Інтерес як форма прояву пізнавальної потреби. Види інтересів

Тема: Мотиваційні стани особистості

Поняття мотиваційного стану. Характеристика короткочасних мотиваційних станів

Поняття мотиваційної установки. Мрія як різновидність мотиваційної установки

Інтерес як форма прояву пізнавальної потреби. Види інтересів

Потяг, бажання, хотіння, як особливі мотиваційні стани

Схильність як вид мотиваційного стану

Поняття мотиваційного стану. Характеристика короткочасних мотиваційних станів

Мотиваційні стани людини є психічним відображенням умов які необхідні для життєдіяльності людини як організму індивіда і особистостей. Можуть мати довготривалий ефект і короткотривалий.
Короткотривалі: когнітивний дисонанс, сумніви, невпевненість, розгубленість, страх, надія.
Когнітивний дисонанс - це спонукальний стан який виникає в ситуації коли суб’єкт одночасно керується двома протилежними думками про щось чи про когось і часто ті думки можуть не погоджуватись один з одним. Це породжує у суб’єкта прагнення до уникнення даного когнітивного дисонансу через:
1) зміна поведінки
2) пошук нової інформації яка підсилює одну з точок хору і призводить до зміни власних переконань
3) зміна відношення до об’єктів пов’язаних зі зміною відношення до об’єктів, що пов’язане із зміною рішення
4) знецінення вчинку який хоче зробити.

Стан сумніву розглядається як складний мотиваційний стан у який входять: невпевненість, роздуми про правильність, неправильність власної поведінки, не переконаність, переживання.

Розрізняють:
1) сумніви що народжуються добрими намірами – людина шукає абсолютно всі правильні шляхи задоволення потреби
2) скептицизм – це форма сумніву яка проявляється тоді коли людина формує наміри, відкидає думки більш досвідчених людей і в результаті робить помилки.

Стан сумніву посилюється якщо людина кілька раз уже терпіла невдачу.

Невпевненість.

Рішучість є протилежним станом характеризується наявністю вольових актів і відноситься до числа збуджуючих прагнень, які спрямовані на зняття напруги пов’язаної з потребою. Якщо у якомусь випадку початок задоволення потреби відкладається виникає стан нетерпіння і дратівливості. Чим довше потреба не задоволена людина буде боятись, що потреба не задовільниться – виникає страх.

Надія– виникає в людини при очікуванні бажаної події і формується на основі суб’єктивного досвіду який був накопичений в минулому у схожих ситуаціях і пізнанні об’єктивних причин від яких залежить очікувана подія.

Поняття мотиваційної установки. Мрія як різновидність мотиваційної установки

Мотиваційна установка – це завдання для себе заплановане, але відстрочене або намір який буде здійснено при сприятливій ситуації. Чим довше не реалізується потреба тим більша гострота переживань цієї потреби. Мотиваційна установка найчастіше виникає як довготривалий намір, з нею пов’язана мрія.

Мрія – 1) це уявлення яке створює образ бажаного; 2) предмет бажань, прагнень яке є уявним.

У західній психології мрія розглядається як спосіб втечі від реальності, спосіб розрядки напруження яке виникло.

Мрія часто допомагає людині відступитися від мети і замінити реальні дії уявними і в той же час дає можливість втримати ціль або мету, так як в процесі мрії створюються внутрішні моделі майбутнього.

Характеристики мрії:
1) завжди мають яскраве емоційне забарвлення
2) завжди проявляються в уяві
3) породжують образи бажаного майбутнього
4) вона усвідомлена і носить стійкий характер

Психологи виділяють 2 типи мрії:
1) мрія гра
2) мрія план

Інтерес як форма прояву пізнавальної потреби. Види інтересів

Інтерес– це вибіркове відношення до предметів і явищ в результаті розуміння їх значення і емоційного переживання ситуації. Інтереси забарвлені позитивною емоцією і зосереджені на відповідному предметі чи явищі. Досить часто задоволення інтересу не веде до його згасання, а викликає появу нових інтересів які відповідають більш високому рівню пізнавальної діяльності.

Види інтересів:
за змістом:
1) матеріальні (гроші, хата)
2) духовні (естетичні, саморозвиток)
3) соціальні ( спілкування, взаємодія)
за метою:
1) безпосередні ( зумовлені емоційною привабливістю об’єкта)
2) опосередковані (виникають щодо результату діяльності хоча сам процес не завжди цікавий)
за глибиною:
1) поверхневі
2) глибокі
за дієвістю
1) пасивні ( споглядальні інтереси при яких людина обмежується прийняттям об’єкта який її цікавить)
2) активні ( це діючі інтереси, коли людина не обмежується виконання функціональних обов’язків, а діє опановуючи об’єкт інтересу і вдосконалює його, один із пробудників розвитку особистості ЗУН).
за широтою:
1) вузькі ( в конкретній галузі)
2) широкі
за стійкістю:
1) стійкі (зумовлює тривалість збереження його інтенсивності)
2) не стійкі ( проявляються тоді коли вони набирають характер пристрасних, але короткочасних захоплень, є віковою особливістю, яка стимулює пошук покликання і допомагає виявити здібності)

Інтереси в першу чергу залежать від психічних якостей людини, її здібностей , характеру, освітнього і культурного рівня, соціального досвіду, матеріальної забезпеченості, сімї, шкільного колективу, окремих членів суспільства і суспільства вцілому.