Класифікація уроків за дидактичною метою

Готуючись до уроку, учитель повин­ний знати типи та структуру уроків. Типологія уроків різноманітна. Це уро­ки:

- формування знань;

- закріплення і вдосконалення знань;

- формування і вдосконалення знань;

- формування вмінь і навичок;

- удосконалення знань, умінь і на­вичок;

- застосування знань на практиці;

- повторення і систематизації знань;

- перевірки знань, умінь і навичок;

- комбінований.

З типологією уроків тісно пов'язані їх види: це урок-лекція, семінар, на­вчальні конференції, екскурсії, на­вчально-практичні заняття, практику­ми, заліки, іспити.

Уже не одне століття педагогічна наука ставить такі головні дидактичні цілі:

— засвоєння знань;

— формування умінь і навичок;

— застосування знань, умінь і нави­чок;

— узагальнення та систематизації знань;

— контроль за якістю засвоєння знань (з обов'язковою наступною ко­рекцією в межах теми).

Саме вони є основою різних типологій уроків (і дуже важливо відрізняти їх від завдань навчальних, які в ро­зумінні багатьох вчителів і методистів посідають місце мети). Перелічені дидактичні цілі об'єднуються із спеціаль­ними цілями виховання учнів та розви­ваючого навчання (тобто застосування вчителем методів аналізу, синтезу, удос­коналення пам'яті з метою розвитку розумових здібностей учнів). Щодо ви­ховної мети, то вона може бути пов'яза­на з темою в цілому (не дублюючись в окремих поурочних планах).

Тип уроку	Основна дидактична мета	Підтип уроку	Основна дидактична мета
Вивчення нових	Ознайомлення з новими фактами, поняттями, законами, теоріями, твердженнями, з'ясування їх сутності
Застосування знань і формування умінь	З'ясування можливостей застосування знань у навчальному пізнанні і практичних ситуаціях, формування такого застосування, предметних і загальних умінь	Первинного формування умінь	З'ясування сутності структури вміння, формування алгоритму його реалізації
Узагальнення й систематизація знань і вмінь	Виявлення істотних зв'язків між елементами знань, їх групування і класифікація, введення вивченого в систему раніше засвоєного	Творчого застосування знань і вдосконален-ня умінь	Забезпечення застосування знань і способів дій в нових умовах
Контролю і корекції знань і вмінь	Виявлення якостей знань і вмінь, що характеризують стан засвоєння учнями логічно завершеного блоку навчального матеріалу	Контролю знань і вмінь	Виявлення рівня засвоєння навчального матеріалу, в тому числі досягнення передбачених програмою обов'язкових результатів навчання
Комбінований	Поєднання двох і більше рівнозначних дидактичних цілей уроків попередніх типів	Аналіз письмових робіт	Корекція знань і вмінь на основі аналізу допущених помилок

Типи нестандартних уроків

1. Уроки - «занурення»

2. Уроки - ділові ігри

3. Уроки - прес - конференції

4. Уроки - змагання

5. Уроки типу КВК

6. Театралізовані уроки

7. Уроки - консультації

8. Комп'ютерні уроки

9. Уроки з груповими формами роботи

10. Уроки взаємонавчання учнів

11. Уроки творчості

12. Уроки – аукціони

ТРАДИЦІЙНИЙ УРОК	СУЧАСНИЙ УРОК
1 . Увагу зосереджено на засвоєнні знань та вмінь, а виховання і розвиток часто здійснюються спонтанно, поза керівництвом учителя.	Спрямований на формування особистості учня.
2. Головна функція вчителя полягає в передачі учням інформації і створенні умов для її засвоєння.	Вчитель виступає насамперед організатором навчальної пізнавальної діяльності учнів, їх помічником і консультантом.
3. Переважання авторитарного стилю в спілкуванні вчителя з учнями.	Співробітництво між учителем та учнями, більша увага приділяється мотивації діяльності учнів.
4. Чітке розмежування етапів перевірки, вивчення нового матеріалу і його закріплення. Застосування знань та вмінь не стає в центрі навчального процесу.	Центральне місце займає застосування знань і вмінь у процесі вирішення навчальних завдань на всіх етапах уроку (засвоєння нового навчального матеріалу, його закріплення та перевірка рівня знань, умінь і навичок). В результаті відбувається ніби злиття різних етапів і функцій уроку, їх синтез, спрямований на активізацію навчального процесу.
5. Спілкування між учнями в навчальній роботі відсутнє. Переважає спілкування учитель - клас чи вчитель - учень.	Відбувається спілкування між учнями в процесі навчальної роботи, організовується колективна навчальна діяльність.
6. Урок жорстко обмежений рамками навчального предмета і розкладом.	Сучасні підходи включають міжпредметні уроки, що проводяться двома-трьома вчителями різних навчальних предметів.
7. Розвиваючим і виховним фактором є в основному зміст освіти.	Поряд із змістом освіти важливу роль у вихованні і розвитку учнів відіграють методи навчання (наприклад, дослідницький, проблемне навчання) та організаційні форми (особливо колективні).
8. Урок є замкненою системою.	Урок тісно пов'язаний із такими формами організації навчання, як екскурсії, польові практикуми, робота на екологічній стежині, в мікрозаповідниках.
9. Урок зберігає звичну форму.	Асимілює деякі елементи, котрі традиційно вважались ознакою інших форм та протиставлялись уроку. В результаті виникли такі суперечливі з точки зору формальної логіки утворення, як урок-семінар, урок-залік, урок-гра, урок- конференція тощо.
10. Учитель зберігає всі свої функції.	Характерна передача учням частини функцій учителя: перевірка І оцінка знань та вмінь, консультування, елементи планування роботи.