Законодавча база з охорони праці в україні
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Кафедра фізичного виховання
ЛЕКЦІЯ
з дисципліни « Охорона праці в галузі та цивільний захист»
ТЕМА №1. Вступ до охорони праці в галузі. Основні законодавчі та нормативні акти.
(2 години)
Для студентів юридичного факультету
Дніпропетровськ – 2014
Лекцію підготував: професор кафедри фізичного виховання, доктор біологічних наук, професор Грибан В.Г.
Рецензент:
Д.О. Шаповалов, начальник відділу Медичного забезпечення ГУ МВС України у Дніпропетровській області, полковник міліції
Лекція обговорена та схвалена на засіданні кафедри фізичного виховання 22 серпня 2014 р., протокол № 1
План:
Поняття про охорону праці в галузі її предмет, об`єкт, метод дослідження.
2. Економічне, соціальне та правове значення охорони праці.
3. Законодавча база з охорони праці в Україні.
4. Міжнародні нормативні акти з охорони праці:
а)Конвенції та Рекомендації МОП;
б)Нормативні акти Євросоюзу.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА :
Основні законодавчі та нормативні акти
Конституція України
«Про охорону навколишнього середовища» від 25.06.91.
«Про охорону праці» від 14.10.92.
«Про охорону здоров’я» від 31.12.92.
Кодекс цивільного захисту України від 2012
«Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 р.
«Про використання ядерної енергії і радіаційної безпеки» від 8.02.95р.
«Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 29.09.1999 р.
«Про рівність прав і можливостей жінок і чоловіків» від 8.02.2005 р.
Основна література
1. Охорона прауі в галузі юриспруденції /За редакцією доктора юридичних наук, професора П.Д.Пилипенка.-К.: Ін Юре, 2013.-272 с.
2. Протоєрейський О. С, Запорожець О. І. Охорона праці в галузі: Навч. посіб. – К.: Книжкове вид-во НАУ, 2005. – 268 с.
3. Грибан В.Г.,Негодченко О.В.Охорона праці: Навч.посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2011.266 с.
Додаткова література
1. Беликов А.С., Касьян А.И.. Дмитрюк С.П. и др. Основы охраны труда. Днепропетровск: Журфонд, 2007. – 494 с.
2. Конвенція МОП «Про основи, що сприяють безпеці й гігієні праці».
3. Міжнародний стандарт SA8000: 2001 «Соціальна відповідальність». SAI SA8000: 2001 Social Accountability International.
4. Міжнародний стандарт ISO 26000:2010 – «Настанова по соціальній відповідальності». ISO 26000: 2010 (Draft) Guidance on Social Responsibility.
5. Міжнародний стандарт OHSAS 18001:2007 Occupational health and safety management systems – Requirements. Системи менеджменту охорони праці – Вимоги.
6. Міжнародний стандарт OHSAS 18002, Guidelines for the implementation of OHSAS 18001. Настанова по впровадженню OHSAS 18001.
Інтернет-ресурси
1.http://www.dnop.kiev.ua ‑ Офіційний сайт Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляду).
Мета лекції: ознайомити студентів з метою викладання нормативної дисципліни «Охорона праці в галузі», розкрити її роль та значення у практичній діяльності фахівця-юриста, розглянувши поняття, предмет, метод та систему; ввести студентів у проблематику курсу, надати студентам базових, опорних знань з цієї теми, орієнтувати їх на самостійну роботу з вивчення цієї теми, у тому числі в процесі підготовки до семінарських занять та контрольних заходів, передбачених програмою курсу.
Вступ
Цією лекцією з теми «Вступ до охорони праці» ми розпочинаємо вивчення навчальної дисципліни «Охорона праці в галузі». Змістом цієї лекції є загальнотеоретичні положення галузі охорони праці.
Метою цієї лекції є ознайомити студентів з метою викладання нормативної дисципліни «Охорона праці в галузі», розкрити її роль та значення у практичній діяльності фахівця-юриста, розглянувши поняття, предмет, метод та систему; ввести студентів у проблематику курсу, надати студентам базових, опорних знань з цієї теми, орієнтувати їх на самостійну роботу з вивчення цієї теми, у тому числі в процесі підготовки до семінарських занять та контрольних заходів, передбачених програмою курсу.
Зв'язок лекції з попередніми темами. Лекція з теми «Вступ до охорони праці в галузі» тісно пов’язана із усіма наступними лекціями курсу, має базове теоретичне та методологічне значення для їх опанування студентами.
Зв'язок лекції з іншими навчальними дисциплінами:Охорона праці має тісний зв’язок з такими науками як безпека життєдіяльності, гігієна, санітарія, соціологія, фізіологія людини і фізіологія праці, екологія, технічні науки, фізика та ін. Вона використовує досягнення цих наук для обґрунтування і створення оптимальних умов праці, технічної та пожежної безпеки. Маючи свій науковий метод аналізу і прогнозу, охорона праці використовує наукові методи цих наук при дослідженні умов праці, атестації робочих місць, технологічного устаткування тощо.
Також можна простежити тісний взаємозв’язок дисципліни «Охорона праці в галузі» з правовими науками, такими, як трудове право, конституційне право, адміністративне право та кримінальне право.
1. Поняття про охорону праці в галузі, її предмет, об`єкт, метод дослідження, зв’язок з інщими науками
Охорона праці як соціально-технічна, нормативна дисципліна розглядає теоретичні та практичні питання безпеки праці, запобігання виробничому травматизму, професійним захворюванням і отруєнням, аваріям (катастрофам), пожежам і вибухам на виробництві.
Вона вивчається з метою формування у майбутніх фахівців необхідного рівня знань про стан і проблеми охорони праці, правові й організаційні питання охорони та гігієни праці, виробничої санітарії, техніки безпеки в галузі, а також активної позиції щодо практичної реалізації головного принципу Конституції України – пріоритетності охорони життя та здоров’я працівників відносно результатів виробничої діяльності. Необхідність вирішення питань безпеки зумовлює формування цілісної системи знань з проблем охорони праці, необхідних для прийняття за будь-яких умов обrрунтованих рішень щодо безпеки на рівні людини, колективу, підприємства, галузі, регіону й суспільства в цілому. Відповідно до Закону України «Про охорону праці» охорона праці– це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я та працездатності людини у процесі її трудової діяльності. Основною метою охорони праці є створення безпечних умов трудової діяльності людини, забезпечення її високої та ефективної працездатності. Питання промислової безпеки за значущістю поршнюють з проблемами охорони навколишнього середовища і питаннями збереження миру. Техносфера почала становити для людини серйозну небезпеку.
Хвороби і травми не є неминучими супутниками трудової діяльності, а бідність не може служити виправданням неуваги до безпеки і здоров 'я працівників
Предметом охорони праці як галузі знання є умови праці – сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на стан здоров’я і працездатність людини у процесі праці.
Оцінка умов праці проводиться на підставі Гігієнічної класифікації умов праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
Об’єктом дослідження охорони праці в галузі виступає виробнича система, яка включає людину, машину (виробниче устаткування) та середовище, в якому здійснюється виробничий процес.
Метод дослідження. Міждисциплінарний характер охорони праці зумовлює використання нею методів різних наук: статистики – для аналізу та прогнозування нещасних випадків, професійних захворювань й аварій; економіки – для обґрунтування витрат на заходи щодо охорони праці; фізики, хімії, біології - для вивчення параметрів мікроклімату, наявності шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, встановлення їх гранично допустимого рівня та ін.
ВИСНОВКИ З ПЕРШОГО ПИТАННЯ:
Підводячи підсумок з першого питання, слід зазначити, що предметом охорони праці є умови праці, об’єктом дослідження охорони праці в галузі виступає виробнича система, яка включає людину, машину (виробниче устаткування) та середовище, в якому здійснюється виробничий процес. Основною метою охорони праці є створення безпечних умов трудової діяльності людини, забезпечення її високої та ефективної працездатності. . 2. Економічне, соціальне та правове значення охорони праці
Економічне значення охорони праці витікає з того, що поліпшення умов та охорони праці сприяє зростанню якості та продуктивності, підвищенню соціально-економічних показників виробництва, зменшенню коштів на витрати від травматизму, професійних захворювань і аварій. а це, у свою чергу стає одним з важливих резервів підвищення матеріального та культурного рівня життя народу. На сьогодні кошти, призначенні для поліпшення умов праці та підвищення їі безпеки, не окуповують себе. У зв'язку з цим держава витрачає значні кошти на пільги, компенсації та відшкодування наслідків несприятливих умов праці. Основні кошти на охорону праці складають витрати на згальне поліпшення умов праці, попередження нещасних випадків і професійних захворювань та на запобігання загальних захворювань. Так, наприклад, підвищення температури повітря на 10С вище норми комфортних умов супроводжується збільшенням витрат робочого часу у середньому на 4,1 робочих днів в розрахунку на 100 працюючих, а перевищення рівня шуму на робочих місцях на 10-20 дБ підвищує загрозу часткової втрати працездатності відповідно в середньому на 2,7 робочих днів. При комплексній дії на людину кількох шкідливих факторів втрати робочого часу можуть сягати 20-40% від загального робочого часу за рахунок зниження працездатності. Відомо, що 25-30% загальних захворювань людей пов'язані з несприятливими умовами праці.
Простої та зниження ефективності праці, викликані аваріями, нещасними випадками на виробництві, професійними захворюваннями, не тільки уповільнюють виробничі процеси, але й стають причиною високих додаткових витрат для підприємства. Крім того, ці явища в значній мірі негативно впливають на безпеку виробництва, якість продукції та відношення до роботи працюючих.
Незадовільний стан охорони праці негативно відбивається на економіці держави – щорічна загальна сума витрат на фінансування відшкодування заподіяної шкоди потерпілим на виробництві та інших виплат, пов’язаних з незадовільними умовами праці, становить понад 1 млрд. грн.
З метою економії витрат на пільги та компенсації необхідно чітко дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог, правил техніки безпеки та інших вимог з охорони праці на робочих місцях. Збільшення фонду робочого часу досягається за рахунок скорочення витрат часу внаслідок виробничого травматизму або неявки на роботу. Усе це дозволяє говорити про необхідність використання економічних методів управління охороною праці.
Соціальне значення охорони праці проявляється у зростанні якості та продуктивності праці, збереження трудових ресурсів і підвищенні соціально-економічних показників на підприємстві.
Зростання якості та продуктивності праці відбувається за рахунок більш ефективного використання фонду робочого часу внасдок:
1) скорочення внутрішніх змінних простоїв шляхом зниження кількості або ліквідації мікротравм, обумовлених несприятливими умовами праці;
2) запобігання передчасному стомленню за рахунок оптимізації умов праці, режимів праці і відпочинку та інших заходів, які сприяють підвищенню ефективності використання робочого часу.
Збереження трудових ресурсів відбувається за рахунок:
1) оптимізації умов праці, що сприяє покращенню стану здоров'я, підвищенню середньої тривалості життя і зростанню трудової активності;
2) покращенню взаємовідносин між співробітниками, що призводить до. зниження напруження в колективі, формуванню нормального мікроклімату;
3) зростання кваліфікації і майстерності. працівників, підвищення їх професійного рівня.
Правове значення охорони праці. Сьогодні Україна переживає етап відмирання центрально-розподільчих форм господарювання і народження економічних відносин у сфері праці, притаманних багатоукладній економіці. При цьому змінюються ролі і функції основних суб'єктів трудових правовідносин: держави, роботодавuя і працівника. Держава втратила роль єдиного роботодавця, натомість наявна велика кількость власників засобів виробництва, що прагнуть за будь-яку ціну швидкого накопичення первісного капіталу. За цих умов пріоритетного значення набуває правове забезпечення охорони праці, яке полягає в тому, що правові норми з охорони праці дають змогу:
- визначати правовий статус працівника, включаючи право на охорону праці, його гарантії та захист;
- реалізацію конституційного права громадян на охорону власного життя і здоров'я в процесі трудової діяльності;
- регулювати за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи, організації та працівником з питань безпеки, гігієни праці й виробничого середовища;
- встановлювати єдиний порядк організації охорони праці в Україні;
- відмовитися працівникові від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або навколишнього середовища;
- збереження середнього заробітку за період простою не з вини працівника;
- перевести працівника за його згодою на легшу роботу відповідно до медичного висновку і стану здоров'я;
- наданні працівникам пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці;
- забезпеченні працівників спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту, змиваючими та знешкоджуючими засобами;
- відшкодувати власником моральної шкоди, заподіяної працівникові;
- забезпечити комплексне розв'язання завдань охорони праці жінок, неповнодітніх та інвалідів;
- затвердити охорону праці як важливий елемент трудових правовідносин працівника з роботодавцем (адміністрацією) у забезпеченні охорони праці на робочому місці.
Висновки з другого питання:
Отже, підводячи підсумок по другому питанню, слід зазначити, що правовий статус громадянина включає основне його право на охорону праці і юридичні статутні гарантії цього права не лише в процесі трудової діяльності, але й під час прийому на роботу осіб, що потребують особливого захисту. Так, не можна приймати жінок, а також неповнолітніх до 18 років на роботи, які за медичних підставах їм протипоказані. Охорона праці є одним з найважливіших елементів трудових правовідносин працівника з роботодавцем, тому роботодавець зобов'язаний забезпечити охорону праці на робочому місці працівника, а працівник - дотримуватися інструкції з охорони праці.Основним законом, що гарантує право громадян на безпечні та нешкідливі умови праці, є Конституція України, де проголошено, що громадяни України мають право на працю, яку вони вільно вибирають або на яку погоджуються.
Законодавча база з охорони праці в Україні
Складовими охорони праці є законодавство про працю, виробничу санітарію і безпеку застосування різних технічних засобів у виробничих процесах, включаючи пожежну і вибухову безпеку.
Основні положення з охорони праці в Україні встановлені і регламентуються Конституцією України, Кодексом законів про працю, Законом «Про охорону праці», іншими Законами України, а також розробленими на основі і відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно з Конституцією України найвищою соціальною цінністю є людина, її життя, здоров’я і безпека (ст. 3). Стаття 42» гарантує право на працю, а ст.. 43 - на належні, безпечні і здорові умови праці; використання праці .жінок і неповнолітніх на небезпечних для Їхнього здоров'я роботах забороняється .
Кожен, хто працює, має право на відпочинок (ст. 45 Конституції України). Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.
У тексті статті 46 Конституції України вказано на те, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від .них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, а ст. 49 – право на охорону здоров’я, медичну допомогу, страхування.
У Законі «Про охорону праці» визначені основні напрямки з практичної реалізації конституційних прав громадян України. Його дія розповсюджується на всі заклади, підприємства, організації незалежно від форми власності і діяльності, і на всіх громадян, які працюють у цих організаціях. Основними положеннями Закону України «Про охорону праці» є:
- встановлення норм прямої дії щодо порядку організації охорони праці безпосередньо на підприємстві, в установі, організації будь-якої форми власності, чітке визначення функцій, обов'язків, прав, відповідальності власника і конкретних посадових осіб та працівників;
- зміцнення позиції та підтвердження вагомого статусу служб охорони праці щодо прав і повноважень працівників цих служб, їх підпорядкування безпосередньо керівникові та прирівнення до основних виробничо-технічних служб підприємства, необхідність створення служб охорони праці як на підприємствах, так і в усіх органах управління, включаючи місцеві державні адміністрації;
- визначення вагомого місця та ролі колективного договору підприємства у вирішенні завдань охорони праці, забезпечення прав і соціальних гарантій працівників;
- визначення курсу на забезпечення неперервного якісного навчання населення з питань охорони праці, впровадження у всіх навчальних закладах системи освіти відповідної дисципліни;
- забезпечення активної участі професійних спілок та інших громадських формувань у роботі щодо покращення охорони праці, створення можливостей щодо формування нових комісій з питань охорони праці підприємства, уповноважених трудового колективу з цих питань.
Кодекс законів про працю регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи ефективності суспільного виробництва і зростанню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всебічну охорону трудових прав працівників. Право на працю реалізується укладанням трудового договору.
Закон «Основи законодавства України про охорону здоров'я» визначає правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров'я в Україні. Закон надає гарантії соціального забезпечення працівників при втраті працездатності, одержанні професійних захворювань, інвалідності, забезпечення усіх громадян гарантованим рівнем медико-санітарної допомоги, а також затверджує здійснення державного нагляду у сфері охорони здоров'я.
У системі законодавчих актів щодо гігієни праці ключове місце посідає Закон України «Про забезпечення санітарного епідеміологічного благополуччя населення». Згідно Закону забезпечення благополуччя насзелення досягається такими основними заходами: гігієнічною регламентацією та державною реєстрацією небезпечних факторів навколишнього та виробничого середовища; державною санітарно-гігієнічною експертизою проектів, технологічних регламентів, інвестиційних програм та діючих об’єкт1в і обумовлених ними небезпечних факторів на Їх відповідність вимогам санітарних норм; включенням вимог безпеки для доров'я та життя в державні стандарти та іншу нормативну та нормативно-технічну документацію; ліцензуванням видів діяльності, пов'язаних з потенційною небезпекою для здоров'я людей; пред'явленням гігієнічного обrрунrування вимог до проектування, будівництва, розробки, виготовлення та використання нових засобів виробництва та технологій; пред'явленням гігієнічно обгрунтованих вимог до житлових та виробничих приміщень, територій, діючих засобів виробництва та технологій; обов' язковими медичними оглядами певних категорій населення. Стаття 7 цього Закону – «Обов'язки підприємств, установ, організацій» – передбачає розробку і здійснення адміністрацією підприємств санітарних та протиепізоотичних заходів щодо умов праці стосовно рівнів чинників виробничого середовища; інформацію санітарно-епідеміологічної служби щодо надзвичайних подій і ситуацій, що становлять небезпеку для здоров'я населення; відшкодування збитків.
Кодекс цивільного захисту України визначає правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України. Законом встановлено, що забезпечення пожежної безпеки об'єктів покладається на керівників цих об'єктів. Державний пожежний нагляд за станом пожежної безпеки в населених пунктах і на об'єктах, незалежно від форм власності, здійснюється державною пожежною охороною.
Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випрадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» гарантує право громадян на соціальний захист, яке проголошується Конституцією України (ст. 46), зокрема в разі повної, 'часткової або тимчасової втрати працездатності. Окрім того, він створює правове поле, фінансові й організаційні механізми для успішного розв'язання триєдиного завдання: запобігання нещасним випадкам і професійним захворюванням, відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві, компенсації потерпілим матеріальних збитків внаслідок ушкодження здоров'я.
Закон України «Про охорону навколишнього середовища» регламентує відносини в галузі охорони праці, захист природних ресурсів, ефективне використання їх, забезпечення екологічної безпеки, попередження і ліквідації негативного впливу господарської діяльності людини на навколишнє середовище.
Висновки з третього питання:
Підводячи підсумки за четвертим питанням, зазначимо, що основні положення з охорони праці в Україні встановлені і регламентуються Конституцією України, Кодексом законів про працю, Законом «Про охорону праці», іншими Законами України, а також розробленими на основі і відповідно до них нормативно-правовими актами.