Діагностика особистості учня

ЗДРАСТУЙ, ШКОЛО!

1. Моя дитина. (Розповідь про свою дитину як росла дитина до школи, який в неї характер, звички, як спілкується з людь­ми, що любить і що не любить...)

2. АНКЕТА

1. Прізвище, ім'я та по батькові дитини.

2. Дата народження.

З. Відомості по батьків ( П.І.Б., де працюєте, ким, телефон ).

4. Домашня адреса, телефон.

5. Скільки дітей у сім’ї до 18 років? (П.І.Б.,рік народження.)

6. Чим найбільше любить займатися дитина?

7. Чи любить дитина читати?

а) читає сама;

б) примушуємо;

в) читає в присутності дорослих.

8. Протягом якого часу Ваша дитина може працювати зосереджено?

9. Як поводиться серед дітей?

а) активно;

б) пасивно;

в) сором'язливо.

10. Назвіть індивідуальні особливості дитини.

11. Хто в сім'ї займається вихованням дитини?

12. Що любить робити дитина по господарству?

13. Чи караєте Ви свою дитину?

а) так;

б) ні.

14. Чи дивиться дитина телевізор? Які передачі? Як часто?

15. Як Ви вважаєте, чи потрібні свята в класі?Які саме?

16. Чи охоче дитина йде до школи? Якщо ні, чому?

17.Що дитині подобається (не подобається) в школі?

Діагностування

На початку навчального року класний керівник замислюється над питанням: «Як краще побудувати роботу з учнями?» Але щоб спланувати діяльність, необхідно знати особливості темпераментів учнів класу, проаналізувати специфіку колективу. У цій ситуації стане в пригоді педагогічне діагностування.

Діагностування полягає у комплексному вивчені окремих учнів і класу в цілому. За допомогою діагностичних методик учитель отримує дані про якість виховання, навчання школярів, аналізує і оцінює інформацію, проводить коригувальну роботу, прогнозує розвиток педагогічного процесу і поведінку учнів.

Педагогічна діагностика (вивчення процесу і результатів навчання, і виховання) важлива завдяки тому, що забезпечує зворотній зв'язок у педагогічній системі. Вона необхідна для оптимальної організації педагогічного процесу. Наука виділяє такі функції педагогічної діагностики: контрольно-коригувальну, прогностичну виховну. Перша полягає в одержанні даних і коригуванні процесу виховання; друга — у передбаченні, прогнозуванні змін у розвитку учнів; третя забезпечує можливість впливати на учнів. Значна кількість отриманих у результаті діагностування даних доводиться до відома учнів і обговорюється. На підставі отриманої інформації будується виховна робота.

Для того щоб здійснити індивідуально-особистісне діагностування учнів, необхідно:

> спрямовувати увагу на особливості процесу психічного розвитку кожного учня;

> порівнювати отримані результати діагностування із попередніми з метою виявлення змін;

> спостерігати за учнями впродовж усього навчального процесу;

>прагнути виявити наявний рівень розвитку особистості, а також передбачати можливі напрями розвитку дитини;

> вивчати і особистість, і колектив;

> спрямовувати увагу на розв'язання певних педагогічних задач;

> виявляти педагогічний оптимізм;

> досліджувати розвиток учнів у природних умовах навчально-виховного процесу.

Діагностика особистості учня

Прикрась портрет

Учням пропонується намалювати власний портрет, прикрасив­ши його рамку різноманітними предметами. Ті предмети, які учень включив у рамку, становлять для нього найбільший інтерес.

Мої уподобання

Учням пропонується продовжити речення:

Мій улюблений колір...

Мій улюблений день тижня...

Мій улюблений фільм...

Мій улюблений співак...

Моє улюблене дерево...

Моя улюблена книга...

Незвичайна історія про...

Учні молодших класів дуже люблять вигадувати та фантазува­ти, можливо, тому й захоплюються складанням різноманітних історій, казок тощо.

Запропонуйте учням написати оповідання на якусь тему, напри­клад «Пригоди мого портфеля», «Незвичайні історії лісової шко­ли», «Як я навчався у чарівній школі», «Незвичайна історія про те, як...» тощо. У таких творах діти розповідають про свої радості, біди, тривоги, переживання, захоплення. Дозвольте дітям само­стійно обрати тему своєї історії. Написання таких творів допоможе учням боротися зі своїми негативними емоціями, невпевненістю, страхами.

Розмальовка

Дітям пропонується аркуш нелінованого паперу, на якому нама­льовано 10 кружечків. У кожний кружечок вписано або намальова­но щось зі шкільного оточення: книга, щоденник, ручка, спортзал, математика, дошка, домашнє завдання, учитель, дзвоник, олівець. Завдання дитини — зафарбувати кружечки у певний колір. У за­лежності від того, яким кольором зафарбовані кружечки, можна зробити висновок про те, як дитина ставиться до того чи іншого предмета, які емоції він викликає у школяра.

Фотограф

Таку діагностичну методику доцільно використовувати напри­кінці навчання у 1 класі. Дітям пропонується «зробити знімок сво­го класу», але замість фотографій у кружечках записати імена од­нокласників у довільному порядку, включаючи власне ім'я. Така «фотографія» дасть змогу педагогу побачити, як почувається дити­ни у класі, наскільки вона прийнята чи не прийнята колективом, є найближчими друзями, від кого учень тримається осторонь, КИМ уявляє себе у колективі. Про все це розкаже розміщення імен на аркуші.

Мій улюблений навчальний предмет

Учням пропонується список предметів, які він вивчає. Проти кожного предмета намальовані три обличчя: сумне, нейтральне, усміхнене. Завдання дитини — замалювати обране обличчя. Таким чином класний керівник може дізнатися, на яких предметах учень почувається тривожно чи радісно, які

його не зацікавлюють.

У школі майбутнього

Дітям пропонується самостійно обрати предмети, які вони візьмуть із собою у школу майбутнього зі школи сьогоднішньої. Для цього їм роздаються аркуші з переліком шкільних предметів, нав­проти кожного діти мають поста-вити знаки «+» або «-». Залежно того, який знак поставить учень, педагог може зробити висновок, що дитину задовольняє, викликає радісні емоції, а що, навпаки, тривожить, навіює страх.

Автопортрет

Таку діагностику краще проводити наприкінці 4 класу, вона допомагає визначити самооцінку учня. Вчитель говорить учням про те, що вони закінчують 4 клас, скоро у них з'являться нові вчителі, але йому як першому вчителю хотілося б залишити про клас щось на згадку. Учитель пропонує учням написати власний портрет у словесній формі.

Методи дослідження

Педагог може використовувати різні методи діагностування.

Спостереження — цей метод універсальний. Він найбільш до­ступний і надає багато інформації про учнів. Але спостереження має бути методично грамотним. Виділяють такі різновиди спостереження: збирання, описування фактів, випадків, особливостей поведінки учнів. Метод потребує визначення мети й об'єкта спостереження (які якості й особливості необхідно вивчати), а також тривалості спостереження і способу фіксації результатів. Спостереження дає можливість бачити учня в природних умовах.

Анкетування забезпечує вчителя інформацією про особисті риси, цінності, стосунки, можливу діяльність учнів. За формою анкети бувають відкриті (учень дає довільну відповідь) і закриті (коли слід обрати варіант серед запропонованих відповідей).

Аналіз різних документів, наприклад бібліотечного формуляра, медичної карти.

Цей метод дає змогу виявити ті індивідуальні особливості учня, які дитина (через сором'язливість чи з інших причин) може приховувати.

Соціометрія - галузь соціальної психології, що вивчає міжособистісні стосунки, приділяє увагу їх кількісному показнику.

Тест — стандартизований іспит, «прилад», що вимірює риси та особливості учня, які цікавлять учителя. Є тести, що виявляють рівень інтелекту особистості, тести на спеціальні здібності і тести-дослідження. Інші базуються на самописі або складаються з ряду запитань (опитувальники). Частина тестів використовують проективні методики (доповнення незакінченого речення, завершення оповідання, історії, тлумачення будь-якої події, ситуації").

Бесіда — протікає у вигляді невимушеного спілкування з метою отримання інформації за допомогою запитань. Під час бесіди можуть бути виявлені особливості характеру, мотивації поведінки, факти біографії та ставлення до них, оцінювання різних життєвих ситуацій.

Правила проведення бесіди:

> вдало обирати час і місце бесіди;

>починати спілкування з математики, приємної учневі, щоб він охоче залучився до розмови;

>враховувати, що під час розмови ми отримуємо необ'єктивний факт, а думку дитини.

Тести для визначення інтелектуального рівня дитини

Вам запропоновані тести для визначення інтелектуально­го рівня дитини.

Скористайтеся запропонованими завданнями і Ви зможе­те самостійно перевірити дитину за такими критеріями:

УВАГА — дитина виконує завдання, не відволікаючись, у продовж 15 хвилин; знаходить 5-6 розбіжностей між предмета­ми; утримує в полі зору 8-10 предметів; виконує самостійно, швидко й правильно завдання за запропонованим зразком; точ­но копіює візерунок або рух.

ПАМ'ЯТЬ — дитина запам'ятовує 8-10 малюнків; читає напам'ять літературні твори, вірші, що містять сюжетні кар­тини; точно повторює текст із 3-4 речень.

МИСЛЕННЯ — дитина визначає послідовність подій, складаєрозрізану картинку з 9-10 частин; знаходить та пояснює невідповідності на малюнках; знаходить пояснює розбіжності міжпредметами та явищами; знаходить серед запропонованих предметів зайвий, пояснює свій вибір.

МАТЕМАТИЧНІ ЗДІБНОСТІ — дитина називає числа в пря­мому й зворотному порядку; співвідносить цифру й кількість предметів; складає й розв'язує задачі на одну дію на додавання та віднімання; користується арифметичними знаками дій;вимірює довжину предметів за допомогою умовної міри;орієнтується на аркуші паперу; визначає час за годинником.

РІВЕНЬ МОВНОГО РОЗВИТКУ — дитина правильно вимовляє всі звуки; визначає місце звуку в слові; використовує в своїй мові складні речення різних видів; складає оповідання за сюжетною картинкою (або серією картинок), а також з власного досвіду (щонайменше з 6-7речень); складає речення з 5-6 слів, ділить прості речення на слова, а слова на склади.

ДРІБНА МОТОРИКА — дитина вільно володіє олівцем і пензликом при різних прийомах малювання; відтворює на малюнку декілька предметів, поєднуючи їх єдиним змістом; штрихує або розфарбовує малюнки, не виходячи за контури; орієнтується в зошиті в клітинку або в лінійку; передає на малюнку точну форму предмета, пропорції, розташування частин.

ЗНАННЯ ПРО НАВКОЛИШНІЙ СВІТ — дитина називає своє ім'я та прізвище, ім'я та по батькові, ім'я та по батькові своїх батьків; назву свого рідного міста (села), столиці, бать­ківщини; послідовність пір року, часу доби, днів тижня; називає весняні, літні, осінні, зимові місяці; відрізняє хижих тварин від травоїдних, перелітних птахів від тих, що залишаються на зимівлю, садові квіти від польових, дерева від кущів; називає всі явища природи.

Пам'ятайте, що Ваші заняття з дитиною мають відбувати­ся за умови позитивного ставлення обох сторін. Якщо дитина не налаштований займатися, відкладіть урок до наступного разу.

Ці тести допоможуть Вам отримати уявлення про те, який обсяг знань, умінь та навичок повинна мати дитина 6-7років, які здібності дитини мають достатній рівень, а над чим необхідно ще попрацюва­ти.

Тест «Я люблю школу»

1.Перше вересня — це:

а) початок нескінченного уроку, який називається «навчальний рік»;

б) перший із 270 днів, коли, крім мами і тата, тебе виховує ще й учитель;

в) свято.

2. Сидячи на уроці, ти думаєш:

а) «І чого урок триває 45, а не 4—5 хвилин?»;

б) «Добре живеться страусам: їм не треба вчити математику»;

в) «Як чудово, що я можу вчитися!».

3. Коли мама зранку будить до школи, тобі здається, що:

а) мусиш збиратися на війну;

б) краще б інопланетяни забрали тебе на планету, де немає шкіл;

в) чарівна фея запрошує тебе до казкового Королівства Знань.

4. Ти виконуєш домашні завдання:

а) переглянувши мультики і художні фільми;

б) після сотого маминого запитання: «Ти уроки вивчив?»;

в) відразу прийшовши зі школи.

5. Найголовніше в школі:

а) щоб учитель не викликав до дошки;

б) не розбити м'ячем вікно;

в) уважно слухати вчителя на уроці.

6. Якби тобі дозволили винести дошку з класу, ти б:

а) порубав і спалив її;

б) відправив пінгвінам — хай спускаються з гірки;

в) використав її для гри «Учитель — учень» зі своїми товаришами.

7. Дорослі вигадали школу, щоб:

а) зіпсувати тобі найкращі роки життя;

б) ти не міг установити рекорд тривалості катання на велосипеді;

в) ти виріс розумнішим, ніж вони.

8. Кого б ти хотів бачити своїм сусідом по парті?

а) Джеккі Чана;

б) Гаррі Поттера;

в) Знайка з Сонячного міста.

9. Хочеш, щоб тебе вчив учитель, який:

а) викликає до дошки раз на місяць;

б) уміє кататися на роликах, рухати вухами й усі 45 хвилин розповідає про братів Кличків;

в) захоплююче пояснює тему і систематично всіх опитує.

10. Велика перерва має тривати:

а) 45 хвилин, а урок — 20;

б) рівно стільки, щоб устигнути забити 5 голів і заковтнути пачку чіпсів;

в) мені вистачає нинішньої.

Якщо ти обрав більшість відповідей а.

Нікому не кажи, що любиш ходити до школи, бо тобі ніхто не повірить. Спробуй змінити своє ставлення до уроків. Уявляй кожен урок як сходинку до того, про що мрієш. Не покладайся на те, що в майбутньому за тебе все робитимуть розумні машини — адже роботом чи зорельотом керуватимеш ти; почни з того, що із задоволенням виконай сьогоднішнє домашнє завдання. Ти це зумієш.

Якщо у тебе більшість відповідей б.

Ти хороша дівчина чи гарний хлопець! Усе встигаєш: і розважитися на уроці, і «середній»: бал отримати. Але не забувай: хто працює наполовину, той отримує половину омріяного. Тебе задовольнить половина подорожі на Місяць, пів сукні від паризького кутюр'є чи половина «Мерседеса»? Хочеш усе повністю? Тоді розважайся під час перерв і спробуй стати «розумником». Бери приклад із Гаррі Поттера: він хоч і народився чарівником, проте на­полегливо вчився у школі чаклунів і магів.

Якщо серед обраних відповідей більшість під літерою в.

Ти гарний школяр. Подобаєшся вчителям, мама хвалить. А ти сам собі подобаєшся? Не завжди? Іноді чогось бракує? Може, друзів? Частіше розповідай однокласникам про те, що прочитав; залишайся після утоків пограти з ними чи просто обговорити новий фільм. Увечері зателефонуй кому-небудь із них — просто так. Із друзями краще живеться!

«Виявлення особливостей естетичного

сприйняття учнів»

1. Чим ти найчастіше займаєшся у вільний час?

а) гуляєш;

б) ідеш до магазину;

в) читаєш книгу;

г) малюєш, ліпиш чи вишиваєш;

г) дивишся телевізор;

д) ідеш на прогулянку.

2. Що може покращити твій настрій?

а) прогулянка на природі;

б) спілкування з друзями;

в) перегляд мультфільму;

г) придбання нової іграшки;

д) перегляд альбому з репродукціями картин.

3. Якому одягу ти надав би перевагу при купівлі?

а) найсучаснішому;

б) найзручнішому;

в) найкрасивішому;

г) найдоступнішому за ціною;

д) такому, якого немає ні в кого.

4. Який гурток ти хотів би відвідувати?

а) танцювальний;

б) образотворчого мистецтва;

в) спортивний;

г) театральний;

д) літературний;

е) чи якийсь інший.

5. Що найбільше тебе приваблює в прогулянці на природі?

а) можливість досхочу побігати;

б) можливість подихати свіжим повітрям;

в) бажання відпочити від справ;

г) можливість спостерігати за живою природою;

д) збирання квітів, грибів, ягід.

6. На що ти найчастіше звертаєш увагу, гуляючи з батьками вулицями міста?

а) на обличчя людей;

б) на марки автомобілів;

в) на старовинні будівлі і пам'ятники;

г) на газони з квітами;

д) на вітрини крамниць.

7. Якщо ти колись бачив щось надзвичайно гарне, чи згадував ти про це через деякий час?

а) дуже часто;

б) іноді;

в) ніколи;

г) один раз;

д) не пам’ятаю.

8. Яку екскурсію ти обрав би перш за все?

а) на завод;

б) пам'ятними місцями рідного краю;

в) до ставка;

г) на виробничі об’єкти;

д) до музею.

3. МОЯ ДИТИНА ЧЕРЕЗ РІК. (Як змінилась дитина, чому навчилась?)

4. КОЛІРНИЙ ТЕСТ.(Визначається рівень втомленості іриси характеру.)

Кольори, які дитина поставила на перше-друге місця, означають головні цілі в житті та способи їх реалізації. Третє-четверте — відповідають за почуття, емоційний стан дитини. Якості, які поки що не розвиваються, при­чаїлися на п'ятому-шостому місцях. А те, що дитина прагне заперечити у собі, вона розташувала на сьомому-восьмому місцях.

За нормального емоційного стану та ситуації вдома на перше місце дитина ставить зелений, червоний, синій або жовтий кольори.

Значення кольорів.

Жовтий — потребує допомоги і поради від друзів чи батьків.

Червоний — фізичне навантаження, агресивність, жорстка конкуренція, спроби захопити лідерство.

Коричневий — імпульсивність.

Сірий — соціальна напруженість, неправильне тлу­мачення ситуації, неспокій, прагнення до гармонії та спокою.

Синій — спокій, пасивність, емоційна витонченість, поміркованість, інтелектуальна розвиненість.

Фіолетовий—бажання зачарувати, мрійливість, необ­хідність помислити.

Чорний — стомленість, протест, необхідне втручання зі сторони батьків чи друзів.

Зелений — прагнення комфорту, наполегливість, самоствердження, впертість.