викладено в роботі.