Радіаційне забруднення навколишнього середовища, вплив радіації на організм людини. Радіозахисне харчування на територіях з високим рівнем радіації

Природні джерела радіації: земна радіація, космічне випромінювання.

Штучні джерела радіації: медичні і радіологічні процедури, ядерна енергетика, побутові і спеціальні прилади, викиди промислових підприємств.

Радіоактивні речовини можуть потрапляти в організм трьома шляхами: 1) інгаляційним, 2) через ШКТ, 3) через шкіру. Внутрішнє опромінення населення від природних джерел на 75% відбувається від попадання радіоактивних речовин в організм із їжею та водою, повітрям.

Має високу біологічну активність, негативно впливає на живу речовину, уражує молекули ДНК, спричиняє хромосомні та генні мутації, здатна уражати клітини і тканини, викликаючи опіки, катаракти, зниження імунітету, злоякісні пухлини.

На радіаційне забруднених територіях України проживає близько 2,5 мільйонів чоловік. Загальна площа України, забруднена Цезієм-137, становить 36 млн га. Радіонукліди, природно, потрапили в моря й річки, просочилися в грунтові води. Зростає загальна смертність населення України - щорічно на 7-9 %. Дитяча смертність, маючи все-таки тенденцію до зниження, залишається дуже високою: понад 12 на 1000 немовлят у 1990 році (для порівняння: у Швеції – 6).

Слід виділити деякі особливості дії іонізуючих випромінювань на організм людини: органи чуттів не реагують на випромінювання; невеликі дози опромінення можуть сумуватися й накопичуватися в організмі.

Вважається, що шкідливі ефекти можуть з'явитися при дозах, які перевищують 50 бер у разі короткочасного опромінення. Якщо ця дія тривала, то вона становить 150 бер на рік, у результаті чого можливе виникнення променевої хвороби.

Розрізняють три види наслідків впливу, іонізуючого опромінення на живі організми: гостре ураження, віддалені наслідки, генетичні наслідки.

Гостре ураженнявиявляється впродовж кількох годин або днів після опромінення.

Віддалені наслідки.Значна частина ушкоджень, викликаних радіацією в клітинах. Є незворотною, причому вони збільшують імовірність виникнення різних захворювань, у тому числі ракових. Середня тривалість від моменту опромінення до загибелі від лейкозу становить 10 років. Імовірність ракового захворювання зростає .пропорційно дозі опромінення.

Генетичні наслідки. Опромінення наносить шкоду нащадкам унаслідок виникнення мутацій, збільшення народження неповноцінних дітей і ставить людство під загрозу генетичного виродження.

Радіозахисне харчування:

1. Зменшення надходження радіонуклідів:

· ретельно мити продукти;

· чистити коренеплоди від шкірки на глибину 0,5 см, капусту – від трьох шарів листя;

· перед приготуванням їжі вимочити м'ясо і коренеплоди протягом 1-2 годин;

· не використовувати в їжу нутрощі, сухожилля, кістки, голову;

· вилучити з раціону м’ясо-кісткові бульйони.

2. Прискорення виділення радіоактивних речовин:

· приймання додаткової рідини, до 500 мл на день. 265 мл води, проходячи через нирки, виводять з організму 1 г шкідливих речовин.

· приймання трав’яних настоїв, що мають слабку сечогінну та жовчогінну дію (ромашки, звіробою, безсмертника піщаного, деревію, м’яти, шипшини, кмину, кропу, зеленого чаю);

· регулярне випорожнення кишечника завдяки використанню продуктів із високим вмістом клітковини ( хліба грубого помолу, хліба з висівками, пшона, гречаної, перлової, вівсяної круп, капусти, буряка, моркви, чорносливу) =, а також вживання відварів льону, кропиви, ревеню, чорносливу;

· введення в меню продуктів, багатих на пектини, - для зв’язування радіонуклідів (соків із м’якоттю, яблук, персиків, аґрусу, журавлини, абрикосів, сливи, чорної смородини, полуниці, вишні, черешні, дині, цитрусових, зефіру, джему, мармеладу і особливо зеленого горошку).

3. Використання радіопротекторних властивостей їжі:

· вживати продукти, що містять білки: м'ясо, молочні продукти, морепродукти, яйця, бобові. Білки зменшують всмоктування радіоактивних речовин, підвищують загальну резистентність організму і стійкість до хронічного внутрішнього опромінення. Кількість білка повинна бути на 10-12% вище добової потреби;

· використовувати продукти із високим вмістом ПНЖК: рослинна олія, горіхи, риба, насіння гарбуза, соняшника;

· вживати продукти, що містять вітаміни: А – шипшину, моркву, петрушку, селеру, болгарський перець, часник, салат зелений, обліпиху, яловичу і свинячу печінку, вершкове масло; С – шипшину, обліпиху, чорноплідну горобину, чорну смородину, цитрусові, зелень петрушки, болгарський перець, кріп; вітаміни групи В – м'ясо, яловичу печінку, молочні продукти, хліб, овес, гречку, овочі, фрукти, бобові, хлібний квас; Е – рослинні олії, обліпиху, бобові, кукурудзу, яйця, яловичу печінку, рибу, грецькі горіхи.

4. Збагачення раціону мінеральними солями для заміщення радіонуклідів і відновлення дефіциту таких мікро- і макроелементів, як йод – морепродукти, яйця, овес, герчана крупа, бобові, редиска, морква, йодована сіль, часник; кобальт – щавель, кріп, зелена цибуля, риба, буряк, клюква, горобина, бобові; калій – родзинки, курага, чорнослив, абрикоси, гранати, яблука, картопля; кальцій – сир, твердий сир, яйця, бобові, хрін; Ферум – м'ясо, риба, яблука, салат, родзинки, чорноплідна горобина.

5. Використання адсорбентів (1-4 таблетки активованого вугілля перед їжею) та таблеток кальцію.

6. Використання натуральних молочних продуктів. При сепаруванні молока, забрудненого стронцієм-90, цезієм-137, йодом-131, і його подальшій переробці на інші продукти: сир, вершки, сметану, масло, вміст радіонуклідів дорівнює нулю. Це не стосується сироватки, в якій концентрується радіоактивні елементи.

7. При варінні м’яса перший відвар виливають, м'ясо знову заливають водою і варять до готовності. Абсолютно «чистим» вважається свинячий жир, оскільки в ньому радіонукліди не накопичуються.

8. Продукти, небезпечні для здоров’я в умовах підвищеної радіації: кава, холодець, кістки, кістковий жир, яловичина, вишня, слива, варені яйця (стронцій, якій міститься у шкаралупі, під час варки переходе у білок)