Мета, завдання та предмет навчальної дисципліни. 3 страница

· Імовірнісні структурно-логічні моделі ризику.

· Карта (схема) віртуальної місцевості.

· Конспект лекції 2.

· Наочні матеріали, підготовлені студентами до заняття.

· Проекційна апаратура.

Література:

1. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.

2. Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черево Д.Р. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. І – К.: КНЕУ, 2013, – 178 с.

3. Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Туровський О.Л., Шалаєва Т.П. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. ІІ – К.: КНЕУ, 2014, – 87 с.

4. Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.

5. Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львів: “Афіша”, 1999.- 254с.

6. Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,-430 с.

7. Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

Рівень оцінювання знань на занятті:

7 балів – студент отримує за активну участь в дискусіях, вірні й повні відповіді на теоретичні питання, вірні виконання завдань експрес-опитування, активну участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, високу якість „Звіту” за практичне заняття;

5 балів – студент отримує за участь в дискусіях, вірні хоча й не повні відповіді на теоретичні питання, переважно точні виконання завдань експрес-опитування, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, якісний „Звіт” за практичне заняття;

3 бали – студент отримує в тому випадку, коли участь в дискусіях була не активною, відповіді на теоретичні питання слабо аргументовані, що свідчили про не глибокий характер знань, виконання завдань експрес-опитування носили незавершений характер, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі” малоактивна;

0 балів – студент отримує у випадку, коли він не приймав участі в дискусіях, рольовій грі та „мозковому штурмі”, відповіді на теоретичні питання були невірними, або студент взагалі на них не відповідав і не приймав участі в обговоренні, завдання експрес-опитування не виконувались, матеріали, що свідчили про підготовку до заняття, у студента були відсутні.

Заняття № 8

Тема 6. Семінар-прес-конференція на тему:

„Управління безпекою та захистом у надзвичайних ситуаціях.”

(2 години)

Мета заняття – удосконалити:

· навчально-пізнавальну компетенцію;

· цінністно-смислову компетенцію;

· інформаційну компетенцію студентів.

Ключова компетентність – розуміння змісту та механізмів планування і управління безпекою та захистом у надзвичайних ситуаціях

Студент повинен знати:

· правові норми, що регламентують організацію та здійснення заходів запобігання й ліквідації надзвичайної ситуації;

· критерії та показники оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту об’єкту господарювання у надзвичайних ситуаціях;

· шляхи та порядок фінансування заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, відшкодування збитків постраждалим;

· порядок підготовки матеріалів, на підставі яких надається експертний висновок щодо рівня надзвичайних ситуацій.

Теоретичні питання:

1. Правові норми, що регламентують організацію та здійснення заходів щодо запобігання й ліквідації надзвичайної ситуації.

2. Критерії та показники оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту у надзвичайній ситуації об’єкту господарювання.

Реферат на тему: Фінансування заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, відшкодування збитків постраждалим.

Модульний контроль. (Письмова контрольна робота з дисципліни).

Навчальні завдання:

1. Розкрити сутність менеджменту безпеки, правового забезпечення та організаційно-функціональної структури захисту населення та адміністративно-територіального округу від надзвичайної ситуації.

2. Визначити критерії та показники оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту об’єкту господарювання у надзвичайних ситуаціях.

3. Ідентифікувати джерела фінансування заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та відшкодування збитків постраждалим.

Форми проведення:

1. Усне опитування та (або) експрес-контроль щодо глибини знань студентами сутності менеджменту безпеки, правового забезпечення та організаційно-функціональної структури захисту населення та адміністративно-територіального округу від надзвичайної ситуації.

2. Обговорення окремих дискусійних проблем пов’язаних з визначенням критеріїв та показників оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту об’єкту господарювання у надзвичайних ситуаціях.

3. „Мозковий штурм” на тему: „Ідентифікація джерел фінансування заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та відшкодування збитків постраждалим.”.

Інформаційне забезпечення:

Презентація до семінарського заняття (комплект слайдів).

Наочні та навчальні матеріали, підготовлені студентами до заняття.

Література:

4. Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.

5. Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львів: “Афіша”, 1999.- 254с.

6. Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,-430 с.

7. Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

8. Інтернет видання.

Рівень оцінювання знань на занятті:

3 бали – студент отримує за активну участь в дискусіях, вірні й повні відповіді на теоретичні питання, вірні виконання завдань експрес-опитування, активну участь у „мозковому штурмі”;

2 бали – студент отримує за участь в дискусіях, вірні але не повні відповіді на теоретичні питання, переважно точні виконання завдань експрес-опитування, участь у „мозковому штурмі”;

1 бал – студент отримує в тому випадку, коли участь в дискусіях була не активною, відповіді на теоретичні питання свідчили про поверхневий характер знань, слабо аргументовані, виконання завдань експрес-опитування носили незавершений характер, участь у „мозковому штурмі” малоактивні;

0 балів – студент отримує у випадку, коли він не приймав участі в дискусіях, „мозковому штурмі”, відповіді на теоретичні питання були невірними, або студент взагалі на них не відповідав і не приймав участі в обговоренні, завдання експрес-опитування не виконувались, матеріали, що свідчили про підготовку до заняття, у нього були відсутні.

V. ПЛАНИ КОНТАКТНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Контактне заняття 1.

Міні-лекція(0,5 години).Безпека життєдіяльності як галузь науково-практичної діяльності.

Міні-лекція(0,5 години).Категорійно-понятійний апарат дисципліни „Безпека життєдіяльності”.

Міні-лекція(1 година).Природні та техногенні небезпеки, їх реалізації та дія на людей, тварин, рослини та об’єкти економіки.

Контактне заняття 2.

Міні-лекція(1 година).Імовірнісні структурно-логічні моделі виникнення та розвитку надзвичайних ситуацій. Ризик як кількісна оцінка небезпек.

Міні-лекція(1 година).Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови моделей виникнення та розвитку надзвичайних ситуацій.

Контактне заняття 3.

Тема 5.Ризик аналіз безпеки життєдіяльності (тренінг).

(2 години)

Мета заняття – удосконалити:

· навчально-пізнавальну компетенцію;

· цінністно-смислову компетенцію;

· інформаційну компетенцію студентів.

Ключові компетентності – здатність до аналізу і синтезу, навички управління інформацією, здатність застосовувати знання на практиці.

Студент повинен вміти:

· здійснювати ризик аналіз небезпек (за відомими методиками) з використанням імовірнісних структурно-логічних моделей;

· пропонувати комплекс заходів з управління ризиками.

Теоретичні питання:

1. Ризик аналіз як кількісна оцінка небезпек.

2. Імовірнісні структурно-логічні моделі ризику.

3. Управління ризиками.

Реферат на тему: Індивідуальний та груповий ризики. Концепція прийнятного ризику.

Навчальні завдання:

1. Визначити та проаналізувати основні критерії оцінки небезпек.

2. Розкрити сутність ризик-аналізу як кількісної оцінки небезпек.

3. Ознайомити студентів з імовірнісними структурно-логічними моделями ризику.

4. Показати зміст, принципи та порядок управління ризиком.

5. Набути навичок кількісної оцінки небезпеки.

Форми проведення:

1. Усне опитування або експрес-контроль знань студентів щодо методів кількісної оцінки небезпек.

2. Обговорення окремих питань з розкриття змісту кількісної оцінки небезпек, а саме: мета ризик-аналізу, порядок його проведення, поняття прийнятного ризику та його варіативність, управління ризиком.

3. „Мозковий штурм” на тему: „Визначення генеральної події та побудова дерева подій.”

4. Рольова гра на тему: ”Ризик аналіз небезпек, зосереджених у регіоні.”

Інформаційне забезпечення:

· Презентація до практичного заняття (комплект слайдів).

· Імовірнісні структурно-логічні моделі ризику.

· Карта (схема) віртуальної місцевості.

· Конспект навчального матеріалу.

· Наочні матеріали, підготовлені студентами до заняття.

· Технічні засоби навчання.

Література:

1. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.– К.: КНЕУ, 2005,-232с.

4. Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001. – 304с.

5. Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львів: “Афіша”, 1999. – 254с.

6. Стеблюк М.І. Цивільна оборона. –Київ.: “Знання-прес”,2003, – 430 с.

7. Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004. – 439 с.

Рівень оцінювання знань на занятті:

10 балів – студент отримує за активну участь в дискусіях, вірні й повні відповіді на теоретичні питання, вірні виконання завдань експрес-опитування, активну участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, високу якість „Звіту” за практичне заняття;

8 балів – студент отримує за участь в дискусіях, вірні хоча й не повні відповіді на теоретичні питання, переважно точні виконання завдань експрес-опитування, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, якісний „Звіт” за практичне заняття;

6 бали – студент отримує в тому випадку, коли участь в дискусіях була не активною, відповіді на теоретичні питання слабо аргументовані, що свідчили про не глибокий характер знань, виконання завдань експрес-опитування носили незавершений характер, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі” малоактивна;

Контактне заняття 4

Тема 6. Семінар-прес-конференція на тему:

„Управління безпекою та захистом у надзвичайних ситуаціях.”

(2 години)

Мета заняття – удосконалити:

· навчально-пізнавальну компетенцію;

· цінністно-смислову компетенцію;

· інформаційну компетенцію студентів.

Студент повинен знати:

Теоретичні питання:

o Правові норми, що регламентують організацію та здійснення заходів щодо запобігання й ліквідації надзвичайної ситуації.

o Критерії та показники оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту об’єкта господарювання у надзвичайній ситуації.

Навчальні завдання:

Форми проведення:

3. „Мозковий штурм” на тему: „Ідентифікація джерел фінансування заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та відшкодування збитків постраждалим”.

Інформаційне забезпечення:

1. Презентація до семінарського заняття (комплект слайдів).

2. Наочні та навчальні матеріали, підготовлені студентами до заняття.

Література:

4. Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001. – 304с.

5. Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львів: “Афіша”, 1999. – 254с.

6. Стеблюк М.І. Цивільна оборона. –Київ.: “Знання-прес”,2003, – 430 с.

7. Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004. – 439 с.

8. Інтернет видання.

Рівень оцінювання знань на занятті:

10 бали – студент отримує за активну участь в дискусіях, вірні й повні відповіді на теоретичні питання, вірні виконання завдань експрес-опитування, активну участь у „мозковому штурмі”;

8 бали – студент отримує за участь в дискусіях, вірні але не повні відповіді на теоретичні питання, переважно точні виконання завдань експрес-опитування, участь у „мозковому штурмі”;

6 бал – студент отримує в тому випадку, коли участь в дискусіях була не активною, відповіді на теоретичні питання свідчили про поверхневий характер знань, слабо аргументовані, виконання завдань експрес-опитування носили незавершений характер, участь у „мозковому штурмі” малоактивні;

Модульно-рейтинговий контроль. (Письмова контрольна робота з дисципліни за темами 1 – 6).

VI. ПЛАНИ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА ЗАОЧНОЇ ФОМИ НАВЧАННЯ В МІЖСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД

Завдання № 1

Теми 1 - 3. Природні та техногенні небезпеки.

(4 годин)

Мета виконання завдання – удосконалити:

· навчально-пізнавальну компетенцію;

· цінністно-смислову компетенцію;

· інформаційну компетенцію студентів.

Ключова компетентність – розуміння об’єктивності існування природних та техногенних небезпек, методів Ії ідентифікації та кількісної оцінки.

Студент повинен вміти:

· визначати небезпеки як абсолютні так й відносні;

· формулювати зміст аксіом небезпек;

· класифікувати й характеризувати природні та техногенні небезпеки, виявляти закономірності їх реалізацій;

· здійснювати ідентифікацію та оцінювання рівня небезпек за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей.

Теоретичні питання:

1. Безпека абсолютна та відносна, аксіоми небезпеки.

Природні та техногенні небезпеки: класифікація, закономірності їх реалізацій, характеристика.
Ідентифікація небезпек.
Оцінка рівня небезпеки за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей.

Навчальні завдання:

1. Визначити та проаналізувати основні критерії абсолютності та відносного характеру безпечного життя і діяльності.

2. Сформулювати зміст аксіом небезпеки.

3. Розкрити сутність природних та техногенних небезпек, показати їх класифікацію, розкрити закономірності реалізацій типових з них та дати їм стислу характеристику.

4. Розкрити зміст ідентифікації небезпек.

5. Ознайомитись з методом (методами) оцінки рівня небезпек за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей.

Форми виконання:

1. Опрацювання матеріалу інформаційних джерел щодо змісту навчальних питань.

2. Створення конспекту опрацьованого матеріалу.

Інформаційне забезпечення:

1. Рекомендована література.

2. Інтернет ресурси.

Література:

8. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 2005,-232с.

9. Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черево Д.Р. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. І – К.: КНЕУ, 2013, – 178 с.

10. Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Туровський О.Л., Шалаєва Т.П. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Практикум Ч. ІІ – К.: КНЕУ, 2014, – 87 с.

11. Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001.- 304с.

12. Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львів: “Афіша”, 1999.- 254с.

13. Стеблюк М.І. Цивільна оборона.-Київ.: “Знання-прес”,2003,-430 с.

14. Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.- 439 с.

Рівень оцінювання знань за завдання:

10 балів – студент отримує за вірні й повні відповіді на теоретичні питання;

8 балів – студент отримує за вірні але не повні відповіді на теоретичні питання, переважно точні виконання завдань;

6 бали – студент отримує в тому випадку, коли відповіді на теоретичні питання свідчили про поверхневий, слабо аргументований характер опрацьованих завдань, що носили незавершений характер;

0 балів – студент отримує у випадку, коли відповіді на теоретичні питання були невірними, або студент взагалі на них не відповів.

Завдання № 2

Тема 2.Геологічні процеси і явища (тренінг).

(2 години)

Мета виконання завдання – удосконалити:

· навчально-пізнавальну компетенцію;

· цінністно-смислову компетенцію;

· інформаційну компетенцію студентів.

Ключова компетентність – розуміння об’єктивності існування природних небезпек, методів їх ідентифікації та кількісної оцінки, здатність до аналізу і синтезу, прийняття рішень, породжувати нові ідеї.

Студент повинен вміти:

· визначати регіональний комплекс природних загроз, методи виявлення їхніх уражаючих факторів, комплекс заходів із запобігання природних надзвичайних ситуацій та організації дій щодо усунення їхніх негативних наслідків;

· виявляти характеристики прояви небезпечного геологічного процесу – землетрусу;

· оцінювати рівень небезпеки реалізації землетрусу за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей.

Теоретичні питання:

1. Землетрус, фактори ураження, що утворюється при його прояві, їх характеристика та параметри оцінки ступені небезпеки.

2. Осередок ураження, що утворюється при землетрусі: характеристика, порядок виявлення та оцінки.

Реферат на тему: „Регіональний комплекс природних загроз.”

Навчальні завдання:

1. Визначити та проаналізувати основні критерії оцінки ступені небезпеки складової регіонального комплексу природних загроз сейсмічної активності.

2. Надати студентом компетенції (знань, умінь і навичок) для реалізації професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику прояви природних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання.

3.Навчити студентів оцінювати середовище життєдіяльності щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій, зокрема утвореної під впливом землетрусу, та обґрунтувати головні підходи та засоби збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій;

4.Прищепити тим, хто навчається, здатність приймати рішення щодо безпеки в межах своїх повноважень.

Форми виконання:

1. Опрацювання матеріалу інформаційних джерел щодо змісту навчальних питань.

2. Створення конспекту опрацьованого матеріалу.

Інформаційне забезпечення:

1. Рекомендована література.

2. Інтернет ресурси.

3. Карта (схема) віртуальної місцевості з нанесеною обстановкою.

Література:

4. Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – К.: АТІКА, 2001. – 304с.

5. Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львів: “Афіша”, 1999. – 254с.

6. Стеблюк М.І. Цивільна оборона. –Київ.: “Знання-прес”,2003, –430 с.

7. Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.– К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004. – 439 с.

Рівень оцінювання знань за завдання:

6 балів – студент отримує за вірні й повні відповіді на теоретичні питання, вірні виконання завдань;

5 балів – студент отримує за вірні хоча й не повні відповіді на теоретичні питання, переважно точні виконання завдань;

4 бали – студент отримує в тому випадку, коли відповіді на теоретичні питання слабо аргументовані, що свідчить про не глибокий характер виконання завдань;

0 балів – студент отримує у випадку, коли відповіді на теоретичні питання були невірними, або студент взагалі на них не відповідав.

Завдання № 3

Тема 2, 3.Небезпечні гідрологічні та термодинамічні процеси

та явища (тренінг).

(2 години)

Мета виконання завдання – удосконалити:

· навчально-пізнавальну компетенцію;

· цінністно-смислову компетенцію;

· інформаційну компетенцію студентів.

Ключова компетентність – розуміння об’єктивності існування техногенних небезпек, методів їх ідентифікації та кількісної оцінки, здатність до аналізу і синтезу, прийняття рішень, породжувати нові ідеї.

Студент повинен вміти:

· визначати регіональний комплекс техногенних загроз, методи виявлення їхніх уражаючих факторів, комплекс заходів із запобігання їх реалізацій та планування і управління проектами щодо усунення їхніх негативних наслідків;

· виявляти характеристики прояви небезпечних гідрологічних та термодинамічних процесів та явищ;

· оцінювати рівень небезпеки реалізації гідрологічних та термодинамічних процесів та явищ за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей.

Теоретичні питання:

1. Гідродинамічні об’єкти – джерела небезпечних факторів.

2. Пожежа та вибухонебезпечний об’єкт – джерело негативно діючих факторів.

Реферати на теми:Гідродинамічні об’єкти і їх призначення.

Вибух як засіб терору.

Навчальні завдання:

1. Визначити та проаналізувати основні критерії оцінки ступені небезпеки складової регіонального комплексу техногенних загроз гідродинамічно та вибухонебезпечних об’єктів.

2. Надати студентом компетенції (знань, умінь і навичок) для реалізації професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику прояв техногенних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання.

3.Навчити студентів оцінювати середовище життєдіяльності щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій, зокрема утвореної під впливом катастрофічного затоплення й вибухового перетворення паливо-повітряної суміші, та обґрунтувати головні підходи та способи збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій;

4.Прищепити тим, хто навчається, ключову компетентність щодо прийняття рішення з безпеки життєдіяльності в межах своїх повноважень.

Форми виконання:

1. Опрацювання матеріалу інформаційних джерел щодо змісту навчальних питань.

2. Створення конспекту опрацьованого матеріалу.

Інформаційне забезпечення:

1. Рекомендована література.

2. Інтернет ресурси.

3. Карта (схема) віртуальної місцевості з нанесеною обстановкою.

Література:

1. Панкратов О.М., Міляєв О.К. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2005, – 232с.