Діагностика середовища

Відомо, що впливова роль соціального середовища на учнів пов'язана з активною діяльністю референтної групи ровесників або лідерів підліткових груп, які нерідко мають широкий діапазон негативної поведінки. Як показали наші дослідження, 90% підлітків, які прийняли досвід наркотичної поведінки, мають до 7 осіб знайомих або друзів, що позитивно ставляться до наркотичних речовин або мають досвід протиправних дій.

Залежність від мікросередовища помітна в умовах криміногенності того соціального середовища, в якому активно проявляються традиції підліткової субкультури.

Діагностика передбачає застосування діагностичного інструментарію та мультидисциплінарної команди фахівців.

На основі аналізу матеріалів установ системи служб соціальної роботи, зокрема служб у справах неповнолітніх, соціальних служби для молоді, кримінальної міліції у справах неповнолітніх, районних наркологічних відділень, недержавних організації можна з'ясувати, які негативні явища та моделі типової поведінки діяльності характерні для територіальних меж мікрорайону. У відповідності до цього доцільно виділити об'єкти, що відповідають територіальному поділу того чи іншого району (мікрорайону). У цьому плані зайвим є знання соціального паспорта мікрорайону. Сюди входять:

1. Дані про населення мікрорайону: його загальна кількість і, зокрема, кількість учнів, дітей дошкільного віку (окремо - хто відвідує дитячий садок, а хто - виховується вдома), пенсіонерів, багатодітних сімей, непрацюючого дорослого населення, 15-річної молоді, яка не вчиться і не працює, неповнолітніх, які перебувають на обліку в органах у справах неповнолітніх та звільнених з місць перевиховання.

2. Наявність соціальної інфраструктури: кількість шкіл, ліцеїв, гімназій, коледжів та учнів у них; учнів ПТУ, середніх спеціальних навчальних закладів та учнів у них; вищих навчальних закладів та студентів у них; позашкільних установ (будинків дитячої творчості, установ юних техніків, туристів, натуралістів, музичних, художніх, спортивних шкіл та ін., в них учнів різних вікових категорій, зокрема, наявність кімнат і клубів за місцем проживання, спортивних майданчиків, кортів, кінотеатрів, дискотек та інших місць дозвілля дітей і молоді); наявність медичних, юридичних, правоохоронних, психологічних та інших служб допомоги неповнолітнім; наявність платних і безплатних форм позашкільної діяльності учнівської молоді, їх кількісний склад; місця продажу алкогольних і тютюнових виробів.

3. Відомості про суб'єкти асоціального впливу на дітей і молодь: неблагополучні (аморальні) сім'ї; неформальні об'єднання молоді асоціального змісту; особи, які повернулися з місць позбавлення волі; молодь, яка перебувала в школах та училищах соціальної реабілітації; наявність батьків - алкоголіків, наркоманів, 0С16, які перебувають на обліку у правоохоронних органах; неповнолітніх, які перебувають на обліку кримінальної міліції та

служб у справах неповнолітніх як лідери асоціальних та кримінальних груп.

4. Наявність суб'єктів виховного впливу на неповнолітніх; учителів І - XII класів у школах; вихователів дошкільних установ; класних керівників, вчителів молодших класів; педагогів у середніх та вищих навчальних закладах; керівників гуртків і методистів у позашкільних установах; громадських вихователів; спеціалістів по роботі з важковиховуваними підлітками.

5. Участь владних структур у вирішенні проблеми превенції правопорушень неповнолітніх: розгляд питань превенції протиправних дій на засіданні Рад народних депутатів, державних адміністрацій; участь закладів освіти, охорони здоров'я, правопорядку, культури, спорту в управлінні процесом попередження і подолання правопорушень у мікрорайоні; створення громадської думки щодо порушників порядку, наявність гласності, оперативність реагування на протиправні дії, роль прокуратури, служб у справах неповнолітніх у захисті їх прав і допомозі дітям та підліткам.

Наявність такого аналізу дає можливість керівникам шкіл, інших навчальних закладів, владним структурам прогнозувати ситуацію, науково і методично обґрунтовано будувати корекційну діяльність у системі школа (навчальний заклад) - учні - батьки -соціальне середовище. При всьому розмаїтті сучасних форм діяльності центром профілактичної роботи в мікрорайоні має бути школа. Тому якраз через школу слід проводити корекцію соціально-педагогічних ситуацій життєдіяльності підлітків, організації системи превенції правопорушень у цілеспрямованому циклі: "школа-позашкільна сфера - школа".

Під позашкільною сферою маються на увазі різноманітні види позашкільної діяльності учнів у трудових об'єднаннях, клубах, гуртках, секціях.

Вивчення виховної ролі позашкільних установ у роботі з важковиховуваними учнями свідчить, що ці учні, як правило, не є учасниками музичних, дитячих і юнацьких спортивних шкіл, гуртків, Будинків дитячої творчості, установ юних техніків, натуралістів і туристів. Дослідження показало, що важковиховувані учні мають бажання займатися в гуртках і секціях, але їх не беруть: через погану успішність і поведінку - 35,2%; тому, що перебувають на обліку в правоохоронних органах - 21,4%, через необхідність оплачувати участь у роботі позашкільних установ - 57%.

Виховна робота за місцем проживання малоефективна не лише через слабку матеріально-технічну базу, відомчі бар'єри, неузгодженість в діяльності шкіл і позашкільних установ, а й через низьку професійно-педагогічну кваліфікацію вихователів, відсутність профілактичної роботи в мікрорайоні.