Професійний і професіональний

Через подібність звучання, спричинену тим, що слова «професійний і професіональний» мають спільний корінь профес- (спеціальність, заняття), ці прикметники часто не розрізняють за значенням, хоча вони мають різну семантику. «Професійний» — той, що стосується професії; «професіональний» — той, що стосується професіоналізму; фаховий. Тобто, «професійний водій» — це людина, яка працює водієм, а «професіональний водій» — людина, яка дуже майстерно водить автомобіль; «професійний лікар» — лікар за професією, «професіональний лікар» — лікар-чудовий спеціаліст.

Результати на лиці чи результати очевидні.

Лексичних парадоксів у сучасному інформаційному світі сьогодні у зв'язку з недавньою політикою русифікації надзвичайно багато.

22 травня 1998 року у рекламі капель Береша по республіканському радіо Україна почула: «Результати, як кажуть, на лиці». Це що? На обличчі бачимо якісь результати капель? А чи це не такі результати, як нещодавно у синхронному перекладі до якогось іноземного фільму на каналі ІСТУ ми почули у вислові: «Його (чоловіка) обличчя щільно поросло хутром». Уявіть собі цю людину! Після такої реклами на каплі Береша і дивитися не захочеться!

Переклад російського вислову «результаты на лицо» має таку правильну форму: «результати очевидні». Таке ж словосполучення може бути зі словом «факти» — «факти очевидні» (або «факти незаперечні»).

Реклама і рекламація.

Два схожих за звучанням словосполучення «реклама товару» і «рекламація на товар» означають майже протилежні поняття. «Реклама» — це:

• популяризація товару, продукції тощо (наприклад, «реклама взуття, одягу, автомобілів тощо);

• афіша, плакат і т.п. з відомостями про щось, до чого привертається увага громадськості (наприклад, «неонова реклама»;

• створення популярності когось, чогось шляхом поширення відомостей про нього (наприклад, «зробити комусь рекламу»).

«Рекламація» — це:

• скарга, претензії, незадоволення чимось; заява про виявлені недоліки у придбаній продукції і вимога відшкодувати збитки (за СУМ) (наприклад, «надіслати рекламацію про наявність дефектів»).

Рідкий і рідкісний.

«Дуже рідкий випадок». До чого тут вжите слово «рідкий», яке використовується, коли йдеться про негусту масу, нещільну тканину, неблизько розташовані один за одним предмети, рідину тощо?

У цьому словосполученні йдеться про випадок, який трапляється нечасто, незвичайний, тобто «рідкісний».

Тактовний і тактичний.

Інколи доводиться чути: «Це дуже тактичний чоловік». Що це означає? Його деякий прагматизм? Адже прикметник «тактичний» утворений від іменника «тактика», що означає — «сукупність прийомів, методів, способів, що їх використовують у політиці, спорті, мистецтві ведення бою для досягнення певної мети» (наприклад, «тактичні прийоми», «тактичні ракети» тощо). Від іменника «такт», який має значення — «культура поведінки, уважне ставлення до когось, почуття міри», утворюється прикметник «тактовний». Правильно говорити: «Це дуже тактовний чоловік».

Тамувати й гамувати.

Основне значення слова тамувати — «стримувати». «Дівчина дивилась на мене своїми незрячими очима і жадібно, тамуючи подих, слухала мою розповідь».

Крім цього основного значення, слово тамувати може передавати ще й інші відтінки, зокрема «переборення або заглушення в собі якогось почуття» «Тамувала в роботі їдкий біль, хотіла втекти подалі від сорому».

Основне значення слова гамувати — це «заспокоювати», «притуплювати гостроту почуття чи відчуття». «Усе розбивали, грабували й палили. Село винувато, село буде і одвічати. Але село не хотіло. Докори й сварки підіймали стару ворожнечу, наповерх сплили забуті кривди й гріхи. Спокійніші всіх гамували».

Слову гамувати властивий і такий відтінок, як «припиняти». «Перші болі завдають серцю глибоких кривавих ран, але юне серце здатне гамувати біль і вкриватися рубцями».

Отже, тамування — це стримування, гамування — припинення чогось.

Слово біль може сполучатися з обома дієсловами, тамувати біль означає «терпіти його, пересилюючи себе, зосереджуючи свою увагу на іншому», а гамувати біль — це «намагатись припинити його або принаймні хоч заспокоїти».