Дипломна робота

Дипломна робота – це кваліфікаційне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується на завершальному етапі навчання у вищому навчальному закладі.

Дипломна робота має комплексний характер; вона пов’язана з використанням набутих студентом знань, умінь та навичок зі спеціальних дисциплін. У більшості випадків дипломна робота є поглибленою розробкою теми курсової роботи студента-випускника. Вона передбачає систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань зі спеціальності та застосування їх для вирішення конкретних наукових, виробничих та інших завдань.

До дипломних робіт висуваються такі основні вимоги:

– актуальність теми, відповідність її сучасному стану певної галузі науки та перспективам розвитку, практичним завданням відповідної сфери; новизна дослідження;

– вивчення та критичний аналіз монографічних і періодичних видань з теми;

– вивчення та характеристика історії досліджуваної проблеми та її сучасного стану, а також передового досвіду роботи у відповідній галузі;

– чітка характеристика предмета, мети й методів дослідження, опис та аналіз проведених автором експериментів;

– спрямування та вирішення практичних завдань майбутньої діяльності;

– пошук нових пріоритетних наукових рішень;

– посилання на джерела використаних робіт із зазначенням назви праці, видавництва, місця і року видання, сторінки;

– узагальнення результатів, обґрунтування їх, висновки та практичні рекомендації;

– зв'язок з планами наукових досліджень керівника, кафедри, інших наукових підрозділів закладу.

Дипломна робота як самостійне навчально-наукове дослідження має виявити рівень загальнонаукової та спеціальної підготовки студента, його здатність застосовувати одержані знання під час вирішення конкретних проблем, його схильність до аналізу та самостійного узагальнення матеріалу з теми дослідження.

Студенту надається право вибирати тему курсової та дипломної робіт з числа визначених випускними кафедрами навчального закладу або запропонувати свою тему з обґрунтуванням доцільності, новизни, актуальності. Незалежно від обраної теми, структура дипломної роботи має бути такою: титульний аркуш; зміст; перелік умовних позначень (при необхідності); вступ; кілька розділів (підрозділів), що розкривають теорію питання та досвід практичної роботи; висновки; список використаної літератури; додатки.

Текст дипломної роботи можна використати для подальшого написання та оформлення доповіді, реферату, статті, тез доповіді та ін. [61: 118-119].

Вимоги до змістової частини дипломної роботи:

1. Чітка характеристика предмета, об’єкта, мети, завдань, методів дослідження, логічна побудова викладеного матеріалу, опис і аналіз проведених автором експериментів.

2. Аналіз друкованих джерел інформації з теми дослідження.

3. Характеристика історії досліджуваної проблеми, а також передового досвіду в її розв’язанні.

4. Розкриття теми дослідження.

5. Узагальнення результатів, обґрунтування висновків і практичних рекомендацій.

Обсяг дипломної роботи встановлюється в кожному ВНЗ окремо. Зазвичай це 50 – 100 сторінок машинописного тексту. Текст повинен бути розділений на окремі частини (розділи, підрозділи, параграфи).

6.2.1 Опрацювання літературних джерел

Дипломна робота виконується на основі глибокого вивчення літературних джерел. Порядок опрацювання друкованих джерел інформації:

– вивчення фондів бібліотеки ВНЗ та інших бібліотек за тематичними й алфавітними каталогами;

– вивчення літератури, яка зібрана у фондах фахових навчальних кабінетів, наукових лабораторій і кафедр ВНЗ;

– ознайомлення з науковими публікаціями провідних науковців кафедри, факультету, інституту, університету;

– робота з періодичними виданнями фондів читального залу бібліотеки ВНЗ;

– вивчення матеріалів бібліотек мережі Iнтернет;

– інші джерела за порадою керівника.

Роботу з літературними джерелами необхідно розпочати з опрацювання державних документів, підручників, навчальних посібників, довідників, а також монографій. Потім вивчаються статті у журналах. Разом із вказаними літературними джерелами можуть бути використані збірники наукових праць, збірники наукових статей і матеріали наукових конференцій. Якісно провести науково-дослідну роботу – це, передусім, вивчити й проаналізувати різні види опублікованих праць.

Монографія – наукова праця у вигляді книги, яка містить поглиблене дослідження однієї проблеми чи теми. Монографії публікуються на матеріалах дисертаційних досліджень (кандидатських чи докторських), їх авторами, як правило, є відомі вчені. Монографії слід читати уважно, занотовувати найважливіші положення, вислови, рекомендації авторів. Ці роботи містять докладні списки літератури з проблем певних досліджень, тож відкривають широке поле для плідного пошуку.

Наукова стаття – це публікація, яка висвітлює погляди автора з конкретних проблем, містить виклад проміжних або кінцевих результатів дослідження. Студент може звертатися до статей, опублікованих у різних наукових збірниках чи у спеціальних наукових журналах. Специфіка наукових журнальних статей – у донесенні найоперативнішої інформації, у розгляді найактуальніших проблем.

Тези – коротко сформульовані основні положення доповіді, лекції, повідомлення тощо. Обсяг тез невеликий (2 – 3 сторінки). Збірники тез здебільшого публікують з матеріалами конференцій, присвячених розгляду конкретних проблем дослідження.

Дисертація – це кваліфікаційна праця, виконана у вигляді рукопису або опублікованої наукової монографії на здобуття наукового ступеня (кандидата або доктора наук). За матеріалами дисертацій публікуються короткі викладки, що називаються авторефератами. Використання тих чи інших науково-літературних джерел рекомендується погоджувати з науковими керівниками.

6.2.2 Складання плану дипломної роботи

Планом дипломної роботи є складений у певному порядку перелік розділів та розгорнутий перелік питань, які повинні бути висвітлені в кожному розділі. Правильно побудований план роботи є організаційним початком роботи, допомагає систематизувати матеріал, забезпечити послідовність його викладу. Студентам рекомендується складати план дипломної роботи після опрацювання основної літератури з теми дослідження. Традиційним є такий тип плану:

Вступ. Основна частина (розділи та підрозділи дипломної роботи).

Висновки. Список використаних джерел. Додатки.

Традиційна структура дипломної роботи передбачає для кожного розділу 2 – 4 (іноді більше) параграфи (питання). Перший розділ роботи присвячується висвітленню теоретичних аспектів проблеми на основі аналізу наукової літератури. Зміст інших розділів залежить від теми, спеціальності автора дипломної роботи. План дипломної роботи рекомендується узгодити з науковим керівником. У процесі роботи план зазнає змін, уточнень. Може виникнути потреба розширити окремі розділи й параграфи, ввести нові, скоротити або вилучити зайві.

6.2.3 Основні вимоги до оформлення дипломної роботи

Дипломні роботи, як і всі наукові роботи студентів, підлягають оформленню згідно з правилами, зокрема:

1. Обсяг роботи зазвичай становить 50 – 100 сторінок машинописного тексту (у кожному ВНЗ встановлюють свій обсяг);

2. Роботу виконують на стандартних аркушах білого паперу А4 (210 × 297);

3. Текст друкують через 1,5 міжрядкового інтервалу, встановлюють поля. Текст поділяють на абзаци, заголовки розділів друкують великими літерами і відділяють від основного тексту зверху і знизу пропуском у 3 інтервали;

4. Титульний аркуш оформляють відповідно до встановленого зразка, за ним розміщується зміст роботи; список літератури подається після висновків дипломної роботи, він оформляється згідно з вимогами до бібліографічного опису творів друку;

5. Наукову роботу обов'язково зшивають (переплітають), сторінки нумерують.

У дипломній роботі студента велике значення має оформлення його наукового апарату: посилання на джерела, примітки, список використаної літератури. Необхідно пам'ятати, що у будь-якому дослідженні для аргументації, крім цитат, використовують цифровий матеріал, факти, документи, які вводяться в науковий обіг дослідником, критика інших поглядів і позицій тощо, на які потрібно робити посилання в роботі.Виноска (здебільшого порядковий номер) може розкриватися посторінково (внизу сторінки) або ж у списку використаної літератури. Бібліографічні описи, що подаються у виносках, скорочені до мінімуму: автор, назва книги чи статті, місце, рік видання, сторінка. При посиланні на архівні документи зазначають назву архіву, фонду, описання, номер одиниці зберігання. Якщо дослідник вибирає варіант оформлення посилань на загальний список використаної літератури, то в тексті у квадратних дужках ставиться номер, під яким у списку літератури подається назва джерела, номер, том (якщо це багатотомна праця), сторінка. Наприклад: [21, С.48] або [21: 48]. Якщо дослідник посилається на декілька першоджерел, то вони виставляються за порядком списку літератури й відповідно розділяються знаком. Наприклад: [2 – 6]. Якщо ж іде посилання на висновки, позиції інших учених, цифри, факти, то в цьому разі тексту посилання передує слово: "див." (скорочено "дивіться"). Як правило, в дипломних роботах віддається перевага бібліографічним посиланням, що оформляються в кінці роботи, щоб не відволікати під час читання, економити місце. Особливі вимоги висувають до стилю наукової роботи. Він повинен відзначатися логічністю викладення, доказовістю, точністю літературної мови, наявністю загальноприйнятих у науці термінів, символів, понять тощо. Робота повинна бути написана чітко, охайно, без помилок.

Вступ доцільно писати після того, як написана основна частина дипломної роботи. У вступі треба чітко визначити та обґрунтувати свій вибір теми дослідження. Повідомивши, на якому рівні перебуває розв’язання даної проблеми, дослідник робить висновки про актуальність свого дослідження. Актуальність наукового дослідження – це його соціальна значущість, що складається з нової наукової інформації, узагальнення передового досвіду, вирішення нових теоретичних завдань, розкриття методів використання теорії у конкретних умовах діяльності. Обов’язковою частиною вступу є огляд літератури з теми дослідження, який містить найбільш цінні, актуальні роботи (10 – 15 джерел). Огляд має бути систематизованим аналізом теоретичної, методичної й практичної новизни, значущості, переваг та вад опрацьованих джерел, які доцільно згрупувати таким чином: роботи, що висвітлюють історію розвитку проблеми; спочатку ті, які повністю присвячені темі; потім ті, що розкривають тему частково. В огляді не слід наводити повний бібліографічний опис проаналізованих публікацій, достатньо назвати автора й назву, а поруч у дужках поставити порядковий номер бібліографічного запису цієї роботи в списку літератури. Закінчити огляд слід коротким висновком про ступінь висвітленості в літературі основних аспектів теми. На наступному етапі наукової роботи студент повинен виділити об'єкт та предмет дослідження. Під об’єктом дослідження розуміють стан, процес, властивості чи особливості наукової діяльності, які описують певною системою понять. Поняття "предмет" вужче, ніж поняття "об’єкт". Предмет дослідження – це не просто один бік, частина об'єкта, а така його частина, через яку можна зрозуміти сутність об’єкта, дослідження цієї частини збагачує розуміння характеристики об'єкта в цілому.

У вступі студент зазначає мету дослідження. Відповідно до мети дослідження ставить завдання. Завдання – це частина мети, вони не можуть бути ширшими за саму мету. Завдання дослідження можуть містити такі елементи:

– вирішення певних теоретичних питань, які входять у загальну проблему дослідження (наприклад, виявлення сутності понять, явищ, процесів, подальше вдосконалення їх вирішення, розробка ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів та умов застосування тощо);

– всебічне вивчення практики вирішення даної проблеми, виявлення її типового стану, вад і труднощів, їх причин, передового досвіду (таке вивчення дозволяє уточнити, перевірити ті дані, які опубліковані у спеціальних неперіодичних і періодичних виданнях, піднести їх до рівня наукових фактів, обґрунтованих у процесі спеціального дослідження);

– обґрунтування необхідної системи заходів щодо вирішення даної проблеми;

– експериментальна перевірка запропонованої системи заходів стосовно відповідності її критеріям оптимальності;

– розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження у практиці роботи відповідних установ (організацій).

У вступі також зазначають теоретичну та практичну значущість роботи, розкривають її структуру, основний зміст. Якщо студент вирішив не висвітлювати деяких аспектів теми, він повинен зазначити про це у вступі.

У першому розділі, як правило, подають теоретичні питання з теми дипломної роботи, написані з використанням літературних першоджерел. Велике значення має правильне трактування понять теми, їх точність і науковість. Використані терміни мають бути загальновживаними чи подаватися із посиланням на їх автора. Інші розділи пишуть відповідно до теми роботи і вимог конкретного ВНЗ. Після опрацювання матеріалів дослідження всі отримані відомості подають у вигляді таблиць і чітко їх описують. Аналізуючи дані, можна зробити ряд теоретичних висновків і узагальнень. У процесі аналізу треба дотримуватися наукової етики, не підганяти факти під сформульовані ідеї чи положення. Головні вимоги до наукового викладу результатів – точність, чіткість, лаконічність.

Висновкиформулюють стисло й виразно. Головна їх мета – підсумки проведеної роботи. Висновки подаються як окремі положення чи методичні рекомендації. У висновках необхідно зазначити позитивні та негативні моменти, давати конкретні рекомендації щодо усунення недоліків. Не слід повторювати зміст вступу основної частини і висновків, зроблених у розділах.

Список використаної літератури подається на останній сторінці роботи. Використані автором джерела (монографії, статті, довідкова література) розміщуються в алфавітному порядку за прізвищами авторів. У списку зазначають джерела, на які були посилання в науковій роботі, а також джерела, дотичні до теми дослідження, опрацьовані його автором, але не цитовані, не аналізовані. Усі посилання мають бути уніфіковані. Наприкінці дипломної роботи необхідно систематизувати ілюстративний матеріал. Ілюстрації можна подавати за текстом або оформляти як додатки. Усі додатки повинні мати порядкову нумерацію та назви, що відповідають їх змісту. Нумерація аркушів з додатками продовжує загальну нумерацію сторінок основного тексту роботи.

Кожний розділ, а також вступ і висновки починають з нової сторінки. На титульному аркуші дипломної роботи вказують назву ВНЗ, назву випускної кафедри, спеціальність, прізвище та ініціали студента, тему дипломної роботи, вчене звання, прізвище та ініціали наукового керівника.

6.2.4 Підготовка до захисту дипломної роботи

Після завершення написання та оформлення дипломної роботи її основні положення необхідно обговорити з керівником і фахівцями тієї установи, на матеріалах якої вона виконана. Закінчена дипломна робота підписується автором (студентом-дипломником) і подається керівнику.

Після перегляду та схвалення дипломної роботи науковий керівник пише свій письмовий відгук і подає на перевірку завідувачу кафедри. На основі цих матеріалів завідувач кафедри вирішує питання про попередній захист дипломної роботи на засіданні кафедри. Студент готує невелику доповідь (короткий зміст роботи) до 10 хвилин, щоб ознайомити викладачів кафедри з основними результатами дослідження. Студенту в усній формі ставлять запитання з теми роботи, дають рекомендації щодо захисту перед державною екзаменаційною комісією. Попереднім захистом дипломної роботи може стати, за рішенням кафедри, виступ студента на університетській (міжвузівській, всеукраїнській конференції). Завкафедри на основі цих матеріалів вирішує питання про допуск студента до захисту, робить про це відповідний запис. Дипломну роботу, допущену випускною кафедрою до захисту, подають на рецензію, а потім у ДЕК. Студент-дипломник готує виступ (доповідь), наочну інформацію (схеми, таблиці, графіки та інші ілюстративні матеріали) для використання під час захисту.

Крім рецензії, обов’язковим додатком до роботи є відгук наукового керівника. Відгук наукового керівника повинен мати оцінку актуальності запропонованої теми, основні дані стосовно повноти й завершеності досліджень, напрями впровадження отриманих результатів, обсяг і якість виконаної студентом роботи, його рівня науково-теоретичної підготовки. Керівник оцінює вміння студента логічно мислити, організовувати роботу з науковою літературою, проводити теоретичні й експериментальні дослідження, робити висновки з отриманих результатів. Поряд із зазначенням позитивних моментів дипломної роботи необхідно вказати й на хиби. У прикінцевій частині відгуку керівник визначає відповідність роботи всім вимогам, які є обов’язковими для цього рівня наукових досліджень, і оцінює роботу. Відгук має бути підписаний науковим керівником. У рецензії на роботу також відзначається її актуальність, наукова новизна, повнота та ґрунтовність викладу, науковий рівень проведених досліджень, аргументованість висновків і пропозицій, можливість їх практичного впровадження. Рецензент повинен звернути увагу на відповідність отриманих результатів меті та завданням дипломної роботи, відзначити її позитивні та негативні сторони. Відгук і рецензія додаються до оформленої дипломної роботи й разом з нею подаються до ДЕК. Виконавець повинен ознайомитися з відгуком та рецензією на роботу, проаналізувати їх та підготувати відповіді на зауваження. Державній комісії можуть подаватися й інші матеріали, що характеризують наукову та практичну цінність дипломної роботи.