Вийшли з хати батько й мати

В садок погуляти,

Порадитись, кого б то їм

Своїм зятем звати?

Зоре моя вечірняя,
Зійди над горою,
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою.
Розкажи, як за горою
Сонечко сідає,
Як у Дніпра веселочка
Воду позичає.
Як широка сокорина
Віти розпустила...
А над самою водою
Верба похилилась;
Аж по воді розіслала
Зеленії віти,
А на вітах гойдаються
Нехрещені діти..

Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.

Сім’я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає,
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Так соловейко не дає.

Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх;
Сама заснула коло їх.
Затихло все, тільки дівчата
Та соловейко не затих

Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.

Сім’я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає,
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Так соловейко не дає.

Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх;
Сама заснула коло їх.
Затихло все, тільки дівчата
Та соловейко не затих

Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.

Сім’я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає,
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Так соловейко не дає.

Урок № ______ дата ______

Тема: Вище України тільки небо. Петро Осадчук «Стежка»

Володимир Самійленко «Весна»(П.с.79 – 81)

Мета:розкрити учням красу і своєрідність поезій Петра Осадчука; вдосконалювати на­вички свідомого виразного читання поетичних творів; навчати уявляти описані кар­тини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву, чуття поетичного слова, асоціативне мислення; виховувати любов до рідного краю.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Робота над скоромовкою

Прийшов Прокіп — кипить окріп, Пішов Прокіп — кипить окріп,

Як при Прокопові кипить окріп, Так і без Прокопа кипить окріп.

2.Гра «Слово у слові»

— Складіть нові слова із літер слова електростанція. (Трос, танці, станція, секрет, сорт, торт, крос, кіт, рота, літак...)

III.Перевірка домашнього завдання

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

— Який розділ ми зараз вивчаємо?

— З творчістю яких українських поетів ми ознайомилися в цьому розділі?

— Послухайте уривок з вірша.

ДІД МОРОЗ

Дід Мороз не раз мені Снився серед ночі: Щоки в нього крижані, Із льодинок очі. Дід Мороз лише дихне — Мерзне все довкола,

Тільки гляне — і мене Холодом проколе. Але тато пояснив, Усмішку сховавши: — Сняться тим холодні сни, Хто розкритий завжди...

— Який настрій викликав у вас цей вірш?

— Яким ви уявляєте автора? Тата?

— Це уривок з вірша, який належить перу українського поета Петра Осад­чука. Сьогодні ми ознайомимося з його творчістю.

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Біографічна довідка

— Народився Петро Ілліч Осадчук 2 грудня 1937 р. в селі Острівець Городенківського району на Івано-Франківщині в сім’ї хліборобів. З дитинства зростав напівсиротою (коли помер батько, хлопчикові було одинадцять років, старшому братові — шістнадцять, молодшому — чотири). Мати сама виро­стила трьох синів.

Педагогічні здібності та робота на освітянській ниві допомогли йому просто і цікаво писати для малих читачів.

2. Опрацювання статті про поета (с. 116–117)

Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями

— Як поет визначив сенс свого життя? Як ви розумієте ці слова?

— Які збірки написав поет для дітей?

Фізкультхвилинка

3. Опрацювання віршаПетра Осадчука «Стежка» (с. 117)

1) Читання вірша учнями в парі одне одному.

— Який вірш за настроєм?

— Яку картину ви уявляли, читаючи вірш?

Словникова робота.

Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, а потім — у парах одне одному

Заллю	згодом
прудко	шибку
дзвенів	щодуху
молодчина	в супрязі

Учитель називає пояснення якогось із поданих слів, а учні визначають, якому слову воно належить.

Дуже швидко (прудко).

Разом, спільно об’єднавшись (в супрязі).

Пізніше, потім (згодом).

Скло в рамі вікна, дверей (шибка).

3) Робота над виразністю читання вірша.

— Який основний тон виберете для читання вірша?

— У якому темпі будете його читати?

— З якою інтонацією прочитаєте слова дощу?

4) Виразне читання вірша учнями.

5) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Як хлопчик тікав від дощу?

— Хто прийшов йому на допомогу?

— Чому він дякував стежці?

— Чому розізлився дощ?

— Як поет описав дощ?

— З приводу чого хлопчина висловлює жаль?

Робота над віршем Володимира Самійленка «Весна»

6) Гра «Знайди риму».

До хати — за п’яти

водою — з тобою... і т. д.

4. Робота за ілюстрацією

— Подивіться на ілюстрацію до цього вірша.

— Можемо ми віднести її до всього твору чи до якоїсь його частини?

— Що художник зобразив на картині?

— Що він намалював у центрі картини? Удалині?

— Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?

— Опишіть картину, використовуючи рядки з вірша.

VI.Підсумок уроку

— Який вірш читали на сьогоднішньому уроці?

— Хто є автором цього вірша?

— Що нового ви дізналися про українського поета Петра Осадчука?

— Чого ми повинні в нього вчитися?

VII.Домашнєзавдання

Виразно читати вірші. ( Літ.чит. с. 116 – 118. Перлинка с. 79 – 80)

Урок № ________ Дата ______

Тема: Поетичне слово проникливе й щире. Дмитро Павличко «Вітряк»

Наталя Забіла «Весна» (П.с. 81 – 82)

Мета:продовжити ознайомлення учнів з творчістю Дмитра Павличка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; вчити аналізувати про­читане; поглиблювати та розширювати образні уявлення, що виникають в учнів під час читання поезії; розвивати творчу уяву, образне мислення; виховувати любов до прекрасного.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Робота над скоромовкою

Коливає Вусом сом, І співає в унісон: — Копітка

У сома справа: Вуса — двохаршинні, Вус — наліво, Вус — направо, Сам — посередині...

2.Гра «Розшифруй вислів!»

— Прочитайте слова якнайшвидше. Удруге у кожному слові читайте тільки першу букву.

Місто, ананас, ложка, екзамен, щука, експрес, небо, ялинка, трон, апельсин, йод, тарілка, електрика, город, арка, внук, кіт, астронавт, єнот. (Мале щеня, та й те гавкає.)

III.Перевірка домашнього завдання

1.Гра «Хто краще?»

Робота в групах

Учні кожної групи зачитують складені характеристики хлопчика, дощу, стежки.

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні ми здійснимо подорож до Країни Добра, де панує Сонце, його помічники — маленькі промінці, добрі слова та вчинки. А для того, щоб по­дорож була успішною, виразно прочитайте вірші. Налаштуймося на Добро!

Сонце зайшло. І раптом все навкруги померкло, тільки вікно хатини сяяло в темноті. Соняшник здивувався!.. І до вікна підкрався.

І що ж він побачив? Дівчинка книжку читає, а Сонце перегортає, сторінки й світло вливає в літери та в слова. Д.Павличко

— Можливо, хтось із вас знає прізвище автора вірша? (Автор вірша — відомий український поет Дмитро Павличко.)

— Сьогодні нашим провідником по Країні Добра буде відомий український поет Дмитро Павличко та його сонцесяйні вірші, з одним із яких ми мали змогу ознайомитись.

V. приймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Біографічна довідка (див. додаток на с. 83)

Фізкультхвилинка

2. Опрацювання віршаДмитраПавличка «Вітряк» (с. 118–119)

1) Виразне читання вірша вчителем.

— Які картини ви уявляли, слухаючи вірш?

Словникова робота.

Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем

Неокрає	мука
опівночі	тишею
дзвінкою	блакить
посипаний	вертольоти

— Прочитайте слова мовчки, а потім — перевірте читання свого сусіда по парті.

— Серед поданих слів знайдіть синонім до слів безмежне, безконечне (неокрає); борошно (мука).

3) Повторне читання вірша учнями.

— Прочитайте вірш замріяно у повільному темпі.

4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Де стоїть вітряк? Із чим поет порівнює вітряк? Прочитайте відповідні рядки.

— Яка робота є у вітряка? Чим важлива ця робота?

— Які слова у вірші свідчать про те, що Чумацький Шлях схожий на ту­манну світлу смугу?

— Як ви гадаєте, чому автор не говорить про це прямо?

— Спробуйте пояснити, навіщо митці створюють поетичні образи.

3. Робота за ілюстрацією

— Подивіться на ілюстрацію до цього вірша.

— Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?

— Що художник зобразив на картині?

— Що він намалював у центрі картини? вдалині?

— Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?

— Опишіть картину, використовуючи рядки з вірша.

4. Робота над віршем Наталя Забіла «Весна» (П.с. 81 – 82)

V. Підсумок уроку

— З творчістю якого поета ознайомилися на сьогоднішньому уроці?

— Що вам найбільше запам’яталося?

VII. Домашнєзавдання

Виразно читати вірш (с.118–119), у Перлинці с. 81 - 82

Урок № ______ Дата _____

Тема: Білий вірш. Дмитро Павличко «На щастя»

Платон Воронько «Важучі кетяги краси» (П.с.82 – 83)

Мета:вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; на­вчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини, розмірковувати над тек­стом; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність сприймати звукові словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово; виховувати інтерес до чи­тання.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Робота над чистомовкою

Ло-ло-ло — сонце зайшло,

Се-се-се — сутінки обгорнули все.

Уг-уг-уг — тихо стало навкруг.

Ка-ка-ка — місяць світить з висока.

Ять-ять-ять — зірки миготять.

Ець-ець-ець — стихнув вітерець.

Робота над скоромовкою

Із пасльоном пиріжки,

Паляниці, пампушки

І пахучі калачі

Півник Петя пік в печі.

Потім півник на подвір’ї

Попелясте чистив пір’я.

Перепілку й павича

Пиріжками пригощав.

III.Перевірка домашнього завдання

Конкурс на краще виразне читання вірша Дмитра Павличка «Вітряк» (с.118–119).

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з творчістю Дмитра Павличка. Будемо читати його вірш «На щастя».

— Спробуємо поміркувати, з якою метою поет розповів цю історію.

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Опрацювання віршаДмитраПавличка «На щастя» (с. 119–120)

1) Виразне читання вірша вчителем.

— Які картини ви уявляли слухаючи вірш?

Словникова робота.

Кінь	площа
вершник	щастя
знайшовся	золотими
підкований	усміхнувся

— Прочитайте слова «луною» за вчителем, потім — напівголосно в парі одне одному.

— Прочитайте всі іменники, дієслова, прикметники.

— Назвіть звуки в слові щастя. Назвіть односкладове слово.

Фізкультхилинка

3) Гра «Рибки». Повторне читання вірша учнями мовчки.

— Яким ви уявляєте собі вершника? коня? хлопчика?

— Як ви гадаєте, з якою метою поет розповів цю історію?

— Спробуйте довести, що «На щастя» — білий вірш, тобто вірш без рими.

4) Гра «Диктор телебачення».

Учні читають вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подиви­тися на «глядачів».

5) Гра «Що де?».

В морі	кінь
на острові	вершник
під вершником	площа
на площі	місто
в місті	острів

2.опрацювання вірша Платона Воронька «Важучі кетяги краси» (П.с.82 – 83)

3.. Цікаво знати!

Прикмета про те, що підкова приносить щастя, найімовірніше зароди­лася в Давньому Єгипті, де Фараон, проїжджаючи повз тріумфуючого натовпу своїх підданих, можливо, і не підозрював, що коні, запряжені в його колісницю, регулярно втрачають підкови. Нічого особливого, справа звична, але весь секрет полягав у тому, що ці підкови були виготовлені із золота! І природно, що, така золота підкова приносила людині, яка її знайшла, в прямому сенсі, додаткове благополуччя.

Підкова приносить удачу, бо належить коневі — древній магічній тварині, пов’язаній із сонцем і богами. Важливо, щоб підкова була знайдена випад­ково. Дієвість підкови посилюється, якщо в ній є цвяхи. За правилами, підкову потрібно прибити зсередини на двері будинку.

Культ підкови міг виникнути також з легенди про Св. Дунстане і дия­вола. Святий був відомим ковалем, і (як свідчить легенда) якось до нього з’явився сам диявол і попросив підкувати своє копито. Святий погодився і, прикувавши відвідувача до стіни, взявся за нього так міцно, що диявол запросив пощади. Перед тим, як звільнити, святий змусив його заприсяг­тися, що він ніколи не увійде туди, де буде видно підкову.

VІ.Підсумок уроку

— Який вірш читали на сьогоднішньому уроці?

— Хто його автор?

— Чим сподобався вам вірш?

— Над чим змусив замислитися?

VІІ. Домашнєзавдання

Виразно читати вірш (с.119–120).

Урок № _____ Дата _____

Тема: Шануємо бабусю. Володимир Коломієць «Сиве сонечко»

Агнія Барто «Весні наперекір» (П.с.83 )

Мета:розкрити учням красу і своєрідність поезій Володимира Коломійця; навчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність сприймати звукові, словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово; виховувати любов і повагу до старших членів сім’ї.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Робота над скоромовкою

Сичить сичик солов’ю: «Славний спів я твій люблю! Співаком також я стану, Ось куплю лиш фортеп’яно!»

На сосні сидить сорока, Сіроока, сіроока. І сміється, і скрекоче: «Сич солістом стати хоче!»

2.Гра «Плутанка»

— Складіть «плутанку» слів у прислів’я.

Не слів на кидай вітер;

золото. Сказане а слово — мовчання — срібло,

кажи, а знаєш — не Знаєш — мовчи.

що день. Ласкаве весняний слово.

за краще Добре цукор слово і мед.

словечко Гостре сердечко. коле

руйнує. слово Добре а будує, зле

глибоко. Слово не ранить стріла, а

III.Перевірка домашнього завдання

1.Гра «Хто краще?»

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

— Послухайте вірш.

Вареники

Лада ліпить вареники — помага бабусі. Вареники-стуленики... Тістечко й на вусі! Лада ліпить вареники. Та так-бо вже щиро! Вареники-стуленики з вишнями, із сиром. Лада ліпить вареники, вся в борошні й тісті.

Вареники-стуленики,— хто ж їх буде їсти? А їстимуть три подружки: кішка Мурка, курка Кокотушка, ну, а третя — свинка Хрюшка. Їстимуть і проситимуть: — Ще, Ладо, ще!

— Який він за настроєм?

— З яким почуттям автор пише про Ладу?

— Автор цього вірша — український поет Володимир Коломієць. З його творчістю ми ознайомимося на сьогоднішньому уроці.

V. приймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Опрацювання біографічної довідки (с. 120)

Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання тексту учнями

— У якій сім’ї народився Володимир Коломієць?

— Коли він написав свій перший вірш?

— Як він про це згадує?

— Які поетичні збірки для дітей видав поет?

2. Опрацювання віршаВолодимираКоломійця «Сиве сонечко»

1) Гра «Передбачення».

— Прочитайте назву вірша і спробуйте здогадатися, про кого в ньому йти­меться.

2) Виразне читання вірша вчителем.

— Чи сподобався вам вірш?

— Які почуття він у вас викликав?

— Кого поет назвав сивим сонечком?

Фізкультхвилинка

Словникова робота.

Читання слів уголос «луною» за вчителем, потім — напівголосно в парі одне одному

Ночви	уранці
дітлахи	лежанка
ніжаться	тупочеться
клопочеться	потягусеньки

Довідкове бюро

Ночви — довгаста посудина з розширеними доверху стінками для домаш­нього вжитку: виготовлення тіста, прання білизни, купання і т. ін.

Лежанка — низька піч у вигляді тапчана для лежання.

4) Повторне читання вірша учнями в парі одне одному.

— Який основний тон виберете для читання вірша?

— Які рядки вірша потрібно читати співчутливим тоном?

5) Виразне читання вірша учнями вголос.

6) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Як поет говорить про дітлахів?

— Якими словами передає нескінченні турботи бабусі?

— Як ви гадаєте, чи зміниться щось наступного дня в поведінці дітей і бабусі? Що саме?

— Чи звертається поет до кожного з нас? Доведіть свою відповідь.

3.Опрацювання вірша Агнії Барто «Весні наперекір» (П.с.83 )

VІ. Підсумок уроку

— Який вірш читали на сьогоднішньому уроці?

— Хто його автор?

— Який висновок ви зробили з прочитаного?

VІІ. Домашнєзавдання

Підготувати розповідь про бабусю, виразно читати вірш Агнії Барто «Весні наперекір» (П.с.83 )

Урок № _____ дата _____

Тема: Не упусти свою жар-птицю. Володимир Коломієць «Тюхтій і Торохтій»

Степан Жупанин «Музика дощу»(П.с.84 – 85)

Мета:продовжити ознайомлення учнів з поезією Володимира Коломійця; вдо­сконалювати навички свідомого виразного читання; активізувати читацькі інтереси школярів; розвивати здатність емоційно реагувати на художнє слово, співпереживати, творити, мислити словесно художніми образами; виховувати лю­бов до художнього слова.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Робота над скоромовкою

Голосна очеретянка Оселилась якось ранком У рясних очеретах. Одягнувши окуляри, Написала незабаром

Олівцем очеретяним На воротах номер ганку. Ось-ось одуд-листоноша Принесе новин хороших.

2.Гра «Допиши віршик»

Ходить лісом їжачок, В нього шубка з... Вночі їй завжди півник сниться. Вона не курка, а... У неділю на Хрещатик Квочка вивела...

По дорозі жук повзе, На спині листок... Свиня навчала діточок: — Вмивайте вранці... Ну й дивина! Не знає Таня й досі, Яка пора іде за літом?... І.Січовик

3.Гра «Межа»

— Читаючи, встановлюйте межі слів у реченні. Робіть відповідні паузи.

1) Непомітнонадійшовранок.

2) Уселісталошумно.

3) Забрехалисобаки, заревіликоровитателята.

4) Цілаотараовецьтакібекалаімекала.

5) Великийпівеньвистрибнувнавербовийперелазіголоснозакукурікав.

6) Почувсялюдськийгомін.

7) Викотилосяз-залісукраснеіпишнесонце.

8) Зачервоніливерхівкивисокихберізок.

9) Засвітилисячистовибіленіхатки.

10) Заяскравіликрапелькиросинатравахінагородині.

III.Перевірка домашньогозавдання

Гра «Моя бабуся — найкраща»

Розповіді учнів про свою бабусю.

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з творами Володимира Коломійця. Прочитаємо його вірш «Тюхтій і Торохтій».

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1.Гра «Передбачення»

— Кого називають Тюхтієм? Торохтієм?

Тюхтій — незграба, неотеса.

Торохтій — базіка, балакун.

— Як ви гадаєте, що їх може об’єднувати?

2. Опрацювання віршаВолодимираКоломійця «Тюхтій іТорохтій» (с. 121–123)

1) Виразне читання вірша вчителем.

— Чи сподобався вам вірш?

— Що викликало здивування?

Словникова робота.

Куняв	бризне
звавсь	соловіє
жахтіти	зорити
набалакатись	трапляється
вибалакається	набалакатись

— Прочитайте слова мовчки, потім — «буксиром» із сусідом по парті.

— Знайдіть тлумачення слів у підручнику.

Соловіти — тут: ставати в’ялим, сонним.

Жахтіти — яскраво світитися.

Зорити — пильно вдивлятися.

— Серед прочитаних слів знайдіть синонім до слова дрімав.(Куняв)

3) Читання вірша одне одному в парі.

— Який основний тон виберете для читання вірша?

— З якою гучністю будете читати?

— Які рядки прочитаєте голосніше?

4) Виразне читання вірша учнями.

5) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Прочитайте, як описано у вірші Тюхтія і Торохтія.

— Чи схожі між собою герої вірша? Чим саме?

— Чому Тюхтій і Торохтій упустили жар-птицю — шанс на успіх у житті? Знайдіть відповідь у тексті.

— Як ви розумієте виділені вислови?

6) Робота в парі.

— Доповніть речення, скориставшись художніми образами Володимира Коломійця.

Устане раненько, нагодує, теплом зігріє мене бабуся — ... (сиве сонечко).

Щоб не прогавити своє щастя, не будь... (Тюхтієм і Торохтієм).

3. Робота за ілюстрацією

— Подивіться на ілюстрацію до цього вірша.

— Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?

— Що художник зобразив на картині?

— Що він намалював у центрі картини? Удалині?

— Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?

— Опишіть картину, використовуючи рядки з вірша.

5.Опрацювання вірша Степана Жупанина «Музика дощу»(П.с.84 – 85)

VІ.Підсумок уроку

— Який вірш читали на сьогоднішньому уроці?

— Яка його тема? мета?

VІІ.Домашнєзавдання

Виразно читати вірші (с.121–123). У Перлинці с.84 - 85

Урок № _________ Дата ______

Тема: Милуємося красою світанку. Андрій М'ястківський «Курличуть хмари, тьохкає вода...»

Тамара Коломієць «Літо» (П.с.85)

Мета:розкрити учням красу і своєрідність поезії Андрія М’ястківського; навчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву, чуття поетичного слова; виховувати лю­бов до природи.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Робота над чистомовкою

Іли-іли-іли — гуси на лужку присіли. Али-али-али — потім травку пощіпали.

Или-или-или — у водиці лапки мили. Ою-ою-ою — ґелґотали між собою.

2. Гра «Озвуч малюнок»

Учитель демонструє предметні малюнки, а учні озвучують їх.

Немовля — а-а-а-а.

Мишка — пі-пі-пі-пі.

Півень — ку-ку-рі-ку-у-у.

Коник — іго-го-о-о.

Жабка — скре-ке-ке-е-е.

Тигр — р-р-р-р.

3.Гра «Упізнай слово за ознакою»

— Читайте швидко і доповнюйте речення за змістом.

Рідна, лагідна, найдорожча, ніжна, найдобріша — ... (мама).

Запашний, білий, смачний, духмяний, пшеничний — ... (хліб).

Білий, холодний, пухкий, іскристий — ... (сніг).

Біле, солодке, холодне, вершкове — ... (морозиво).

Пухнаста, руда, хитра, прудка, спритна, підступна — ... (лисиця).

Нова, цікава, бібліотечна, яскрава — ... (книга).

Хитрий, колючий, маленький, спритний — ... (їжак).

Швидкий, боязкий, довговухий, куцохвостий — ... (заєць).

Весняний, сонячний, теплий — ... (день).

Зелена, висока, новорічна — ... (ялинка).

III.Перевірка домашнього завдання

1.Конкурс на краще виразне читання віршаВолодимираКоломійця «Тюхтій іТорохтій» (с. 121–123)

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

Звучить пісня «На калині мене мати колихала» (сл.А.М’ястківського, муз.В.Верменича у виконанні Костянтина Огнєвого).

— Чи сподобалася вам пісня?

— Який настрій вона у вас викликала?

— Які картини поставали у вашій уяві, коли ви слухали пісню?

— Слова цієї пісні належать перу українського поета і прозаїка Андрія Пи­липовича М’ястківського.

Сьогодні ми ознайомимося з його творчістю.

V.Сприймання й усвідомлення новогоматеріалу

1. Біографічна довідка

— Народився Андрій М’ястківський у селі Соколівці на Вінниччині. Там, у Соколівці, пройшло його дитинство, там закінчив він школу. Рано відчув потяг до слова.

Друкуватися почав ще до війни. Та в творчій біографії письменника була велика перерва, про яку сповістив не дзвінок, а бомби й гарматні постріли. Солдат М’ястківський пройшов війну в роті фронтової розвідки, а це означає, що він воював на передовій, а частіше — в тилу ворога. За бойові заслуги він був нагороджений медаллю «За відвагу», ще й дослужився до найвищого сол­датського звання — єфрейтор, чим дуже пишався.

Андрій М’ястківський — відомий автор блискучих новел, талановитих романів, чудових віршів. Писав для дітей і дорослих. Весь його творчий до­робок утілився у понад сорок книжок поезії та прози, в численних текстах пісень і перекладів (з білоруської, молдавської, румунської та інших мов.)

2. Опрацювання віршаАндріяМ’ястківського «Курличуть хмари, тьохкає вода...» (с. 124–125)

1) Виразне читання вірша вчителем.

— Чи сподобався вам вірш? Що найбільше запам’яталося?

Фізкультхвилинка

Словникова робота.

Тьохкає	тичині	зірниці	блакитний
соняхи	півень	жовтогарячі	курличуть

Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, а потім — мовчки

— Прочитайте всі дієслова, іменники, прикметники.

— Знайдіть у підручнику (с.124) тлумачення слова тичина.

3) Повторне читання вірша учнями вголос.

— Словами з тексту доведіть, що поет описує світанок, милується його красою.

4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Якими кольорами й звуками сповнено змальовану в поезії картину при­роди?

— Яким художнім засобом є виділені в тексті слова?

— До поданих слів доберіть епітети з вірша:

Хміль... (буйний); соняхи... (жовтогарячі); півень... (блакитний).

— Що поет говорить про місяць? Про хмари?

5) Робота в парі.

Знайдіть у тексті загадку і відгадайте її.

6) Гра «Віднови порівняння».

Землю,	як буйний хміль
путь,	як у травні
курличуть хмари,	мов колисанку

7) Гра «Добери риму».

Вода — гойда

путь — цвітуть... і т. д.

3. Робота за ілюстрацією

— Подивіться на ілюстрацію до цього вірша.

— Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?

— Що художник зобразив на картині?

— Що він намалював у центрі картини? вдалині?

— Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?

— Опишіть картину, використовуючи рядки з вірша.

4. Опрацювання вірша Тамари Коломієць «Літо» (П.с.85)

VI.Підсумок уроку

— З творчістю якого поета ми сьогодні ознайомилися?

— Чим вразив вас його поетичний пейзаж?

VII.Домашнєзавдання

Вивчити рядки з вірша, які найбільше сподобалися (с.124), у Перлинці с.85

Урок № _______ Дата ______

Тема: Пейзаж. Микола Вінграновський «Лазить сонечко в травах...»

Самуїл Маршак «Дощ» (П.с. 86)

Мета:поглиблювати знання учнів про творчість Миколи Вінграновського та Самуїла Маршака; вчити розуміти образну мову, уявляти описані картини, розмірковувати над художнім змістом; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність емоційно реагувати на художнє слово; виховувати любов до природи.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Робота над скоромовкою

Джмелі

Де цвіту рясне гілля, Ви побачите джмеля. Він кружляє між гілок

Та й розносить скрізь пилок. Потрудилися джмелі — Більше яблук на гіллі.

2.Гра «Відгадай, хто це»

Цвірінь-цвірінь — ... (горобчик). Кар-кар — ... (ворона). Тьох-тьох — ... (соловей). Тук-тук — (дятел).

Ціть-ціть — ... (щиглик). Ку-ку — ... (зозуля). Кря-кря — ... (качка). Га-га-га — ... (гуска).

3. Читай весело! Запам’ятовуй!

МУЗИКИ

У танок пішла Маринка — Захиталась материнка. А коники-стрибунці

Б’ють у срібні бубонці. Зайчик вискочив із жита, Став у дудочку сурмити. О.Палійчук

III.Перевірка домашнього завдання

Гра «Хто краще?»

Конкурс на краще виразне читання улюблених рядків поезії А. М’яст-ківського «Курличуть хмари, тьохкає вода...».

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

— Послухайте вірш.

Вві сні наш заєць знову задрімав.

Якби не в сні, то де б йому дрімати?

На теплу землю вухонько поклав

І серце своє заяче під лапи.

Додому ніч собі на небо йшла,

І на зорю дивилася мурашка...

Дрімайлику тим часом зацвіла

Під вусом, під самісіньким,— ромашка!

— Чи сподобався вам вірш? Який це вірш за настроєм?

— Автор цього вірша — український поет Микола Вінграновський. З його творчістю ми сьогодні починаємо знайомитися.

V.Сприймання й усвідомлення новогоматеріалу

1. Біографічна довідка

— Народився поет у м. Первомайську на Миколаївщинi в селянськiй родині. Навчався в Київському iнститутi театрального мистецтва iменi I. Карпенка-Карого, у Всесоюзному державному iнститутi кiнематографiї в Москві. Працював на Київськiй кiностудiї iменi О. Довженка актором, режи­сером, сценаристом.

2. Опрацювання статті проМиколуВінграновського (с. 125)

Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями

— Які книжки написав Микола Вінграновський для дітей?

Фізкультхвилинка

3. Опрацювання віршаМиколиВінграновського «Лазить сонечко в травах...» (с. 125–126)

1) Читання вірша учнями одне одному в парі.

— Чи сподобався вам вірш?

— Які картини ви уявляли, читаючи його?

— До якого жанру належить вірш? (Пейзажна лірика)

Словникова робота.

Довідкове бюро

Воло — відвисле місце під шиєю в багатьох птахів.

3) Повторне читання вірша учнями вголос.

4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Про кого йдеться у вірші?

— У яких рядках змальовано життя в русі? Прочитайте.

— Об’єднайте персонаж з його дією.

Коник	лазить
метелики	стоїть
сонечко	грають
чапля	скаче

— Якими барвами сповнено описаний пейзаж?

— Що із зображеного у вірші тобі доводилося спостерігати?

— Який настрій навіюють такі картини природи?

5) Гра «Добери ознаку».

Чапля	зелена
воло	срібляста
вода	малинове
нога	біла

6)Опрацювання вірша Самуїла Маршака «Дощ» (П.с. 86)

VI.Підсумок уроку

— З яким твором ознайомились на сьогоднішньому уроці?

— Хто є автором цієї поезії?

— Що цікавого ви дізналися про поета?

VII.Домашнєзавдання

Намалювати одного з персонажів вірша. Розповісти про нього.

Виразно читати в Перлинці с.86

Урок № _____ Дата _____

Тема: Урок позакласного читання. «Краса і милозвучність поезії Дмитра Павличка»

Мета:поглибити знання учнів про творчість Дмитра Павличка; розкрити красу і своєрідність його поезії; навчати розуміти поетичну мову; розвивати творчу уяву здатність емоційно реагувати на художнє слово; виховувати емоцію читача.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Робота над скоромовкою

Вовк ведмедя розбудив:

— Вже весна, гуляти йди!

Виліз велетень з барлогу —

Вовк тікає в ліс від нього.

2. Відчуй настрій твору!

Скрипалі

У вишневому гіллі

Поховались скрипалі,

Забриніли: «Дзень-дзень-дзень!

Ох, який чудовий день!

Гріє сонце золоте,

А навкруг усе цвіте».

Зовсім то не скрипалі,

Не дзвінки сопілки,

То на вишенці малій

Заспівали бджілки.

III.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогоднішній урок позакласного читання ми присвячуємо творчості українського поета Дмитра Васильовича Павличка.

— Що вам відомо про Дмитра Павличка?

— Які його твори читали на уроках?

IV.Роботаз виставкою книг

— Розгляньте виставку книг.

— Які з них ви читали? Які хотіли б прочитати?

V. Обговорення прочитаних творів

— Які вірші Дмитра Павличка ви прочитали, готуючись до уроку?

1.Гра «Упізнай вірш»

Сонце усміхнулося здаля:

— Правда, все я бачу з висоти.

Всі народи рівні. А земля

Там найкраща, де вродився ти! («Де найкраще місце на землі?»)

А в тім колоску — півжмені

Зерна.

А з того зерна колоски довжеленні

Знову добуде сила земна. («Зернина»)

Одягнувся, мов на свята,

Запорозький в нього шик:

Тучі шапка сивувата,

Блискавки червоний шлик. («Дядько дощ»)

Скупатись хоче гриб, але

Купатися у шапці зле.

Йому здається, що оса

Його під шапкою куса! («Капелюх»)

2. Фізкультхвилинка

VI.Читання йобговорення нових творівДмитраПавличка

1. Опрацювання вірша «Птиця»

1) Читання вірша в парі одне одному.

— Яка основна думка вірша? У яких рядках вона висловлена?

— З якою інтонацією слід читати слова хлопчика?

— Як змінюється ця інтонація до кінця вірша?

— З яким почуттям треба читати слова пташки?

2) Конкурс на краще виразне читання вірша.

2. Опрацювання вірша «Заєць»

1) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання тексту учнями.

— Хто є головним персонажем вірша?

— З яким почуттям пише поет про зайця? З чим порівнює його вуха?

— Якими словами говорить про нелегке життя тваринки?

2) Гра «Добери риму».

Рухає — ... (дмухає);

копицею — ... (рушницею);

зеленими — ... (антенами);

вкладається — ... (накривається).

3. Опрацювання вірша «Синиця»

1) Виразне читання вірша вчителем.

— Що ви уявляли, слухаючи вірш?

Словникова робота.

Корифей — провідний, видатний діяч мистецтв.

3) Повторне читання вірша учнями.

— Як люди допомагали синичці пережити люту зиму?

— Чому пташка припинила просити їжу?

— Якою була її вдячність?

— З чим порівнюється спів синиці?

— Чим хата відповідала пташці?

— Чого нас навчає цей вірш?

VII.Підсумок уроку

— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?

— Чого він вас навчив?

— З якими творами Дмитра Павличка ви хотіли б ще ознайомитися?

VІІІ.Домашнєзавдання

— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Весну-красну зустрічаймо!».

ПТИЦЯ

Тріпоче серце спійманої птиці,
В руках моїх не чує доброти.
- Я дам тобі водиці і пшениці,
Моя пташино, тільки не тремти!

- Хіба потоки загубили воду,
Хіба в полях уже зерна нема?!
Пусти мене, мій хлопче, на свободу,
І все, що треба, я знайду сама.

Я ж лагідно тебе тримаю, пташко,
В своїх руках, легеньких, як вітрець.
Хіба неволя це? Хіба це важко -
Від мене взяти кілька зеренець?

Пусти мене! Мені, дитино мила,
Дорожча воля, ніж зерно твоє!
Страшна, хоч навіть лагідна, та сила,
Яка розкрити крилець не дає!

- Лети! Співай у небі гомінкому;
Хоч і маленький, зрозумів я все.
Моя рука ніколи і нікому
Ні кривди, ні біди не принесе!

ДЕ НАЙКРАЩЕ
МІСЦЕ НА ЗЕМЛІ

Де зелені хмари яворів
Заступили неба синій став,
На стежині сонце я зустрів,
Привітав його і запитав:

- Всі народи бачиш ти з висот,
Всі долини і гірські шпилі.
Де ж найбільший на землі народ?
Де ж найкраще місце на землі?

Сонце усміхнулося здаля:
- Правда, все я бачу з висоти.
Всі народи рівні. А земля
Там найкраща, де вродився ти!

ДВА КОЛЬОРИ

Як я малим збирався навесні
Піти у світ незнаними шляхами,
Сорочку мати вишила мені
Червоними і чорними нитками.

Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне - то любов, а чорне - то журба.

Мене водило в безвісті життя,
Та я вертався на свої пороги,
Переплелись, як мамине шиття,
Мої сумні і радісні дороги.

Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне - то любов, а чорне - то журба.

Мені війнула в очі сивина,
Та я нічого не везу додому,
Лиш горточок старого полотна

І вишите моє життя на ньому
Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне - то любов, а чорне - то журба.

ДЕ НАЙКРАЩЕ
МІСЦЕ НА ЗЕМЛІ

Де зелені хмари яворів
Заступили неба синій став,
На стежині сонце я зустрів,
Привітав його і запитав:

- Всі народи бачиш ти з висот,
Всі долини і гірські шпилі.
Де ж найбільший на землі народ?
Де ж найкраще місце на землі?

Сонце усміхнулося здаля:
- Правда, все я бачу з висоти.
Всі народи рівні. А земля
Там найкраща, де вродився ти!

Заєць

Заєць має двоє вух.
Як одним він рухає,
Другим слухає вітрець,
Що за полем дмухає.

Одним вухом чує спів
Миші під копицею,
Другим чує, як іде
Дядечко з рушницею.

Так пасеться він собі
Врунами зеленими,
Так працює цілий день
Вухами-антенами.

А коли настане ніч,
Спатоньки вкладається –
Одне вухо стеле він,
Другим накривається.
Павличко Дмитро

Синиця

Синичка дзьобала сало,
Прив´язане до вікна,
А потім сала не стало,
Та все прилітала вона.

На скрипці грала під хатою,
Але не просила їди,
Бо стала сама багатою –
Минулися холоди.

І з вдячності вона грала,
Неначе скрипаль-корифей.
А хата їй відповідала
Щасливим сміхом дітей.

Весна

До мого вікна
Підійшла весна,
Розтопилася на шибці
Квітка льодяна.

Крізь прозоре скло
Сонечко зайшло
І поклало теплу руку
На моє чоло.

Видалось мені,
Що лежу я в сні,
Що співає мені мати
Золоті пісні,

Що мене торка
Ніжна і легка,
Наче те весняне сонце,
Мамина рука.
Павличко Дмитро

Зажурилась квітка

Небеса прозорі,
Як глибінь ріки.
Падають, як зорі,
З явора листки.
А над полем нитка
Дзвонить як струна,
Зажурилась квітка —
Чує сніг вона.
Павличко Дмитро

Синиця

Синичка дзьобала сало,
Прив´язане до вікна,
А потім сала не стало,
Та все прилітала вона.

На скрипці грала під хатою,
Але не просила їди,
Бо стала сама багатою –
Минулися холоди.

І з вдячності вона грала,
Неначе скрипаль-корифей.
А хата їй відповідала
Щасливим сміхом дітей.

Урок № ______ Дата _______

Тема: Зворушливе звучання. Микола Вінграновський «Приспало просо просеня»

Мета:вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; на­вчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини, пройматися почуттями; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність емоційно реагувати на художнє слово; виховувати любов до поезії.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Робота над скоромовкою

Цап забрів у двір рогатий —

Цуценя втекло до хати.

Цілу ніч йому не спалось —

Цапа цуценя боялось.

2.Гра «Утвори слово»

— У поданих словах замість першої риски уявляйте букву е, а замість другої — букву а та читайте.

Уперше читайте повільно, вдруге — швидше, втретє — дуже швидко.

т-м-	в-н-	сп-к-
Г-н-	тв-рд-	р-дьк-
сц-н-	в-рб-	з-бр-
Д-сн-	в-сн-	р-бр-
п-н-л	м-д-ль	м-т-л
т- -тр	ф-рм-	с-стр-
ст-жк-	м-ж-	г-кт-р
кр-йд-	п-к-р	-кр-н

III.Перевірка домашньогозавдання

IV.Мотивація навчальноїдіяльності.Повідомлення темиі метиуроку

— Відгадайте загадку.

Довгі вуха, куций хвіст,

Невеличкий сам на зріст.

На городі побував —

Нам капусту попсував. (Заєць)

— Що ви знаєте про зайчика? Як називають дитинчат зайця?

Цікаво знати!

Новонароджених зайченят зайчиха годує і залишає самих на три-чотири доби. Зайченята тремтять: м’язи працюють, виділяючи тепло.

Чому зайченят не відчуває жодний звір?

На тілі зайченят немає потових залоз. Вони знаходяться на підошвах лап, а лапки зайченятка підтискають під себе.

— Сьогодні ми прочитаємо вірш Миколи Вінграновського, який він при­святив цьому милому звіряткові.

Фізкультхвилинка

V. прийняття й усвідомлення новогоматеріалу

1. Опрацювання віршаМиколиВінграновського «Приспало просо просеня» (с. 126)

1) Читання вірша учнями в парі одне одному.

— Чи сподобався вам вірш? Який він за настроєм?

— Як треба читати вірш: голосно чи тихо? Чому?

2) Виразне читання вірша учнями вголос.

3) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Хто розмовляє із зайченям? (Просо — злакова рослина, з зерен якої одер­жують пшоно.)

— Що просо розповіло зайчикові?

— Знайдіть у вірші слова, які звучать ніжно, лагідно.

— Як авторові вдалося надати їм пестливого забарвлення?

— Знайдіть у вірші уособлення.

— Прочитайте рядки, у яких описано сон зайчика.

— Що надає цьому опису зворушливого звучання?

2.Робота за ілюстрацією

— Подивіться на ілюстрацію до цього вірша.

— Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?

— Що зобразив художник на картині? Що він намалював у центрі кар­тини? Удалині?

— Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?

— Опишіть картину, використовуючи рядки з вірша.

3. Гра «Добери рими»

Просеня... (зайченя);

просо... (косо);

спи... (снопи);

око... (високо);

вовк... (намок);

укрився... (завовчився);

горби... (води);

пустка... (капуста);

ти... (рости);

лапку... (зайченятко).

VІ.Підсумок уроку

— Чи сподобався вам урок?

— Який настрій панував на сьогоднішньому уроці?

VІІ. Домашнєзавдання

Виразно читати вірш. С. 126

Урок № _______ дата ______

Тема: Коли твір відкриває свої таємниці. Микола Вінграновський «Грім»

Мета:поглиблювати знання учнів про творчість поета Миколи Вінграновського, вчити розмірковувати над текстом, емоційно реагувати на художнє слово; розвивати уяву, асоціативне мислення, мовне чуття, інтуїцію; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Фонетична зарядка

— Як крапає дощ? (Кап-кап-кап)

— Як гуркоче грім? (Гр-гр-гр)

— Як гуде машина? (Гу-у-у)

— Як дзижчить комарик? (Дз-дз-дз)

— Дмухніть на кульбабу.

Робота над скоромовкою

— Прочитайте скоромовку мовчки; хором повільно; весело, з почуттям гумору; в швидкому темпі, ніби ви біжите до автобуса, а автобус поїхав; виділяючи голосом дієслова.

Хом’ячок наш захворів — Хтось холодним напоїв.

Хом’ячкові нудно в ліжку, Ходить в гості сіра мишка.

III.Перевірка домашньогозавдання

Гра «Хто краще?»

Конкурс на краще виразне читання вірша М. Вінграновського «Приспало просо просеня...» (с.126).

IV.Мотивація навчальноїдіяльності.Повідомлення темиі метиуроку

— Відгадайте загадку.

Ось по небу кінь біжить,yy

З-під копит вогонь летить,

А під ним земля дрижить. (Грім)

— Творчість якого письменника ми вивчаємо?

— Чим особливі його вірші?

Микола Вінграновський оспiвує свiй рiдний край, виражає свою любов до нього, захоплюється його красою. Сьогодні ми ознайомимося з поезiєю «Грiм», у якій яскраво вiдтворена картина лiтньої грози.

V.Сприймання й усвідомлення новогоматеріалу

1. Опрацювання віршаМиколиВінграновського «Грім» (с. 127–128)

1) Виразне читання вірша вчителем.

— Чи сподобався вам вірш?

— Назвіть персонажів вірша.

— Хто його головний герой?

Словникова робота.

Мушу	умив	трусніть	навздогін
голубі	тремтів	щасливий	заговорила

— Прочитайте дієслова, потім — прикметники.

— В якому слові звуків більше, ніж букв? (Щасливий)

— В якому слові букв більше, ніж звуків? (Трусніть)

Фізкультхвилинка

3) Робота в парі. Підготовка до виразного читання вірша.

— Який основний тон виберете для читання?

— Знайдіть у кожному віршованому рядку слова і словосполучення, які бу­демо виділяти голосом під час читання, тому що вони найбільш важливі. (Під час розвитку думки голос підвищується, наприкінці — знижується.Крапка вказує на завершення думки, вимагає зниження голосу.)

4) Читання учнями вірша в парі одне одному.

5) Виразне читання вірша учнями вголос.

6) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Які дії, властиві живим істотам, виконують персонажі вірша?

— Як називається цей художній засіб? Якими звуками сповнений вірш?

— Прочитайте слова: гроза, грім, гримів, тремтів, горів, у хмарі, згори, яри, трусніть. Які звуки в них найчастіше повторюються?

— Що вдалося передати автору за допомогою повторення саме цих звуків?

— Як називається такий художній засіб?

— Знайдіть у вірші інші слова, які допомагають «почути» грім. Яким у вірші показано грім?

— Зазвичай грiм лякає людей, але у цьому вiршi грiм показаний добрим дядьком, що допомагає дiтям зiбрати врожай, обтрусити гiлки слив, груш:

I натрусив зi сливи слив,

Щоб легше було сливi.

— Навiть буркотiння грому, яке поет передає словами зi звуком «р», с буркотiнням дядька, що хоче здаватися суворим, але насправдi добрий.

7) Гра «Добери риму».

Гримів — ... (горів); гриміти — ... (на квіти); згори — ... (яри); хоче — ... (очі); опустив — ... (слив);

щасливий — ... (сливі); навздогін — ... (грім); груша — ... (дуже); собі — ... (голубі); грушу — ... (мушу).

8) Гра «Диктор телебачення».

Учні читають вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подиви­тися на «глядачів».

2. Опрацювання рядків із творуГ.Квітки-Основ’яненка «Грім гуде...» (с. 128)

— Доведіть, що у вірші «Грім» і в рядках із твору Г. Квітки-Основ’яненка «вчувається» гуркіт грому.

VI.Підсумок уроку

Гра «Закінчи речення»

Сьогодні на уроці я вчився...

Мені сподобалося...

Урок завершую... настроєм.

VII.Домашнєзавдання

Виразно читати вірш (с.127).

Урок № _____ Дата _____

Тема: Підсумок за розділом. «Завдання з поетичної збірки»

Мета:узагальнити й систематизувати знання учнів за опрацьованим розділом; удо­сконалювати навички свідомого виразного читання; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність уявляти описані картини, співпереживати, мислити словесно художніми образами; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка