Тема 2. Розвиток і формування особистості
1.Поняття розвитку і формування особистості. Виховання як провідний фактор розвитку і формування особистості.
2.Роль спадковості й середовища в розвитку і формуванні особистості.
3.Рушійні сили і закономірності розвитку особистості.
4.Роль діяльності, активності і спілкування в розвитку і формуванні особистості.
5.Вікові етапи розвитку особистості школяра. 4
6. Аналіз зарубіжних теорій розвитку і формування особистості.
Рекомендована література: 52; 9; 40; 46, т.З; 33.
1. Розвиток людини — це процес становлення і формування її особистості під
впливом зовнішніх і внутрішніх, керованих і некерованих факторів, серед яких
цілеспрямоване виховання і навчання відіграє провідну роль.
Напрямки розвитку: анатомо-фізіологічний, психічний, соціальний. До анатомо-фізіологічних змін відноситься ріст і розвиток кісткової і м'язової систем, внутрішніх органів, нервової системи. Психічні зміни стосуються, передусім, розумового розвитку, формування всіх психічних рис особистості. Набуття соціальних якостей, необхідних для життя в суспільстві, відносяться до соціального розвитку особистості.
Фактори розвитку: спадковість, середовище, виховання.
Особистість — людина, соціальний індивід, що поєднує в собі риси загальнолюдського, суспільне значущого та індивідуального — неповторного.
Формування особистості — це становлення людини як соціальної істоти, яке проходить у результаті впливу середовища і виховання на внутрішні сили розвитку. Поняття розвитку особистості і формування особистості дуже близькі і нерідко їх вживають як синоніми. Можна виділити три види формування особистості: стихійне, цілеспрямоване, само-формування.
Функції виховання в розвитку і формуванні особистості людини:
а) організовує діяльність, в якій розвивається і формується особистість;
б) підбирає зміст для розвитку і формування особистості; в) усуває впливи, які
можуть негативно позначитись на розвитку і формуванні особистості; г) ізолює
особистість від несприятливих для її розвитку і формування умов.
Виховання не тільки визначає розвиток, а й само залежить від розвитку, воно
\j
постійно спирається на досягнутий рівень розвитку. Його завдання полягає в тому, щоб створити "зону ближнього розвитку" (Л.С.Вигодський), яка б у подальшому перейшла у зону актуального розвитку. Значить, виховання формує особистість, веде за собою розвиток, орієнтує на процеси, які ще не дозріли, але перебувають у стадії становлення.
2. Спадковість — це відновлення у нащадків біологічної подібності. У
спадковість передаються: тип нервової системи, деякі безумовні рефлекси
(оборонний, орієнтовний), конституція тіла, зовнішні ознаки та власне людські
задатки (високоорганізований мозок, задатки до мови, ходіння у вертикальному
положенні, до окремих видів діяльності та ін).
Середовище — все те, що оточує дитину від народження до кінця життя, починаючи з сім'ї, ближнього оточення і кінчаючи середовищем соціальним, в
якому вона народжується І яке створює умови для її розвитку І виховання.
У середовищі людина соціалізується. Соціалізація — процес двобічний. З одного боку, індивід засвоює соціальний досвід, цінності, норми, установки, властиві суспільству і соціальним групам, до яких він належить, а з другого — активно входить у систему соціальних зв'язків і набуває соціального досвіду.
Мета соціалізації полягає в тому, щоб допомогти вихованцеві вижити в суспільному потоці криз і революцій — екологічній, енергетичній, інформаційній, комп'ютерній тощо, оволодіти досвідом старших, зрозуміти своє покликання, визначити власне місце в суспільстві, самостійно знайти шляхи найефективнішого самовизначення в ньому. При цьому людина в процесі соціалізації прагне до самопізнання, самоосмислення, самовдосконалення.1
Соціалізація проходить під впливом багатьох обставин, які можна звести до трьох груп: макрофактори (суспільство, держава, планета, світ і навіть космос), мезофактори (етнокультурні умови і тип поселення, в яких живе і розвивається людина), мікрофактори (сім'я, дитячий садок, школа, позашкільні виховні установи, релігійні організації, товариства ровесників, засоби масової комунікації та інші інститути виховання). Вони в різній мірі безпосередньо впливають на кожну конкретну людину, динамічно змінюються в умовах науково-технічної революції самі, змінюється і питома вага в соціалізації підростаючих поколінь.
Патологія суспільного життя: пияцтво, наркоманія, паління, хабарництво, злодійство, рекет, проституція. Ці негативні явища суспільного життя впливають на виховання підростаючого покоління і вимагають від педагогів спеціальної виховної роботи з їх профілактики.
Живильним середовищем для зростання злочинності неповнолітніх є наркоманія і пияцтво. Число неповнолітніх, що вживають наркотичні речовини, нині складає приблизно 17-20 тис. осіб. Кожний шостий підліток, що скоїв злочин, був у стані алкогольного сп'яніння. Як свідчать, соціологічні "дослідження, у 17% учнів 5-их класів, 25% учнів 8-их класів і 56% учнів 11-их класів загальноосвітніх шкіл спостерігається схильність до вживання алкоголю.
Виховний вплив на розвиток особистості мають і засоби масової інформації: телебачення, радіо, преса. Цей вплив може мати як позитивний, так і негативний характер, а тому вимагає відповідного корегування з боку вихователя.
3. Рушійними силами розвитку особистості є такі внутрішні і зовнішні
суперечності: а) асиміляція і дисиміляція; б) збудження і гальмування; в)
емоційна сфера (задоволення і незадоволення, радість і горе); г) спадкові дані і
потреби виховання; д) рівень розвитку особистості і її ідеал; е) потреби особистості і
моральний обов'язок; є) домагання особистості, і її можливості.
До закономірностей розвитку особистості належать: а) розвиток особистості має наслідувальний характер; б) особистість людини розвивається під впливом середовища; в) людська особистість розвивається внаслідок впливу на всі сторони її психіки; г) людина розвивається в діяльності; д) зміна особистості вимагає зміни ставлення до неї.
4. Діяльність — важлива форма прояву активного ставлення людини до
оточуючої дійсності.
На анатомо-фізіологічний, психічний і соціальний розвиток особистості впливають такі види діяльності: ігрова, навчальна, трудова, спортивна, художня і
1 Коваль Л.Г., Звєрєва І.Ю., Хлєбнік С.Р. Соціальна педагогіка. —К, 1977. -с.5.
громадська.
Спілкування— один з універсальних способів вияву групової форми буття людей. Залежно від характеристик партнерів спілкування може бути різних видів: особистість — особистість, особистість — група, особистість
— колектив, група — група, група — колектив. За змістом воно може бути —
ділове (формальне) і особисте (неформальне).
Важливою умовою розвитку і формування особистості є прояв нею активності в цьому процесі. Активність може проявлятись у таких напрямках: у рухах, у пізнанні оточуючої дійсності, в спілкуванні, у впливі на оточення, у впливі на саму себе. Останній вид активності називають самовихованням.
Самовиховання — систематична і свідома діяльність людини, спрямована на вироблення і вдосконалення своїх позитивних якостей і подолання негативних.
Об'єкт виховання — індивід або група людей, на розум, емоції і волю яких здійснюється цілеспрямований виховний вплив.
Суб'єкт виховання — індивід або група людей, які здійснюють цілеспрямований виховний вплив на особу або колектив з метою формування в них певних якостей.
5. Вікова періодизація (класифікація) — поділ цілісного життєвого циклу людини на вікові відрізки (періоди), що вимірюються роками. На практиці користуються емпіричною класифікацією, яка склалася в ході розвитку школи і дошкільних закладів.
В педагогіці шкільний вік поділяють на: молодший шкільний вік — від 6-7 до 11-12 років, середній шкільний вік (підлітковий) — від 12 до 15 років, старший шкільний вік (юнацький) —від 15 до 18 років.
Границі вікових періодів відносно рухливі, тому що природний фонд дітей і виховний вплив на них різні.
Кожній віковій групі характерні певні анатомо-фізіологічні. психічні та *
соціальні властивості, які називаються віковими особливостями. L Молодший
шкільний вік. Важливими показниками готовності дитини до навчання є звичка до розумових зусиль, зосередженість у роботі, вміння слухати вчителя і виконувати його вказівки. Пізнавальна діяльність молодшого школяра в основному проходить у процесі навчання. Пам'ять у молодших школярів наочно-образна. Мислення розвивається у них від емоційно-образного до образно-логічного.
Підлітковий вік. Проходить бурхливий ріст і розвиток всього організму. Статеве дозрівання не є визначальним для особистості підлітка, але вносить нові переживання і думки в їх життя. Сприймання перебуває в стадії становлення, тому якість його різна. Поліпшується продуктивність і зростає якість пам'яті. Для підлітка характерна розкиданість інтересів. Значне місце в його житті відіграють різні форми спілкування, велике прагнення до дружного спілкування. Особливість підліткового періоду вимагає певної диференціації в організації життя хлопців і дівчат. Під кінець підліткового періоду перед учнями реально вимальовується завдання вибору професії.
Юнацький вік. Це період формування світогляду, самосвідомості, характеру і життєвого самовизначення. Пізнавальна діяльність сприяє формуванню світогляду. Пам'ять старшокласника характеризується зрілістю. Мислення здатне абстрагувати і узагальнювати навчальний матеріал. Мова збагачується науковими термінами, стає виразною і точною. Вперше старшокласники переживають почуття кохання. У них стають стійкими професійні інтереси. Прагнення до самовиховання стає рисою
особистості.
У кожній віковій групі є значні індивідуальні відмінності, які визначаються природними задатками, різними життєвими умовами і вихованням дитини. Ці особливості називаються індивідуальними.
Акселерація — випередження середньофізичних і психофізіологічних констант дитини чи підлітка з оптимальними.1
Реградація — значне відставання розвитку дитини від цих констант.
Маркосян А.А. розглядає кілька гіпотез щодо виникнення явища акселерації:
Геліогенна теорія: вплив сонячного випромінювання на дітей, які останнім часом стали більше перебувати на сонці, завдяки чому стимулюється їхній розвиток. Акселерація охоплює і північні райони, хоч там діти менше перебувають на сонці. Це стосується міських і сільських дітей.
Теорія гетерозії: вплив на розвиток дитини міжнаціональних шлюбів, що призводить до значних змін, і як наслідок — акселерація.
Теорія урбанізації: розвиток міст і переселення до них сільського населення, що призводить до прискорення сексуального розвитку, інтелектуалізації, а це в свою чергу прискорює ріст і визрівання організму.
Нітрітивна теорія: акселерація розглядається як результат поліпшення і вітамінізація харчування.
Теорія опромінювання: поширення рентгенівських пристроїв, атомна енергетика, проведення випробувань ядерної зброї на полігонах створюють фони випромінювання, але в таких дозах, які стимулюють поділ клітин.
Ретрація, тобто відставання в розвитку дитини, може бути наслідком: пияцтва чи алкоголізму батьків, народження дітей в більш пізньому віці,
Тема 2. Розвиток і формування особистості
спадкової хвороби одного з батьків. Такі діти є відсталими не тільки фізіологічне, айв інтелектуальному відношенні.
6. Серед зарубіжних теорій розвитку особистості виділяють: а) соціо-логізаторську, яка вважає вирішальним у розвитку особистості її соціальне оточення; б) біологізаторську, яка вважає вирішальним у розвитку особистості її спадковий "багаж"; в) конвергенції, яка зводить два фактори — біологічний і соціальний з перевагою біологічного у розвитку особистості; г) теорія біхевіоризму. яка розглядає поведінку людини як механічні реакції організму на стимули оточення, ігноруючи свідомість; д) теорія психоаналізу (фрейдизму), яка вважає рушійною силою поведінки людини несвідомі біологічні потяги та інстинкти.
Народна педагогіка про розвиток особистості:
а) вплив середовища: "З ким поведешся, від того й наберешся", "З розумним
1 Засновнику кібернетики Норберту Вінеру в 14 років було присвоєно'звання професора.
Саша Дворак з Макіївки в 12 років став студентом Київського університету. Музичні здібності Моцарта стали проявлятися в три роки, в чотири він добре грав на клавесині, в п'ять — сам творив музику, у вісім — створив першу сонату і симфонію, в одинадцять — оперу. У шість років юний маестро користувався світовою славою, а в 14— був обраний членом Філармонічної академії в Болонії. Діти вже на першому році життя обганяють своїх ровесників минулого століття на 5 см і 1-2 кг. Підлітки — на 15-20 см і 9-10 кг, дорослі —на 8-10 см; статево дозрівають на 2-3 роки раніше. Якщо на початку століття люди росли до 22-25 років, то тепер чоловіки ростуть до 18-19 років, а жінки—до 16-17 років.
будеш розумним, з дурнем і сам будеш таким", "Як зайдеш між реп'яхи, то й реп'яхів наберешся", "Як у сім'ї згідливе життя, то й виросте дитя до пуття";
б) роль спадковості: "Яке коріння, таке й насіння", "Яке зіллячко, таке й
сім'ячко", "Від лося — лосенята, від свині — поросятка", "Яка гребля, такий млин,
який батько, такий і син";
в) роль виховання: "Як бавитимеш дитину, так воно й виросте",
"Бурчання наскучить, приклад научить".
Вікові особливості: "Звички трирічного зберігаються до 80 років"; -"Від п'ятирічного до дорослої людини — один крок, а від новонародженого до п'ятирічного — велика відстань".
Відображення вікових періодів до п'яти років: народженятко, сідунчик, ходунчик, брехунець, бігунець, товкунець.
Запитання і завдання
1. Що ми називаємо індивідуальним розвитком?
1.Кількісні та якісні зміни організму, що проходять у процесі життя людини як соціальної істоти.
2.Становлення людини як соціальної істоти, яке проходить у результаті розвитку і виховання.
3.Кількісні зміни організму.
4.Цілеспрямований процес формування у дітей необхідних поглядів і якостей.
5.Правильної відповіді немає.
2. Що ми називаємо формуванням особистості ?
1 .Цілеспрямований процес формування у дітей необхідних поглядів і якостей.
2.Становлення людини як соціальної істоти, яке проходить у результаті розвитку і виховання.
3.Кількісні та якісні зміни організму, які відбуваються з організмом людини в процесі всього її життя як соціальної істоти.
4.Кількісні зміни організму.
5.Правильної відповіді немає.
3. Що ми називаємо спадковістю ?
1 .Всі ті якості характеру, які передаються дитині від батьків.
2.Біологічні задатки, що служать основою для розвитку індивідуальних здібностей людини.
3.Здібності до різних видів діяльності, що передаються батьками дітям.
4.Спадковість — це той соціальний досвід, який передається з покоління до покоління.
5.Правильної відповіді немає.
4. У чому специфіка середовища як фактора формування особистості?
Підготуйте текст бесіди для батьків на тему "Роль середовища у вихованні дитини".
5. Серед наведених функцій одна не належить до виховання, вкажіть її.
І.Роль виховання у створені таких соціальних умов, які б позитивно, впливали
на розвиток особистості.
2.Одна з функцій виховання — організація життя і діяльності дитини. X
З.Роль виховання у відборі з оточуючого середовища матеріалу, який
стимулює розвиток особистості.
4.Виховання усуває умови, що негативно впливають на особистість.
5.Виховання може ізолювати особистість від негативних умов, які не
піддаються усуненню.
6. Якого виду діяльності немає серед поданих: ігрова, навчальна, трудова,
спортивна, художня ?
7. Від чого, головним чином, залежить прояв учнем всіх своїх
здібностей?
І .Від методики навчання і виховання.
2.Від природних задатків.
З.Від кількості одержаних знань.
4.Від спадкових якостей особистості. 5. Правильної відповіді немає.
8. У якій залежності перебуває суспільний, природний, історичний і он
тогенетичний розвиток людини.
1.Зумовлений спадковістю.
2.Все детерміновано соціальним фактором.
З.Поза всякою залежністю.
4.Все взаємообумовлене.
5.Правильної відповіді немає.
9. У чому ви бачите сенс знання вчителем вікових особливостей дітей? 1.
1.Вікова періодизація — це точна схема психічного розвитку дитини, у
відповідності з якою розробляються і застосовуються універсальні засоби
виховання.
2.На основі вікової періодизації вчитель здійснює вивчення індивідуальних особливостей дітей і враховує в процесі виховання ріст сил і можливостей учня.
3.Знання вікової періодизації дає можливість учителю побачити ріст і розвиток біологічного фонду людини.
4.Для вчителя знання вікових особливостей дітей не має реального сенсу, оскільки всі його методи виховання ґрунтуються на знанні індивідуальних особливостей учнів.
5.Правильної відповіді немає.
10. Чому в п'ятих класах інколи знижується успішність і дисциплінованість
учнів?
1 .Дітям набридло вчитися.
2.Класні керівники приділяють менше уваги вихованню учнів, ніж учителі молодших класів.
З.Учні внутрішньо не підготовлені до перебудови, пов'язаної із зміною умов навчання, новими вимогами.
4.Початкова школа не дає належного розвитку.
5.Правильної відповіді немає.
11. Проаналізуйте визначення понять: "педагогіка", "виховання",
"освіта " дані в різних навчальних посібниках з педагогіки. Виберіть ті, які па
Вашу думку, найбільш повно відображають суть цих понять. Обґрунтуйте свою
точку зору.
12. Знайдіть збірники приспів "їв та приказок і проаналізуйте їх з точки зору
наявних у них виховних настанов. Порівняйте близькі за змістом прислів'я різних
народів.
13. Перегляньте педагогічні газети -і (журнали (а згодом робіть це постійно)
і знайдіть публікації які відображають питання виховання і навчання. Зробіть
огляд одного з номерів журналів 'Рідна школа" або з методики викладання
навчального предмета за фахом.
Консультації. І . Правильна відповідь 1 . 2. Правильна відповідь 2. 3. Правильної відповіді немає. 5. Відповідь 1 не належить до виховання, оскільки вихованням не можна змінити соціальні умови. 6. Громадської діяльності. 7. Правильна відповідь 1. 8. Правильна відповідь 4. 9. Правильна відповідь 2. 10. Правильна відповідь 3.
Рекомендована література: 8; 22; 37; 49; 59.