Поняття та види принципів цивільного процесуального права

Поняття принципів є одним із найбільш цікавих і актуальних питань сучасної юридичної науки, зокрема науки цивільного про­цесуального права. Саме в принципах права найкраще відображено різноманітність сутності права і його елементів.

Під принципами права звичайно розуміють лише ті загальні на­чала, які визначають напрям і дію права, або основоположні ідеї, що одержали офіційне закріплення у нормах законодавства. Але, на думку деяких науковців, принципами права є також керівні ідеї правосвідомості, які отримали суспільне визнання, реалізуються у правовідносинах і не зафіксовані у нормативно правових актах¹.

Вбачається, що, справді, не можна обмежувати витоки принци­пів права тільки нормами законодавства. У зв'язку з цим, їх визна­чення вимагає більш комплексного підходу.

Отже, принципи цивільного процесуального права - це осново­положні ідеї, в яких зафіксовані необхідні і суттєві зв'язки, що па­нують у суспільстві та праві, та які сприяють здійсненню правосуд­дя у цивільних справах.

Принципів цивільного процесуального права дуже багато, то­му важливо їх класифікувати. Однак, з приводу класифікації принципів у юридичній літературі немає єдиної думки. Так, деякі вчені вважають за необхідне виділити загальноправові, міжгалу­зеві і, власне, галузеві принципи, притаманні окремій галузі права²; інші виокремлюють організаційно-функціональні та функціо­нальні принципи³. Крім того, деякі науковці вважають принципи

Див.: Иванов Р. Л. О понятий принципов права // Вестник Омского уни-верситета.- 1996.- Вьш. 2.- С. 115-118.

' Див.: Семенов В. М. Конституционньїе принципи гражданского судо-производства.- М., 1982.- С. 24-27, 56-57; Тертьіштіков В. Й. Гражданский процесе: Конспект лекций.- 2-е изд., испр. й доп.- X.: Консум, 2002.- С. 15.

³ Див.: Гражданский процесе: Учебник / Под ред. М. К. Треушникова-М., 2001.- С. 22; Гражданское процессуальное право России: Учебник / Под ред. П. В. Алексин, Н. Д. Амаглобели- М: ЮНИТИ-ДАНА, 2005.- С. 12-13.

судового розгляду окремою групою принципів цивільного проце­суального права .

На нашу думку, доцільно класифікувати принципи цивільного процесуального права так:

1) загальноправові принципи, тобто такі,-що притаманні будь-якій галузі права, наприклад, принципи законності, гуманізму;

2) принципи правосуддя, а саме ті, які відображають основні ідеї та засади судочинства в Україні: принцип здійснення правосуд­дя виключно судами, принцип здійснення судочинства державною мовою, принцип змагальності тощо;

3) галузеві принципи цивільного процесуального права, зокрема принципи диспозитивності та процесуальної рівності сторін.

Кожний принцип, навіть загальноправовий, втілюючись в окремі правовідносини, набуває певних особливостей. На таких особли­востях деяких принципів цивільного процесуального права ми і зупинимося в наступних параграфах.

Загальноправові принципи

До загальноправових принципів, що притаманні, звичайно, і ци-,'вільному процесуальному праву, можна віднести принципи: ! 1) верховенства права; ; 2) гуманізму; І 3) законності;

4) справедливості;

5) етичності.

Принцип верховенства права проголошено у ст. 8 Конституції України. Цей принцип забезпечує пріоритетність прав і свобод людини та громадянина, справедливість і гуманність при постанов-ленні судових рішень.

Виходячи із принципу 20 «Гарантії загального принципу пануван­ня права» Йоганнесбурзьких принципів, прийнятих 1 жовтня 1995 р. групою експертів у сфері міжнародного права, національної безпеки і прав людини, принцип верховенства права у цивільному судочинстві можна розкрити через кілька суттєвих положень, таких як:

1) право презумпції невинуватості кожної зі сторін;

Див.: Викут М. А., Зайцев Й. М. Гражданский процесе: Курс лекций.-Саратов, 1998.-С. 10.

172) право на судовий розгляд без невиправданих зволікань;

3) право на достатній час для подання доказів, що підтверджу­ють вимоги чи заперечення сторін;

4) право на справедливий розгляд справи незалежним і неупе-редженим судом;

5) право на допит свідків з боку іншої сторони;

6) право на апеляцію до незалежного суду, що має повнова­ження перегляду та скасування рішення на підставах законності та поданих доказів.

Отже, принцип верховенства права органічно пов'язаний із справедливістю, демократією та законністю. У цивільному проце­суальному праві в центрі його уваги знаходиться судова процедура. Принцип верховенства права забезпечує ясність і прозорість, без­застережність і об'єктивність судового захисту порушених, неви­знаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Принцип гуманізму полягає в тому, що кожен державний орган (в цивільному процесі - суд) свою діяльність повинен спрямовува­ти на здійснення належного захисту прав, свобод та інтересів лю­дини, її особистості.

Термін «гуманізм» (від лат. Иитапііаз - людяний) можна роз­тлумачити як систему ідей і поглядів на людину як на найвищу цінність. Відповідно до ст. З Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Принцип законності закріплений в ст. 19 Конституції України. Так, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах пов­новажень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Це положення вказує на те, що законність як принцип розповсюджує свою дію на всіх суб'єктів і на всі сфери діяльності, навіть на правосуддя. Відповідно до цього, суд має свою діяль­ність організовувати виключно дотримуючись закону, тобто точно дотримуватися норм процесуального права і застосовувати до пев­них правовідносин норми матеріального права.

Принцип законності не закріплений в ІДПК України в окремій нормі, але його впливу зазнали всі врегульовані цивільні про­цесуальні правовідносини. Наприклад, у ст. 213 ЦПК України встановлено, що рішення суду повинно бути законним і об­грунтованим. Законним же є рішення, яким суд, виконавши всі 18

вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно Із за­коном.

Здійснення правосуддя у цивільних справах нерозривно пов'я­зане із ідеєю справедливості. Законодавець наголошує, що одним із основних завдань цивільного судочинства є справедливий роз­гляд і вирішення цивільних справ.

Категорія справедливості містить вимогу відповідності між діянням і відповідальністю за нього.

Принцип справедливості вимагає, щоб правосуддя здійснюва­лося на законних і чесних підставах. Суд повинен приймати пра­вильні рішення, які відповідають істині.

У цивільному процесуальному законодавстві не закріплено принцип етичності у стосунках між учасниками цивільного про­цесу, хоча його вплив на регулювання цивільних процесуальних відносин відчутний. Цей принцип полягає у дотриманні поважного, ввічливого і коректного ставлення учасників один до одного.

Принципи правосуддя

Основними принципами правосуддя є такі:

1) здійснення правосуддя виключно судами;

2) незалежності суддів і підкорення їх лише закону;

3) здійснення правосуддя на засадах поваги до честі і гідності, рівності перед законом і судом;

4) здійснення судочинства державною мовою;

5) гласності та відкритості судового розгляду;

6) змагальності;

7) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рі­шення суду.

Принцип здійснення правосуддя виключно судами закріпле­ний, насамперед, у Конституції України, відповідно до ст. 124 якої правосуддя в Україні здійснюється виключно судами і делегування їх функцій, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Особи, які незаконно взяли на себе виконання функцій суду, несуть передбачену законом відповідальність (ч. 2 ст. 5 Закону України «Про судоустрій України»).

Принцип незалежності суддів і підкорення їх лише закону розкривається в ст. 14 Закону України «Про судоустрій України»:

19судді при здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються лише закону.

Органи та посадові особи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, громадяни та їх об'єднання, а також юридичні особи зобов'язані поважати незалежність суддів і не посягати на неї.

Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи судців, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдати шкоди їх авторитету чи вплинути на не­упередженість суду забороняються і тягнуть кримінальну відпові­дальність. Так, Кримінальним кодексом України передбачена кри­мінальна відповідальність за втручання в діяльність судових органів (ст. 376), погрозу або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного (ст. 377), умисне знищення або пошкодження май­на судді, народного засідателя чи присяжного (ст. 378), посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя (ст. 379).

Суддям забезпечується свобода неупередженого вирішення су­дових справ відповідно до їх внутрішнього переконання, що ґрун­тується на вимогах закону.

Принцип здійснення правосуддя на засадах поваги до честі і гідності, рівності перед законом і судом відображає конститу­ційне положення про рівність громадян перед законом. Він поля­гає в тому, що суд зобов'язаний поважати честь і гідність усіх учас­ників цивільного процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мов­них та інших ознак (ст. 5 ЦПК України).

Здійснення правосуддя на таких засадах є одним із найважли­віших надбань людства, оскільки расові, тендерні, релігійні й інші забобони є жахливим проявом нерівності серед людей. Сама сут­ність права і правосуддя передбачає рівність при встановленні від­повідальності кожного за скоєне діяння.

Принцип здійснення судочинства державною мовою зводить­ся до того, що цивільне судочинство в Україні здійснюється дер­жавною мовою. Особи, які беруть участь у справі і не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити 20

заяви, давати пояснення, виступати в суді І заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку встановленому ЦПК України. Всі судові документи також складаються державною мо­вою (ст. 7 ЦПК України).

Принцип гласності та відкритості судового розгляду перед­бачає, що розгляд справ у всіх судах проводиться усно і відкрито. Законодавець забороняє позбавляти будь-кого права на інформа­цію про час і місце розгляду своєї справи (ч. 2 ст. 6 ЦПК України).

Закритий судовий розгляд допускається лише у разі, якщо від­критий процес може призвести до розголошення державної або іншої таємниці, яка охороняється законом, а також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у справі, або відомостей, що принижують їх честь і гідність.

Крім того, особисті папери, листи, записи телефонних розмов, телеграми та інші види кореспонденції можуть бути оголошені у судовому засіданні тільки за згодою осіб, визначених стаття­ми 303, 306 ЦК України. Це правило застосовується при дослід­женні звуко- і відеозаписів такого самого характеру.

Учасники цивільного процесу та інші особи, присутні на від­критому судовому засіданні, мають право робити письмові записи, а також використовувати портативні аудіотехнічні пристрої. Однак проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допус­каються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі.

Рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд проводився у закритому судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду відповідної справи.

Хід судового засідання фіксується технічними засобами. Поря­док фіксування судового засідання технічними засобами встанов­люється ЦПК України й Інструкцією про порядок фіксування су­дового процесу технічними засобами в загальних судах України,

21затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 21 липня 2005 р. № 84. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, зроблений судом.

Принцип змагальності сторін закріплений у ст. 10 ЦПК України, яка містить положення про те, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання дока­зів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона поси­лається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

При цьому суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обста­вин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках, вста­новлених ЦПК України.

Цей принцип реалізується в процесі доказування, тобто під час встановлення наявності або відсутності обставин, які обґрунто­вують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного розгляду і вирішення справи.

Принцип змагальності сторін полягає також у тому, що пору­шення, продовження і припинення цивільного процесу залежить, здебільшого, від волевиявлення сторін, яке обмежується судом лише у виключних випадках.

Серед закріплених Конституцією України основних засад судо­чинства передбачено забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішення суду. Судочинство не може існувати без ви­значених шляхів виправлення помилок, наприклад, судами вищих інстанцій.

Отже, головною запорукою права на судовий захист є можли­вість оскарження і перегляду винесеного судового рішення. За до­помогою процедури оскарження сторони й інші учасники цивіль­ного процесу можуть досягти відміни судового рішення, що не тільки суперечить їх інтересам, а й не відповідає закону.

Право апеляційного та касаційного оскарження судових рішень покликане забезпечити виконання одного із завдань судочинства -дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Крім того, оскільки рішення, по суті, приймають дві-три різні інстанції, змен­шується ризик судової помилки.