Формування особистості молодшого школяра 9.1. емоційні особливості у молодших школярів

Основним джерелом емоцій у молодших школярів є учбова та ігро­ва діяльність. Формуванню почуттів сприяють усіпхи і невдачі в учін-ні, взаємини з однолітками і батьками, читання художньої літератури, сприймання телепередач, кінофільмів, інтелектуальні ігри і т.п. Л.С. Ви-готський відмічав, що вже 6-7 літні діти досить добре усвідомлюють свої переживання, які зумовлені оцінкою дорослих.

До емоційної сфери особистості молодших школярів належать пере­живання нового, здивування, сумніву, радощів пізнання, які стають осно­вою формування пізнавальних інтересів, допитливості учнів. Групові за­няття та ігри сприяють розвитку в учнів моральних почуттів і формуван­ню таких рис характеру, як відповідальність, товариськість.

Розвивається в учнів усвідомлення своїх почуттів і розуміння їх ви­явлення в інших людей. Проте, першокласники не завжди правильно

сприймають зовнішні вияви страху й гніву, а також доброзичливого й недоброзичливого ставлення дорослих один до одного. У 2 і, звичайно, у 3 класі учні здебільшого адекватно наслідують виявлення почуттів до­рослих і переносять їх у взаємини з однолітками. Іноді вони перейма­ють негативні способи виявлення почуттів, наприклад, погані манери (Н.С. Лейтес, П.М. Якобсон та ін.).

Для молодших школярів загалом характерним є життєрадісний, ба­дьорий настрій. Причиною афективних станів, які іноді бувають у них, є розходження між домаганнями і можливостями задовольнити їх прагнен­ня домогтися високих оцінок своїх якостей і дійсним ставленням ровес­ників (Л.С. Славіна). У такій ситуації молодший школяр може виявити грубість, запальність, забіякуватість та інші форми емоційної нестійкос­ті. Якщо вчитель і батьки залишають такі випадки без належної уваги, то вони можуть призвести до ізоляції дитини в колективі, формування в неї негативних рис характеру.

Молодші школярі емоційно вразливі. У них відбувається подальша диференціація вразливості, яка виявляється в тому, як діти реагують на людину, оцінка якої має певне значення для них. Розвивається далі по­чуття самолюбства, що виявляється в гнівному реагуванні на будь-яке приниження їх особистості й позитивному емоційному переживанні ви­знання тих чи інших позитивних їх особистих якостей, моральних по­чуттів, як почуття дружби, товариськості, обов'язку, гуманності. Генезис негативних психічних станів молодих школярів вивчав український пси­холог С.М. Томчук.

У молодшому шкільному віці розвивається почуття симпатії. Воно ві­діграє важливу роль в утворенні малих груп та позакласних об'єднань. У дівчаток 10-12 років більше проявляється турбота і співчуття, ніж у хлоп­чиків цього віку. За цими показниками хлопчики наздоганяють дівчаток переважно у юнацькому віці (А. Айзенберг).

На емоційний стан молодших школярів впливають взаємини у сім'ї та жорстоке ставлення батьків до дитини (відмовлення у задоволенні по­треб дитини, яке супроводжується сильною неприязню; зайва холодність батьків, нездатність їх відповісти на спроби дитини спілкуватись з бать­ками; прилюдне приниження дитини; загроза застосовувати фізичне на­силля, яка викликає страх у дитини; заборона дитині спілкуватись з ро­весниками чи приймати участь у родинних заходах тощо).

Вольові якості молодших школярів

Помітних успіхів досягають молодші школярі в набуванні здатності здійснювати цілеспрямовані дії, долати при цьому зовнішні та внутрішні труднощі. Формуванню їх вольових якостей сприяє передусім шкільне

ллл

Вікова і педагогічна психологія

У. Молодший шкільний вік

навчання, яке вимагає від учнів усвідомлення й виконання обов'язкових завдань, підпорядкування їм своєї активності, довільного регулювання поведінки, вміння активно керувати своєю увагою, слухати, думати, за­пам'ятовувати, узгоджувати свої потреби з вимогами вчителя. Підвищена емоційна збудливість негативно впливає на волю і особливо на самоволо-діння. Для деяких молодших школярів характерна нестримність бажань, мінливість настрою, яким вони не можуть керувати. Негативно познача­ється на формування вольових рис характеру молодших школярів праг­нення наслідувати інших, особливо "сміливих" і "відважних" однолітків і старших, не розбираючись що у їхній "сміливості" і "відважності" до­бре і що погано. Зважаючи, що моральні критерії у молодших школярів ще не досить визріли і тому, що їм потрібна допомога вчителя, батьків (М.П. Задесенець).

Правильно ставити вимоги - досить складна річ. Якщо не виявити терпіння, такту й оперувати лише наказами (зроби те, збігай туди і т.п.), то можна викликати негативізм. Вимоги тут мають визначатися не мірку­ваннями власної зручності, а перспективою виховання повноцінної лю­дини. Форма вимог буває різною: нагадування, заклик до дії, застережен­ня, заборона.