Тема 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БЖД.

ДЕРЖАВНІ ЗАХОДИ ЩОДО ЗАХИСТУ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ.

КОНЦЕПЦІЯ ДОПУСТИМОГО РИЗИКУ

Навчальні запитання.

1.1. Основні категорії БЖД.

1.2. Концепція ООН про сталий розвиток людства.

1.3. Основні теоретичні положення БЖД.

1.4. Ризик. Критерії імовірної оцінки ризиків.

1.5. Типові моделі небезпеки. Оцінки шкоди небезпек. Побудова «дерева подій».

Анотація теми

1.1. Безпека життєдіяльності – це збалансований, за експертною оцінкою, стан людини, соціуму, держави, природних, антропогенних систем тощо.

ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ БЖД

Рис.1. Основні категорії БЖД.

Вивчення матеріалу цієї теми передбачає розуміння сутності культури безпеки, як складової загальної культури людства, як культуру запобігання небезпек, основних категорій БЖД: поняття безпеки, небезпеки, ризику(Рис. 1).

Необхідно розглянути джерела небезпек, тенденції розвитку культури безпеки, причинно-наслідкові зв’язки виникнення небезпек.

1.2. Концепція ООН про сталий розвиток людства.

Безпека людини – це поняття, що відображає саму суть людського життя, її моральні соціальні і духовні надбання. Безпека людини – невід’ємна складова характеристика стратегічного напряму розвитку людства, що визначений ООН, як ”cталий розвиток людства” (Sustainable Human Development).

Слід з’ясувати, що це такий розвиток, який веде не тільки до економічного, а й до соціального, культурного, духовного зростання, що сприяє гуманізації менталітету громадян і збагаченню позитивного загальнолюдського досвіду.

Необхідно зрозуміти, що кожна вiдкрита бiологiчна система має природну властивiсть зберiгати свої параметри при змiненні навколишнього середовища, отже забезпечення стiйкостi (безпеки) бiологiчної системи є властивiстю всiх живих органiзмiв.

1.3. Основні теоретичні положення БЖД.

При вивченні цього питання необхідно засвоїти, що:

1. Небезпека є об’єктивною умовою розвитку природи i еволюцiї людства.

2. Небезпека створюється особливими властивостями матерiальних об’єктiв, явищ та iнформацiї, що несумiснi з характеристиками людини.

Необхідно приділити увагу методам визначення ризику, узагальненій моделі забезпечення БЖД на основі ризик-орієнтованого підходу, структурі державного управління, нормативно – правовому забезпеченню населення при НС.

Захист населення і територій у разі виникнення НС забезпечується шляхом координації функціонування постійно діючих функціональних та територіальних підсистем єдиної державної системи.

Розглядаючи систему державного управління, необхідно звернутись до Державного класифікатора надзвичайних ситуацій ДК 019 – 2001, який є складовою частиною Державної системи класифікації і кодування техніко – економічної та соціальної інформації в Україні відповідно до причин походження подій, що можуть зумовити надзвичайні ситуації.

Вивчаючи нормативно-правове забезпечення населення при НС, слід звернутись до Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 23, ст.176, із змінами, внесеними згідно із законами N 662-IV (662-15) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 27, ст.209, N 743-IV (743-15) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 29, ст.233

1.4. Ризик Критерії імовірної оцінки ризиків.

При вивченні цього питання важливо з’ясувати, що ризик – це кількісна характеристика оцінки ступеня небезпеки. Ризик є критерієм реалізації небезпеки. Нескінченно малий («нульовий») ризик свідчить про відсутність реальної небезпеки в системі, і навпаки, чим вищий ризик, тим вища реальність впливу небезпеки.

Оцінка ризику – це аналіз походження (виникнення) і масштабів ризику в конкретній ситуації. Необхідно приділити увагу головному призначенню її – визначенню пріоритетів серед спектра негативних впливів і, в пов’язаному з цим, порівнянням застосованих заходів (зіставлення позитивних та негативних чинників, вигод та шкоди). Важливою складовою вивчення зазначеного питання є вивчення концепції прийнятного ризику (табл. 1).

Слід приділити увагу визначенню величини ризику (R), як відношенню кількості подій з небажаними наслідками (n) до теоретично максимально- можливої кількості небезпек (N) за конкретний період часу для даного виду діяльності чи об’єкта .

, де: R – ризик за певний період часу. Необхідно розглянути види ризику, поняття загального та групового ризику. Наведена формула дозволяє розрахувати величину загального та групового ризику.

Таблиця 1. «Класифікація джерел та рівнів ризиків загибелі людини в промислово розвинутих країнах (R – кількість смертельних випадків люд. ^{– 1} рік ^{– 1})»

Джерела	Причини	Середнє значення
Внутрішнє середовище організму	Генетичні і соматичні захворювання, старіння.	Rсер.=0,6 - 1х10 – 2
Природне середовище існування	Нещасні випадки від стихійних лих.	Rсер. = 1х10 – 6 Повені 4х10 – 5 Землетруси 3 х 10 – 5 Грози 6 х 10 – 7 Урагани 1 х 10 – 3
Техносфера	Нещасні випадки в побуті, на транспорті, захворювання від забруднення оточуючого середовища.	Rсер. = 1х10 – 3
Професійна діяльність	Професійні хвороби, нещасні випадки на виробництві.	Професійна діяльність безпечна Rсер. < 10 – 4 Відносно безпечна Rсер.= 10 – 4 10 – 3 Небезпечна Rсер.= 10 – 3 10 – 2 Особливо небезпечна Rсер > 10 – 3
Соціальне середовище	Самогубства, каліцтва, злочинні дії, військові дії тощо.	Rсер.=(0,5 – 1,5) х10 – 4

У літературі запропоновано визначення ризику (R), як добуток величини події (A) на міру можливого її початку (q): R = A q.

Необхідно зрозуміти, що суспільство може собі дозволити лише економічно виправданий рівень безпеки. Загроза безпеки людей найчастіше складається з багатьох складових, наприклад: з основного існуючого ризику, ризику помилок і ризику, на який ідуть свідомо, під час відповідних подій. Слід розглянути спрощений варіант визначення прийнятного (допустимого) ризику. Методичні підходи оцінки ризику.

1.5. Типові моделі небезпеки. Аналіз видів, наслідків і критичності відмовлень. Побудова «дерева подій».

Процедура керування ризиком складається з відповідних елементів або етапів. Основні з них подано на рис. 2.

Аналіз ризику

Рис. 2. Загальна схема процесу керування ризиком.

Слід уяснити, що для оцінки шкоди небезпек необхідно провести аналіз видів, наслідків і критичності відмовлень (АВНВ, АВНКВ). Для розуміння цього питання слід розглянути методи АВНВ і АВНКВ, систему відповідних логічних знаків, що застосовуються при побудові дерева подій та дерева відмов, дієвість та надійність заходів щодо зменшення імовірності виникнення ризику (Рис.3).

Рис. 3. Схема побудови дерева подій.

Контрольні питання та завдання

1. Дайте характеристику методу побудови дерева подій, визначте порядок побудови та аналіз можливих подій.

2. Охарактеризуйте метод побудови дерева відмов: порядок визначення, етапи, аналіз. На основі аналізу можливих подій побудуйте дерево відмов.

3.Розгляньте, за допомогою яких логічних знаків будуються дерева подій та відмов.

4. Наведіть приклади побудови дерева подій, користуючись наданою схемою (Рис. 3).

5.Побудуйте дерево подій щодо виникнення пожежі на автозаправці. Проаналізуйте наведені дані та визначте модель небезпеки за можливими напрямками розвитку подій.

Виникнення пожежі:

Витік займистої рідини

Причини

Осередок спалаху поблизу ємності з займистою рідиною.

6.Визначити ризик загибелі людини на виробництві країни за рік, якщо відомо, що щорічно гинуть близько n = 8000 осіб при чисельності робітників N = 23000000 осіб.

7. Культура безпеки як елемент загальної культури, що реалізує захисну функцію людства.

8. Дайте характеристику видів небезпек (радіаційні, біологічні, хімічні).

9. Наведіть класифікацію НС за причинами походження.

10. Розкрийте сутність концепції допустимого ризику.

11. Обґрунтуйте ризик-орієнтований підхід як основу імовірності виникнення ризику.

12. Охарактеризуйте види ризику в сучасних умовах.

13. Яким чином здійснюється кількісна оцінка небезпеки?

14. Визначте державні заходи щодо захисту життя людини.

15. Проаналізуйте алгоритм проведення АВНВ, АВНКВ.

16. Яке значення має аналіз причин збитків?

17. Якими методами можна оцінити економічні збитки?

18. Дайте характеристику процедурі керування ризиком.

Література 1,2,3,5,6,7,9,10,16,25.