Інтегративні художньо-педагогічні технології
Технологія проектування уроків музики в початковій школі.
Особливості шкільного уроку музики визначаються специфікою музичного мистецтва, в якому емоційна сфера відіграє визначальну роль. Тому пізнання світу музики, яке відбувається в процесі навчання, не може водитися тільки до роботи думки, а має органічно поєднувати свідомість і почуття.
Для уроків музики характерна часта зміна видів діяльності, що допомагає підтримувати інтерес і увагу дітей. Уся діяльність має об'єднуватися спільною метою, якій би підпорядкувалися окремі елементи.
Єдина тема чверті дає змогу досягнути цілісності уроку, оскільки в основу його побудови покладені не види діяльності учнів, а різні грані музики як єдиного цілого.
Відповідного тематичної побудови програми виділяються певні типи уроків музики: уроки введення в тему, урок поглиблення теми, урок узагальнення теми. Окремо слід виділити підсумкові уроки чверті й заключні уроки-концерти.
Учитель працює, виходячи зі своїх музичних і професійних уподобань, педагогічної майстерності. Одному більше вдається вокально-хорова робота, другий знаходить шлях до дітей як талановитий музикант-виконавець, третій зацікавлює дітей яскравою розповіддю про музику або майстерно організовує інструментальне музикування на уроці, четвертий зосереджує увагу на вивченні музичної грамоти, співу по нотах, п'ятий органічно поєднує різні види роботи. Важливо, щоб будь-яка музично-освітня діяльність була спрямована на розвиток музичної культури.
Оскільки діти постійно прагнуть до руху і дії, їм важко сидіти нерухомо за партами. Гра, ігрові моменти на уроці - це можливість такої організації навчання дітей, яка не вимагає надмірних зусиль, робить процес навчання привабливим.
Специфікою для молодших школярів є, поряд з ігровою, художня діяльність. Дути із задоволенням малюють, ліплять, танцюють, слухають казки. Це теж доречно на уроці музики.
Слід уникати негативних оцінок, які можуть викликати у дітей невдоволення, що може переноситися на урок музики в цілому. Якщо й ставити низьку оцінку, то лише за відверте небажання учня працювати, розвивати свої музичні здібності.
Отже, урок музики - складне цілісне утворення, в якому нерозривно пов'язані різні компоненти методичної та дидактичної структур. Якщо вчитель зможе інтегрувати на уроці різні види діяльності, підпорядковуючи часткові завдання загальним, він виконає головну мету - забезпечить виховання в учнів естетичного, творчого ставлення до мистецтва й дійсності.
Інтегративні художньо-педагогічні технології.
Інтегрування в сучасній освіті трактується не лише як дієвий засіб структурування змісту і систематизації навчального матеріалу в органічних зв'язках, а і як інноваційна педагогічна технологія.
Змістова інтеграція стимулює процесуальну інтеграцію. Диференціація в мистецькій освіті спрямована та те, щоб бачити різне: музика — часове мистецтво, а живопис — просторове; хореографія — процесуально-динамічне мистецтво, а скульптура — статичне; театр — конкретно-образне мистецтво, архітектура — абстрактне.
Інтеграція — навпаки, прагне до спільних ознак між різними видами мистецтв, наприклад образність та емоційність змісту, гармонійність, пропорційність форм, ритмічна організація, здатність відбивати світ (його властивості, явища, функції) через родові узагальнення, що виражається в понятті «жанр».
Під час опанування дидактичного матеріалу за інтегративною технологією учень сприймає не один, а кілька потоків інформації, основою сприйняття є асоціативне запам'ятовування навчальної інформації. Кожний із цих потоків є базою для створення певних асоціацій. Три групи:
• духовно-світоглядний вид інтеграції, що здійснюється на основі спільної для всіх видів мистецтв
тематизму, пов'язаного з відображенням у мистецтві різних аспектів життя;.
• естетико-мистецтвознавчий вид інтеграції, що здійснюється на основі введення споріднених для різних видів мистецтв понять і категорій — естетичних, художньо-мовних, жанрових тощо;
Комплексний вид інтеграції, що передбачає одночасне поєднання декількох видів інтеграції, провідних інтеграторів із двох попередніх груп або ще й із додаванням до них інших.
Зазначені види інтеграції реалізуються через систему творчих завдань інтегративного типу, що передбачають активізацію міжсенсорних образних асоціацій учнів у процесі сприйняття та художньо-творчої діяльності. З-поміж них найтиповішими є такі:
• графічно зобразити мелодичний рисунок, передати лініями характер руху мелодії (плавний, стрибкоподібний), напрям руху мелодії (вгору чи вниз), добрати до мелодії відповідні за характером лінії-образи («лінія-пружинка», «лінія-хвиля», «лінія-зиґ-заґ», «лінія-пунктир»);
• добрати кольори, відповідні музичним тембрам, образам і настроям;
• відобразити музичні ритми (дво-, три-, чотиридольні) або форми (дво-, тричастинні, варіації, рондо) в орнаментальних композиціях, зокрема аплікаціях;
• намалювати реалістичні композиції (сюжетно-тематичні, пейзажні тощо) — «візуальні розповіді» до програмних музичних творів, театральних вистав;
• відобразити розвиток музики, її форми в безпредметних кольорових композиціях — «візуальних варіаціях», «живописних рондо», в яких змінювати кольорову гаму (яскравість, насиченість, контрастність) відповідно до змін у музиці;
• створити музичні образи — інтонації, ритми, «звукові плями», які б характеризували героїв казки, персонажів сюжетної картини або портрета;
• створити мелодію (чи речитатив) до вірша або фрагмента літературного твору (за інтонаціями-підказками або в заданому жанрі, розмірі);
• відтворити характер танців у безпредметних композиціях;
• намалювати ілюстрації до дитячих казок;
• намалювати фрагменти мультфільму (розкадровка);
• передати за допомогою жестів, танцювальних рухів, пантоміми характери героїв казки, персонажів картини, образів програмної музики;
• «оживити» картину за допомогою пантоміми, міміки, жестів, рухів або розіграти уявний діалог за сюжетом картини (наприклад «натюрморт в особах», «розмова героїв парного портрета»);
• створити «театр костюму» — інсценізація міні-оповідань про традиційний національний одяг, вишивки, прикраси (у супроводі танцювальної музики).
Приклад 1. Тема «Портретна галерея» має на меті навчити учнів елементарних зіставлень персонажів жанру «портрет»: у живопису (П. Пікассо «Арлекін», А. Ватто «Жиль»),
умузиці(М. Равель «Хлопчик-мізинчик» і «Павана красуні, щоспить у лісі» із сюїти для двох фортепіано «Моя матінка Гуска»),
Приклад 3. (Естетико-мистецтвознавча, тематична, жанрова інтеграція.) Тема «Козацькому роду нема переводу» спрямована на усвідомлення учнями естетичного поняття «героїчне» на матеріалі художнього втілення образів українського козацтва:
• у живописі (І. Рєпін «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», П. Андрусів «Козацькі старшини»),
• у музиці (Є. Адамцевич «Запорозький марш»),
• у кінематографі («козацька» серія мультфільмів «Як козаки куліш варили» та ін.).
• Закріплення поняття «марш» відбувається за допомогою підсилення музичних уявлень про жанр (слухання маршу у виконання оркестру народних інструментів), додатково-екранними засобами (фільм «Запорозький марш»).