Не потрапляти на комерційний гачок

Нині випущено багато брошур начебто до Базо­вої програми, а насправді вони або зовсім не пов'я­зані з нею, або ж містять серйозні методичні помил­ки і суттєві розбіжності з підходами, що заявлені в БП. Купуючи їх, наші довірливі педагоги не пере­віряють наявність грифу "Рекомендовано МОН України" з номером і датою, і так потрапляють на комерційний гачок.

Небезпека ж того, що неправильне тлумачення Базової програми, хиби пропонованого досвіду спричинять поширення помилок і в плануванні, і в організації освітнього процесу надто велика. Тому важливо пильнувати, щоб в освітньому процесі використовували лише матеріали з грифом МОНУ.Якщо ж відбувається місцевий обмін досві­дом, методична служба має допомагати педагогам учитися відрізняти справжні прогресивні знахідки від помилкових і у себе, і в колег. Доцільно було б ознайомлення з досвідом супроводжувати комен­тарями науковців, авторитетних фахівців. Доброзич­лива, об'єктивна оцінка фахівцями представленого доробку, методичний коментар, спільні обговорен­ня і роздуми допоможуть запобігти можливим помилкам.

Проектна модель

До форм освітньої роботи,яку характеризує відсутність жорсткого регламентування, науковці відносять: організоване навчання у повсякден­ному житті(індивідуальні та індивідуально-підгрупові заняття); організовані заняття за вибором дітей(вони самі обирають, чим і з ким займати­муться); обов'язкові заняття за планами вихова­теля.Стрижнем, що забезпечує об'єднання різних форм освітньої роботи, виступає проект, який реа­лізується спільно дорослими і дітьми. Про органі­зацію проектної діяльності сьогодні вже багато на­писано, і педагоги, які обирають цей спосіб роботи з дітьми, можуть обрати будь-який проект з ураху­ванням специфіки групи, власних можливостей, об'єктивної оцінки матеріальних та методичних ресурсів. Узагальнюючи різні підходи до організації проектної діяльності, коротко означимо лише основні моменти.

♦ Правильно організована проектна діяльність пе­редбачає усвідомлену позицію кожного з учасників від самого початку до фінішу. Для підвищення роз-вивальних можливостей проекту дуже важливі по­передня мотивація дітей, заохочення їх до колектив­ної праці, визначення кожним свого місця в проекті, пробудження в кожної дитини особистої відповідаль­ності за свій конкретний внесок у спільний результат.

♦ Під час вступної бесіди та в ході початкових за­ходів вихователь разом з дітьми має визначити, які ресурси потрібні для виконання проекту (що нам не­обхідно і що у нас уже є, а в чому виникає потреба; де взяти, як використати; що треба знати, вміти, чого навчитися і знову-таки, де можна здобути необхідну інформацію).

♦ Обов'язковий компонент проектної діяльності — покрокове та обов'язково унаочнене планування дій, спільний розподіл доручень, коли дитина може сама в себе запитати "Я це зможу?" і взяти на себе відпо­відальність за виконання обіцяного.

♦ У процесі проектної діяльності доцільно поєдну­вати групову, підгрупову та індивідуальну роботу з пріоритетом малих форм.

♦ Протягом виконання проекту обо­в'язково час від часу презентувати дітям досягнутий результат, щоб стимулюва­ти їхній інтерес, додати терпіння, надії на успішний фінал. Фінальною крапкою проекту має стати яскрава, святкова пре­зентація кінцевого результату.

♦ Реалізація проекту може передбача­ти проведення циклів загально групових занять, екскурсій, різні способи організації індиві­дуальної та підгрупової роботи. Планування на­вчально-виховної роботи за проектною модел­лю не обмежує дій вихователів жорсткими нормами. Проте самі вони мають чітко усвідо­мити і прописати кожний крок проектування спільної з дітьми діяльності.

Середовищна модель

Організація освітнього процесу за цією моделлю вимагає передусім уточнення сутності поняття освітнє середовище,яке науковці визначають як сукупність відносин між учасниками освітнього про­цесу, що виникають у певних, спеціально створених дидактичних та матеріально-предметних умовах, не­обхідних для їх адекватного перебігу та розвитку (Т. М. Бабунова). Образно життєдіяльність групи за середовищною моделлю можна визначити формулою "одномоментний руху різних напрямах", проте це не позбавляє вихователя необхідності забезпечити для себе і дітей високу організацію і самоорганізацію, без якої життя за цією моделлю перетвориться на важко контрольований броунівський рух. Навпаки, ця модель є найскладнішою, особливо на початковому етапі, коли треба забезпечити готовність дітей до самоорганізації. Щоб це стало можливим, важливо навчити себе і вихованців жити за правилами, чітко визначити межі "можна" і "не можна" у групі, в навчанні дітей зробити наголос на опануванні способів піз­нання, формувати досвід побудови конструктивних взаємин. Крім такої надзвичайно складної по­передньої роботи, обов'язкова умова — довіра вихователя до дітей. А також довіра керівництва до вихователя.Той, хто працює з дошкільнятами, розуміє, наскільки це непросто. Можливо, тому ос­тання модель в наших садочках не дуже поширена.

Вибір будь-якої з цих двох моделей — проектноїчи середовищної,в яких домінують вільні форми пізнавальної діяльності дітей на засадах партнер­ства з педагогом, також не означає відмови від заняття як організованої форми навчання. Фор­мально організацію першої можна визначити за допомогою поняття освітня робота, а другої — освітнє середовище.