Особливості сучасного звукового аналітико – синтетичного методу навчання грамоти. Прийоми звукового аналізу й синтезу

Кафедра теорії і методик початкового навчання

1. Особливості сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти. Прийоми звукового аналізу й синтезу.

2.Добукварний період навчання грамоти. Розвиток фонематичного слуху, вмінь виконувати звуковий і звуко-складовий аналізи. Підготовка руки до письма. Особливості структури уроків добукварного періоду

3. Букварний період. Етапи букварного періоду, особливості опрацювання. Структура уроку читання на ознайомлення з новою буквою (конкретний приклад).

4. Аналіз букваря. Методика роботи за букварем.

5. Розвиток мови і мислення в період навчання грамоти.

6. Обсяг фонетичного та графічного матеріалів, що вивчаються в початкових класах. Методика опрацювання розділу "Звук і буква".

7. Звукові аналітичні, аналітико-синтетичні та синтетичні вправи, методикапроведення.

8. Методика звукового та звукобуквеного аналізів. Звукове конструювання. Помилки в звукобуквеному аналізі.

9. Зміст, структура і методика проведення уроку, на якому вивчається фонетичний, фонетико-графічний або фонетико-морфологічний матеріал.

10. Формування навичок виразного читання в молодших школярів.

11. Структурні компоненти уроку читання, передбачуваний зміст, аналіз. Етапи опрацювання прозового тексту.

12. Методика опрацювання байки в початкових класах.

13. Методика вивчення віршів у початкових класах. Хорова декламація,

підготовка, методика проведення.

14. Методика опрацювання фактичного змісту тексту на уроках читання.

15. Зміст та дидактична структура уроку читання.

16.Лінгводидактичне спрямування уроку української мови в початкових

класах.

17.Організація аналітико-синтетичної діяльності молодших школярів на

уроці української мови.

18. Дидактична структура уроку української мови в початкових класах, зміст та методика проведення. Сучасні вимоги.

19. Методика вивчення іменника в початкових класах.

20. Методика вивчення прикметника в початкових класах.

21. Методика вивчення дієслова в початкових класах.

22. Мовний розбір та мовне конструювання на уроках української мови в початкових класах.

23. Умови успішного формування орфографічних дій у молодших школярів. Методика опрацювання орфографічного правила.

24. Орфографічні вправи, види, методика проведення. Критерії систематизації.

25. Методика формування граматичних понять на уроках української мови в початкових класах.

Особливості сучасного звукового аналітико – синтетичного методу навчання грамоти. Прийоми звукового аналізу й синтезу

Навчання грамоти – це важлива ланка всієї системи роботи з рід. Мови в поч. класах.

У сучасній школі навчання грамоти здійснюється за звуковим аналітико – синтетичним методом. Цей метод ґрунтується на основі описаної методичної спадщини Ушинського, передового педагогічного досвіду, наукових положень пед.-ки, псих-гії.

В основі – комплексне використання аналізу і синтезу та роботи з основною мовною одиницею – звуком.

Навчаючи читати початку аналізують слова, виділяють їх з «живої мови». Аналіз слів проводять одночасно з вивченням звуку і відповідної букви. Звуковий аналіз виключає механізм читання слова чи його складу: слово читається по складах чи в цілому з чітким усвідомленням нового звуку і букви. Цей метод передбачає велику і системну роботу над складовим і звуковим аналізом слова. Дитина може тільки тоді прочитати слово по складах чи як зв’язне ціле, коли вона ясно чує в кожному слові його звуки і може легко відтворити ці звуки під час зв’язного читання слів.

Етапи звукового аналітико – синтетичного методу:

1. Виділення речення із «живої мови».

2. Розрізнення слів у реченні.

3. Розкладання слів на склади.

4. Розкладання складів на звуки.

5. Показ і засвоєння нової друкованої букви.

6. Складання із азбуки чи написання слова по складах.

7. Читання слів по складах.

8. Читання слів в цілому.

9. Читання речень (із слів в який входить і нова буква).

10. Вправляння у написанні елементів вивченої букви, букв, слів, речень і читання їх

- Виділяють 3 періоди навчання грамоти: 1. Підготовчий (добукварний). 2. Букварний (основний). 3. Після букварний.

1.Диференційований та індивідуальний підхід до учнів в процесі навчання грамоти, що пов’язано з різною підготовкою дітей до школи.

2.Пропедевтичне введення елементів граматики, словотвору, орфографії, лексикології – на практичній основі.

3.Складо – звуковий аналіз слова, елементи моделювання ( моделі звукової складової будови слова, речень).

4.Розв’язання виховних завдань (на матеріалі букваря).

Прийоми звукового аналізу і синтезу:

- Підкреслене вимовляння одного із звуків у слові(з протяжністю) [сссом], [сооом].

- Домовляння учнями звука до розпочатого вчителем слова з використанням малюнка.

- Розпізнавання і виділення звука з вірша, скоромовок, де він є частотним.

- Називання вчителем слів з однаковим першим звуком, розпізнавання учнем (сон, сир, син).

- Зіставлення, порівняння складів, які відрізняються одним звуком (сом – сон, рак – мак).

2. Добукварний період навчання грамоти. Розвиток фонематичного слуху, вмінь виконувати звуковий і звуко – складовий аналізи. Підготовка руки письма. Особливості структури уроків добукварного періоду.

Процес навчання грамоти поділяється на 3 періоди: добукварний, букварний та після букварний. Добукварний період дуже важливий у навчанні грамоти. Основна мета його – підготувати учнів до вивчення букв, навчання читати і писати. За новою програмою добукварний період триває 1 місяць.

Завдання добукварного періоду:

1. Ознайомити дітей із школою, першою книгою, зошитом для письма, правилами поведінки в школі, організувати дитячий колектив.

2. Формувати загальнонавчальні вміння і навички.

3. Виявити рівень підготовки кожного учня до навчання, уміння читати, писати, розповідати та ін.

4. Формувати уявлення про мовлення, речення, слово, склад, звук та ін.

5. Підготувати руку дитини до письма.

6. Розвивати усне мовлення та мислення першокласників.

7. Виховувати високе громадське почуття, моральні якості, естетичні смаки.

Фонематичний слух. Дослідники відзначають, що фонематичним слухом дитина володіє з 2 років (розпізнає слова). Школярі повинні вміти розкласти слово на звуки, виділити звук із сполучення різних звуків і т. п.

У добукварний період важливе місце на уроках читання і письма займає звукова робота. Розпочинається вона з навчання ділити слово на склади.

Механізм поділу слів на склади учні засвоюють під керівництвом учителя, який повинен добре орієнтуватись у складних випадках складоподілу. Демонструючи вимову слова за складами, учитель звертає увагу на те, що воно вимовляється кільками поштовхами видихуваного повітря. Так поступово діти вчаться ділити слово на склади. Допомагає у цьому чуттєвий досвід дитини: прикладання руки тильною стороною до підборіддя; відстукування рукою по парті під час вимови слова стільки разів, стільки складів у слові; помахи рукою, поставленою на лікоть, вправо – вліво одночасно з вимовою слова.

Підготовка руки до письма. Упродовж місяця проводяться спеціальні уроки, на яких здійснюється загальна підготовка руки і ока дитини до письма за системою підготовчих вправ, що вміщені в зошитах з добукварною основою. У процесі виконання цих вправ учні вчаться правильно сидіти за партою під час письма, належним чином тримати олівець, ручку в руці, зошит на парті, орієнтуватись у сітці зошита; обводити контури малюнків, фігур за трафаретами; заштриховувати контурні малюнки різноспрямованими лініями, розфарбовувати малюнки, продовжувати розпочаті орнаменти, узори; складати їх з різних графічних елементів; писати лінії, подібні до елементів літер: прямі з верхнім і нижнім закругленням, верхньою і нижньою петлею, овали, півовали.

Особливості структури уроків добукварного періоду. Уроки в цей період своєрідні. Тривають вони 35 хв., вони потребують частої зміни видів роботи (10 – 12 хв), інакше діти втомлюються, перестають працювати. На таких уроках через 8 – 10 хв мають бути фізкультпаузи по 2 – 3 хв кожна; хвилинки гумору, весели нок, загадок; наочні посібники.

3. Букварний період. Етапи букварного періоду, особливості опрацювання. Структура уроку читання на ознайомлення з новою буквою (конкретний приклад)

Найбільш тривалим є букварний період навчання грамоти. Упродовж цього періоду першокласники навчаються читати і писати.

На першому етапі вивчаються букви, що позначають голосні звуки, - а, у, о, и, і, е, та букви, що позначають приголосні звуки – м, н, в, л, с, к, п, р, т, д, з.

На другому етапі – букви – ь, б, г, ч, к, й, я, ж, ш, ї, ц, ю, є, щ, ф, буквосполучення дз, дж.

На першому етапі вивчаються всі шість букв, що позначають голосні звуки, та одинадцять букв, що позначають найбільш частотні приголосні звуки. Первинне читання слів на першому етапі здійснюється роздрібленими одиницями (І-ва-н, со-с-на). Проводиться паралельна робота з твердими і м'якими приголосними звуками, які позначаються однією і тією ж самою буквою, що сприяє кращому усвідомленню учнями складового читання. Перед ознайомленням з новою літерою проводиться робота із звуками, які ця літера позначає (принцип «від звука – до букви»): звуки [с], [с'] – буква «ес».

На другому етапі першокласники вдосконалюють уміння розрізняти звуки і букви, усвідомлювати взаємозв’язок між ними. Учні переходять до читання слів більш складної структури (із бігом кількох приголосних): подружитись, старшокласник, створили.

У букварний період є такі основні типи уроків читання: урок на опрацювання нової літери, урок закріплення та урок повторення вивчених букв.

Урок, на якому опрацьовується нова літера, проводиться за специфічною структурою, в якій чітко, логічно, згідно провідного принципу звукового аналітико – синтетичного методу (від звука до букви) відображено поетапність виконання дій, яка є обов’язковою, бо таким чином забезпечується послідовна підготовка до здійснення синтезу – читання.

І. Підготовка до ознайомлення з буквою Сс. Звукові аналітико – синтетичні вправи зі звуками [с], [с'].

ІІ. Ознайомлення з буквою Сс, її алфавітною назвою, аналіз графічної форми букви.

ІІІ. Вправи з читання.

1. Читання складів, робота зі складовими таблицями в букварі.

2. Робота за сюжетним малюнком букваря.

ІV. Вправи на вдосконалення аналітико – синтетичних умінь.

1. Робота з анаграммами та лінійкою вивчених літер.

2. Складання узагальненої таблиці.

V. Підсумок уроку.