Індуктивні та дедуктивні методи навчання
Індуктивні та дедуктивні методи навчання характеризують дуже важливу особливість методів - здатність розкривати логіку зміни змісту навчального матеріалу. Застосування індуктивних і дедуктивних методів означає вибір певної логіки розкриття змісту досліджуваної теми - від часткового до загального й від загального до часткового.
При використанні індуктивного методу навчання діяльність викладача і студента відбувається у послідовності, наведеній у табл. 3.1.
Таблиця 3.1. Послідовність навчальної діяльності
Викладач Студенти | |
Перший варіант | |
Викладає спочатку факти, демонструє експерименти, наочні прилади, організовує виконання вправ, поступово підводячи студентів до узагальнень, визначення понять, формулювання законів | Засвоюють спочатку часткові факти, потім роблять висновки й узагальнення часткового характеру |
Другий варіант | |
Ставить перед студентами проблемні завдання, що потребують самостійних міркувань від часткових положень до більш загальних, до висновків і узагальнення | Самостійно міркують над фактами і роблять доступні висновки й узагальнення |
Індуктивне вивчення теми особливо корисне в тому разі, коли матеріал має переважно фактичний характер чи пов'язаний з формуванням понять, зміст яких може стати зрозумілим лише в ході індуктивних міркувань. Широко застосовують індуктивні методи щодо вивчення технічних пристроїв і виконання практичних завдань. Індуктивним методом вирішується багато математичних задач, особливо коли викладач вважає за необхідне самостійно підвести студентів до засвоєння більш узагальненої формули.
Недолік індуктивного методу навчання полягає в тому, що цей метод потребує більше часу на вивчення нового матеріалу, ніж дедуктивний. Він меншою мірою сприяє розвитку абстрактного мислення оскільки базується на конкретних фактах, експериментах й інших даних.
У ході використання дедуктивного методу, діяльність викладача й студентів має такий порядок (табл. 3.2).
Таблиця 3.2. Діяльність викладача і студентів у разі застосування дедуктивного методу
Викладач | Студенти |
Спочатку повідомляє загальне положення, формулу, закон, а потім поступово починає наводити окремі випадки, більш конкретні задачі | Сприймають загальні положення, формули, закони, а потім засвоюють наслідки, що випливають з них |
Дедуктивний метод сприяє швидкому засвоєнню навчального матеріалу, активніше розвиває абстрактне мислення. Застосовувати його дуже корисно під час вивчення теоретичного матеріалу, вирішення завдань, що вимагають виявлення наслідків з деяких більш загальних положень. Такий підхід дає змогу студентам раніше засвоювати знання загального й абстрактного характеру і вже з них виводити більш часткові та конкретні. Але це не означає, що необхідно перейти до дедуктивного вивчення всього матеріалу. Має бути знайдене його раціональне поєднання з індуктивним підходом, без якого не можна успішно підготувати студентів до вирішення нестандартних завдань.
З наведеної характеристики діяльності викладача та студентів зрозуміло, що під час використання дедуктивного чи індуктивного методів навчання застосовуються описані вище словесні, наочні і практичні методи. Але зміст навчального матеріалу розкривається певним логічним чином - індуктивно чи дедуктивно. Тому можна говорити про індуктивно чи дедуктивно побудовану бесіду, про дедуктивні і проблемно побудовані розповіді, про репродуктивно чи пошуково побудовану практичну роботу.
Застосування дедуктивного чи індуктивного методу в певній ситуації визначається провідною дидактичною задачею, поставленою педагогом на цьому етапі навчання. Якщо, наприклад, викладач вирішив сконцентрувати увагу на розвитку дедуктивного мислення узагальненого характеру, то він використовує дедуктивний метод, поєднуючи його з проблемно-пошуковим, реалізованим за допомогою спеціально побудованої бесіди.
До цієї підгрупи методів організації навчання належать і методи навчального аналізу, синтезу, навчальної аналогії, виявлення при-чинно-наслідкових зв'язків.