Педагогічні погляди Ф. Прокоповича, Г. Сковороди, Я. Козельського, С. Яворського, М. Козачинського
Підтримуючи розвиток науки, мистецтв, ремесел, Прокопович вважав, що людина повинна бути корисною державі. Саме суспільна діяльність, чесне й сумлінне виконання службових обов'язків є, на його думку, основою чесноти. Феофан Прокопович вводив гуманістичні й світські живопису, ремеслам. Навчання поєднувалося з іграми та фізичними вправами. Основою освіти
Григорій Савович Сковорода (1722-1794), видатний український філософ, просвітитель-гуманіст, письменник - загалом мав ідеалістичний світогляд, однак у його поглядах прослідковувалося чимало матеріалістичних елементів.
У центр уваги педагога Г.С.Сковорода ставив розумовий розвиток людини, який необхідний для пізнання навколишнього світу і самого себе в ньому. До такого висновку мислитель прийшов на основі власного життя, яке було присвячене пошуку сенсу людського буття.
Метою людського життя є "досягнення вищих доброчинностей, і в цьому досягненні людина "не повинна ставити собі ніяких меж".
* Праця - основа суспільного життя. У ній людина найповніше само-реалізується, морально самовдосконалюється.
o Обов'язки батьків: породити дітей, потурбуватися про їхнє здоров'я, навчити вдячності, оскільки останнє - основа морального виховання. Виховувати дитину потрібно на основі принципу "народності" (природо відповідності), тобто навчати тому, для чого вона народжена, відповідно до її
o "У істини проста мова", - любив говорити Григорій Сковорода. І він шукав цю мову у спілкуванні з простим народом у мандрівках, під час проведення просвітницьких уроків серед селянського люду, у бесідах із вихованцями.
Яков Павлович Козельський (1728-1794)
¨ Мета освіти полягає не в тому тільки, щоб дати певну суму корисних знань, що розширюють кругозір, але й сформувати усвідомлення сили науки/що єдина у змозі розкрити людині “таємниці натури”. Головне - виховати людину, сповнену благородних поривань, гуманну, пристрасного поборника справедливості; особистість, що гармонійно поєднує благо індивіда з суспільним благом.
¨ Утвердження пріоритету морального виховання над інтелектуальним, оскільки “вчений злодій здатен зробити шкоду суспільству у сто разів більшу, аніж порочна людина, не навчена наукам”. Моральні якості не є природженими, а набутими у процесі виховання, становлення особистості як громадянина та “сына Отечества”. "Правила навчання": наочність, доступність математичного та фізичного закону. Вимоги до вчителя як до людини, що має сміливість “наставляти людей”. Він повинен бути людиною творчою, мати “дарование изобретательного, а не подражательного свойства” тішитися своїм красномовством до такого ступеня, щоб проміняти “строгую правду на красоту своего слога”.Вимоги до батьків. Батьки повинні любити своїх дітей та застерігати їх від поганих вчинків шляхом власного прикладу та настанов, а діти повинні мати взаємну до батьків любов, ставитися до них з пошаною та "послушением".
Мануіл (Михайло) Козачинський (1699-1755)
Педагогічні погляди
v Аналізував роль спадковості і виховання у розвитку особистості; вважав, що людина не народжується з готовими моральними якостями, вони набуваються в процесі виховання “Стверджую: чесність не є від природи, … а від вправ діючих ми стаємо справедливими”.
v Під освіченістю розумів не тільки розвиток інтелекту, а і добру вихованість, “цих двох чеснот досягнете - наук і нравів, тоді й життя ваше наповниться славою …”
v Визнавав провідну роль виховання у формуванні особистості.
Стефан (Семена Івановича) Яворського (1658-1722)
¨ побудовані на основі творчого переосмислення філософських постулатів античності, патристики і схоластики, ідей гуманізму і Реформації, а також вітчизняної натурфілософії.
¨ надавав великого значення пізнанню і знанням, виступав проти неуцтва;
¨ цінував книгу і її роль в житті людини. Книги – джерело краси і утіхи, дорогоцінний скарб; закликав людину до активної діяльності, до набуття знань.