Методика ТРВЗ в дошкільній освіті

У статті розглядаються питання застосування методів ТРВЗ-педагогіки.

Ключові слова: ТРВЗ-педагогіка, дидактичні принципи, організація роботи.

Сучасний період розвитку суспільства, оновлення всіх сфер його соціального і духовного життя потребує якісно нового рівня освіти, який би відповідав би міжнародним стандартам.

Розвиток науки і техніки сприяв появі нових форм навчальної комунікації, новітнім методам розв’язання освітніх завдань. Водночас відбувається еволюція змісту, форм і методів навчання, яка спонукає впровадження новітніх освітніх технологій.

Одним із стратегічних завдань реформування освіти в Україні, згідно з державною національною програмою, є формування освіченої, творчої особистості, становлення її фізичного і морального здоров’я. Розв’язання цього завдання передбачає психолого-педагогічне обґрунтування змісту і методів навчально-виховного процесу, спрямованого саме на розвиток особистості дитини. Дошкільний заклад є першою ланкою освіти, що вимагає велику відповідальність за впровадження методів і форм роботи, за знання, які надаються.

«Дитина – це хлопчик чи дівчинка у віці від немовляти до підлітка». Так тлумачиться це слово в енциклопедичному словнику. Досить короткий строк відвела природа для чудового, захоплюючого і найпам’ятнішого періоду в житті людини.

Радість – домінанта будь-якої справи. По – справжньому творчо працювати можна лише тоді, коли процес праці приносить радість. Розв’язання цього завдання пов’язане з основним змістом і наповненням дитячого життя – навчально-виховним процесом. Навчати не можна окремо, але тільки за умови, що таке навчання здійснює кожен вихователь на кожному занятті шляхом застосування відповідних підходів до навчання. Один із таких підходів – апробований, цікавий, творчий – це ТРВЗ-педагогіка. Мета ТРВЗ-педагогіки – формування сильного мислення і виховання творчої особистості, підготовленої до розв’язання складних проблем в різних сферах діяльності. Під методами розв’язання винахідницьких завдань розуміють прийоми, які розроблені в рамках в рамках ТРВЗ, а також зарубіжні методи – такі, як «мозковий штурм», синетика, морфологічний аналіз, метод фокальних об’єктів, емпатія та ін.

ТРВЗ докорінно змінює стиль роботи з дітьми, робить їх вільними, вчить думати, шукати, розв’язувати свої проблеми самостійно, а головне, - допомагає дорослим життєрадісно та винахідливо збуджувати інтерес дітей до творчості, виховує душу, здатну робити добрі і прекрасні вчинки.

Кожній людині має бути доступна творчість найвищого рівня. Творчий людині жити нелегко, але натомість вона здатна пізнавати радість відкриття й знаходити собі застосування в різних сферах діяльності. Із всіх відомих методів пошуку рішень ТРВЗ (теорія розв’язання винахідницьких завдань) залишилася жити й продовжує успішно розвиватися. ТРВЗ – це методологія пошуку нових розв’язань, що дає стабільні позитивні результати і не впливає шкідливо на психіку людини[1, 321].

Уперше необхідність створення винахідницької теорії була усвідомлена в 1946 році. Тоді 20-річний Генріх Альштулер вирішив створити те, чого до нього не було: теорію рішення винахідницьких завдань. Це було не просто. Вважалося, що створити таку теорію неможливо. Часто трапляється таке, що зустрічаєшся з тим, чого ніхто не знає й зробити не може. Г. Альтштулер вирішив: «Я зроблю!» - і чітко усвідомив необхідність створення ТРВЗ. Перша публікація по ТРВЗ з’явилася в журналі «Вопросы психологии» у 1956 році. Підхід Г. Альтштулера був таким: потрібно вивчати не те, що відбувається в голові винахідника, а закони розвитку техніки [1, 129].

Наслідком законів технічної еволюції є прийоми розв’язування задач. Таких прийомів, як «принцип копіювання», близько 100.

Що дає ТРВЗ ? ТРВЗ дозволяє значно збільшити ймовірність розв’язку деяких класів творчих задач (за умови гарного виконавця). Усе! Ніяких мега надій, ніякого всезагального щастя! Теорія дозволяє розв’язувати задачі досить стабільно.

1946 р. – у Баку розпочалася робота над створенням наукової технології творчості, яка з часом отримала назву ТРВЗ. Її автор – Генріх Саулович Альтштулер.

1956 р. – перша публікація про ТРВЗ у журналі «Вопросы ворче ск».

1989 р. – була організована міжнародна Асоціація ТРВЗ. Уперше з’явився

програмний продукт «Изобретающая машина», який допомагав інженерам розв’язувати їх професійні проблеми.

1995 – 1997 рр. – цей програмний продукт був перекладиний англійською мовою, його придбали такі відомі фірми, як «Форд», «Проктл енд Гембл», ІВМ, «Моторола», «Самсунг» та во.

ТРВЗ-педагогіка поширилася не тільки в країнах колишнього СРСР, але й у США, Японії, Великобританії, Швеції, Фінляндії, Німеччині та во.

ТРВЗ-педагогіка ставить за мету формування сильного мислення і виховання творчої особистості, підготовленої до розв’язання складних проблем у різних сферах діяльності [1, 345].

Дитина, яка володіє елементами ТРВЗ, намагається розв’язати свої проблеми без залучення сили. У педагога, який використовує теорію, діти займаються із захопленням, без перевантажень освоюють нові знання, розвивають мовлення й мислення.

Сценаристам і письменникам технології розвитку творчої уяви допомагають розвинути сюжети їхніх творів, придумати неординарні фантастичні об’єкти. Бізнесмени, що володіють ТРВЗ, обходять конкурентів і підвищують свої доходи за рахунок більш ефективного використання ресурсів, які вони мають.

ТРВЗ – це педагогіка співтворчості, дорослий при цьому – своєрідний поводир, але й той же час іде позаду. Тут немає вчителів та учнів, є одна спільна справа – навчитися логіки мислення. Діти - мудреці й філософи від народження. І цю творчу зарядженість дитини нам, дорослим, необхідно розвинути, не розгубити, не розплескати, заохотити. Головне – зрозуміти, що дитина, яка думає, шукає, вирішує свої проблеми, - це нормально! А творчий розвиток навчить будь – яку людину прогнозувати наслідки кожного кроку. Досвід показує, що на базі програми, за якою працює педагог будь – якої вікової групи, можна впроваджувати методи ТРВЗ, вкладаючи відповідний зміст [6, 56].

Отже, ТРВЗ – це не готові рецепти, а робота в режимі постійного пошуку. Принципи, які лежать в основі ТРВЗ.

Ніщо принципово не заважає наповнити освіту відкритими задачами. Способи розвитку уяви та винахідницького мислення вже прийшли в освіту: В Англії, США, Росії, Білорусії. Наприклад, керівництво університету Мердок в Австралії ввело екзамен з фантастики для майбутніх вчителів. Довгий час єдиним інструментом розв’язання творчих задач – задач, які не мають ефективних механізмів розв’язання, - був метод спроб і помилок.

Г. Альтштулер поставив задачу інакше: «Як без перебирання варіантів виходити на сильне вирішення проблеми?» Розв’язати цю задачу дозволяють принципи, які лежать в основі ТРВЗ:

1. Принцип об’єктивності законів розвитку систем. Звідси: Сильне рішення – це рішення , яке співвідноситься з об’єктивними законами, явищами, ефектами.

2. Принцип суперечності. Отже: Сильне рішення – це рішення, яке долає суперечність.

3. Принцип конкретності. Отже ворче рішення – це рішення, яке долає суперечність.

ТРВЗ включає в себе:

1. Механізм планомірного перетворення проблеми в образ майбутнього рішення.

2. Механізм подолання психологічної інерції, яка перешкоджає пошуку рішень.

3. Широкий інформаційний фонд – конкретний досвід рішення проблем.

В основі ТРВЗ-педагогіки лежать:

1. Методики і технології, які дозволяють оволодіти способами зняття психологічної інерції (курс РТУ – розвиток творчої уяви).

2. Методологія вирішення проблем, в основі якої лежать закони розвитку систем, загальних принципів розв’язку суперечностей та механізмів застосування їх для розв’язання конкретних творчих задач.

3. Виховна система, яка побудована на теорії розвитку творчої особистості [2, 57].

З раннього дитинства можна навчити дитину системно думати про об’єкти навколишнього світу, розв’язувати задачі творчого характеру, придумувати казки, віршики та багато іншого. Багато річний досвід свідчить, що дитина , яка оволоділа основними розумовими операціями ТРВЗ, успішно адаптується до школи незалежно від системи навчання. Діти вміють і хочуть вчитися. Вони характеризуються високим рівнем пізнавальної активності, яскраво вираженим творчим мисленням.

Щоб використовувати у своїй роботі творчі завдання, педагогу необхідно враховувати такі дидактичні принципи:

5. Принципа свободи вибору.

Існує велика кількість цінностей у нашому житті. Деякими ми нехтуємо, деяких дотримуємося, ще якість не зважаємо… Але серед них існує одна, найцінніша для кожної людини, - це свобода вибору! Особливо це люблять діти.

6. Принцип відкритості.

ТРВЗ-педагогіка пропонує використовувати у навчанні відкриті задачі. Не тільки давати дітям знання, але й показувати їх кордони.

3.Принцип діяльності.

«Дитина, що напхана знанням, але не вміє їх використовувати, нагадує фаршировану рибу», так казав академік О. Л. Мінц.

Бернард Шоу стверджував: «Єдиний шлях, який веде до знань, - це діяльність». Навіть маленька практика варта великої теорії. Тому організовувати засвоєння дітьми знань, умінь, навичок необхідно у формі діяльності.

Будь-яка праця дитини повинна бути вмотивована: «Для чого? Для кого? Навіщо я це роблю? Яка користь?»

4.Принцип зворотного зв’язку.

Чим більш розвиненою є система (технічна, економічна, соціальна, педагогічна), тим більше у ній механізмів зворотного зв’язку. Вихователь під час занять відстежує такі параметри: настрій, ступень зацікавленості, рівень розуміння засвоєного матеріалу.

7. Принцип ідеальності.

Ідеальність – це одне з ключових понять ТРВЗ – педагогіки. Ідеальна ідея тим вища, чим більша від неї користь і менші затрати !

ТРВЗ-технологія:

1. Завжди ставити конкретні цілі.

2. Тримається на цілях, які завжди можна перевірити.

3. Має алгоритм педагогічної дії: 1 крок, 2 крок, 3 крок… - ціль!

4. При виконанні отримуємо один і той же результат незалежно від педагога, який користується цією технологією [2, 59].

Кілька порад щодо організації й стилю роботи спілкування з вихованцями.

Зазвичай, заняття проводяться невеликими групами (6 – 12 осіб).

Учасники занять розташовуються по колу або півколом, так усі можуть бачити один одного і тут неможливо сховатися, «відгородитися» традиційним столом. Іде емоційне підживлення в колі (або в міні-командах). Створюється мікроклімат високої комфортності, психологічної розкутості.

Правилами в групах є: активність, гарний настрій, доброзичливість, довіра, на першому місці – гра розуму, виховання «внутрішньої культури» - вислухай товариша, потім сам говори. Приймається будь – яка відповідь! (Дякую тобі за те, що ти так думаєш!). Забороняється давати негативні оцінки – це викликає скутість! Тільки позитивне в оцінюванні. І при цьому краще говорити не «правильно», а «цікава думка», «цікаво», «незвичайно», «оригінально», «дивна відповідь», «Чому ти так думаєш?».

В результаті заняття діти заохочуються, визначаються лідери (гра «Кому й за що?»). Робота в колі стає бажаною, і таким чином народжується колектив однодумців!Як наслідок:

самовираження, самоствердження особистості;

випередження (знання які є, дозволяють рухатись далі, розвиватися);

народження чистих емоцій, зняття затисків, вихід від доги, штампів, стереотипів, введення різних аналізаторів (органи відчуттів – «щупальця мозку») слуху, зору, дотику, пам’яті, волі, уяви, спостережливості.

Такі заняття (ігри, бесіди) з дітьми є начебто імпровізацією: ви йдете за логікою маляти, не нав’язуючись своєї думки. І нехай діти частіше заперечують вам і одне одному. Пропонуючи щось своє замість пропонованого. Аргументуючи свою відповідь. Дітлахи стають більш товариськими, розкріпаченими, будуть проявляти допитливість, посидючість, волю, радіти власним відкриттям!

Головне – ставлення дорослого до дитини стає гуманнішим, поліпшується самопочуття дітей! І дитячий садок – вже невимушена необхідність, а «садок радості», храм добра, освіченості, культури! Цікава стежина пошуку, але варта цього!

Висновок. Для того, щоб ознайомити із методикою, більш детальніше зануритися у прийоми, ігри, бесіди, тренінги, застосування роботи з батьками, педагогічним колективом треба самому ознайомитись з безліччю літератури, осмислити, зрозуміти! Це обсяг далеко не однієї статті.

Якщо впровадження теорії розв’язання винахідницьких завдань для вас є прийнятним – використовуйте! Відкривайте в душі дитини джерельце творчості!

Список використаної літератури:

1. Альтштулер Г.С. Как стать гением: Жизненная стратегия ворче ской личности / Г.С. Альтштулер, И.М. Верткин – Минск, 1994. – 497 с.
2. Гин А. А. Приемы педагогической техники / А. А. Гин. – Гомель, 1999. – 88 с.
3. Павленко А. О. Гармонійний розвиток дитини через казку / А. О. Павленко. – Х.: Вид. група «Основа», 2010. – 112 с.
4. Яценко А. В. Джерельце творчості. ТРВЗ / А. В. Яценко. – Х.: Ранок, 2011. – 176 с.
5. Лесіна О. В. Сходинками творчості. Методика ТРВЗ / О. В. Лесіна, В. П Телячук. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 112 с.
6. Чуб Н. В. Розвиваємо пам’ять / Н. В. Чуб – Х.: «Основа», 2007. – С. 45.
7. Білан О. Розповідання за ілюстраціями. Старший дошкільний вік / О. Білан. – К.: Шк. Світ, 2011. – 128 с.
8. Бутрім В. Грамоти навчатися – все одно що гратися / В. Бурім. – К.: Ред. Загальнопед. Газ., 2005. – 112 с.

Назаренко Оксана