Її відомим прикладом є служба icq

Безпосередній чат ICQ (абревіатура ICQ співзвучна фразі «І seek you» — «Я шукаю тебе») — один з лідерів інтерактивного спілкування в мережі Інтернет. Кожному користувачеві ICQ надається номер. Після підключення до ICQ користувач може дізнатися за відомими йому номерами, хто з його знайомих зараз підключений до мережі Інтернет. Далі ICQ дозволяє скласти перелік ваших співрозмовників і відправляти їм невеликі текстові повідомлення, які адресат отримує за лічені секунди. Необхідне програмне забезпечення та правила роботи в ICQ можна відшукати на інтернет-ресурсі www.icq.com.

Поширеним видом телеконференцій є форум, він присутній майже на будь-якому інтернет-ресурсі. Форуми організовуються для того, щоб користувачі мали можливість висловити свою думку відносно певної події чи явища, подискутувати один з одним, поставити свої запитання та отримати на них відповіді.

За принципом функціонування форуми дуже схожі на дошки оголошень, де кожен може залишити своє повідомлення, коментар або запитання. Повідомлення на форумах зазвичай розташовані послідовно, в порядку їх надходження, користувач має змогу переглянути всі попередні повідомлення та прокоментувати будь-яке з них.

На деяких сучасних популярних форумах кількість повідомлень сягає десятків тисяч.

Навіщо потрібні форуми? На форумі, який присвячено вашій улюбленій комп’ютерній грі, ви можете дізнатися про деякі її секрети. На форумі ви можете знайти цікавого співрозмовника та розпочати з ним приватне спілкування. Останнім часом в Україні дуже великої популярності набули політичні форуми. Кажуть, що на форумах можна знайти будь-яку інформацію, треба лише запастися терпінням.

При роботі на більшості форумів (крім так званих необмежених форумів) необхідно дотримуватися певних правил поведінки, інакше ваші повідомлення можуть бути видалені з форуму. Зазвичай ці правила дуже прості: повідомлення мають відповідати тематиці форуму; повідомлення не мають містити образ до інших учасників форуму; бажано, щоб повідомлення не дублювали вже існуючі; повідомлення мають бути цікавими для всіх учасників форуму, а не лише для конкретної людини, — тобто не треба на форумі дискутувати навколо приватних проблем. Для участі у форумах не потрібне додаткове програмне чи апаратне забезпечення, оскільки форуми є складовими частинами інших інтернет-ресурсів.

Служба World Wide Web

Служба World Wide Web була створена в 1989 році вченими організації CERN (Європейський центр ядерних досліджень) у Женеві. World Wide Web спочатку була призначена для використання різними групами спеціалістів, які за її допомогою могли отримати доступ до заздалегідь підготовленої інформації.

WWW вважається основною службою мережі Інтернет; деякі користувачі навіть вважають, що WWW і Інтернет — це одне й те саме, що не є коректним.

World Wide Web (скорочено WWW, у перекладі з англ. — всесвітнє павутиння) — це єдиний інформаційний простір, який складається із взаємопов’язаних електронних документів. З технічної точки зору, WWW — це послуга, яка надає можливість користувачам мережі здійснювати перегляд електронних документів, що розташовані на інших комп’ютерах. Ці електронні документи мають спеціальний гіпертекстовий формат та зберігаються на спеціальних веб-серверах. Окремі документи, які складають простір WWW, називаються веб-сторінками. Групи тематично близьких веб-сторінок називаються веб-вузлами (розмовна назва веб-сайт, або просто сайт). Один веб-сервер може містити багато веб-вузлів, кожен з яких зберігається в окремій папці на жорсткому диску сервера.

Від звичайних електронних текстових та графічних документів веб-сторінки відрізняються тим, що їх формат дозволяє оформляти ці сторінки без визначення конкретного комп’ютера, на якому їх будуть переглядати. Так, при створенні веб-сторінки невідомими є розміри екрана, палітра, операційна система тощо. Оформлення веб-сторінок відбувається саме під час їх перегляду на комп’ютері-клієнті у відповідності до його установок.

Веб-сторінки звичайно містять різноманітну інформацію: текстову, графічну й навіть звукову та відео. Одним з основних визначальних елементів веб-сторінок є гіперпосилання. Гіперпосиланням називають такий об’єкт або фрагмент тексту, який є вказівником на інший документ або об’єкт.

Клацнувши на гіперпосиланні, можна перейти до перегляду іншої веб-сторінки. Такі переходи між веб-сторінками з використанням гіперпосилань називають навігацією в мережі Інтернет.

World Wide Web використовує протокол HTTP (від англ. HyperText Transfer Protocol — протокол передавання гіпертексту). Для перегляду веб-сторінок необхідна спеціальна програма-браузер, яка може здійснювати перетворення гіпертекстового формату. Один із таких браузерів Internet Explorer входить до стандартного пакета постачання операційної системи Windows

Служба FTP

Задовго до появи WWW уже існувала така форма обміну інформацією через Інтернет, як підключення до FTP-вузлів.

Вузол FTP (FTP-cepвep) — це комп’ютер у мережі Інтернет, який містить каталоги із файлами (програмами, текстами, графікою тощо) і забезпечує доступ користувачам до цих каталогів за протоколом FTP (від англ. File Transfer Protocol — протокол передавання файлів).

На відміну від протоколу HTTP, FTP застосовується для обміну файлами довільних форматів, часто великого розміру. Звичайно FTP-сервери належать великим організаціям і відомствам. Обсяг інформації, яка надається FTP-вузлами, дуже великий, тому їх ще називають FTP-архівами.

Глобальна мережа Інтернет надає користувачам багато послуг. Термінальний режим дозволяє керувати роботою віддаленого комп’ютера. Електронна пошта дозволяє обмінюватися повідомленнями, система її роботи подібна до звичайної пошти. Телеконференції дозволяють користувачам здійснювати інтерактивне спілкування. Служба безпосереднього чату ICQ забезпечує обмін короткими текстовими повідомленнями в режимі реального часу. Форуми організовуються для того, щоб користувачі могли висловити свою думку відносно певної події чи явища, за принципом функціонування форуми дуже схожі на дошки оголошень, де кожен може залишити своє повідомлення, коментар або запитання. Служба WWW вважається основною службою Інтернету, вона дозволяє користувачам мережі здійснювати перегляд електронних документів, що знаходяться на інших комп’ютерах. Ці електронні документи мають спеціальний гіпертекстовий формат і зберігаються на спеціальних веб-серверах. Служба FTP призначена для організації обміну файлами довільних форматів, часто великого розміру.

Заняття № 17

Предмет„Основи інформатики”

Тема:Інформаційні технології у навчанні.

Цілі:

1) Навчальна: ознайомити студентів з основними поняттями НІТ.

2) Виховна: виховувати старанність, уважність.

Зміст

1. Основна мета нових інформаційних технологій.

2. Інформаційно-комунікаційні технології.

3. Складові частини НІТ.

4. Методи НІТ.

Основною метою нових інформаційних технологій (НІТ) навчання є підготовка учнів до повноцінної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства.

У науковій літературі термін «нові інформаційні технології» визначається як сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі та подання інформації, що розширює знання людей і розвиває їхні можливості щодо керування технічними і соціальними проблемами.

Педагогічні завдання нових педагогічних технологій навчання:

• інтенсифікація всіх рівнів навчально-виховного процесу, підвищення його ефективності та якості;

• побудова відкритої системи освіти, що забезпечує кожній дитині і дорослому власну траєкторію самоосвіти;

• системна інтеграція предметних галузей знань;

• розвиток творчого потенціалу учня, його здібностей до комунікативних дій;

• розвиток умінь експериментально-дослідницької діяльності та культури навчальної діяльності;

• формування інформаційної культури учнів;

• реалізація соціального замовлення, обумовленого інформатизацією сучасного суспільства (підготовка фахівців у галузі інформатики та обчислювальної техніки, підготовка користувача засобів нових інформаційних технологій).

На всіх етапах розвитку суспільства інформаційні технології забезпечували інформаційний обмін між людьми, відображали відповідний рівень і можливості систем пошуку, реєстрації, зберігання, опрацювання, подання, передавання інформації і, по суті, були синтезом методів і засобів оперування людини з інформацією в інтересах її діяльності.

Інформаційна технологія — це сукупність методів, засобів, прийомів, що забезпечують пошук, збирання, зберігання, опрацювання, подання, передавання інформації між людьми.

У вузькому значенні «інформаційні технології» — це сукупність методів засобів, прийомів пошуку, зберігання, опрацювання, подання і передавання графічної, текстової, цифрової, аудіо- і відеоінформації на основі електронних засобів комп'ютерної техніки і зв'язку.

Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) — інформаційні технології на базі персональних комп'ютерів, комп'ютерних мереж і засобів зв'язку, для яких характерна наявність доброзичливого середовища роботи користувача.

За визначенням В.М. Монахова „НІТ – це сукупність впроваджуваних принципово нових засобів і методів опрацювання даних, що забезпечують цілеспрямоване створення. Передавання, зберігання, і відображення інформаційного продукту, з якомога меншими витратами відповідно до закономірностей того соціального середовища, де розвивається нова інформаційна технологія."

За означенням М.І.Жалдака та Ю.С.Рамського інформаційнї технології- цесукупність методів і засобів реалізації і забезпечення інформаційних процесів в різних галузях людської діяльності. Відповідно, нові інформаційні технології,-це інформаційні технології , які використовують засоби інформатизації, насамперед компютери.Із впровадженням НІТ у навчання гостро постало питання про технологію навчання.

Технологія навчання за Т.С. Назаровою, відображає шлях засвоєння конкретного навчального матеріалу (поняття) в рамках певного предмета, теми ,розділу та в межах вибраної технології. Технологія навчання відображає тактику реалізації освітніх технологій та будується на знаннях закономірностей функціонування системи педагог- матеріальне середовище- учень в певних умовах навчання.

Більш широким поняттям є поняття педагогічної технології. педагогічна технологія- це галузь знань, яка включає методи, засоби навчання та теорію застосування методів і засобів для досягнення цілей навчання. Педагогічна технологія може включати інші спеціалізовані технології, наприклад НІТ

У науковій літературі термін "НІТ" визначається як сукупність методів і технічних засобів збирання, організації збереження, опрацювання, передачі й подання інформації, що розширює знання людей і розвиває їхні можливості щодо керування технічними і соціальними проблемами. Складовими НІТ є засоби і методи НІТ

Складовими НІТ навчання є засоби НІТ навчання і методи їх використання в навчальному процесі. Засоби НІТ навчання: апаратні (класи навчально обчислювальної техніки, локальні і глобальні навчальні комп'ютерні мережі, електронне демонстраційне обладнання тощо); програмно-методичні (програмно-методичні засоби (навчальні, контролюючі, інструментальні, службові програми), комп'ютерні курси тощо); навчально-методичні (навчальні та методичні посібники, організаційно-інструктивні матеріали тощо).

Методи НІТ: традиційна модель навчання (фрагментарне використання комп'ютера на уроках як тренажера або для демонстрації, контроль знань та тестування, тощо); нетрадиційна модель навчання (дослідницька робота в комп'ютерних лабораторіях, обчислювальні експерименти, дистанційне навчання, використання гіпертекстових довідкових систем із можливістю виходу у світову інформаційну мережу).

Мета і завдання НІТ навчання. Основною метою НІТ навчання є підготовка учнів до повноцінної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства. Педагогічні завдання НІТ навчання:

· Інтенсифікація всіх рівнів навчально-виховного процесу, підвищення його ефективності та якості;

· Побудова відкритої системи освіти, що забезпечує кожній дитині і дорослому власну траєкторію самоосвіти;

· Системна інтеграція предметних галузей знань;

· Розвиток творчого потенціалу учня, його здібностей до комунікативних дій;

· Розвиток умінь експериментально-дослідницької діяльності та культури навчальної діяльності;

· Формування інформаційної культури учнів;

· Реалізація соціального замовлення, обумовленого інформатизацією сучасного суспільства(підготовка фахівців у галузі інформатики та обчислювальної техніки, підготовка користувача засобів НІТ).

Заняття № 18

Предмет„Основи інформатики”

Тема:Підсумкове заняття.

Цілі:

1) Навчальна: перевірка знань.

2) Виховна: виховувати старанність, уважність.

Зміст

1. Укажіть, які з наведених послуг надаються глобальною мережею Інтернет:

а) електронна пошта;

б) телеконференція;

в) модерація;

г) WWW.

2. Укажіть, які з наведених послуг є телеконференціями:

а) WWW;

б) форуми;

в) ICQ;

г) електронна пошта.

3. Укажіть, які з наведених функцій не належать до функцій служби WWW:

а) перегляд веб-сторінок;

б) передавання електронних листів;

в) пересилання файлів довільних форматів;

г) забезпечення участі в чаті.

4. Укажіть, який з наведених протоколів використовує служба WWW:

а) FTP;

б) TCP/IP;

в) SMТP;

г) HTTP.

5. Перелічіть відомі вам послуги глобальної мережі Інтернет. Укажіть, якими з них ви користувались.

6. Поясніть, для чого в мережі Інтернет використовується термінальний режим. Наведіть приклади.

7. Охарактеризуйте таку послугу мережі Інтернет, як списки розсилання. Наведіть відомі вам приклади списків розсилання.

8. Назвіть відомі вам види телеконференцій. Дайте їм стислу характеристику.

9. Поясніть різницю між веб-сторінками, веб-вузлами, веб-сайтами та веб-серверами.

10. Укажіть, для чого використовується служба FTP. На якому протоколі вона базується?

11. Опишіть принципи роботи форумів. Укажіть основні правила участі у форумах.

12. Опишіть принципи функціонування та структуру служби WWW. Укажіть, на якому протоколі вона базується.

13. Основна мета нових інформаційних технологій.

14. Інформаційно-комунікаційні технології.

15. Складові частини НІТ.

16. Методи НІТ.

Заняття № 19

Предмет„Основи інформатики”

Тема:Засоби візуальної розробки програм.

Цілі:

1) Навчальна: ознайомити студентів з поняттям візуального програмування, поняттям алгоритму, базових структур алгоритмів, створенням блок-схеми алгоритмів, властивостями алгоритмів.

2) Виховна: виховувати старанність, уважність.

Зміст

1. Поняття візуального програмування.
2. Поняття алгоритму
3. Базові структури алгоритмів
4. Блок-схеми алгоритмів
5. Властивості алгоритмів

Візуа́льне програмува́ння — спосіб створення програм шляхом маніпулювання графічними об'єктами замість написання програмного коду в текстовому вигляді.

Візуальне програмування дозволяє програмувати, використовуючи графічні або символьні елементи, якими можна маніпулювати інтерактивним чином згідно з деякими правилами, причому просторове графічних об’єктів використовувати в якості елементів синтаксису програми. Значна частина візуальних мов програмування базується на ідеї «фігур і ліній», де фігури (прямокутники, овали та ін.) розглядаються як суб'єкти і з'єднуються лініями (стрілками, дугами тощо), які представляють собою відношення. Приклад: UML

Мови візуального програмування можуть бути додатково класифіковані в залежності від типу і ступеня візуального вираження, на типи[Джерело?]:

Природно-візуальні мови мають невід'ємне візуальне вираження, для якого немає очевидного текстового еквіваленту (наприклад, графічна мова G в середовищі LabVIEW).

Візуально-перетворені мови є невізуальними мовами з накладеним візуальним представленням .

Значна кількість сучасних мов програмування має розвинуті візуальні засоби для розробки графічного інтерфейсу, причому здійснюється програмування розміщених на спеціальних формах об'єктів з настроюванням їх властивостей та поведінки. CodeGear Delphi і C++ Builder, Microsoft Visual Studio та мови, які включає в себе цей засіб (Visual Basic, Visual C#, Visual J#, тощо) часто плутають з візуальними мовами програмування. Всі ці мови є текстовими, а не візуальними (графічними). MS Visual Studio та Delphi є візуальними середовищами програмування, але не візуальними мовами програмування.

Поняття алгоритму

Алгоритм - це послідовність точних вказівок, зрозумілих виконавцю, здійснити скінчену послідовність дій, направлених на досягнення результату

Термін «алгоритм» - транскрипція імені великого середньоазіатського математика Мухамеда аль-Хорезмі (латиною Аlgorithm). Ще в IX сторіччі він створив правила виконання чотирьох арифметичних дій. Досить довго поняття «алгоритм» вважалося математичним поняттям і використовувалося в математиці для описування правил розв'язування задач.

Але поняття «алгоритм» набагато ширше. Кожна людина, навіть не помічаючи цього, щодня виконує задачі, які можна записати як певну послідовність дій, тобто у вигляді алгоритму. Наприклад, йдучи з дому, необхідно виконати цілий ланцюжок дій по забезпеченню безпеки квартири: вимкнути газ, вимкнути електроприлади, закрити кватирки, замкнути двері.

Форми запису алгоритмів можуть бути різні:

• словесна форма запису;

• сукупність математичних формул;

• словесно-формульна;

• графічна форма (блок-схема).

Блок-схема має деякі переваги, оскільки наочно зображає дії і порядок виконання цих дій.

Виконавцем алгоритму може бути людина, робот, комп'ютер, система «людина-машина», верстат-автомат тощо, яких «навчено» виконувати вказівки алгоритму.

Якщо виконавцем є деякий автомат, то вираз «виконавця навчено виконувати вказівку» означає, що автомат може виконати задану вказівку автоматично, без зовнішнього втручання.

Сукупність вказівок, які можуть бути виконані виконавцем, називається системою вказівок виконавця.

Властивості алгоритмів

Алгоритм повинен мати такі властивості:

· зрозумілість - виконавець повинен розуміти кожну з команд, що входять до алгоритму, тобто алгоритм повинен складатися лише з команд, які входять в систему команд виконавця;

· визначеність - алгоритм не повинен містити вказівок, зміст яких може сприйматися неоднозначно; також неприпустимі ситуації, коли після виконання чергового розпорядження виконавцю не ясно, що потрібно робити далі;

· дискретність - алгоритм розбивається на окремі дії, що легко виконуються даним виконавцем, виконувати дії наступного розпорядження можна лише, виконавши дії попереднього;

· формальність - виконавець, сприймаючи і виконуючи вказівки алгоритму (навіть не розуміючи їх змісту), діючи за алгоритмом, може виконати поставлене завдання;

· скінченність - виконання алгоритму завершується після виконання кінцевої кількості кроків;

· результативність - виконання послідовності операцій алгоритму повинно приводити до цілком конкретного результату;

· масовість - можливість застосування алгоритму для вирішення великої кількості однотипних завдань.

Блок-схеми алгоритмів

Блок-схеми використовуються для графічного більш наглядного запису алгоритмів. Окремі дії і групи подібних дій алгоритму зображаються у вигляді геометричних фігур. Ці фігури мають стандартне зображення і призначення, їх називають блоками або символами. Блоки з'єднуються стрілками, за допомогою яких позначається послідовність виконання алгоритму.

Основні з цих блоків наступні:

Використовуючи дані блоки, можна подати, наприклад, алгоритм чищення картоплі в такому вигляді: