Правове регулювання авіаперевезень туристів внутрішніми і міжнародними маршрутами

Міжнародні польоти, що здійснюються на цивільних повітряних суднах України, виконуються за міжнародними трасами, визначеними рішенням відпо­відних органів іноземних держав. Кожне повітряне судно, що здійснює міжнародні польоти, повинно мати на борту суднові документи, перелік яких встановлюється Повітряним кодексом України.

Авіаційні перевезення пасажирів у міжнародному сполученні регулюються міжурядовими угодами в галузі цивільної авіації: Варшавською конвенцією “Узгодження для уніфікації основних правил міжнародних повітряних перевезень” від 29 жовтня 1929 р. із змінами та доповненнями 1955 та 1975 рр. (Гаазький та Гватемальський протоколи), Транспортними правилами ІАТА.

При виконанні міжнародних польотів у повітряному просторі іноземних держав також повинні враховуватися вимоги Конвенції про міжнародну цивільну авіацію (Чиказька конвенція, 1994 р.), відповідні міжнародні стандарти, реко­мендації, а також правила польотів іноземних держав, у повітряному просторі яких здійснюється політ.

Чиказька конвенція має ряд основних принципів, якими керується більшість країн світу:

Принцип 1. Право однієї країни на політ її літаків через повітряний простір іншої країни без посадки.

Принцип 2. Право літаків однієї країни сідати в аеропортах іншої країни для заправки, заміни екіпажу та з іншою технічною метою.

Принцип 3. Право однієї сторони на посадку її літаків в іншій державі для висадки пасажирів та вивантаження пошти й вантажів, прийнятих на борт у країні відправлення.

Принцип 4. Право однієї країни брати на борт своїх літаків на території іншої країни пасажирів, пошту й вантаж, що направляються в першу країну.

Принцип 5. Право однієї країни брати на борт своїх літаків в іншій країні пасажирів, вантаж, пошту, що спрямовані в іншу країну, або висаджувати паса­жирів, вивантажувати вантаж та пошту.

Принцип 6 (додаток до Чиказької конвенції). Право літаків однієї країни здійснювати польоти між іншими країнами з короткими зупинками у рідній країні.

Між країнами існують угоди про авіасполучення, де визначено конкретну кількість дозволених маршрутів і пасажиро-місць, а також можливості для розши­рення обсягів перевезень у майбутньому. Угодами також визначаються конкретні аеропорти, де дозволяють здійснювати посадку літакам інших держав.

Одним з етапів діяльності Євросоюзу (ЄС) стала лібералізація повітряного простору. Проголошення відкритого неба поклало початок вільним польотам над Європою. Загострення конкуренції між авіакомпаніями призвело до зниження цін (особливо у Франції, Німеччині, Швеції), з’явилися нові програми для пасажирів, що часто літають, покращився сервіс у польоті тощо.

ЛІТЕРАТУРА

1. Азар В. И., Поляк С. В. Транспорт и туризм. – М.: Профиздат, 1973. – 156 с.

2. Афинская Конвенция о перевозке морем пассажиров и багажа //
Туристические фирмьі. – Вьш. 8. – СПб.: Олбис, 1995. – 98 с.

3. Безуглий В.В., Козинець С.В. Регіональна економічна та соціальна
географія світу. – К: Академія, 2003. – 688 с.

4. Биржаков М. Б., Никифоров В. И. Индустрия туризма: Перевозки. –
СПб.: Герда, 2001. – 400 с.

5. Биржаков М.Б., Казаков Н.П, Безопасность в туризме. – СПб.: Герда,
2005. – 208 с.

6. Воронкова Л.П. История туризма. – М.: Модекс, 2001. – 304 с.

7. Герасименко В. Г. Основи туристического бизнеса. – Одесса:
Черноморье, 1997. – С. 133-137.

8. Глотов Ю. Г. Безопасность жизнедеятельности человека на морских судах. – М.: Транспорт, 2000. – 320 с.

1. Гуляев В.Г. Организация туристических перевозок. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 512 с.
2. Дмитрук О.Ю. Екологічний туризм: Сучасні концепції менеджменту і маркетингу. – К.: Альтерпрес, 2004. – 192 с.
3. Екологія: Хрестоматія / Укладач Л.Б.Лук’янова. – К.: Міленіум, 2006.
4. Жулевич Е. В., Копанев А. С. Организация туризма. – Минск, 2001. – С.79-81.
5. Ильина Е. Н. Менеджмент транспортних услуг. – М: РАМТ, 1997. – 172 с.
6. Ильина Е.Н. Организация водних путешествий: Ученик. – М.: РИБ“Турист”, 2002. – 107 с. 19.
7. Ильина Е.Н. Менеджмент транспортних услуг: индустрия авиаперевозок. Учебник. – М: Советский спорт, 2005. – 176 с.
8. Кусков А.С., Понукалина О.В. Менеджмент транспортних услуг: туризм. Учебное пособие. Москва: “РКонсульт”, 2004. – 448 с. 1.
9. Магидович И. П., Магидович В. И. Очерки по истории географических открытий: В 5 т. – М.: Просвещение, 1982–1985.
10. Максаковский В. П. Историческая география мира. – М.: Зкопрос, 1997584 с.
11. Менеджмент туризма: Туризм как вид деятельности / Под ред. В.А.Квартальнова. – М.: Финансьі и статистика, 2001. – 228 с.
12. На допомогу підприємцеві туристичної галузі. Методичний посібник. – К.: Інститут туризму ФПУ, 2005. – 127 с. 27. // Новости турбизнеса, 2001–2006.
13. Осипова О.Я. Транспортное обслуживание, 2004. – 368 с.
14. Павлова Е.И.Зкология транспорта. – М.: Вьісшая школа, 2006. – 344 с.
15. Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту / Витяг з Постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р., № 176 // Туризм в Україні: Збірник нормативно-правових актів: У 5 т. – Ужгород: ІВА, 2000. – Т. 3. – С. 36-44.
16. Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України. Затверджені наказом Міністерства транспорту України № 297 від 20 липня 1998 р.
17. Про затвердження Правил Повітряних перевезень пасажирів і багажу. Наказ Міністерства транспорту України від 25 липня 2003 року, № 568. 27. Родзевич Н.Н. Воздействие транспорта на окружающую среду // География в школе, 2002, №3. – С.20-28.
18. Сенин В. С. Организация международного туризма. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 400 с.
19. Сокол Т.Г. Основи туристичної діяльності: Підручник / За заг. ред. В.Ф.Орлова. – К.: Грамота, 2006. – 264 с.
20. Соколова М.В. История туризма. – М.: Мастерство, 2002. – 352 с.
21. Усыскин Г.С. Очерки истории российского туризма. – М.-СПб.: Герда, 2000. – 219 с.
22. Транспорт і шляхи сполучення / Під ред. А.А.Заворницького. – К.: Транспорт, 1996. – 172 с.
23. Фастовець О.О. Екскурсія як форма екологічної підготовки майбутніх менеджерів туризму // Вісник Київського міжнародного університету. Серія педагогічні науки. 36. наук, праць. – К.: 2005. – Вип. 7. – С.217-229.
24. Фастовець О. О. Організація транспортних подорожей і перевезень. –К.: Музична Україна, 2003. – 190 с.
25. Хлопяк С.В., Перепелицина О.О. Концепція сталого розвитку туризму: сутність та принципи організації // Туристично-краєзнавчі дослідження. – К: Видавництво ФПУ, 2004. – Вип. 5 – С.156-166.
26. Чагайда І.М., Грибанова С.В. Екскурсознавство. – К.: Видавництво ФПУ, 2004. – 240 с.
27. Шиф М.И., Чернышов Ю.В., Голиков А.А. Обслуживание пассажиров на судах морского флота. – М.: Транспорт, 1982. – 240 с.