Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань та отруєнь

Розслідування та облік хронічних професійних захворювань та отруєнь проводиться згідно „Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях”. порядок розслідування такий же, як при нещасних випадках, але з деякими відмінностями, які приводять нижче.

„...Загальні положення

51. Усі вперше виявлені хронічні професійні захворювання і отруєння (далі — профзахворювання) підлягають розслідуванню.

52. Віднесення захворювання до професійного проводиться відповідно до списку професійних захворювань, затвердженого МОЗ та Мінпраці.

53. Зв'язок профзахворювання з умовами праці працівника визначається на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, яка складається санепідстанцією за участю спеціалістів (представників) підприємства. Санітарно-гігієнічна характеристика видається за запитом керівника лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство, або спеціаліста з профпатології міста (області), завідуючого відділенням профпатології міської (обласної) лікарні.

Професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів лікувально-профілактичних установ та закладів охорони здоров'я, яким надано таке право, і спеціалістів (представників) підприємства. Якщо на час складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці потерпілий не підпадав під дію чинників виробничого середовища, що могли викликати профзахворювання, враховується його попередня робота, пов'язана з дією несприятливих виробничих факторів.

54. У разі підозри на профзахворювання лікувально-профілактична установа направляє працівника з відповідними документами на консультацію до спеціаліста з профпатології міста (області).

55. Для встановлення остаточного діагнозу і зв'язку захворювання з впливом виробничих факторів і трудового процесу спеціаліст з профпатології Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя направляє хворого до спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів згідно з переліком, що додається.

До цих закладів направляються для встановлення остаточного діагнозу також хворі, які проходили обстеження в інших науково-дослідних інститутах медичного профілю, що не ввійшли до зазначеного переліку.

Зазначені лікувально-профілактичні установи і заклади мають право приймати на амбулаторне та стаціонарне обстеження працівників за направленням обласного (штатного або позаштатного) спеціаліста з профпатології відповідного профілю. Відповідальність за встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання покладається на керівників цих установ і закладів.

Забороняється направляти осіб, яким установлено діагноз професійного захворювання, до інших аналогічних установ для перегляду раніше встановленого діагнозу.

56. Перелік установ і закладів, які мають право встановлювати остаточний діагноз профзахворювань, переглядається через кожні п'ять років та затверджується МОЗ.

57. У спірних випадках для остаточного вирішення питання про наявність профзахворювання хворий направляється до Інституту медицини праці Академії медичних наук України (м. Київ), на який покладено функції Українського профпатологічного центру.

У разі незгоди хворого або власника з висновком експертної комісії лікувально-профілактичної установи чи закладу щодо зв'язку захворювання з умовами праці питання розглядається в Центральній експертній комісії МОЗ України. Оскарження рішення цієї комісії здійснюється в судовому порядку.

Порядок повідомлення про профзахворювання та розслідування причин, що призвели до їх виникнення

58. На кожного потерпілого від профзахворювання клініками науково-дослідних інститутів, відділеннями профзахворювань лікувально-профілактичних закладів складається повідомлення за встановленою формою. Протягом трьох діб після встановлення остаточного діагнозу профзахворювання повідомлення надсилається підприємству, виробничі чинники якого сприяли виникненню профзахворювання, санепідстанції та лікувально-профілактичній установі (закладу), яка обслуговує це підприємство.

59 Власник організовує розслідування причин кожного випадку профзахворювання протягом десяти робочих днів з моменту; одержання повідомлення.

Розслідування профзахворювання проводиться комісією у складі представників: санепідстанції (голова комісії), лікувально-профілактичної установи (закладу), підприємства, профспілкової організації, членом якої є хворий, або уповноваженого трудового колективу з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки.

До розслідування в разі необхідності можуть залучатися представники інших органів.

У розслідуванні причин професійних захворювань інфекційної та паразитарної етіології обов'язково беруть участь фахівці з епідеміології та паразитології санепідстанції.

Розслідування причин двох та більше випадків профзахворювань у однієї особи проводиться у міру визначення цих захворювань за наявності повідомлення. В акті розслідування зазначається, що раніше у цієї особи було виявлено профзахворювання (найменування діагнозу), та рік виявлення.

60. Власник зобов'язаний подати комісії з розслідування дані лабораторних досліджень шкідливих факторів виробничого процесу, необхідну документацію на цей процес (технологічні регламенти, вимоги і нормативи з безпеки праці тощо), забезпечити комісію приміщенням, транспортом і засобами зв'язку, організувати друкування, розмноження і оформлення в необхідній кількості матеріалів розслідування.

61. Комісія з розслідування зобов'язана:

—скласти програму розслідування причин профзахворювання;

— розподілити функції між членами комісії;

— розглянути питання про необхідність залучення до її роботи експертів;

—провести розслідування обставин та причин профзахворювання;

—скласти акт розслідування за встановленою формою, в якому намітити заходи щодо запобігання розвиткові профзахворювання, забезпечення нормалізації умов праці, а також визначити осіб, які не виконали норми (правила, гігієнічні регламенти).

62. Комісія з розслідування проводить гігієнічну оцінку умов праці хворого за матеріалами раніше проведених атестацій робочих місць, результатів обстежень і досліджень, вивчає приписи державного нагляду за охороною праці, одержує письмові пояснення посадових осіб і працівників з питань, пов'язаних з розслідуванням профзахворювання.

63. Акт розслідування причин профзахворювання складається комісією з розслідування у п'яти примірниках протягом трьох діб після закінчення розслідування та надсилається власником хворому, лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує це підприємство, і профспілковій організації, членом якої є хворий. Один примірник акта надсилається санепідстанції для аналізу і контролю за здійсненням заходів. Перший примірник акта розслідування зберігається на підприємстві протягом 45 років.

64. Власник зобов'язаній у п'ятиденний термін після закінчення розслідування причин профзахворювання розглянути його матеріали та видати наказ про заходи щодо запобігання профзахворюванням, а також пре притягнення до відповідальності осіб, з вини яких допущені порушення санітарних норм і правім, що призвели до виникнення профзахворювання.

Про здійснення запропонованих комісією з розслідування заходів щодо запобігання профзахворюванням власник письмово інформує санепідстанцію протягом терміну, зазначеного в акті.

У разі втрати працівником працездатності внаслідок профзахворювання власник направляє потерпілого на МСЕК для розгляду питання подальшої його працездатності.

65. Контроль за правильним та своєчасним розслідуванням профзахворювань, оформленням документації, а також здійсненням заходів щодо усунення причин, які призвели до профзахворювання, здійснюють органи та установи державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ.

Трудові колективи через обраних ними уповноважених з питань охорони праці, а також професійні спілки в особі виборних органів та представників здійснюють громадський контроль за розслідуванням причин профзахворювань.

Розслідування причин профзахворювань у працівників, які направлені на роботу за межі підприємства

66. Розслідування випадків профзахворювань у працівників, які направлені на роботу за межі підприємства, проводиться комісією з розслідування під головуванням представника санепідстанції, яка здійснює державний санітарний нагляд на підприємстві, де виявлено профзахворювання.

67. Власник підприємства, де виявлено профзахворювання, повинен повідомити про це власника підприємства, працівником якого є потерпілий.

У роботі комісії з розслідування такого випадку обов'язково бере участь представник підприємства, працівником якого є потерпілий.

68. Реєстрація та облік профзахворювань у працівників, які направлені на роботу за межі підприємства, здійснюється підприємством за місцем основної роботи хворого та санепідстанцією, що здійснює санітарний нагляд на цьому підприємстві.

Розслідування профзахворювань у непрацюючих пенсіонерів, а також у працівників, які змінили місце роботи та проживання

69. Встановлення діагнозу професійних захворювань у осіб, які працювали за межами України на підприємствах колишнього СРСР, проводиться згідно з пунктами 53—57 цього Положення на підставі нотаріально завіреної копії трудової книжки.

У разі виявлення професійного захворювання у непрацюючих пенсіонерів, працювали на території України, розслідування його проводиться згідно з пунктом 59 цього Положення на підприємстві, причетному до виникнення професійного захворювання.

70. Підтверджені випадки профзахворювань у працівників, які змінили місце роботи, або знаходяться на пенсії, підлягають реєстрації та обліку на підприємстві, де були умови для розвитку профзахворювання і в санепідстанції. що здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд на цьому підприємстві.