Орієнтовна схема звіту студента практиканта

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. Г.С. СКОВОРОДИ

Безперервна пропедевтична педагогічна практика в умовах кредитно-модульної системи освіти

(Методичні рекомендації студентам-практикантам)

Харків-2005

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. Г.С. СКОВОРОДИ

Безперервна пропедевтична педагогічна практика в умовах кредитно-модульної системи освіти

(Методичні рекомендації студентам-практикантам)

ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні редакційно-видавничої

ради Харківського національного

педагогічного університету

ім. Г.С. Сковороди

Протокол № 8 від 12.12.05

Харків-2005

Безперервна пропедевтична педагогічна практика в умовах кредитно-модульної системи освіти: методичні рекомендації студентам-практикантам /Укладачі Л.М. Калашнікова, В.І. Смагін – Харків: ХНПУ, 2005.- 22с.

Укладачі: Л.М. Калашнікова

В.І. Смагін

Рецензенти :

Ставлення і розвиток національної загальноосвітньої і професійної школи в Україні, усієї системи освіти й виховання зумовлюється передусім діяльністю педагогів-вихователів. Вони як уповноважені суспільства мають виступати хранителями морально-духовних цінностей народу, постійно дбати про збагачення інтелектуально-духовного потенціалу громадян України. Від рівня професіоналізму, педагогічної майстерності учителів-вихователів, які працюють в загальноосвітніх і професійних навчально-виховних закладах, залежить громадянський статус й авторитет усіх ланок системи освіти нашої держави, перспективи її розвитку, завоювання достатнього місця у світовому співтоваристві.

Освітньо-виховна діяльність усіх навчальних закладів, які готують професійних педагогів, має бути спрямована на формування їх професійних якостей та умінь. Чільне місце у цій системі займає педагогічна практика.

Метою педагогічної практики є оволодіння майбутніми педагогами-вихователями формами, засобами, методами, технологіями організації навчально-виховної роботи в різних типах освітньо-виховних закладів системи освіти в Україні, усвідомлення значимості наукових знань, отриманих у процесі теоретичної підготовки, у розв‘язанні практичних завдань навчання і виховання підростаючого покоління, розвиток творчої ініціативи, закріплення умінь наукових досліджень в конкретній професійній діяльності, адаптація й особисте утвердження майбутніх педагогів у доцільності обрання конкретної професії, формування соціальної мотивації подальшої навчальної діяльності.

Завдання педагогічної практики зумовлюються особливостями професійної підготовки майбутніх учителів-вихователів. Доцільно визначити такі провідні завдання цієї форми професійної підготовки майбутніх учителів:

1. Формування у студентів стійких інтересів до професії вчителя, переконання необхідності набуття професійних знань і досконалого володіння ними.

2. Забезпечити умови для професійної адаптації студентів до активної діяльності в учнівських колективах.

3. Закріпити і поглибити знання з психолого-педагогічних і фахових дисциплін, оволодіти засобами і методами застосування їх при розв‘язанні педагогічних завдань.

4. Прилучати студентів до безпосередньої практичної діяльності, формувати у них професійні вміння і навички, необхідні для успішного здійснення навчально-виховної роботи та оволодіння конкретними методами навчання і виховання.

5. Ознайомити студентів з діяльністю сучасних загальноосвітніх навчально-виховних закладів.

6. Формувати у студентів творчий підхід до педагогічної діяльності, набуття ними вмінь проводити наукові дослідження з використанням ефективних методів і методик педагогічних досліджень, аналізувати на наукових засадах результати педагогічної діяльності учителів, своєї власної та діяльності колег-практикантів.

7. Оволодіння вміннями спілкуватися з вихованцями, їхніми батьками та педагогами.

8. Ознайомлення з напрямками та особливостями керівництва освітніми закладами певних типів; вивчати систему роботи педагогічних колективів по розвитку національної школи в Україні.

9. Формувати у майбутніх педагогів самостійність і особисту відповідальність за ефективність підготовки та проведення різних форм та видів навчально-виховної роботи з вихованцями (проведення уроків, позакласних виховних заходів, лекцій, семінарських чи лабораторно-практичних занять).

10. Сприяти розвитку і закріпленню психолого-педагогічних якостей та умінь, які є передумовою формування педагогічної майстерності і професіоналізму майбутніх фахівців.

У процесі проходження тижневої безперервної пропедевтичної практики студент має виконати навчальну роботу обсягом 49,8 години, що, відповідно до вимог кредитно-модульної системи освіти, приблизно дорівнює 1,5 кредитам.

Безперервна пропедевтична практика проводиться при підготовці фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів “бакалавр”, “спеціаліст” і передбачає залучення студентів до виконання конкретних завдань школи, класу, ознайомлення з діяльністю класного керівника (вихователя), системою роботи навчального закладу (бази практики), вивчення учнів і колективу класу, участі в поточній навчально-виховній роботі вчителя і класного керівника. Ця форма практичної підготовки є пропедевтикою до педагогічної практики.

Під час практики студент-практикант повинен:

1. Старанно виконувати завдання педпрактики, що передбачені програмою.

2. Виявляти високу відповідальність, старанність, творчу ініціативу, наполегливість, організованість, дисциплінованість, педагогічний такт і гуманність.

3. Підпорядковуватись правилам внутрішнього розпорядку навчально-виховного закладу, в якому проходить практику, виконувати розпорядження адміністрації школи та методистів практики. При невиконанні встановлених норм і вимог студент може бути відсторонений від проходження практики.

4. На період практики у кожній групі, що проходить практику у школі (гімназії, ліцеї), один із студентів виконує обов‘язки старости. Він веде облік відвідування студентами освітнього закладу, повідомляє їх про завдання і доручення методистів, несе відповідальність за дотримання практикантами дисципліни.

5. Після закінчення педпрактики кожен студент протягом 3-х днів завершує підготовку необхідних методичних матеріалів, систематизує їх і разом із звітом подає на відповідну кафедру. Оцінка за практику виставляється на підставі урахування письмових матеріалів, занотованих у щоденнику психолого-педагогічних спостережень, звіту роботи студента-практиканта і усного або письмового заліку.

6. Брати участь у настановчих, проміжних та підсумкових методичних конференціях з питань педпрактики.

У процесі безперервної пропедевтичної практики кожен студент повинен виконати такі завдання.

№ з/п	Зміст роботи студента-практиканта	Завдання	Кількість годин
	Участь у настановчій конференції.	1. Ознайомитися: - з метою, завданнями і змістом педагогічної практики; - з формою звітної документації. 2. Визначити правила поведінки у навчально-виховному закладі, права і обов’язки студентів-практикантів.
	Ознайомлення з напрямами, формами виховної роботи загальноосвітнього навчального закладу (бесіда з адміністрацією, учителями, класними керівниками; аналіз документації – планів виховної роботи школи, класного керівника на один семестр).	1. Скласти питання (5-7) для бесіди з адміністрацією з метою визначення особливостей організації навчально-виховної роботи в школі. Провести бесіду з представниками адміністрації школи. Питання анкети і отримані відповіді занотувати у щоденник психолого-педагогічних спостережень. З‘ясування науково-методичної проблеми, над якою працює заклад, ознайомлення з особливостями закладу, його традиціями. 2. Ознайомитися з планом виховної роботи школи на один семестр (зробити ксерокопію). Проаналізувати його і визначити ті заходи, які заплановано провести на протязі півріччя з метою: - громадянського виховання школярів; - морального виховання; - естетичного виховання; - фізичного виховання; - трудового виховання. 3. Скласти питання (5-7) для бесіди з класним керівником з метою визначення особливостей організації навчально-виховної роботи в певному класному колективі учнів. 4. Ознайомитися з планом виховної роботи певного класного колективу школи на один семестр (зробити ксерокопію). Проаналізувати його і визначити ті заходи, що спрямовані на: - громадянське виховання; - моральне виховання; - естетичне виховання; - фізичне виховання; - трудове виховання. 5. Відвідати виховний захід у закріпленому класі. Зробити: - “фотографію” заходу (повний детальний опис) у щоденнику психолого-педагогічних спостережень; - ксерокопію сценарію; - аналіз проведеного виховного заходу. 6. Провести два анкетування (за власноруч розробленими анкетами) школярів класу з метою визначення: - проблем і можливих тем різноманітних форм виховної роботи; - ставлення школярів до однолітків, з‘ясувавши ті якості, які діти цінують найбільше. 7. На основі аналізу планів виховної роботи школи, класного керівника і проведення анкетування розробити власний варіант плану виховної роботи з класом, за яким закріплений студент-практикант.
	Ознайомлення з навчальною роботою (бесіда з адміністрацією, учителями з метою вивчення передового педагогічного досвіду вчителів школи, знайомство з обладнанням учбових кабінетів, аналіз календарних та поурочних планів учителів-предметників за фахом студентів-практикантів).	1. Ознайомитися з календарним планом роботи учителя-предметника. Зробити ксерокопію календарного плану на півріччя за фахом студента для класу, за яким він закріплений. Проаналізувати календарний план у щоденнику педагогічних спостережень. 2. Провести анкетування школярів закріпленого за практикантом класу (за власноруч розробленими анкетами), з метою визначення спрямованості їх пізнавальних інтересів. Текст анкети і її аналіз відобразити у щоденнику психолого-педагогічних спостережень. 3. Відвідати протягом тижня не менше 18 уроків, 5 з них за фахом студента-практиканта. Кожен урок обов‘язково ретельно і докладно занотувати у щоденник психолого-педагогічних спостережень (зробити “фотографію” уроку). 4. На основі відвідування уроків з різних предметів у закріпленому класі, зроблених фотографій уроків і ксерокопій поурочних планів зробити аспектний аналіз уроків з метою: - визначення характеру пізнавальної діяльності учнів (репродуктивна, реконструктивна, творча); методів і прийомів організації пізнавальної діяльності, які використовував вчитель на певному конкретному уроці. Навести приклади, показати доцільність обраних методів і прийомів навчання; - аспектний аналіз по визначенню належності конкретного уроку до певного виду навчання (догматичного, пояснювального, проблемного, програмованого, комп’ютерного). Висновки обґрунтувати прикладами. Показати доцільність обраного виду навчання, його позитивні і негативні сторони; - визначення використання вчителем різноманітних форм організації пізнавальної діяльності школярів на уроці (індивідуальна, групова, фронтальна, парна робота, взаємо навчання учнів). Обґрунтувати доцільність і ефективність обраних учителем форм організації пізнавальної діяльності учнів на уроці; - аспектний аналіз уроку по визначенню шляхів активізації пізнавальної діяльності школярів і розвитку їх пізнавального інтересу, які були використані вчителем. 5. Зробити аналіз уроку з метою визначення реалізації виховних цілей, які були поставлені на урок. Визначити напрями (моральне, естетичне, трудове) і засоби (зміст, організація) виховної діяльності на уроці. 6. Зробити повний аналіз певного конкретного уроку. 7. Вивчити і описати навчальний кабінет з фахової дисципліни студента: обладнання, оформлення. Зробити фотографії. Проаналізувати доцільність і ефективність обладнання та оформлення кабінету.
	Участь у поточній консультативній конференції (після занять у середу).	Консультація студента-практиканта з питань, що виникли у нього при виконанні запропонованих завдань.
	Залік (на протязі тижня після закінчення практики)	1. Підготуватися до співбесіди з методистом про виконання кожного окремого завдання. 2. Підвести загальні підсумки педпрактики, які відобразити у звіті.
	Підсумкова конференція.	Підведення підсумків проведення педагогічної практики, її аналіз. Обмін думками, враженнями.

Основними звітними документами з педагогічної практики є:

1. Щоденник психолого-педагогічних спостережень - загальний зошит, у який студент має занотовувати усю інформацію про свою діяльність починаючи з установчої конференції по реалізації завдань практики. У щоденник мають бути занесені усі розроблені анкети, відповіді на них, їх аналіз, фотографії уроків і виховних заходів, їх аналіз та інші види робіт. Записи повинні робитися щоденно, бути обґрунтованими і розгорнутими. При проходженні практики щоденник повинен знаходитися з студентом постійно.

2. Звіт студента-практиканта. Стисле повідомлення про виконану студентом роботу за період практики. Оформлюється на аркуші паперу форматом А-4 машинописним текстом, підписується студентом, класним керівником, закріпленого за студентом класу, вчителем з фахової підготовки, директором школи і завіряється печаткою навчального закладу.

Орієнтовна схема звіту студента практиканта

З В І Т

про роботу студента _______________ курсу _________ групи_________ факультету Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди __________________, який проходив педагогічну практику

(прізвище, ім‘я, по батькові)

в _______________ школі м. Харкова (Харківської області) в період з ________ по ___________200_ р.

Зміст звіту

1. Матеріальна база навчального закладу, педагогічні кадри, учнівські організації, тощо.

2. Педагогічна проблема, над якою працює колектив школи.

3. Кількість відвіданих уроків за період практики, в тому числі з фахової дисципліни. Загальний аналіз уроків, які були відвідані. Що найбільш запам’яталося і сподобалося, які є зауваження.

4. Які форми виховної роботи відвідані за період практики.

5. Власне відношення до виховної роботи, яка здійснюється в школі.

6. Висновки та пропозиції.

Дата Підписи: Студент-практикант-

Класний керівник-

Печатка Учитель-фахівець-

Директор школи-

Схема аналізу плану виховної роботи класного колективу

1. Додержання основних структурних компонентів плану виховної роботи.

2. Відповідність визначеної проблеми класного колективу, мети і завдань виховання школярів їх віку.

3. Узгодженість з загально шкільним планом виховної роботи.

4. Наявність різноманітних форм виховної роботи.