Методика вивчення теми «Текстовий процессор» у шкільному курсі інформатики
Навчально-методичне та програмне забезпечення шкільного курсу інформатики. Приблизний склад програмного забезпечення.
Навчально-методичне забезпечення.
До них відносяться:
1) Навчальний посібник
2) Методичний посібник
3) Дидактичні матеріали.
Навчально-методичне забезпечення шкільного курсу інформатики включає навчальні програми, методичні посібники, підручники, програмні засоби для підтримки навчально-пізнавальної діяльності при навчанні інформатики а також інших шкільних предметів, на яких можна випробувати методологічний вплив інформатики, і для дисциплін, при вивченні яких планується використання засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.
Програмне забезпечення шкільного предмета інформатики підтримує інформаційну, управляючу і навчальну системи середньої школи,
включає в себе програмістські засоби для проектування і відтворення таких систем, що орієнтовані на школярів і вчителів.
Програмне забезпечення інформатики після його монтажу і здачі і експлуатації проходить декілька етапів оснащення ПЗ. А.П. Єршов сформулював поняття базового ПЗ як такого, без якого не може бути повноцінним курс інформатики. Під цим розуміють:
1) системне ПЗ.
2) ПЗ базових інформаційних технологій обробки текстів, СУБД, ПЗ комп’ютерної графіки, телекомунікацій.
3) Інструментальне ПЗ – засоби розробки програм.
4) ПЗ навчального призначення.
5) ПЗ видавничій діяльності для нестатків школи.
Отже, для забезпечення курсу потрібні такі ПЗ:
| Тип програмного забезпечення | Приклад програми |
| Операційна система з графічним інтерфейсом | Windows, Linux |
| Веб-браузер | Internet Explorer, Opera |
| Текстовий процесор | MS Word |
| Векторний графічний редактор (можливо, вбудований у середовище офісної програми) | MS Word, MS PowerPoint, CorelDraw |
| Растровий графічний редактор | Paint, Photoshop |
| Програма для запису інформації на оптичні носії | Nero |
| Архіватор | WinRar, WinZip |
| Антивірусна програма | Kaspersky, Symantec |
| Клавіатурний тренажер | Stamina, Aspekt |
Методика вивчення теми «Текстовий процессор» у шкільному курсі інформатики.
Тема «Текстовий процесор» вивчається в 10 класі за Рівнем стандарту, і на неї відведено 8 годин навчального часу, зокрема 3 години відведено на практичні роботи.
Вивчення теми має на меті засвоєння учнями таких знань:
Ø Поняття про шаблон документа; створення документа за допомогою майстра.
Ø Створення нумерованих і маркованих списків. Вставлення зображень у текстовий документ і настроювання їхніх властивостей. Таблиці в текстових документах.
Ø Використання стилів, поняття про схему документа Перегляд документа в різних режимах. Автоматичне створення змісту документа. Правила стильового оформлення документів різних типів.
Ø Настроювання параметрів сторінок. Створення колонтитулів.
Ø Друк документа.
Ø Настроювання середовища користувача текстового процесора.
Основна мета при вивченні теми - ознайомити учнів з можливостями використання текстових редакторів - програм, призначених для опрацювання текстових повідомлень за допомогою комп'ютера.
текстовий редактор є програмою із прикладного програмного забезпечення загального призначення, яка за навчальною шкільною програмою вивчається однією з перших. Це означає, що вчителю значну увагу слід приділяти формуванню у учнів вмінь, які є загальнозначущими для засвоєння правил роботи з іншими програмами. Якщо розглядати дану тему конкретно, то учень повинен по закінченню вивчення теми засвоїти вміння:
· створювати нумеровані й марковані списки;
· імпортувати зображення в текстовий документ;
· створювати в текстовому документі таблиці довільного рівня складності;
· вставляти в документ зображення та настроювати їхні властивості;
· настроювати параметри сторінок та створювати колонтитули;
· створювати зміст документа в автоматичному режимі;
· роздруковувати документ на принтері.
Об'єктом для опрацювання є текст, який може складатися з розділів, абзаців, символів. Крім того, в тексті можна ще розрізняти сторінки, таблиці, вбудовані графічні об'єкти тощо. Текст в цілому, як і його складові, можна опрацьовувати за допомогою спеціального програмного засобу - текстового редактора.
Вчитель може проілюструвати на основі демонстраційного методу вміст різних текстових файлів після відповідного опрацювання, які повинні містити розділи, мати відповідну структуру з використанням шаблонів, стилів, малюнків, таблиць, діаграм, формул, оздоблювального тексту, колонок, колонтитулів, посилань, змісту тощо, а також надати приклади роздрукованих матеріалів. Така демонстрація має важливе значення для розуміння основних характеристик та можливостей використання текстових редакторів.
Після вивчення основних можливостей використання і функцій текстового редактора слід перейти до практичного освоєння основних режимів та вказівок конкретного текстового редактора.
Тип текстового редактора, який вивчається, не повинен суттєво впливати на методику вивчення. В основу методики навчання доцільно покласти індуктивний підхід з використанням методу доцільних задач, кожна з яких спрямована на засвоєння учнями конкретних важливих характеристик програми для роботи з текстом та його складовими, як об'єктами.
Завдання при цьому можуть бути двох типів:
1. Учням пропонується ввести з клавіатури деякий текст та подати його в певному вигляді. В цьому випадку учневі з одного боку самостійно важко знайти помилку в результатах виконання завдання та оцінити правильність його виконання. З іншого - більшість учнів не мають навичок швидкого введення тексту з клавіатури, що означає, що при виконанні такого типу завдань значна частина часу уроку витрачається на введення тексту, а на формування вмінь та навичок його опрацювання за допомогою такого засобу, як текстовий редактор, лишається менша частка уроку, що досить часто призводить до недосягнення вчителем навчальної мети відповідного уроку.
Враховуючи це, можна прийти до висновку, що такого типу завдання краще пропонувати учням не при вивченні нового матеріалу, а при узагальненні та повторенні - у випадках, коли слід проявити творчість, тобто на заключних уроках.
2. Учням пропонується завантажити з диску заздалегідь створений текстовий файл та подати його в конкретній формі, вимоги до зовнішнього вигляду якого учні одержують у роздрукованому вигляді. Таким чином учень вже на початку роботи має перед очима зразок, і його завдання полягає в тому, щоб привести вже набраний текст до вказаного виду, використовуючи засоби текстового редактора.
Вчителю перед проведенням кожного уроку слід чітко формулювати мету вивчення матеріалу та уточнювати, які знання га вміння повинні бути сформованими при проведенні уроку і намагатися для кожного з виділених вмінь та навичок добирати конкретні завдання різних типів.
Практика свідчить, що такий індуктивний метод вивчення можливостей використання середовища приводить до більш плідних результатів, ніж традиційний для старшого шкільного віку – дедуктивний.
Для узагальнення знань учнів після закінчення кожної вправи розповідають вголос порядок виконання завдання, яким вони користувались, обговорюють його з іншими учнями, а потім знаходять раціональніший шлях.
Далі на лабораторній роботі їм пропонується самостійно виконати аналогічне завдання та письмово зробити узагальнений висновок. Перед виконанням завдання вчителю слід чітко сформулювати вимоги до оформлення висновку. На початку можна показати учням на одному комп'ютері або на мультимедійному екрані правила виконання, а потім запропонувати самостійну роботу. Практика показує, що якщо учні раніше не залучалися до дослідницької роботи, то така методика повинна вчителем застосовуватися поступово, ускладнюючи самостійну роботу від завдання до завдання, а інколи доцільно допомагати учням при виконанні всієї вправи, залежно від сформованості у учнів самостійного мислення та рівня їхньої пізнавальної активності.
Такий підхід до вивчення текстовою редактора дає можливість учням при необхідності без зайвих перешкод перейти до опрацювання тексту в іншому аналогічному середовищі. Якщо дозволяє час, то можна запропонувати окремим учням виконати аналогічні завдання в іншому редакторі, не пояснюючи правил роботи в ньому.