Вимоги до ведення та оцінювання учнівських зошитів

ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ

У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

У 2015-2016 н.р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Освіта є найважливішою сферою соціального життя. Саме освіта формує інтелектуальний, культурний, духовний стан суспільства.

Перехід до "інформаційного суспільства", в умовах якого істотно розширюються масштаби міжкультурної взаємодії, вимагає нових професійних й особистісних якостей, що забезпечують його мобільність і конкурентоздатність. Тому вивчення іноземних мов - не тільки модне віяння, але й життєва необхідність. Прожити без знання іноземних мов можна, але стати конкурентоздатним - ні.

Вивчення іноземних мов у 2015/2016 навчальному році буде здійснюватися за декількома навчальними програмами, а саме:

«Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх на­вчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивчен­ням іноземних мов. 1-4 класи», Видавничий дім «Освіта», 2012 р.;

«Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим ви­вченням іноземних мов. 10-11 класи», Київ, 2010 р.;

«Програми для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивчен­ням іноземної мови. Іноземні мови. 5-9 класи», Видавничий дім «Освіта», 2013 р.;

«Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Інозем­ні мови. 5-7 класи», Видавничий дім «Освіта», 2013 р.;

«Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Інозем­ні мови. 8-9 класи», «Перун», 2005 р.;

«Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Друга іноземна мова. 5-11 класи», Видавничий дім «Освіта», 2013 р.

Навчальні програми не встановлюють порядок (послідовність) вивчення предметної тематики в рамках навчального року, а лише вказують на зміст, вивчення котрого є об'єктом тематичного контролю та оцінювання в рамках семестрового і підсумкового контролю.

Програми з іноземних мов мають наскрізний характер та пред­ставлені в єдиній системі, в діяльнісній термінології з чітко ви­раженою кореляцією між класами.

На сьогодні триває робота з розвантаження навчальних програм для учнів середньої школи, проте, оскільки вивчення іноземних мов має наскрізний та цілісний характер, розвантаження програм неможливо проводити лише у певному віковому сегменті. Саме тому робоча група розглядала та вносила певні зміни у навчальні програми для учнів 1-9 класів.

Діяльнісний підхід до іншомовної освіти включає в зміст вивчення не тільки знання, навички та вміння, а й навчальні стратегії та комунікативні функції з комунікативно спрямованими завданнями. Важливу роль відіграватиме така змістова категорія, як ставлення учнів до предмета і до процесу його вивчення (мотивація). Такий підхід навчить учнів бути відповідальними за знання, які вони отримують, і розуміти, чому ці знання важливі для них, та забезпечить використання учнями отриманих знань у навчальній діяльності. Було прийнято рішення перенести розши­рену інформацію краєзнавчого характеру про історію рідного краю дітям з 4 класу до 5 та 6 класу, оскільки для даної вікової категорії навіть рідною мовою ця інформація відома у дуже обмеженому обсязі, тому важко очікувати, що вона може бути опрацьована іноземною мовою. Окрім того, лексика, потрібна для висвітлення даної теми, та граматичні структури, які містять пасивні конструкції відзначаються підвищеним ступенем складності і не відповідають рівню А1.

У початковій школі важливо зацікавити учнів у вивченні іноземної мови, викликати в них позитивне ставлення до предмета, вмотивувати необхідність і значущість володіння іноземною мовою як неповторним засобом міжкультурного спілкування, формувати базові навички і вміння, необхідні для подальшого розвитку комунікативної компетенції в основній і старшій школі.

В основній школі (5-9кл.) розпочинається етап систематичної й послідовної роботи з автентичними навчальними матеріалами, які забезпечують нормативне оволодіння спілкуванням. Помітно зростає обсяг навчального матеріалу, у тому числі того, який сприяє формуванню соціокультурної та соціолінгвістичної компетенції. Оволодіння іноземною мовою розглядається не як накопичення певної суми знань про мову, а як певний рівень сформованості навичок і вмінь використовувати для усного і писемного спілкування, як механізм пізнання інших народів і культур. Зростає доля самостійної роботи учня, урізноманітнюються види навчальної діяльності, активно використовуються мовленнєві ситуації, що наближають навчальне спілкування до реальних умов. Учні вчаться читати різножанрову літературу, розуміти радіо- і телепрограми доступного рівня складності.

У старшій школі (10-11 кл.) методи і види навчальної діяльності все більше набувають форм, наближених до реальних умов спілкування. Широко використовуються творчі, проектні, групові, інтерактивні форми роботи. Зміст освіти диференціюється відповідно до профілю навчання. Розвиваються уміння професійно спрямованого використання іноземної мови відповідно до певної галузі знань, практикується введення інших курсів які викладаються іноземною мовою. Наприклад:

Країнознавство

Ділова англійська/німецька/французька мова

Технічний переклад

Література англо-/німецько-/франкомовних країн

Тематичний облік знань зі спецкурсів – відсутній.

Організація навчального процесу з іноземних мов у школі ІІІ ступеня відбувається відповідно до наказу МОН від 27.08.2010 р. № 834 ( додаток 4), листа МОН № 1/9-303 від 11.06.2014 р. Відповідно до цих документів іноземні мови вивчаються за трьома рівнями:

· рівні стандарту - навчальні предмети не є профільними чи базовими (наприклад, математика в художньо-естетичному профілі, історія у фізико-математичному профілі);

· академічному рівні - навчальні предмети не є профільними, але є базовими (наприклад, алгебра і геометрія у фізичному профілі);

· профільному рівні, який передбачає поглиблене вивчення відповідних предметів, орієнтацію їх змісту на майбутню професію (наприклад, мови та літератури на філо­логічному профілі).

Вивчення двох іноземних мов у контексті шкільної освіти – це реальність і потреба сьогодення. До цієї проблеми прикута увага педагогів, методистів, лінгвістів. Метою іншомовної освіти у глобальному масштабі стає розвиток полікультурної і багатомовної особи, у тому числі через формування її комунікативної компетентності, що проявляється у здатності та готовності здійснювати спілкування засобами іноземної мови на міжкультурному рівні в широкому культурологічному аспекті.

Поліглоти відзначають, що найважча мова – перша, а всі інші даються легше. У багатьох мовах є схожі слова, наприклад, слова-інтернаціоналізми; схожі граматичні конструкції. Дитині легше вивчати другу мову завдяки методам, які вона засвоїла у процесі вивчення першої мови. Французька, англійська та німецька мови належать до різних груп (романської та германської), але є багато латинських запозичень у лексичному складі, та й граматична будова у них схожа. Коли учень починає вивчати другу іноземну мову, у нього вже є досвід, уявлення про систему мови. Якщо він знає англійську, йому уже не треба пояснювати багато речей, котрі відсутні в рідній мові, проте присутні в англійській (наприклад артикль). Вже є відчуття мови, володіння стратегією навчання, зазвичай на підсвідомому рівні. Учень може знати, наприклад, як краще запам’ятовувати слова. Разом з тим збільшується свідома складова навчання, тобто багато чого сприймається на свідомій основі, і саме тому процес вивчення другої іноземної мови прискорюється.

В учнів уже сформовані загальнонавчальні уміння, а саме:

· робота в різних режимах (індивідуально, у парах, у групах);

· уміння спостерігати, порівнювати, аналізувати, аргументувати;

· учні можуть розпізнавати, диференціювати мовні явища та слова (артиклі, власні імена, структуру пропозиції, дієслово-зв'язка);

· уміння сприймати іноземну мову на слух, спілкуватися з одним чи кількома співбесідниками;

· користуватися словником, застосовувати інтуїцію.

При навчанні другої іноземної мови дуже важливо використовувати сучасні освітні технології, до цього зобов'язують і навчальні посібники, й інтенсивність процесу навчання ‑ дві години на тиждень. При цьому зменшується частка репродуктивної діяльності в навчальному процесі, що можна розглядати як ключовий момент в навчанні іноземних мов узагалі.

До таких технологій можна віднести, наприклад: проблемне навчання; колективне навчання; дослідницькі методи навчання; проектні методи навчання; технологію ділових, рольових та інших видів ігор; навчання у співпраці.

Чинники, що сприяють економії часу та інтенсифікації процесу навчання:

· володіння латинським шрифтом скорочує період альфабетизації і зводить його до роз'яснення та засвоєння відмінностей звуко-буквенних відповідностей у різних іноземних мовах, графічного і звукового образу слова;

· наявність значного потенційного словникового запасу; слова англійської мови, що мають схожість із іншими іноземними мовами, прямі запозичення з англійської мови, інтернаціоналізми полегшують процес навчання читання і сприяють більш швидкому оволодінню лексикою другої іноземної мови;

· швидке просування у сфері читання сприяє більш швидкому розвитку соціокультурної компетентності.

Таким чином, при вивченні другої іноземної мови не вимагається інтенсивна робота для формування в учнів уявлень про категорії, відсутні в рідній мові. Проте навіть у загальних категоріях першої і другої іноземних мов існує ряд відмінностей, на які важливо звернути увагу учнів із самого початку. З розвитком умінь і навичок у другій іноземній мові, збільшенням обсягу засвоєного мовного матеріалу відбувається постійне зменшення впливу першої іноземної мови на другу. З часом учні починають усвідомлювати внутрішні закони побудови системи другої іноземної мови, формується "відчуття мови".

З 1 вересня 2014 року повернулись до системи, де і навчальний заклад, і батьки мають право вибору: вивчати чи не вивчати другу іноземну мову (російська мова не є іноземною мовою). Ніхто не скасовує вивчення другої іноземної мови (англійської, німецької, французької та іспанської), але вона не є обов’язковою для всіх. Тобто, для тих шкіл, класів, які виявляють бажання вивчати другу іноземну мову з п’ятого класу (або продовжувати її вивчення) є один типовий навчальний план, який подано в наказі МОНУ для української школи з вивченням двох іноземних мов. Якщо школа або клас виявляють бажання вивчати з п’ятого класу (або продовжувати вивчення) мови національної меншини, вони використовують інший типовий навчальний план для української школи з вивченням мови національних меншин (для вивчення російської мови тощо). При умові, що школа або клас не бажають вивчати ні мову національних меншин, а ні другу іноземну мову, вони використовують типовий навчальний план з вивченням лише однієї (першої) іноземної мови. Школа, клас, або навіть підгрупа мають право обирати вивчення 2-ї іноземної мови.

Нагадуємо, що адміністрація школи не може приймати рішення про запровадження вивчення тієї чи іншої іноземної мови одноосібно, або мови національної меншини. Усі пропозиції мають виноситися на обговорення і узгоджуватися з батьками на батьківські збори, а рішення батьківських зборів розглядатися і затверджуватися педагогічною радою.

Якщо друга іноземна мова почала вивчатися в п’ятому класі то вона продовжує вивчатися учнями цього класу до закінчення навчального закладу.

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки від 28.01.2014 №1/9-74«Щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів» оцінювання навчальних досягнень учнів перших класів здійснюється вербально з усіх предметів інваріативної складової, в тому числі з іноземної мови. При оцінюванні знань, вмінь і навичок учнів 2 класу (І семестр) за рішенням педагогічної ради замість балів використовуються словесні (вербальні) оцінки.

У процесі вербального оцінювання навчальної діяльності шести-семирічних учнів доцільно використовувати такіформи і прийоми:

1) різні форми схвалення, погодження, підбадьорювання, виражені словесно та за допомогою міміки, жесту, модуляції голосу: справився; уже краще; чудово; видно, що стараєшся; задоволена твоєю роботою та ін. У такій же формі висловлюють зауваження: спробуй не поспішати і довести до лінії; обведи зразок і напиши так само; як ти думаєш;

2) розгорнуте словесне оцінювання (вчитель аналізує хід роботи, її результат, коментує спосіб виконання, показує, що саме варте уваги, стимулює учнів наслідувати зразок відповіді, показує раціональніші спо­соби роботи, пояснює можливість сказати зрозуміліше, точніше);

3) перспективна й відстрочена оцінка (вчитель роз’яснює, за яких умов учень може в перспективі одержати найвище схвалення);

4) динамічна виставка окремих дитячих робіт з будь-якого виду діяльності (малюнки, зошити, вироби тощо), яка організовується для ознайомлення з нею колективу школи й батьків;

5) ігрова оцінка – нагородження переможців, учасників гри різни­ми ігровими атрибутами.

У процесі безбального оцінювання важливим є навчальний діалог –аналіз відповіді учня чи результативності виконаної ним роботи. Коментар до процесу оцінювання спочатку здійснюється вчителем. Пізніше, в міру сформованості контрольно-оцінних умінь і навичок власну оцінку з коментарем зможуть висловлювати і учні. У повному обсязі оцінні судження вчителя чи учнів висловлюються в такій послідовності:

– відзначення позитивних сторін відповіді та успішно виконаних аспектів практичної роботи;

– чітке визначення (в доброзичливій формі) допущених помилок та недоліків (так, щоб учень усвідомив свої прорахунки);

– визначення шляхів подолання прогалин у знаннях, рекомендації щодо удосконалення практичних навичок із конкретною інформацією про можливість ліквідації недоліків;

– висловлення віри, доброзичливої впевненостів тому, що учень докладе необхідних зусиль і досягне вищих показників навчальних досягнень.

Саме у такий спосіб висловлення оцінних суджень у дитини формується свідоме ставлення до навчання, віра в свої сили, бажання поліпшити результат своєї навчальної діяльності.

Домашні завдання у першому класі учням не задаються.

Вимоги до ведення та оцінювання учнівських зошитів

Для навчальної роботи з іноземної мови в початкових класах використовуються два зошити, що відповідають чинним в Україні стандартам:

- зошити з друкованою основою, які разом з підручником, диском та книгою для вчителя становлять навчально – методичний комплекс;

- зошити з горизонтальними лініями без похилих ліній (у зв’язку з тим, що шрифт який використовується при формуванні каліграфічних навичок з іноземної мови є писано-друкований (Print script).

Кожна письмова робота, виконана учнем початкових класів у зошитах (у т. ч., в зошитах з друкованою основою), перевіряється до наступного уроку.

У 1 та 2 класах зошити підписує вчитель, у 3-4 класах це роблять учні за зразком, написаним учителем на дошці, наприклад:

English Deutsch

Maria Petrenko Maria Petrenko

Form 1-A Klassе 1-A

School №… Schule №…

З метою економії часу на уроці в 1 класі вид завдання (класна робота) можна не зазначати.

Дату та назву роботи учні записують, починаючи з 2-го класу початкової школи.

Ведення робочих зошитів з іноземних мов у першому та другому класі (перший семестр) перевіряється щодня протягом кожного семестру. Вчитель виправляє помилки учнів, пише правильний варіант написання тої чи іншої букви, слова тощо та ставить свій підпис. В класний журнал щомісяця заноситься графа «ЗОШИТ» без виставлення балів.

Починаючи з другого семестру другого класу по четвертий клас включно, вчитель перевіряє зошити щодня з виставленням балів в журнал під графою «ЗОШИТ» щомісячно.

Оцінка за зошит з іноземних мов не впливає на тематичну.

У період навчання грамоти учні 1 класу виконують навчальні завдан­ня в зошиті з друкованою основою, де подано зразки написання літер, їх поєднань, окремих слів і ре­чень.

Оцінювання з іноземних мов.