Основні етапи ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
Міністерство внутрішніх справ УКРАЇНИ
Дніпропетровський державний університет
Внутрішніх справ
Кафедра фізичного виховання
ЛЕКЦІЯ
з дисципліни « Охорона праці в галузі та Цивільний захист»
ТЕМА № 3 «Основні етапи ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.захист населення у НС.»
(2 години)Для студентів юридичного факультету
Дніпропетровськ – 2014
Грибан В.Г.. «Основні етапи ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.захист населення у нс.лекція / В.Г.Грибан – Дніпропетровськ: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2014. – с.15
Рецензент:
Д.О. Шаповалов, начальник відділу Медичного забезпечення ГУ МВС України у Дніпропетровській області, полковник міліції
Обговорено та затверджено на засіданні кафедри фізичного виховання Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ 22 серпня 2014 року, протокол № 1
ПЛАН
1. Основні етапи ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій .
2.Захист населення в надзвичайних ситуаціях:
а. Основні принципи та способи захисту населення та територій у НС;
б. Колективні та індивідуальні засоби захисту населення;
в. Медичний захист населення.
4. Постійні комісії з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади, їхня мета і завдання
.
Рекомендована література:
1. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона. – Львів, 2005. – 448 с.
2. Михайлюк В.О. Цивільний захист: Навч.посібник. Миколаїв: НУК, 2005. – ч.1. Соціальна, техногенна і природна безпека. – 136 с.
3. Михайлюк В.О., Халмурадов Б.Д. Цивільна безпека: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008, - 158 с.
4. Мохняк С.М., Дацько О.С., Козій О.І., Романів А.С., Петрук М.П., Скіра В.В., Васійчук В.О., Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. Львів. Видавництво НУ "Львівська політехніка", 2009.- 264 с.
5. Осипенко С.І., Іванов А.В. "Організація функціонального навчання у сфері цивільного захисту". Навчальний посібник. – К., 2008. – 286с.
6. Желібо Є.П., Заверуха Н.М.,Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів ІІI-IV рівнів акредитації/ За ред..Є.П.Желібо. –К.: «Каравела», 2003. -328 с.
Мета лекції: Розкрити сутність етапів ліквідації НС та захист населення в НС, його основні принципи та методи, роль Постійних комісій з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади, їхня мета і завдання
Вступ. Внаслідок НС виникають руйнування будинків, споруд, шляхів сполучення, зараження місцевості радіоактивними та хімічними речовинами, затоплення, пожежі тощо. Люди можуть опинитися у завалах, у пошкоджених, підтоплених або палаючих будинках, інших не передбачуваних ситуаціях. У зв'язку з цим необхідні заходи з рятування людей, надання їм допомоги, локалізації аварій та усунення пошкоджень.
Основні етапи ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
Рятувальні та інші невідкладні роботи (РіНР) проводяться з метою:
> порятунку людей та надання допомоги ураженим,
> локалізації аварій та усунення пошкоджень,
> створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт. При проведенні РіНР велике значення має дотримання таких умов, як
* своєчасне створення угруповань, сил, що залучаються для проведення РіНР;
*своєчасне ведення розвідки;
*швидкий рух і введення сил в осередок ураження;
*безперервне проведення РіНР у будь-яку погоду до їх повного завершення;
*ефекимвне оперативне управління силами, що залучаються до проведення РіНР;
* всебічне забезпечення їх діяльності.
Рятувальні роботи включають:
* розвідку маршрутів висування формувань і об'єктів робіт;
* локалізацію і гасіння пожеж на маршрутах висування і на ділянках робіт;
* пошук уражених і витягування їх з пошкоджених та палаючих будинків, загазованих, затоплених, задимлених приміщень із завалів;
* розкриття зруйнованих, пошкоджених, завалених споруд та рятування людей, які там знаходяться;
* подання повітря в завалені споруди з пошкодженою фільтровентиляційною системою;
* надання першої долікарської допомоги ураженим та евакуація їх до лікарських установ;
* виведення (вивезення) населення з небезпечних зон у безпечні райони;
* санітарну обробку людей, ветеринарну обробку сільськогосподарських тварин, дезактивацію та дегазацію техніки, засобів захисту, одягу, продовольства, води, фуражу.
Інші невідкладні роботи включають:
* прокладання колонних шляхів та влаштування проїздів (проходів) у завалах та в зонах ураження;
* локалізацію аварій на газових, електричних мережах з метою забезпечення умов для проведення рятувальних робіт;
* укріплення чи руйнування конструкцій будинків та споруд, які загрожують обвалом та перешкоджають безпечному руху і проведенню рятувальних робіт;
* ремонт та відновлення пошкоджених і зруйнованих ліній зв'язку та комунально-енергетичних мереж з метою забезпечення рятувальних та інших невідкладних робіт, а також захисних споруд для укриття людей у випадку повторних НС;
* пошук, знешкодження та знищення боєприпасів, що не розірвалися, та інших вибухонебезпечних предметів.
Висновки з першого питання: РіНР проводяться безпосередньо в осередках ураження за будь-якої погоди до повного їх завершення.
2. Основниі способи захисту населення у НС:
- завчасне інформування та оповіщення населення про загрозу або виникнення НС (створення та підтримка в постійній готовності систем локального та загальнодержавного оповіщення);
- створення і підтримка в постійній готовності систем спостереження та контролю (організація збору, аналіз інформації про стан навколишнього середовища, забруднення харчових продуктів, фуражу, води і ін);
- укриття в захисних спорудах (створення фонду захисних споруд та підтримання їх в готовності до використання за призначенням);
- евакуаційні заходи (евакуація може бути загальна та часткова);
- інженерний захист (полягає в розробці генеральних планів та раціональному розміщенню об’єктів підвищеної небезпеки, організація та будівництво протипаводкових, протизсувних, протилавинних та інших інженерних споруд спеціального призначення);
- медичний захист (заходи запобігання чи зменшення ступеня ураження людей, своєчасне надання медичної допомоги постраждалим від НС)
- Радіаційний, хімічний та біологічний захист (виявлення й завчасна оцінки обстановки, факторів ураження та своєчасне використання колективних та індивідуальних засобів захисту)