Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату

Нормалізація несприятливих мікрокліматичних умов здій­снюється за допомогою комплексу заходів та засобів, які вклю­чають будівельно-планувальні, організаційно-технологічні, са­нітарно-технічні та інші заходи колективного захисту. Для профілактики перегрівань та переохолодження робітників вико­ристовують засоби індивідуального захисту.

Ефективним методом зниження впливу виробничого проце­су на мікроклімат приміщення є заміна процесів, які виділяють велику надлишкову теплоту на технологічні процеси, які забез­печують той самий результат зі значно меншими витратами енергії.

Наприклад, заміна гарячого способу обробки металу — хо­лодним, нагрівання полум'ям — індуктивним, горнових печей — тунельними.

Раціональне розміщення технологічного устаткування. Основні джерела теплоти бажано розміщувати безпосередньо під ае­раційним ліхтарем, біля зовнішніх стін будівлі і в один ряд на такій відстані один від одного, щоб теплові потоки від них не перехрещувалися на робочих місцях. Для охолодження гарячих виробів необхідно передбачити окремі приміщення. Доцільним є розміщення тепловипромінюючого обладнання в ізольованих приміщеннях або на відкритих ділянках.

Автоматизація та дистанційне управління технологічними процесами. Цей захід дозволяє в багатьох випадках вивести лю­дину з виробничих зон, де діють несприятливі фактори (напри­клад автоматизоване завантаження печей в металургії, уп­равління розливом сталі).

Раціональна вентиляція, опалення та кондиціювання повітря. Вони є найбільш поширеними способами нормалізації мікроклі­мату у виробничих приміщеннях. Так зване повітряне та водо­повітряне душування широко використовується у боротьбі з пе­регріванням робітників у гарячих цехах.

Забезпечити нормальні теплові умови в холодний період ро­ку в надтогабаритних та полегшених промислових будівлях дуже важко і економічно невигідно. Найбільш раціональним варіантом є застосування променистого нагрівання постійних робочих місць та окремих дільниць. Захист від протягів досягається шля­хом щільного закривання вікон, дверей та інших отворів, а та­кож влаштуванням повітряних і повітряно-теплових завіс на дверях і воротах.

Раціоналізація режимів праці та відпочинку досягається ско­роченням тривалості робочої зміни, введенням додаткових пе­рерв, створенням умов для ефективного відпочинку в приміщен­нях з нормальними метеорологічними умовами. Якщо органі­зувати окреме приміщення важко, то в гарячих цехах створюють зони відпочинку — охолоджувальні альтанки, де засобами вен­тиляції забезпечують нормальні температурні умови.

Для робітників, що працюють на відкритому повітрі зимою, обладнують приміщення для зігрівання, в яких температуру підтримують дещо вищою за комфортну.

Застосування теплоізоляції устаткування та захисних екранів. В якості теплоізоляційних матеріалів широко використовуються: азбест, азбоцемент, мінеральна вата, склотканина, керамзит, пінопласт.

На виробництві застосовують також захисні екрани для відгородження джерел теплового випромінювання від робочих місць. За принципом захисту щодо дії тепла екрани бувають відбиваючі, поглинаючі, відвідні та комбіновані. Надійним захистом від теплового випромінювання є водяні завіси, що широко ви­користовуються в металургії.

Використання засобів індивідуального захисту. Важливе зна­чення для профілактики перегрівання мають індивідуальні засо­би захисту. Спецодяг повинен бути повітро- та вологопроник-ним (бавовняним, з льону, грубововняного сукна), мати зручний покрій. Для роботи в екстремальних умовах застосовуються спе­ціальні костюми з підвищеною теплосвітловіддачею. Для захис­ту голови від випромінювання застосовують дюралеві, фіброві каски, повстяні капелюхи; для захисту очей — окуляри (темні або з прозорим шаром металу, маски з відкидним екраном). За­хист від дії зниженої температури досягається використанням теплого спецодягу, а під час опадів — плащів та гумових чобіт.

Наши рекомендации