Розділ 2. Експериментальне дослідження рівня сформованості культури здорового способу життя молодших школярів

Організація дослідження.

З метою доведення ефективності виявленої та обґрунтованої сукупності шляхів збереження і зміцнення здоров’я школярів було здійснено експериментальне дослідження. Експериментальна робота проводилась упродовж 2015 – 2016 навчального року на базі Перебиковецької ЗОШ І-ІІІ ступенівХотинського районуЧернівецької області.

Метою констатувального експерименту було виявлення знань вчителів та учнів початкової школи з питань формування, зміцнення та збереження здоров’я, рівня сформованості культури здорового способу молодших школярів, проаналізувати науково-методичну літературу з питання здоров’язбереження, узагальнення досвіду теоретиків та практиків з даного питання, формулювання гіпотези і завдань дослідження.

На першому етапі у 2015 році було проаналізовано психолого-педагогічну літературу з даної проблеми, методичну літературу та посібники для вчителів, досвід роботи вчителів початкової школи, сформульовано гіпотезу і завдання експериментального дослідження. На основі аналізу матеріалів констатувального експерименту розроблено зміст навчального експерименту.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні: якщо в навчальний процес початкової школи систематично впроваджувати здоров’язбережувальні технології, то стан здоров’я молодших школярів покращиться, рівень сформованості культури здоров’я підвищиться.

Щоб з`ясувати стан сформованості культури здоров`я молодших школярів проводився констатувальний експеримент, який охоплював вчителів та учнів початкової школи. Основними методами дослідження було визначено анкетування, бесіди, спостереження.

Під час проведення анкетування та бесід із вчителями початкових класів було отримано відповіді на такі основні запитання:

1. Що ви розумієте під поняттям «культура здорового способу життя»?

2. Які форми і методи здоров`язбережувальної роботи ви використовуєте у своїй роботі?

3. Чи застосовуєте ви здоров`язбережувальні технології у практиці навчання і виховання школярів? Якщо так, то які?

4. Чи хотілося б вам більше дізнатися про застосування здоров`язбережувальних технологій у початковій школі? (Додаток А)

Після проведення анкетування і обробки даних результатів, сформовано висновок, що вчителі погоджуються із думкою, що вони також мають опікуватись здоров`ям своїх вихованців.

Усі вчителі зазначили, що усвідомлюють важливість процесу формування культури здорового способу життя в молодших школярів. Під поняттям «формування культури здоров`я» вони розуміють вміння правильно харчуватись, навчити дітей початкової школи зберігати правильну поставу за партою, уміння правильно дихати під час прогулянок та при виконанні фізичних вправ, дотримання санітарно - гігієнічних норм, необхідність достатньої рухової активності упродовж доби, заняття фізичної культури, залучення до ведення здорового способу життя, формування уявлень і понять про здоров`я людини, вміння розуміти свій організм та піклуватись про своє здоров`я.

У розумінні вчителів початкових класів, формування культури здорового способу життя – це накопичення учнями знань про здоров`я, здоровий спосіб життя, процес формування навичок здорового способу життя, уміння застосовувати їх на практиці.

Пріоритетними напрямами фізичного виховання школярів є: навчання дітей дбати про власне здоров`я, розвиток потреби у щоденній руховій діяльності, підтримка у дітей інтерес до різних видів спорту, занять фізичною культурою, забезпечення умов під час навчального процесу для збереження та зміцнення здоров`я учнів.

Усі вчителі початкової школи зазначили, що застосовують на практиці такі методи та прийоми роботи зі здоров`язбереження як фізкультхвилинкина уроках та фізкультпаузи під час самопідготовки у ГПД, рухливі ігри різної інтенсивності на уроках та перервах, дихальні вправи, вправи для очей, пальців, здійснюють пропаганду здорового способу життя.

При проведенні бесіди із вчителями було визначено, що найефективнішими та найдієвішими є дихальні технології.

За даними анкетування та бесід 89 % вчителів зацікавлено у тому, щоб більше дізнатись про здоров`язбережувальні технології та застосовувати їх на практиці. З аналізу отриманих даних стає очевидно, що більшість вчителів початкових класів опирається на стандартну методику навчання.

Також констатувальним експериментом було охоплено учнів початкової школи. Після проведення анкетування стало зрозуміло, що лише 25 % учнів правильно і змістовно дали визначення поняття «здоров`я». Повністю здоровими себе вважають 85 % учнів. 75 % вважають, що ведуть здоровий спосіб життя. 60 % опитуваних учнів стверджують, що їх батьки ведуть здоровий спосіб життя. Тільки 30 % учнів на питання : «Чи проводять вчителі на уроках фізкульхвилинки, вправи для очей, дихальні вправи, вправи для пальців рук тощо?» - відповіли : так. (Додаток Б).

Формування культури здорового способу життя є тривалим педагогічним процесом, здійснюваним вчителями та батьками. Даний процес повинен носити систематичний характер. Тільки тоді він дасть позитивний результат.

Формування культури здорового способу життя зачіпає різні сторони розвитку особистості, таким чином, можна виділити такі критерії: когнітивний критерій, мотиваційний, діяльнісний та емоційно - вольовий.

Когнітивний критерій передбачає наявність певних знань, щодо ведення здорового способу життя та його культури. Даний критерій включає в себе розуміння різних сторін знань про здоров'я: гігієнічні вимоги і норми, основи правильного харчування, режим праці та відпочинку, рухова активність і т.д. Крім того, даний критерій дозволяє оцінити ступінь проінформованості про правила використання різних методів збереження і зміцнення свого здоров'я.

Мотиваційний критерій передбачає наявність бажання вести здоровий спосіб життя, поповнювати знання про ЗСЖ та наявність інтересу до свого здоров'я.

Діяльнісний критерій передбачає наявність діяльності по формуванню культури здорового способу життя. Даний критерій оцінює те, наскільки основні положення здорового способу життя реалізуються в поведінці, звичках і діях дитини.

Емоційно - вольовий критерій відіграє дуже важливу роль у формуванні культури здорового способу життя. Рівень щодо даного критерію, визначається тим , наскільки переважають позитивні емоції під час занять і заходів, при виконанні норм і правил здорового способу життя, які вольові зусилля прикладає молодший школяр при виконанні таких дій.