Ефективності працеохоронних заходів

Оцінка соціального ефекту від запроваджених або планованих заходів щодо поліпшення умов і охорони праці передбачає використання таких показників.

1. Скорочення кількості робочих місць ΔК, що не відповідають вимогам нормативних актів щодо безпеки виробництва, розраховується за формулою:

(2.1)

де К₁,К₂ - кількість робочих місць, що не відповідають вимогам санітарних норм до і після проведення заходів;

К₃ - загальна кількість робочих місць.

2. Зменшення кількості зайнятих осіб (ΔЧ), які працюють в умовах, що не відповідають вимогам санітарних норм, визначається за формулою:

(2.2)

де Ч₁,Ч₂ - кількість зайнятих осіб, які працюють в умовах, що не відповідають санітарним нормам до і після впровадження заходу;

Ч₃ – загальна річна середньооблікова кількість працівників.

3. Збільшення кількості машин, механізмів (ΔМ) та виробничих приміщень (ΔБ), приведених до вимог норм охорони праці, обчислюється за формулами:

(2.3)

(2.4)

де М₁,М₂ - кількість машин і механізмів, що не відповідають нормативним вимогам до і після впровадження заходу, шт.;

М₃ - загальна кількість машин і механізмів, шт.;

Б₁,Б₂ - кількість виробничих приміщень, які не відповідають нормативним вимогам до і після впровадження заходу, шт.;

Б₃ - загальна кількість виробничих приміщень, шт.

4. Зменшення коефіцієнта частоти травматизму ΔК_Ч встановлюється за формулою:

, (2.5)

де N₁, N₂- кількість випадків травматизму відповідно до і після впровадження заходу;

Ч₃ – загальна річна середньооблікова чисельність працівників, осіб.

5. Зниження коефіцієнта тяжкості травматизму ΔК_Т розраховується за формулою:

(2.6)

де Д₁,Д₂ - кількість днів непрацездатності через травматизм відповідно до і після впровадження заходу.

6. Зменшення коефіцієнта частоти професійної захворюваності через незадовільні умови праці визначається за формулою:

(2.7)

де З₁,З₂ - кількість випадків професійних захворювань відповідно до і після впровадження заходу.

7. Скорочення коефіцієнта тяжкості захворювання обчислюється за формулою:

(2.8)

де Д_З1,Д_З2 - кількість днів тимчасової непрацездатності через хвороби відповідно до і після вживання заходу;

К_З1,К_З2 - кількість випадків захворювання відповідно до і після вжиття заходу.

8. Зменшення кількості випадків виходу на інвалідність ΔК_і внаслідок травматизму чи професійної захворюваності встановлюється за формулою:

(2.9)

де К_і1, К_і2 - кількість працівників, які стали інвалідами до і після проведення заходу, осіб.

9. Скорочення плинності кадрів через незадовільні умови праці розраховується за формулою:

(2.10)

де К_П1,К_П2 - кількість працівників, які звільнилися за власним бажанням через незадовільні умови праці відповідно до і після вживання заходу, осіб.

2.2 РОЗРАХУНОК ЕФЕКТИВНОСТІ ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВА

НА ОХОРОНУ ПРАЦІ

1. Показник ефективності витрат підприємства на заходи з охорони праці являє собою відношення величини річної економії від поліпшення умов і праці до суми вкладень підприємства в охорону праці:

(2.11)

де Е_р - річна економія від поліпшення умов і охорони праці на підприємстві (прибуток або зменшення збитків);

В - загальні витрати (вкладення) підприємства на охорону праці.

Визначення ефективності витрат підприємства на охорону праці передбачає врахування двох альтернативних класифікацій економії від поліпшення умов і охорони праці:

1) за економічними показниками, обов'язковими для обліку та звітності - форми статистичної звітності № 1-ПВ (умови праці), № 1-УБ (відомча), № 7-тнв та інші;

2) за показниками, що базуються, на зіставленні зміни основних соціально-економічних результатів за певний час (зменшення рівня травматизму та захворюваності, пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці, скорочення плинності кадрів тощо).

Класифікація витрат підприємства на охорону праці, які підлягають обов'язковому обліку та наводяться у звітах підприємства перед державними органами статистики, передбачає поділ усіх витрат на охорону праці на п'ять груп, кожна з яких, у свою чергу, складається з декількох видів витрат [5]. Наведений у [5] перелік витрат неповний, тому при наявності на підприємстві інших витрат на охорону праці вони можуть ураховуватися аналогічно.

2.Річна економія витрат від поліпшення умов і охорони праці на підприємстві за економічними показниками, обов'язковими для обліку та звітності, визначається за формулою

де , - суми відшкодувань потерпілим внаслідок травм на виробництві і професійних захворювань;

- суми витрат на пільги і компенсації за несприятливі умови праці; - суми витрат на ліквідацію наслідків аварій і нещасних випадків на виробництві;

- суми штрафів та інших примусових відшкодувань, пов'язаних з аваріями і нещасними випадками на виробництві;

індекси "д" та "п" означають значення наведених витрат відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов і охорони праці.

3.Загальні витрати підприємства на охорону праці як до запровадження комплексу заходів щодо поліпшення умов праці, так і після цього розраховуються за формулою

(2.13)

Класифікація річної економії підприємства від поліпшення безпеки праці за показниками, що базуються на зіставленні основних соціально-економічних результатів поліпшення умов праці, наведена у [5].