Традиційні типи уроків трудового навчання, їх структура
Урок– основна форма організації навчально-виховної роботи в школі і підпорядковується всім закономірностям процесу навчання. На уроці відбувається засвоєння учнями знань, оволодіння вміннями і навичками. Одночасно з цим здійснюється виховання, розвиток і профорієнтація учнів. На уроці в учнів формується науковий світогляд, суспільна мораль, професійне самовизначення, розвиваються пізнавальні здібності, професійні інтереси, нахили і наміри, навички самостійного здобування знань.
Кожен урок повинен мати чітко визначену освітньо-виховну мету, за своїм змістом він має бути логічно пов’язаним як з попереднім, так і з наступним уроками, щоб з кожної теми програми складалась цілісна система уроків.
Традиційна методика трудового навчання головну увагу приділяла діяльності вчителя ТНТ, вдосконаленню процесу передачі ним знань, а не учінню – діям учня із засвоєння цих знань. Сучасна прогресивна дидактика у центр уваги ставить діяльність учня. Роль учителя ТНТ виявляється в тому, що, зважаючи на особливості предмета, вік учнів, він веде їх сходинками пізнання від відомого до невідомого, спираючись на активність і самостійність дітей. Ці сходинки – етапи процесу навчання: цілеутворення, мотивація, зміст, форми і методи, результат. У діяльності вчителя ТНТ виділяють такі основні етапи: мотивація учіння школярів; актуалізація опорних знань, умінь і навичок; організація вивчення нового навчального матеріалу; удосконалення раніше вивченого; визначення результативності навчання. У діяльності учнів – засвоєння знань, умінь, способів діяльності та їх застосування.
На основі правильно визначеної освітньої мети встановлюється тип уроку, його структура, а відповідно від цього залежать методи його проведення. Тому найбільш поширеною у педагогічній теорії й практиці є класифікація уроків за основною дидактичною метою занять:
1) урок засвоєння нових знань;
2) урок формування умінь та навичок;
3) урок комплексного застосування знань, умінь та навичок;
4) урок узагальнення і систематизації знань;
5) урок перевірки, оцінювання й корекції знань, умінь та навичок;
6) комбінований урок.
Щоб забезпечити цілісність навчально-виховного процесу на уроках трудового навчання, необхідно застосовувати всі перераховані вище типи уроків. Це особливо важливо під час впровадження нових програм з трудового навчання, де можуть бути й уроки засвоєння знань, коли учні розробляють і обґрунтовують творчий проект, визначають його економічні, екологічні та інші характеристики, а також уроки формування практичних умінь і навичок, де проходить процес розробки власної конструкції і виготовлення виробу.
У шкільній практиці повноцінне право мають всі типи уроків, передбачені наведеною класифікацією, однак трудовому навчанні найбільш поширеними вважаються комбіновані уроки, на яких ставляться і реалізуються дві або декілька рівноцінних дидактичних цілей. Наприклад, засвоєння знань і застосування їх учнями на практиці; засвоєння знань, формування умінь і навичок та застосування їх у нестандартних умовах тощо. Подібних комбінацій може бути безліч.
Останнім часом зроблено чимало спроб урізноманітнити типологію уроків, застосовуючи т. зв. нестандартні уроки: урок-вікторина, урок-змагання, урок-конкурс, урок-захист проектів, інтегрований урок та ін.
Урок трудового навчання повинен відповідати дидактичним вимогам і таким основним принципам: поєднання навчання із продуктивною працею, політехнічної освіти та профорієнтаційної спрямованості.
Особливість уроків трудового навчання полягає у тому, що основний час (понад 75 %) відводиться на виконання практичних робіт, а решта – на вивчення теоретичного матеріалу.
Основними вимогами до уроку трудового навчання є такі:
– чіткість дидактичної мети;
– нерозривність освітніх, виховних, розвивальних, профорієнтаційних завдань;
– правильний підбір навчального матеріалу для кожної частини уроку;
– профорієнтаційне спрямування уроків;
– доцільний добір методів навчання для кожної частини уроку;
– поєднання колективної праці з самостійністю роботою кожного учня;
– організаційна чіткість уроку;
– продуктивний характер праці учнів;
– створення умов безпечної праці учнів.
Організація і структура уроку залежить від його типу та змісту матеріалу, який вивчається. Зазвичай на уроці трудового навчання діяльність вчителя і учня різноманітна: вчитель повідомляє теоретичні відомості учням шляхом інструктажу, створює в них орієнтовну основу діяльності, перевіряє знання учнів; учні засвоюють знання, самостійно виконують завдання та оволодівають відповідними вміннями і навичками, розвивають свої пізнавальні здібності та якості особистості. Різні види діяльності вчителя та учня можуть здійснюватися в одних випадках послідовно, в інших – взаємозв’язано впродовж всього уроку. Тому структура уроку не може бути універсальною і особливо важливим для чіткої організації навчально-виховного процесу є правильне визначення структури й методики уроків різних типів.
Універсальної, жорсткої структури уроку, придатної для всіх випадків організації трудового навчання, бути не може. Та все ж структура, тобто послідовність частин, елементів уроку залежить від мети, типу і змісту. Найбільш поширений комбінований урок будується за такою схемою: 1) актуалізація (повторення) опорних знань і досвіду учнів; 2) повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивація навчально-трудової діяльності учнів; 3) вивчення нового матеріалу; 4) первинне закріплення нового матеріалу; 5) практична робота; 6) підведення підсумків, завдання додому.
Загальна орієнтовна схема комбінованого уроку, за якою вчитель ТНТ може планувати процес трудового навчання.
ТЕМА ЗАНЯТТЯ:__________________________________
ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ: (зміст записується відповідно до діючої програми трудового навчання)
1. Теоретичні відомості_______________________________
2. Практична робота__________________________________
МЕТА ЗАНЯТТЯ:
1. Навчальна ______________________________________
Варіанти конструювання навчальної мети:
– забезпечити засвоєння знань (загальнотрудових, загальновиробничих, спеціальних) ...;
– узагальнити такі знання ...;
– забезпечити формування вмінь (загальнотрудових, загальновиробничих, спеціальних) ...;
– продовжити формування таких вмінь ...;
– закріпити такі загальнотрудові, загальновиробничі і спеціальні знання, вміння і навички ...;
– сприяти формуванню і розвитку відповідних знань, умінь і навичок (загальнотрудових, загальновиробничих, спеціальних)....;
– сприяти запам’ятовуванню основної термінології технологічних процесів;
– сприяти запам’ятовуванню цифрового матеріалу як орієнтиру для розуміння кількісних характеристик об’єктів і явищ, що вивчаються;
– сприяти усвідомленню основного технологічного матеріалу;
– сприяти формуванню уявлень про ...;
– сприяти усвідомленню суттєвих ознак понять, технологічних процесів;
– створити умови для з’ясування причинно-наслідкових зв’язків, зокрема:
розкрити причини ...;
з’ясувати наслідки ...;
– сприяти розумінню закономірностей ..., зокрема:
створити умови для з’ясування взаємозв’язків між ...;
сприяти розумінню залежності між ...
2. Виховна _______________________________________
Варіанти конструювання виховної мети:
– виховувати в учнів культуру праці, бережливість, працелюбність, дбайливість, охайність та інші якості сучасного працівника;
– сприяти формуванню і розвитку моральних, трудових, естетичних, патріотичних, екологічних, економічних та інших якостей особистості;
– сприяти вихованню правильного ставлення до загальнолюдських цінностей;
– сприяти формуванню та розвитку пізнавального інтересу і нахилів учнів).
3. Розвивальна ____________________________________
Варіанти конструювання розвивальної мети:
– сприяти розвитку мови учнів (збагачення і ускладнення словникового запасу, посилення виразності та відтінків);
– сприяти оволодінню основними способами розумової діяльності учнів (вчити аналізувати, виділяти головне, порівнювати, вибудовувати аналогії, узагальнювати і систематизувати, доводити та спростовувати, визначати і пояснювати поняття, ставити та вирішувати проблеми);
– сприяти розвитку сенсорної сфери учнів (розвиток окоміру, орієнтування у просторі, точності та тонкості розрізнення кольорів, форми);
– сприяти розвитку рухової сфери (оволодіння моторикою дрібних м’язів рук, розвивати рухову спритність, співрозмірність рухів, точність і координацію рухів рук);
– сприяти розвитку в учнів творчих, технічних, загальних і спеціальних здібностей;
– сприяти розвитку в учнів всіх видів пам’яті, мислення, уваги, уяви;
– сприяти формуванню і розвитку самостійності, цілеспрямованості, організованості та інших вольових якостей учнів).
4. Профорієнтаційна ________________________________
Варіанти конструювання профорієнтаційної мети:
– ознайомити учнів зі змістом, характером, умовами праці фахівців певної професії (спеціальності)....;
– сприяти формуванню і розвитку стійких професійних намірів (інтересів, нахилів, мотивів, ідеалів, ціннісних орієнтацій)....;
– розширяти світогляд учнів у плані формування професійного самовизначення.... .
– узагальнити в учнів знання про сфери трудової діяльності, професії, кар’єру;
– сприяти формуванню знань та вмінь об’єктивно здійснювати самоаналіз рівня розвитку своїх професійно важливих якостей та зіставляти їх з вимогами професій, сфер трудової діяльності до людини;
– розвивати уявлення про народне господарство і потребу в трудовій діяльності та професійному самовихованні, саморозвитку і самореалізації;
– виховувати повагу до людини праці).
ОБ’ЄКТИ ПРАЦІ:______________________________________________
ДИДАКТИЧНІ ЗАСОБИ (їх назва, умовні позначення):
– підручник (навчальний посібник): __________________________
– кіно-, відео-, діафільми (КВФ): _____________________________
– мультимедійні засоби (МЗ): _______________________________
– робочий зошит;
– додаткова література (словники, довідники):______________________
– плакати (П): _________________________________________________
– таблиці (Т): _________________________________________________
– макети, моделі, муляжі (М): ___________________________________
– натуральні об’єкти (НО): ______________________________________
– навчально-технічна документація (НТД):
технологічні карти (ТК):___________________________________
інструкційні карти (ІК):____________________________________
інструкційно-технологічні карти (ІТК):_______________________
інформаційні карти (ІФК):__________________________________
– зразки об’єктів праці:_________________________________________
– зразки обробки деталей виробів:________________________________
– матеріали для контролю знань і вмінь учнів:
картки-завдання:__________________________________________
тести:___________________________________________________
кросворди, шаради, доміно тощо:___________________________
ОБЛАДНАННЯ, ІНСТРУМЕНТИ, МАТЕРІАЛИ (їх назва, марка, кількість, групового чи індивідуального користування):
– майстерня (кабінет) трудового навчання: ________________________
– обладнання (верстаки, верстати, машини тощо): __________________
– інструменти, прилади, пристрої: _______________________________
– матеріали: __________________________________________________
ТРУДОВІ ДІЇ, ПРИЙОМИ ТА ОПЕРАЦІЇ:_________________________
МЕТОДИ НАВЧАННЯ:_________________________________________
ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ:______
СЛОВНИКОВА РОБОТА:_______________________________________
Тип ЗАНЯТТЯ:________________________________________________
ПЛАН УРОКУ (ЗАНЯТТЯ)
I. Організаційний момент. ______________________________________ хв.
II. Повторення раніше вивченого матеріалу. _______________________ хв.
III. Мотивація навчально-трудової діяльності учнів. _________________ хв.
IV. Вивчення нового матеріалу. __________________________________ хв.
V. Закріплення нового матеріалу. ________________________________ хв.
VI. Практична робота.
VI.1.Вступний інструктаж. _________________________________ хв.
VI.2.Самостійна практична робота учнів та інструктаж вчителя. __ хв.
VI.3.Заключний інструктаж. ________________________________ хв.
VII. Прибирання робочих місць і приміщення майстерні черговим.
VIII. Підведення вчителем підсумків заняття _______________________ хв.
ХІД І ЗМІСТ УРОКУ (ЗАНЯТТЯ)
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ – ____хв.:
1) введення учнів в майстерню (яким чином, до дзвоника чи після, у спецодязі чи ні і т.п.); привітання;
2) перевірка присутності учнів (за журналом, рапорт чергового, старости, письмово чи усно); заповнення вчителем класного журналу;
3) перевірка підготовленості учнів до заняття (зошит, підручник, креслярське приладдя, форматні аркуші, наявність спецодягу та інше);
4) призначення чергових (вчителем, за графіком, старостою);
5) організація робочих місць (що повинно бути на столі чи верстаку);
6) ознайомлення учнів з планом заняття.
ІІ. ПОВТОРЕННЯ РАНІШЕ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ – ___ хв.:
– аналіз домашнього завдання чи самостійної роботи, виконаної на попередньому занятті (зміст і методика проведення);
– контрольні питання, тестові завдання, задачі (їх зміст, картки і т.ін.);
– форми, методи і прийоми перевірки знань і вмінь (фронтальна, групова чи індивідуальна перевірка: письмова, усна, програмована чи змішана);
– прізвища учнів, призначених для опитування;
– критерії оцінки знань і вмінь учнів з попередньої теми.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ учнів – ____хв.:
1) коротке мотиваційне обґрунтування теми і завдань заняття (записуються зміст, методи, засоби мотивації).
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ – ___ хв.:
1) повідомлення (усно чи письмово) нової теми та її запис, конкретизація завдань заняття;
2) техніко-технологічні відомості у вигляді стислого конспекту з розкриттям їх суті, виділенням головного, того, що буде даватись під запис і обов’язковою вказівкою методів і прийомів навчання, виховання, розвитку і профорієнтації учнів (повинно бути вказано на досягнення всіх цілей заняття з використанням різноманітних методів і прийомів).
V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ – ___ хв.:
1) питання, завдання і задачі (їх зміст);
2) методи і прийоми закріплення нових знань і вмінь.
VІ. ПРАКТИЧНА РОБОТА (назва)______________________________
ВСТУПНИЙ ІНСТРУКТАЖ –____ хв.:
1) повідомлення назви, мети і завдань практичної роботи;
2) ознайомлення з технічними вимогами об’єктів праці (зразків);
3) повідомлення вказівок про підготовку до роботи, організацію робочого місця, дотримання правил безпеки праці (вказати, на що особливо звернути увагу);
4) пояснення і показ прийомів та способів виконання нових операцій і трудових дій (в робочому темпі, розчленовано у повільному темпі з поясненням всіх дій і рухів, знову в робочому темпі);
5) пояснення і показ методів самоконтролю правильності виконання операцій, прийомів і якості роботи;
6) попередження про причини браку і можливі помилки в роботі;
7) виконання ознайомлювальних вправ 1 – 2 учнями;
8) перевірка правильності засвоєння практичних прийомів і способів виконання операцій 1 – 2 учнями (виконання ознайомлювальних і пробних вправ);
9) показ зразків виробів, які будуть виготовляти учні;
10) ознайомлення з технічною (ескізи, креслення, схеми) та технологічною (інструкційні, інформаційні та технологічні карти) документацією на ці вироби;
11) повідомлення про норми часу і норми виробітку;
12) пояснення критеріїв оцінки за практичну роботу;
13) видача завдань для практичної роботи і розподіл учнів за робочими місцями та бригадами (ланками, парами).
САМОСТІЙНА ПРАКТИЧНА РОБОТА УЧНІВ Й ІНСТРУКТАЖ ВЧИТЕЛЯ – ____хв.:
А. Самостійна робота учнів:
1) зміст і час роботи учнів над кожним завданням (вправи, розробка проекту чи виготовлення виробу, за якою навчально-технологічною документацією та ін.);
2) форми організації праці учнів (індивідуальна, групова (бригади, ланки, пари), фронтальна).
Б. Інструктаж вчителя:
1) форма проведення (індивідуальна, групова);
2) зміст цільових обходів робочих місць учнів:
1-й обхід: перевірка правильності організації робочого місця і початку роботи;
2-й обхід: перевірка правильності виконання трудових прийомів, дій, рухів і якості виробів; інструктування учнів з виконання окремих операцій і завдання в цілому;
3-й обхід: перевірка правильності проведення самоконтролю; концентрація уваги учнів на найефективніших прийомах виконання операцій; надання допомоги слабо підготовленим до виконання завдання учням;
4-й обхід: перевірка правильності дотримання технічних умов; контроль за бережливим ставленням учнів до засобів праці і навчання; перевірка раціонального використання навчального часу учнями;
3) постійна перевірка виконання учнями правил безпеки праці та виробничої санітарії;
4) прийняття і попередня оцінка робіт учнів.
ЗАКЛЮЧНИЙ ІНСТРУКТАЖ – ____хв.:
1) підведення підсумків практичної роботи;
2) відзначення кращих робіт і їх демонстрування;
3) аналіз найхарактерніших помилок і недоліків у роботі учнів; з’ясування причин, які призвели до помилок;
4) повторне пояснення вчителем способів усунення помилок.