Контроль та оцінка знань, умінь та навичок студентів

Сутність понять ”контроль”, ”облік” та ”оцінка” ЗУН. Функції контролю ЗУН студентів. Основні принципи контролю та оцінки знань. Види контролю та форми перевірки ЗУН студентів. Методи контролю ЗУН. Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів. Рейтингова система оцінювання ЗУН.

Рекомендована література:

1. Ананьев Б.Г. Психология педагогической оценки // Ананьєв Б.Г. Избр.психол.труды / Под ред. А.А. Бодалева, Б.Ф. Ломова. – М., 1980. -Т.2. – 287с.

2. Борзих А.П. Окалєлов В.М. Виховний аспект модульно-рейтингового контролю знань студентів//Проблеми освіти: Науково – методичний збірник – Київ, 2001 – Вип. 23 – С.62-65.

3. Домнін Ф.А. Поточний контроль як метод активізації ви­кладацької діяльності // проблеми вищої школи. – 1994. – Вип. 80. – С.60-65.

4. Драч І.І. Психолого-педагогічні втілення модульно-рейтингової системи // Проблеми освіти. – 2000. – Вип.22.-С. 57-61.

5. Зварич І. Засади педагогічного контролю й оцінюван­ня знань студентів//Рідна школа – 2002. – № 10 – С. 19-21.

6. Заводяний В. Заводяний Володимир. Рейтинг – система оцінювання успішності студентів //Рідна школа – 2001 – №1 -с.45.

7. Коваленко О.Є., Шматков Є.В., Шишечко Н.А. Тестові за­вдання як засіб діагностування студентів // Проблеми освіти. – 2001. -Вип. 26.-С. 33-40.

8. Коротяєв Б.І., Гришин Є.О., Устенко О.А. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник – Київ, 1990 – с.68-78.

9. Малихін А. Тести у навчальному процесі сучасної школи//Рідна школа – 2001 – №8 – с.7-8.

10. Матеріали Всеукраїнського науково-практичного семінару «Кредитно-модульна система підготовки фахівців у контексті Болонсь­кої угоди» – Львів, 21-22 листопада 2003р.

11. Мешков Н.И. Психолого-педагогические факторы академический усваимости. – Саранск, 1991 – 134с.

”Контроль” – родове поняття; ”перевір­ка” – процес контролю; ”оцінка” –кількісна фіксація виявленого рівня знань у балах; ”облік” – документальна фіксація (екзаменаційні відомості, залікові книжки студентів, журнали та ін.).

Контроль - це нагляд, спостереження і перевірку успішності студентів.

Контроль має такі функції:

- освітня (сприяння поглибленню, розширенню, удосконален­ню знань студентів, уточненню і систематизації навчального матеріалу з предмету);

- діагностично-корегуюча (виявлення знань, умінь і навичок, утруднень, недоліків, неуспішності; забезпечення зворотного зв'язку у різновидах: ”студент – викладач” і ”студент – студент”);

- контролююча (визначення рівня знань, умінь і навичок студентів, підготовленості до засвоєння нового матеріал, виставлення оцінок студентам);

- виховна(спрямована на покращення особистої дисципліни, розвиток волі, характеру, навичок систематичної самостійної праці та ін.);

- розвивальна (сприяння розвитку психічних процесів особис­тості – уваги, пам'яті, мислення, інтересів, пізнавальної активності, мов­леннєвої культури студентів);

- стимулююче-мотиваційна (стимулювання студентів до покращення навчальної діяльності, розвитку особистої відповідальності, формування мотивів навчання);

- управлінська(забезпечення цілеспрямованості у навчанні);

- прогностично-методична (стосується як викладача, який отримує досить точні дані для оцінки своєї праці, результатів запрова­дження своєї методики викладання, шляхів подальшого вдосконалення навчання, так і студентів, оскільки допомагає їм прогнозувати свою навчальну та наукову роботу).

Принципи організації контролю й оцінки знань студентів визна­чаються метою навчально-виховного процесу у ВНЗ, а також об'єктив­ними закономірностями педагогічного процесу в них.

Основні принципи перевірки навчальної роботи й оцінки знань студентів:

- індивідуального характеру перевірки й оцінки знань студентів (передбачає індивідуальну роботу викладача з кожним студентом, врахування його індивідуальних особливостей);

- систематичності і системності перевірки й оцінки знань (здій­снення контролю протягом усього періоду навчання студента у ВНЗ);

- тематичності (стосується усіх ланок перевірки і передбачає оцінку навчальної діяльності студентів за семестр чи навчальний рік, і кожної теми);

- диференційованої оцінки успішності навчання студентів (пе­редбачає здійснення оцінки успішності на основі різнорівневого підходу);

- єдності вимог викладачів до студентів (передбачає ураху­вання кафедрами і викладачами діючих загальнодержавних стандар­тів);

- об'єктивності (це систематичний аналіз результатів міжсесій­ного контролю і показників успішності за єдиними критеріями з метою своєчасного здійснення заходів для поліпшення організації і змісту навчально-виховного процесу, підвищення ефективності і якості аудиторних і самостійних занять студентів з метою запобігання (зменшен­ня) відсіву їх із ВНЗ);

- гласності (доведення результатів контролю – до відома студентів).

В теорії і практиці навчання склалися такі види контролю: діагностичний, поточний, тренувальний, відстрочений, тематичний, перехресний, рубіжний, підсум­ковий, заключний.

Види перевірки навчальної роботи студентів визначаються сту­пенем їх адекватності сформульованим принципам контролю знань.