Філософсько-світоглядна підготовка школярів

Прочитати та скласти опорну схему: “Формування наукового світогляду школярів”

Однією з ведучих задач виховання духовної (базової) культури особистості є формування світогляду школярів.

Світогляд являє собою цілісну систему наукових, філософських, соціально-політичних, моральних, естетичних поглядів на світ (природу, суспільство, мислення).

Світогляд – узагальнена система поглядів, переконань, ідеалів, в яких людина виражає своє ставлення до оточуючого її природного і соціального середовища.

Суб’єктивна сторона світогляду полягає в тому, що в людини формується не тільки цілісний погляд на світ, але й узагальнене уявлення про саму себе, що складається в розумінні і переживанні свого “Я”, своєї індивідуальності, своєї особистості. У людини, що досягає такого рівня розвитку, коли його можна назвати особистістю, усі властивості і якості здобувають визначену структуру, логічним центром і підставою якої стає світогляд. Вищим рівнем світогляду є система світоглядних переконань (чи переконаність як інтегративна якість особистості).

Погляди – прийняти людиною як достовірні ідеї, знання, теоретичні концепції. Передбачення, що пояснюють явища природи і суспільства, є орієнтирами в поведінці, діяльності, стосунках.

Переконання – психічний стан особистості, яка характеризується стійкими поглядами, впевненістю в правильності своїх думок, поглядів, це сукупність знань, ідей, концепцій, теорій, гіпотез, в які людина вірить як в істину.

Невід’ємною частиною переконань людини є почуття. Втілення світоглядних переконань у життя, їх обстоювання і захист людина переживає емоційно.

Втілюючи в собі досягнення світової цивілізації, науковий світогляд озброює людину науковою картиною світу як системним відображенням найбільш істотних сторін буття і мислення, природи і суспільства.

Науковий світогляд – цілісна система наукових, філософських, політичних, моральних, правових, естетичних понять, поглядів, переконань і почуттів, які визначають ставленні людини до навколишньої дійсності й до самої себе.

Основу наукового світогляду становлять погляди, переконання, що сформувалися на базі знань про природу та суспільство, й стали внутрішньою позицією особистості. Таким чином, у структурі наукового світогляду– погляди, переконання, ідеали, система наукових знань особистості.

Основні риси наукового світогляду: науковість, єдність теорії і практики, патріотизм і інтернаціоналізм, гуманізм, оптимізм, непримиренне ставлення до будь-яких проявів аморальності.

Процес формування наукового світогляду включає наступні етапи: 1. Озброєння учнів глибокими науковими знаннями. 2. Формування у школярів глибокої переконаності в істинності наукових знань. 3. Включення учнів в активну трудову та громадянську діяльність.

Основні шляхи та умови формування світогляду

- науковий світогляд формується у процесі вивчення фізики, хімії, біології, астрономії – закладається фундамент наукових знань;

- гуманітарні предмети складають наукову основу світогляду;

- у процесі суспільно-трудової діяльності;

- художньо література і мистецтво, усі засоби культурно-ідеологічного впливу;

- непорушна єдність знань, ідейно-морального і трудового виховання.

Формування світогляду залежить від впливу на інтелект, емоції особистості, її волю, від активної практичної діяльності.

Дидактичні умови ефективності формування наукового світогляду:

1. Забезпечення глибокої наукової доказовості, логічної переконливості та несуперечливості всіх теоретичних висновків і фактів світоглядного характеру.

2. Надання навчанню високої ідейно-політичної спрямованості.

3. Дотримання принципу історизму при вивченні програмного матеріалу.

4. Розвиток пізнавальної активності та самостійності учнів.

5. Збудження емоційного ставлення учнів до навчального матеріалу.

6. Тісний зв’язок з життям, включення школярів в активну трудову діяльність.

7. Врахування в роботі з формування наукового світорозуміння вікових та індивідуальних особливостей учнів.