Художньо-естетичного напряму

ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

(художньо-сценічний профіль навчання)

Однією з важливих складових системи освіти України є позашкільна освіта, спрямована на забезпечення творчого, інтелектуального, духовно­го і фізичного розвитку дітей у вільний від навчання час.

Позашкільна освіта України визначається Законом України «Про ос­віту» від 23.03.1996. № 100/96 — ВР, Законом України «Про позашкільну освіту» від 22.06.2000 (№ 1841 — III). Положенням про позашкільний нав­чальний заклад, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 (№ 433), Програмою розвитку позашкільних навчальних закладів на 2002-2008 р.. затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2002 (№ 378) та іншими законодавчими документами. Відповідно до цих нормативно-правових документів вихованці здобувають позашкільну освіту у позашкільних та інших, зокрема, загальноосвітніх навчальних закладах, де навчально-виховний процес ведеться із урахуванням здібностей, нахилів та особистих якостей вихованців.

Основною формою роботи з ними є гуртки, групи, студії, секції та інші творчі об'єднання, які поділяються на три рівні класифікації: початковий, основний і вищий.

До початкового рівня відносяться творчі об'єднання, робота яких спрямована на загальний розвиток дітей, виявлення їхніх здібностей, нахилів, а також; прищеплення інтересу до творчої діяльності.

Основний рівень підготовки передбачає розширення й поглиблення теоретичних знань і необхідних професійних умінь і навичок, а діяльність творчих колективів на цьому етапі навчання спрямована на створення від­повідних умов для соціальної адаптації вихованців у суспільстві та розвиток стійких інтересів до їхньої творчої діяльності.

Творчі об'єднання вищого рівня задовольняють потреби здібних, об­дарованих і талановитих вихованців у творчій підготовці, що насамперед передбачає вдосконалення та розвиток набутих навичок і майстерності в обраному напряму.

Художньо-естетичний напрям позашкільної освіти в гуртках та інших творчих об'єднаннях позашкільних навчальних закладів представлено таки­ми жанрами: хореографічний, музичний, вокальний, театральний, цирковий, образотворчий, декоративно-ужитковий, літературний, кіно- і фотомистецтва.

Музичний і вокальний жанр об'єднують гуртки та інші творчі об'єднан­ня гри на музичних інструментах (фортепіано, духові, ударні, клавішні, на­родні інструменти), а також вокалу академічного, народного, естрадного.

Зміст занять включає вивчення творів світової та української класики, народної й сучасної музики тощо. Діти оволодівають елементами музичної творчості, сольного, ансамблевого, хорового та оркестрового виконання.

Важливе місце відводиться розвитку в дітей художнього смаку, музич­ного слуху, навичок виконавства.

Основою діяльності творчого об'єднання є програма, яка визначає місце і значення напряму підготовки, її загальний зміст. До збірника увій­шли програми колективів художньо-естетичного спрямування з вокально-хорового співу, естрадного вокалу, вокально-хореографічного естрадного жанру та програми естрадно-духового оркестру, духового оркестру і дитя­чого фольклорного колективу.

У сфері художньо-естетичного виховання дітей та юнацтва одне із чільних місць займає вокально-хорове мистецтво, засобами якого вихову­ється розуміння й сприйняття високохудожніх зразків хорової музики. Мистецтво цього виду навчає дітей основам академічного вокально-хоро­вого співу, сприяє формуванню гармонійно розвиненої особистості, му­зично-естетичного смаку вихованців, виробляє навички професійної взає­модії в колективі, а також прагнення до створення комфортного, добро­зичливого клімату в ньому.

Програми навчання вихованців у дівочому та хлопчачо-юнацькому хорах спрямовані на розвиток їхніх музичних, вокальних, ритмічних й ак­торських здібностей, формування культурного сприйняття навколишньо­го світу, сприяння емоційному і психологічному розвитку особистості за­собами виконання хорових творів, сприйняття національних традицій ук­раїнської хорової спадщини, виховання в учнів почуття громадянина й патріота.

Одним із особливо видовищних, яскравих і розмаїтих форм художньо-естетичного напряму є естрадний жанр. Програмою роботи гуртка естрад­ної пісні передбачено залучення дітей і підлітків до світової музичної куль­тури, оволодіння музично-теоретичними знаннями й практичним умінням естрадного вокалу, пошук нових підходів до колективної імпровізації та но­вих композиційно-виконавських напрямків дитячої і молодіжної естради.

Серед молодіжної глядацької аудиторії особливий успіх мають виступи шоу-гуртів, які демонструють синтез вокального та хореографічного мис­тецтва. Вони бувають різножанровими, але майже усі захоплюють своїх слухачів і глядачів ефектом інтерактивності. Програма вокально-хорео­графічного дитячо-юнацького колективу розглядає такі базові засади його діяльності, як різноманітність методів її реалізації, динамічність, ансамблевий характер діяльності.

Особливе значення мас робота дитячо-юнацьких естрадно-духових ор­кестрів, оскільки вони є продовжувачами традицій духової музики. Під час занять у цих колективах вихованці одержують необхідні знання та навички, які мають розширити їхній освітній рівень, долучитися до скарбниці світо­вої музичної культури, виховати почуття колективного співробітництва.

Фольклор завжди був і залишається тим життєдайним джерелом, яке жи­вить сучасне професійне й самодіяльне мистецтво. Народна музика та народ­на пісня є невід'ємною частиною, окрасою багатьох народних свят і обрядів.

Виховання поваги і любові до народної творчості, збереження народ­них традицій, вивчення і засвоєння учасниками народної манери виконання, розвиток їхніх творчих здібностей покладені в основу програми дитячого фольклорного колективу.

Для реалізації змісту роботи творчого об’єднання важливе значення має якісне науково-методичне забезпечення навчально-виховного процесу.

Навчальні програми мають таку структуру:

— пояснювальна записка;

— тематичний план;

— зміст програми;

— прогнозований результат;

— бібліографія;

— орієнтовний перелік обладнання для організації занять;

— додатки.

Пояснювальна записка навчальної програми визначає освітню кон­цепцію курсу, мету та завдання, подає коротку характеристику структури і розділів програми, а також особливості навчально-виховного процесу.

Тематичний план подає перелік розділів і тем навчального матеріа­лу та орієнтовну кількість навчальних годин, їхній поділ на теоретичні й практичні заняття.

У змісті програми подається зміст розділів і тем відповідно до нав­чально-тематичного плану. .

Прогнозований результат визначає результати навчально-виховної діяльності у творчому колективі.

Бібліографія подає перелік літератури, яка рекомендується для вико­ристання педагогами позашкільних навчальних закладів та їхніми вихо­ванцями.

Орієнтовний перелік обладнання рекомендує матеріально-технічні засоби, що використовуються для забезпечення повноцінної діяльності творчого об'єднання.

Додатки до навчальних програм вміщують орієнтовний перелік му­зичних творів, які рекомендуються для вивчення у творчому об'єднанні.

Програми, що входять до збірника, складено відповідно до рівнів кла­сифікації та кількості років навчання. Автори врахували вікові особливос­ті вихованців, нові досягнення педагогічної науки і практики, а також власні багаторічні напрацювання.

Програмами враховано взаємозв'язок із предметами шкільного курсу навчання.

У всіх програмах передбачено індивідуальну роботу з вихованцями згідно Положення про порядок організації індивідуальної та групової ро­боти в позашкільних навчальних закладах, яке затверджене наказом Мі­ністерства освіти і науки України від 11. 08. 2004 р. (№ 651).

Програми є орієнтовними. Керівник гуртка, студії чи секції художньо-естетичного спрямування може вносити зміни й доповнення у зміст даних програм, ураховуючи інтереси та вік вихованців, стан матеріально-техніч­ного забезпечення позашкільного навчального закладу, місцеві умови тощо.

Орієнтовним є і розподіл годин за темами, які подаються у порядку зростання складності матеріалу. Керівник гуртка, враховуючи підготовку вихованців, може сам визначати кількість годин, необхідних для засвоєн­ня відповідної теми, і вносити корективи до програми.

Пропонований збірник програм підготував колектив Українського державного центру позашкільної освіти. До збірнику також увійшли прог­рами позашкільних навчальних закладів України, а саме: Житомирського Центру творчості дітей і молоді. Київського Палацу дітей та юнацтва, Кіровоградського обласного центру дитячої та юнацької творчості, Ново волинського дитячого-юнацького центру Волинської області.

Збірник програм підготував авторський колектив:

— «Вступ» — В. В. Ткачук;

— «Компетентніший підхід у позашкільній освіті художньо-естетич­ного напряму» — О. В. Биковська, канд. пед. наук, доцент;

— «Зміст і структура програм художньо-естетичного напряму позаш­кільної освіти» — В. П. Мельник;

— «Програма дівочого хору» — С. Г. Степаненко, заслужений працівник культури України, Н. М. Петлицька, В. П. Мельник;

— «Програма хлопчачо-юнацької хорової капели» — О. О. Волкова, відмінник освіти України, Р. В. Толмачов, лауреат І та II Всеукраїнських конкурсів хорових диригентів, Н. М. Петлицька, В. П. Мельник;

— «Програма гуртка естрадної пісні» — М. Є. Полівода, відмінник освіти України, М. В. Радченко;

— «Програма вокально-хореографічного естрадного дитячого-юнаць-кого колективу» — Ю. Г. Шайкевич, Н. М. Петлицька, В. П. Мельник;

— «Програма дитячо-юнацького естрадно-духового оркестру» — М. Г. Нестерук, відмінник освіти України, Н. М. Петлицька, В. П. Мельник;

— «Програма духового оркестру» — С. М. Степаненко, Є. 3. Гер-чикова;

— «Програма дитячого фольклорного колективу» — Г. С. Ус, В. П. Мель­ник, І. О. Василянська.

ХУДОЖНЬО-СЦЕНІЧНИЙ НАПРЯМ

ПРОГРАМА ДІВОЧОГО ХОРУ

Початковий, основний і вищий рівень

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

У роботі позашкільних навчальних закладів художньо-естетичного спрямування важливе місце займає вокально-хоровий спів. Хорове мистецтво с одним із засобів музично-творчого розвитку дітей, яке навчає вокально-хоровим прийомам виконання, формує почуття колективізму і дружби, сприяє гармонійному розвитку особистості.

Метою програми є формування компетентностей особистості у проце­сі вокально-хорового співу.

Основні завдання полягають у формуванні таких компетентностей:

1. Пізнавальної, що забезпечує оволодіння основами музичної грамоти, поняттями гри на фортепіано, академічного вокально-хорового співу;

2. Практичної, що сприяє оволодінню навичками виконання хорових і йорів, індивідуального та групового вокалу, технікою гри на фортепіано;

3. Творчої, що забезпечує розвиток виконавської майстерності, вирі­шення творчих завдань; формування музичних, ритмічних, вокальних так і акторських здібностей, музично-естетичного смаку; розуміння і сприйняття високохудожніх творів хорової музики; потреби особистості у творчій самореалізації;

4. Соціальної, що передбачає виховання любові до вокально-хорового мистецтва; розвиток громадсько-патріотичних почуттів; розуміння, сприйняття і наслідування національних традицій в українській коровій спадщині; навичок професійного та соціального партнерства.

Програма навчання й розвитку розрахована на дівчат віком 5-18 ро-кін. Навчальні групи формуються з урахуванням віку та року навчання, во­кально-хорової підготовки.

Колектив має три склади: молодший (підготовчий), кандидатський і основний (концертний). Молодший склад — це групи початкового рівня для дітей віком 5-9 років. Наповнюваність груп —до 15 чоловік.

Кандидатський склад — групи основного рівня для дітей віком 9-11 років. Наповнюваність груп — до 15 чоловік.

Основний (концертний) склад — групи основного та вищого рівнів навчання для дівчат віком 11-18 років. Наповнюваність груп — 12-15 чо­ловік.

У хорові групи приймаються діти, які виявляють бажання до занять хоровим співом і виявили музично-ритмічні здібності мінімального рівня. Прийом дітей здійснюється за результатами тестування: ритмічного (про-плескати в долоні заданий ритм, марш під музику тощо), музичного (про­співати пісню за вибором дитини, повторити заданий мотив, проспівати задану ноту тощо), емоційно-образного (емоційні реакції на почуту мелодію, пісню). Групи формуються за результатами тестування з урахуванням віку.

Бажано, щоб діти, різні за ступенем обдарованості й попередньої підготов­ки, мали можливість вибору. Діти, які виявили яскраву вокально-хорову обдарованість, можуть пройти початковий рівень навчання за прискоре­ним варіантом або бути відразу зарахованими в груші основного рівня.

На початковому, основному та вищому рівнях навчання щотижня проводяться хорові заняття (відповідно по 6, 7, 9 год), а також уроки соль­феджіо і музичної грамоти (по годині).

Форми організації занять:

— групова (хорові заняття, музична грамота та сольфеджіо, зведені ре­петиції, концертні виступи);

— індивідуальна (індивідуальний вокал, фортепіано).

Робота колективу планується та здійснюється за принципами інтегра­ції загальної середньої та позашкільної освіти, що передбачає поглиблен­ня міжпредметних зв'язків. Заняття у вокально-хоровому колективі значно доповнюють базові знання учнів з музики, сольфеджіо, співу. Дана прог­рама спрямована на розвиток у вихованців уміння системно мислити, ба­чити зв'язок з предметами, які вивчаються за шкільною програмою.

Вокально-хорова робота з дітьми на початковому рівні навчання спря­мована на формування у них любові до хорового співу та розкриття вокально-хорових можливостей дитячого голосу. На заняттях проводиться розспівування, вивчення нескладних дитячих пісень і музичних творів на основі української національної музики, вивчення вітчизняних і зарубіж­них класичних творів, музично-теоретична підготовка.

У хоровому колективі проводиться також факультативне навчання за­гального фортепіано. Оскільки в основному діти навчаються для загально­культурного розвитку, не визначаючи гру на фортепіано, як свою майбут­ню професію, викладач повинен докласти великих зусиль для збереження зацікавленості учня у його прагненні оволодіти цим інструментом.

Основною метою занять з музичної грамоти та сольфеджіо є підготов­ка дитини до практичних вокально-хорових занять. У перший і другий ро­ки навчання груп початкового рівня діти знайомляться з елементарними поняттями музичної грамоти, співають по нотах найпростіші мелодії в розмірах ²/₄ та ³/₄ з нескладними ритмічними групами.

Навчання в кандидатській і концертній групах основного рівня повинно да­ти дитині можливість бути готовою до виконання складної хорової роботи. Заняття з вокально-хорової роботи складаються з вокальної роботи над голо­сом, подальшого вивчення та відпрацювання вокально-хорових навичок.

Однією з форм роботи у хорі можуть бути індивідуальні заняття з ви­хованцями. Заняття з вокалу необхідні для поліпшення усієї вокально-хо­рової роботи колективу та для досконалішого вивчення й освоєння техніки вокально-хорових навичок в індивідуальній роботі з дітьми. До занять із вокалу приймаються найобдарованіші діти з яскравими вокальними даними, або навпаки, діти, які мають вокально-хорові проблеми (затиснута щелепа, в'яла артикуляція тощо), які їм важко подолати на груповому занятті хору. Мета педагога з вокалу — розвивати усі вокально-хорові навички, необ­хідні під час співу, активно та систематично працювати над диханням вихованців, звукоутворенням, звукоподачею тощо. Необхідно співати нескладні вокальні вправи та вокалізи, вивчити декілька нескладних во­кальних творів, які юна співачка могла б виконати під час залікових занять або концертів.

Під час факультативних занять із фортепіано на основному рівні навчання вивчають поліфонію, що необхідно, оскільки діти співають у хорі дво- та триголосся.

На основному рівні навчання з музичної грамоти та сольфеджіо діти вивчають інтервали, мажорний і мінорний тризвуки та їхнє обернення, співають із листа мелодії у тональностях до п'яти знаків у розмірах ²/₄, ³/₄, ⁴/₄, ³/₈. Виконують також різні форми усного диктанту, співають з листа мелодії і складнішими ритмічними обертами, знайомляться з поняттями: тритон, і п і акорд, модуляція, хроматизм, пишуть музичні диктанти в обсязі 8-10 тактів, включаючи пройдені музичні оберти та ритмічні групи; співають із листа мелодії з хроматизмами, модуляціями та двоголосні й триголосні вправи виконують ритмічні вправи; з використанням пройдених ритміч­них груп.

На основному рівні навчання передбачається підготовка дітей до кон­цертних виступів: на зведених репетиціях вивчаються та опрацьовуються Шори концертного репертуару. У цей час вихованці удосконалюють во-і 11.ну техніку та розвивають артистизм виконання.

Вищий рівень навчання передбачає удосконалення та розширення вокально-хорових навичок, які діти набули в групах основного рівня. Це, і передусім, оволодіння навичками дихання, коли хористка має стежити за активною подачею звуку, набуттям співацького вокального тону, вільним ненапруженим звукоутворюванням з ефективним використанням резонаторів.

Вихованці концертного складу мають знати про інтонування, худож­ню інтерпретацію, виконавську майстерність, типи та види ансамблю. Во­ші співають кантиленні та моторно-ритмічні вправи у великому діапазоні. І педагогу слід приділяти особливу увагу співу без супроводу у дво-, три-, та чотириголоссі, оволодінню різними видами вокалізації.

У період з 11 до 18 років у вихованців проходить період мутації голосу який досить своєрідно виявляється і у хлопчиків, і у дівчаток, а тому педагог має розповісти дітям про ці зміни, пояснити, як правильно зберігати голос. Він має прослуховувати співаків для виявлення голосових змін і переводити їх з однієї партії в іншу.

Необхідно тактовно роз'яснювати маленьким співакам засоби збереження свого голосу (спів у невеликому діапазоні без напруження, виявлен­им контрольних місць у діапазоні, які іноді треба пропускати), рекомендувати їм консультації у лікаря-фоніатра тощо.

У художньому становленні колективу значну роль має робота над хо­рошім репертуаром. У роботі над ним потрібно звертати особливу увагу на виконання творів а сарреііа в найкращих зразках класичної спадщини, спів творів різноманітних стилів і напрямів українських і зарубіжних композиторів. Рекомендується прослуховування музичних творів під час відвідування оперного театру та філармонійних концертів. У співачок-старшокласниць, які мають досвід виконання в хоровому колективі, треба роз­ітнути відчуття та поняття стилю хорового твору, вміння аналізувати його.

На заняттях з музичної грамоти та сольфеджіо вихованці повинні навчитися працювати з партитурою, аналізувати її складні місця, володіти співом канонів і поліфонічних творів.

Кінцевим результатом роботи кожного учасника хору є концерт. Концертний виступ — це можливість виявити індивідуальність дитини-співака, Вміння використати всі ті навички, які вона набула протягом певного часу.

Успішний концерт — це творчий стимул для самоствердження хорового колективу, його творчого зростання. За рік хор може провести 4-5 концер­тів (сольних). Кількість дітей на сцені залежить від творчого завдання (40-50 вихованців).

Упродовж усього циклу навчання задля художньо-естетичного вихо­вання учнів і розширення їхнього загального світогляду мають проводитися зустрічі з композиторами, професійними музикантами та виконавцями, пе­регляд концертних і театральних програм, участь у різних фестивалях і конкурсах, екскурсії тощо.

У програмі передбачено індивідуальну роботу з вихованцями згідно Положення про порядок організації індивідуальної та групової роботи в позашкільних навчальних закладах, яке затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 11. 08. 2004, № 651.

Перевірка та оцінювання знань вихованців колективу здійснюється під час проведення концертних виступів хору та за контрольними показниками для кожного рівня навчання.

Тематика програми та розподіл годин є орієнтовними, а тому керівник колективу може вносити зміни та доповнення у її зміст та самостійно виз­начати кількість годин, потрібних йому для викладення відповідної теми.

Початковий рівень, перший-другий рік навчання

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№ п/п	Розділ, тема	Кількість годин
усього	теоретичні заняття	практичні заняття
1.	Вступне заняття			-
2. 2.1. 2.2. 2.3.	Вокально-хорова робота: вокально-хорові вправи; спів творів; прослуховування музичних творів	(90) (50) (30)		-
3.	Музична грамота та сольфеджіо
4.	Екскурсії, конкурси, змагання, свята		-
5.	Підсумкове заняття		-
Разом

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Вступне заняття (2 год)

Ознайомлення з планом роботи вокально-хорового колективу. Правила поведінки у вокально-хоровому колективі, навчальному закладі. Організаційні питання. Місце хорового співу серед основних видів музичного виконавства.