Типи неправильного виховання

I тип.
НЕПРИЙНЯТТЯ

Неприйняття кваліфікується як неправильне виховання, коли дитина сама відчуває, що її не люблять.

Суть:відсутність батьківської (материнської) любові.

Батьківська (материнська) любов означає для малюка:

а) надпотрібність;

б) головну умову психічного і фізичного розвитку;

в) головну умову безпеки і стабільності.

Стрижневе прагнення батьків(примітивних, егоїстичних) – відсторонитися від дитини, яку не люблять.

Методи виховання:

а) жорсткий контроль;

б) нескінченні «чіпляння»;

в) байдужа бездоглядність.

Характерні переживання дитини:

а) фіксація на своїх уявних і реальних невдачах, глибоке незадоволення собою;

б) страх стати «мішенню» для образ і насмішок з боку однолітків.

Особливості поведінки:

а) несамостійність, нерішучість, пасивність або

б) самовпевненість, розгальмованість, нестійкість, балакучість, упертість, агресивність, підвищена переконливість, істеричність і т.д.

II тип.
ГІПЕРСОЦІАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ

Суть: трансформація батьківської любові в безпідставну тривогу як за репутацію дитини, так і за свою власну репутацію.

Стрижневе прагнення батьків: (гіперсоціальних, сензитивних) – примусити дитину за будь-яку ціну домогтися успіху і за будь-яку ціну відповідати суспільним очікуванням на противагу власної ідентичності.

Методи виховання:

а) надмірно-завищений обсяг вимог;

б) роздратовано-нетерплячий спосіб пред’явлення вимог.

Характерні переживання дитини:

а) хворобливо загострене почуття обов’язку;

б) страх щодо громадської думки.

Особливості поведінки:

- надмірний педантизм, надмірна старанність, гіперсоціальна тривожність.

Запам’ятайте!При такому типі неправильного виховання дитина може прив’язуватися до негативних думок, що (на фоні підвищених гіперсоціальних установок) загрожує виникненню суїцидної[2] поведінки.

III тип.
ТРИВОЖНО-НЕДОВІРЛИВЕ ВИХОВАННЯ

Часто зустрічається в сім’ях із хворобливою, пізньою або єдиною дитиною.

Суть:трансформація батьківської любові в постійний панічний страх за здоров’я і благополуччя дитини.

Стрижневе прагнення батьків (тривожних, недовірливих) – за будь-яку ціну огородити дитину від «усіх хвороб», а її життя – від «зловісної» долі.

Методи виховання:

а) «прив’язування» дитини до себе ( «на всяк випадок»);

б) рання інтенсивно-інтелектуальна підготовка дитини до «небезпечного» майбутнього.

Характерні переживання дитини:

а) болісна невпевненість у своїх силах;

б) страх за своє здоров’я і здоров’я близьких, страх щодобудь-яких змін.

Особливості поведінки:

- замкненість, тривожність, труднощі в спілкуванні з однолітками.

IV тип.
ЕГОЦЕНТРИЧНЕ ВИХОВАННЯ

Часто зустрічається в сім’ях з єдиною дитиною

Суть: трансформація батьківської любові у нескінченні потурання й особливе ставлення до своєї дитини.

Стрижневе прагнення батьків(безвідповідальних, незрілих) – за будь-яку ціну негайно задовольняти найменші примхи дитини.

Методи виховання:

а) постійне огороджування дитини від подолання труднощів;

б) потурання примхам.

Характерні переживання дитини:

а) загострений егоїзм (така дитина не вміє любити);

б) страх щодо позбавлення привілеїв, потурання, «оплесків» і т.п.

Особливості поведінки

- самовпевненість, нестійкість, образливість, розгальмованість, балакучість, несамостійність, упертість, агресивність, підвищена переконливість, істеричність і т. д.

Питання для самоперевірки

1. Назвіть мету формування психічного здоров’я.

2. Назвіть основні напрямки і принципи формування психічного здоров’я.

3. Назвіть причини дитячої нервовості.

4. У чому полягає основна небезпека неправильного виховання дитини?

5. Назвіть валео-педагогічні принципи профілактики дитячих страхів?

6. Що означає принцип «своєчасності» валео-педагогічних заходів?

7. Що є вирішальним моментом у профілактиці дитячої нервовості?

[1] Термін «альтруїзм» був введений французьким філософом Огюстом Контом як протилежний за значенням егоїзму.

[2] Суїцидний – (від лат. suicidium) – самогубство.